Кравчук Михайло Пилипович

Кравчук Михайло Пилипович

Вчений, математик, педагог

Біографія

Михайло Пилипович Кравчук народився 21 листопада 1892 року в селі Човниця Ківерцівського повіту на Волині в сім'ї землеміра.

Початкову освіту здобуває вдома. Як згадувала Анастасія Соколюк, жінка, що замолоду три роки мешкала в оселі Кравчуків, «…у сім'ї розмовляли тільки українською мовою, хоч мати навчала дітей і польської, і французької, і німецької, привчала усіх своїх дітей - Костянтина, Вікторію, Михайла, Єву — до порядку та дисципліни. Михайло ріс дуже рухливим і веселим…»

В 1901 році Михайло перебирається до Луцька для навчання в гімназії. Після закінчення гімназії з відзнакою.

В 1910 р. М.П. Кравчук вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету університету Св. Володимира в Києві, а згодом закінчує університет з дипломом 1-го ступеня (1914 p.). Кравчука звільнили від плати за навчання, він отримував стипендію 50 карбованців, бо всі іспити складав на «весьма удовлетворительно» («відмінно»).

Далі - педагогічна, громадська робота. Поряд із великою суто науковою роботою М. Кравчук викладає математичні предмети в 1-й та 2-й українських гімназіях Києва, Українському народному університеті, електротехнічній школі, політехнічному, авіаційному, архітектурному, ветеринарно-зоотехнічному, сільськогосподарському інститутах. Він - співробітник Української академії наук, член комісії математичної термінології. М. Кравчук багато працює над створенням української математичної термінології. Михайло Кравчук — всесвітньо відомий український математик, академік АН УРСР, член багатьох закордонних математичних товариств. Працював у КПІ з 1921 по 1938 рік, завідувач кафедри вищої математики у 1930-1937 роках.

На семінарі київських математиків, червень 1935 р.

Професор, вчитель Архипа Люльки — конструктора реактивних авіадвигунів та Сергія Корольова — конструктора радянських космічних кораблів. Методи М. Кравчука використані в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки. Наукові праці М. Кравчука широко використовували американські автори першого у світі комп'ютера.

Людина високої культури і неабиякої ерудиції, М. Кравчук вільно володів кількома мовами (французькою, німецькою, італійською, польською та ін.), підтримував наукові й особисті дружні зв'язки з відомими математиками світу - Ж. Адамаром, Д. Курантом, Ф. Трікомі, Д. Гільбертом та ін. Як справжній син свого народу, М. Кравчук завжди розглядав власну наукову діяльність як справу патріотичну, громадянську. Більшість його наукових праць написано рідною мовою, а Кравчукова мова - це зразок українського науково-математичного стилю.

Михайло Пилипович був членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка (Львів), німецького, французького, італійського математичних товариств (з 1925 p.).

У 1936 році на Михайла Кравчука пише донос молодший колега С. Фещенко.

14 вересня 1937 р. в газеті "Комуніст" було надруковано статтю "Академік Кравчук рекламує ворогів", підписану директором Інституту математики АН УРСР Д. Граве та науковим секретарем інституту К. Бреусом, у якій повідомлялось про те, що М. Кравчук позитивно оцінив праці математиків, заарештованих НКВС як "вороги народу", зокрема свого учня В. Можара. З'являються інші розгромні статті, проходять ганебні судилища в стінах політехнічного інституту і університету, від ученого відвертаються колишні колеги і аспіранти. Ставляться під сумнів його математичні досягнення, його таврують як прихованого націоналіста, який займається антирадянськими діями.

Згодом представники окупаційної радянської влади організовують показові ганебні судилища. Йому закидають листування з «польськими запроданцями» М. Зарицьким та М. Чайковським. 21 лютого 1938 року Михайла Кравчука заарештували працівники НКВС СРСР.

