Мостипан, Ульяна Николаевна

Мостіпан Уляна Миколаївна
Народний депутат України V, VI скликань, член партії ВО Батьківщина.

Офіційна біографія

Народилася 31 січня 1944 року у с. Росава Миронівського району Київської області. Громадянка України.

Отримала дві вищі освіти: у 1968 році закінчила біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, а у 1979-му - Вищу партійну школу при ЦК Компартії України.

Працювати почала відразу після школи: з 1961 по 1965 рік була старшою піонервожатою Яхнівської восьмирічної школи Миронівського району, потім вчителем біології і хімії Вікторівської восьмирічної школи цього ж району. У 1971 році обиралася головою сільської ради, а у 1972-му головою правління колгоспу “Перемога“ села Вікторівка. Початок 70-х був періодом укрупнення господарств. Тож колгосп «Перемога» у 1973 році приєднали до сусіднього, мене перевели у Миронівський райком партії завідуючою відділом пропаганди і агітації, а згодом у Київський обком партії інструктором відділу пропаганди і агітації. Наступний період життєдіяльності пов'язаний з Рокитнянським районом Київської області. Там з 1975 по 1983 рік я була головою Рокитнянської районної ради депутатів трудящих, а з 1983 по 1991 рік – першим секретарем Рокитнянського райкому партії. За цей період була депутатом семи скликань районної та шести Київської обласної рад.

У цей період основними здобутками стали - газифікація більше половини населених пунктів Рокитнянщини, створення центральної каналізаційної системи у районному центрі, будівництво поліклініки, аптек, ФАПів, профтехучилища, шкіл, дитячих садочків, будинків культури, житла для працівників бюджетної сфери та освітян сіл, районного ринку, сільських магазинів, доріг, автостанції, тракторних бригад, створення міжколгоспкомунгоспу, комплексних приймальних пунктів побутового обслуговування сільського населення, телестудії, реконструкція цукрового заводу, заводу продтоварів та залізобетонного заводу у Виробниче об’єднання будівельних матеріалів і конструкцій.

Район неодноразово ставав переможцем соціалістичного змагання. На базі району проводилися семінари для запозичення досвіду роботи у сільському господарстві з представниками країн Ради економічної взаємодопомоги, виробничниками та працівниками сільського господарства Радянського Союзу, республіканські, за участю першого секретаря ЦК компартії України В.В. Щербицького, членів політбюро ЦК компартії України, членів Ради Міністрів УРСР та галузевих міністерств. Держава здобутки визнала і нагородила орденом Трудового Червоного Прапора, кількома медалями.

1991 рік став у житті переломним і вирішальним у виборі нової сфери діяльності. З того часу і по сьогодні воно пов’язане із соціальною сферою. Я почала працювати у Київському обласному управлінні соціального забезпечення населення, завідуючою відділом, згодом мене запросили на роботу у Міністерство соціального захисту населення, де я була начальником відділу, заступником начальника та начальником управління у стравах інвалідів. В Управління соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у 1997 році повернулася уже керівником.

До здобутків цього періоду можу віднести роботу по проведенню 1994 році першого Всеукраїнського фестивалю творчості інвалідів «Натхнення», у якому було задіяно до 10 тисяч інвалідів, створення територіальних центрів обслуговування населення по Київській області… І знову нагороди - Почесна Грамота Кабінету Міністрів України та Київської обласної державної адміністрації.

У 2000 році вступила у партію ВО «Батьківшина», почала працювати заступником голови, а згодом очолила Київську обласну парторганізацію. З відтоді я з цією політичною силою. Стала членом Президії Політради партії. Уже 12 років я член Політради партії, член бюро Київської обласної організації партії «Батьківщина». За період моєї роботи чисельність Київської обласної організації сягнула 20 тисяч осіб, а на виборах до рад різного рівня у 2006, 2007 роках Блок Юлії Тимошенко набирав найвищі відсотки голосів (відповідно 44,5% та 53,4%), а в обласній раді у 2006 році представники нашої сили мали абсолютну більшість. У 2005 році Ю.В. Тимошенко стала Прем'єр-міністром України, а я - її радником. 

У 2007 році я, як політик, за рейтингом національного тижневика «Фокус» із 100 найвпливовіших жінок України посіла 90 місце.

З 2006 року і до тепер народний депутат України V, VI cкликань, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення соціального захисту та реабілітації інвалідів Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів; також працюю у Комісії з питань діяльності підприємств інвалідів при Кабінеті Міністрів України. Окрім цього, я член виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі та член груп з міжпарламентських зв’язків з Чеською Республікою, Республікою Молдова, Канадою, Російською Федерацією, Китайською Народною Республікою. А ще приділяю велику увагу гендерним питанням, працюючи у парламентському міжфракційному