Небагатьом вистачило громадянської мужності стати на захист ученого. Серед таких сміливців були Й. Погребинський, Ю. Соколов, О. Смогоржевський, М. Чеботарьов, П. Бондаренко, В. Зморович.

Життя цього видатного вченого-математика спалахнуло як блискучий болід і після арешту й засуду в терорному 1938 році приречене було згоріти через кілька літ у суворих колимських таборах.

23 вересня 1938 року росіяни засудили вченого до 20 років в'язниці та 5 років заслання. Судове засідання тривало півгодини. В останньому слові вчений просив дати йому можливість закінчити розпочату працю з математики. З Лук'янівської в'язниці його відправляють до Владивостока і далі у трюмі суховантажного судна «Джурма» морем - на Колиму, у ті лиховісні колимські золоті копальні, зокрема і в Мальдяк, де норми були у тридцятеро більшими, ніж у каторжан за царя… Остання адреса Михайла Кравчука: Магадан, Хабаровський край, 72-й кілометр, Інвалідне містечко.

Зі спогадів колишнього в'язня Миколи Попова: "У цих жахливих умовах зустрів я в 1942 році на Мальдяку українського академіка, знаменитого математика Михайла Пилиповича Кравчука. Було йому, мабуть, літ п'ятдесят. Повернувшись із шахти, він улаштовувався біля залізної пічки, діставав свої папери, робив записи – якісь математичні викладки. Добре пам'ятаю, що свої труди він періодично здавав табірному політкерівнику – лише за таких умов йому вдалось добитись дозволу на заняття такою справою..." "Я здійснив велике математичне відкриття, над яким працював 20 років", – написав з Колими вчений своїй дружині, але рукопис цей зник.

У каторжних умовах Михайло Кравчук працював на золотих копальнях Колими. Перебуваючи у Магадані, 16 серпня 1940 року відправив скаргу голові Верховного суду СРСР Іванові Голякову, де писав: “Я був приголомшений дикими обвинуваченнями, розбитий фізично нічними допитами, зокрема, цілковитим позбавленням сну протягом одинадцяти діб, загостренням хвороби серця, заходами прямого фізичного впливу, морально на мене впливали криками, стогонами тих, над ким знущалися в сусідніх кімнатах”. У відповідь йому відповіли, що в разі, якщо він відмовиться від визнання висунутих йому обвинувачень, до слідства будуть притягнені члени його родини.

Заарештований у 1938 році, Михайло Кравчук помер у концтаборі ГУЛАГ на Колимі 9 березня 1942 році.

«Вже мертвого Кравчука вранці тричі бив наглядач металевою палицею, щоб ставав до роботи», - свідчив сусід по нарах М. Попов). У документі «компетентних» органів засвідчено: «Зек Кравчук М. Ф., личное дело № 238943, зарыт на глубине 1,5 метра головой на запад от командировки 1250 метров на север».

Професор Ніна Вірченко у своїй статті про Кравчука в тижневику “Слово Просвіти” зазначила: "4 січня 2012 отримала листа від Богдана Пирога (із м. Магадан) такого змісту: «Завершую роботу із розшуку могили великого Кравчука. Він похований на цвинтарі недалеко від лікарні на „23“ кілометрі. Це в стороні від основної колимської траси. Нині ця лікарня пристосована для душевнохворих»".

Однак ім’я М.Кравчука таки повернулось в український науковий пантеон і стає зразком для наслідування та продовження його досліджень у працях сучасних і прийдешніх науковців в Україні й далеко поза Україною.

Після багатьох клопотань дружини, Есфіри Йосипівни, у 1956 р. М.П. Кравчук був реабілітований "за відсутністю складу злочину". Проте ім'я його довгі роки замовчувалось. Лише у 1967–1968 рр. до 75-річчя з дня народження великого математика з'явилися перші публікації про нього: брошура М.О.Сороки "Поет німого числа", статті Н.О. Вірченко, В.О. Добровольського та ін.

Справжнім натхненником справи повернення з небуття імені Михайла Кравчука стала Ніна Опанасівна Вірченко. Близько півсторіччя тому, працюючи в Київському університеті, вона натрапила на згадки про наукову діяльність М. Кравчука, почала вивчати його праці, розпорошені по журналах, і її метою стало зробити все можливе, щоб його ім'я посіло належне місце серед плеяди видатних математиків.

М. Кравчук - автор понад 180 наукових праць, в т. ч, 10 наукових монографій. Його двотомна фундаментальна монографія "Застосування способу моментів до розв'язання лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь" (1932-1936 pp.) стала основою для побудови першого у світі електронного комп'ютера американським вченим Дж. Атанасовим.

Повною мірою вдалося це здійснити після здобуття Україною незалежності. У 1992 р. ім'я Михайла Кравчука було занесене ЮНЕСКО до Міжнародного календаря визначних наукових діячів. З ініціативи Ніни Вірченко в 1992 р. відбулася перша Міжнародна наукова конференція імені Михайла Кравчука, присвячена 100-річчю з дня його народження. Завдяки її подвижницькій діяльності ці конференції стали найбільш масштабними в нашому університеті. Часом у них брали участь до тисячі науковців з більш ніж двадцяти країн. З ініціативи Н. Вірченко у 2002 р. в нашому університеті відкрито аудиторію імені Михайла Кравчука, у 2003 р. – пам'ятник видатному вченому, у 2009 р. його іменем названо одну з київських вулиць.

Також видано науково-популярні праці М. Кравчука (2000 р., 232 стор., укладач Н. Вірченко), "Вибрані математичні праці" (2002 р., 800 стор., упорядник Н. Вірченко), "Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука" (2004 р., 850 стор., упорядники Н. Вірченко, І. Качановський, В. Гайдей, Р. Андрушків, Р. Воронка). У 2004 р. знято документальний фільм "Голгофа академіка Кравчука" (2004 р.). У 2012 р. відбулась Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 120-ій річниці від дня народження академіка М.П. Кравчука. В усіх цих великих справах – частина серця Ніни Вірченко, яку називають духовною донькою Михайла Кравчука.

Михайло Кравчук - визначний український математик XX сторіччя, дійсний член Всеукраїнської Академії наук, учений світової слави.

Наукові праці М.Кравчука з різних галузей математики (вищої алгебри та математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії імовірностей та математичної статистики і т.д.) увійшли до скарбниці світової Науки. Наукові ідеї М.Кравчука ще й ще вивчатимуться, поглиблюватимуться, розвиватимуться, бо він бачив далі, ширше і глибше! За його ідеями й відкриттями виразно проступала перспектива поглибленого розвитку й використання їх. Аналізуючи потенціальні можливості вітчизняної науки, він писав у 30-ті роки: ми маємо „право і підстави сподіватися в ближчому майбутньому таких наукових математичних кадрів, що зроблять нашу математичну школу осередком світового значення”.

Уже давно існують на сторінках наукових досліджень і многочлени Кравчука, і моменти Кравчука, і формули Кравчука, і осцилятори Кравчука, а тепер (2001 р.), завдяки пошукам науковця І.Качановського зі США, - виявилося, що М.Кравчук стояв і біля витоків винаходу першого у світі електронного комп’ютера!

Великий вчений-математик стає майже легендарною постаттю. Син Неба, Поет німого числа, лицар математики, учений з обличчям Христа, творець музики чисел, титан математичної думки, корифей математики, гордість української математики - ось неповний перелік тих епітетів, якими його нагороджують і науковці, і письменники, і журналісти...

Він жив і горів безмірною любов'ю до України і до Математики і увесь свій короткий вік працював невпинно й творчо на благо Науки, Освіти рідного народу. Мозок його працював так напружено, що здавалося, не витримає, ось - ось вибухне; увесь він був у постійному науковому пошукові й творчому неспокої. „Моя любов - Україна і математика” - таким було його кредо.

Він - справжній поет формул, математика для нього - це творчість, натхнення і радість. Він - і педагог за покликанням. Його лекції - це і сила, й безмірна глибочінь, і краса математичної думки. На його лекції ходили як на свято.

Він успішно розвинув метод найменших квадратів у теорії наближеного інтегрування диференціальних та інтегральних рівнянь. Переважна більшість праць М.П. Кравчука з теорії наближеного інтегрування різних типів диференціальних рівнянь присвячені розвиткові та застосуванню методу моментів. Отримані результати він узагальнив у фундаментальній двотомній монографії "Застосування способу моментів до розв'язання лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь" (1936 р.). Перший том – це дослідження методу моментів у його застосуванні до наближеного розв'язування звичайних лінійних диференціальних рівнянь та систем цих диференціальних рівнянь. У другому томі розглядаються лінійні рівняння з частинними похідними математичної фізики.

"...Майже жодне явище в створенні математичної науки в Україні не сталося без його участі, ...ані закладалися перші українські школи в місті і по селах, перші курси, перші українські університети (народний і державний), ... ані утворювалася математична термінологія або наукова мова... - нічого цього не робилося без найактивнішої участі Михайла Кравчука", - так писалося в характеристиці на нього, надісланій до Всеукраїнської академії наук 1929 р. у зв'язку з висуненням його кандидатури в дійсні члени академії

Результати досліджень М.П. Кравчука нині широко використовуються у США, Японії, Франції, Німеччині, Малайзії та інших країнах у зв'язку з розвитком прикладної математики і комп'ютерних наук. Так, у 2003 р. науковці Університету Малайї (Малайзія) запропонували новий метод оброблення та реконструкції зображень за допомогою моментів Кравчука. У 2006 р. грецькі вчені доповіли про тривимірні пошукові алгоритми, побудовані на тривимірних моментах Кравчука для оброблення тривимірних зображень. У 2009 р. група вчених із Франції, США та Німеччини показала ефективність застосування зважених тривимірних моментів Кравчука як засобу аналізу даних для розпізнавання характеру пухлин. Використання поліномів та перетворення Кравчука в теорії кодування, розпочате ще в 70-х роках ХХ століття, активно триває і нині. Численні наукові ідеї М.П. Кравчука вивчатимуться, поглиблюватимуться, розвиватимуться, адже його математичний геній далеко випередив свій час.

Освіта

В 1910 році закінчив Луцьку гімназію з золотою медаллю.

В цьому ж році Михайло Кравчук вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету імператорського Університету Святого Володимира в місті Києві. Першими викладачами студента Михайла Кравчука були видатні математики В.П.Єрмаков, Д.О.Граве, Г.В.Пфейффер, Б.Я.Букреєв. Уже у студентські роки він опублікував перше самостійне дослідження з теорії комутативних матриць. отримавши диплом І ступеня.

У 1914 р. М. Кравчук закінчує університет з дипломом І ступеня і за клопотанням професорів Граве та Букреєва залишається при університеті для підготовки до професорського звання.

Успішно склавши магістерські іспити, М. Кравчук 5 вересня 1917 р. прочитав свою першу (випробну) лекцію із предмету чистої математики "Про функції, що справджують теорему додавання" та лекцію з теорії множин і здобув звання приват-доцента. Він викладає математичні дисципліни в Українському народному університеті, політехнічному, архітектурному, ветеринарно-зоотехнічному та сільськогосподарському інститутах, у першій і другій українських гімназіях. У цей період М.П.Кравчук публікує свій курс лекцій з геометрії та перший переклад українською мовою відомого підручника з геометрії Кисельова, разом з академіком Федором Калиновичем укладає тритомник українського математичного словника. У важкі роки громадянської війни М.П. Кравчук виїздить з молодою дружиною, Есфірою Йосипівною (1894–1957), в село Саварку Богуславського району, де працює з 1919 по 1921 рік директором школи та вчителем математики.

Повернувшись до університету, Михайло Пилипович поринув у наукову діяльність; він отримує низку фундаментальних результатів і в 1924 р. успішно захищає докторську дисертацію. У 1925 р. йому було присвоєно звання професора.

М.Кравчук був талановитим педагогом, серед його учнів були всесвітньо відомі у майбутньому конструктори ракетної та космічної техніки – академіки Архип Люлька, Сергій Корольов, Володимир Челомей.

У вересні 1928 р. М.Кравчук побував на Міжнародному математичному конгресі в Італії (Болонья), доповідав на засіданні Математичного товариства в Парижі. На конгресі встановив дружні стосунки з відомими вченими Франції, Італії, Німеччини: Ж. Адамаром, Р. Курантом, Ф. Трікомі, Т. Леві-Чівіта, Д. Гільбертом. Він також брав участь у математичному конгресі в Цюриху в 1932 р. з доповіддю про проблеми моментів.

У 1929 р., у віці 37-ми років М.П.Кравчук став наймолодшим академіком Всеукраїнської академії наук. Наступні вісім років виявилися найпліднішими у творчості М.Кравчука.

Він успішно розвинув метод найменших квадратів у теорії наближеного інтегрування диференціальних та інтегральних рівнянь. Переважна більшість праць М.П. Кравчука з теорії наближеного інтегрування різних типів диференціальних рівнянь присвячені розвиткові та застосуванню методу моментів. Отримані результати він узагальнив у фундаментальній двотомній монографії "Застосування способу моментів до розв'язання лінійних диференціальних та інтегральних рівнянь" (1936 р.). Перший том – це дослідження методу моментів у його застосуванні до наближеного розв'язування звичайних лінійних диференціальних рівнянь та систем цих диференціальних рівнянь. У другому томі розглядаються лінійні рівняння з частинними похідними математичної фізики.

Сім'я

Батько його, Пилип Йосипович, син селянина-шевця, закінчив Петровсько-Розумовську академію (нині – Московська сільськогосподарська академія ім. К.Тимірязєва). Мати, Адельфіна Фрідріхівна, німкеня за походженням, була освіченою жінкою, вільно володіла польською, французькою, німецькою мовами, грала на фортепіано. Впродовж деякого часу, не маючи архівних даних, вважали, що її ім'я Фредеріка. У сім'ї Кравчуків розмовляли українською мовою, хоча діти вчили і польську, і французьку, і німецьку.

Михайло Пилипович Кравчук мав дружину на ім'я Есфір (Фіра) Йосифовна Кравчук, (уроджена Шварцман), та двох дітей: сина Євгена (1925) та доньку Наталку (1930).

Цікаві факти

Він був наймолодшим академіком України, обраним в 37 років.

Його праці мали вплив на розвиток комп'ютерної науки, а також на створення першого комп'ютера, а також на багато інших галузей.

Лише перед 75-річчям від дня народження вченого почали з’являтися про нього перші публікації.

У 1992 році за рішенням ЮНЕСКО було відзначено 100-річчя від для народження видатного волинянина. На честь його ювілею в його рідному селі проклали асфальтну дорогу.

У тому ж році було відкрито музей на честь Михайла Кравчука та встановлено його погруддя. Проте у 2001 році рішення скасували.

У 1992 року в НТУУ «КПІ» активно проводяться наукові конференції названі іменем видатного волинянина.

У Луцьку встановлено меморіальну дошку Михайлу Кравчуку на приміщенні колишньої гімназії, де навчався майбутній учений.

Ім’я Михайла Кравчука у 2002 році було внесено до списку найвидатніших людей світу.

Видано три об’ємні книги М. Кравчука «Науково-популярні праці» (2003), «Вибрані математичні праці» (800 стор., 2002), «Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука» («Development of the mathematical ideas of Mykhailo Kravchuk».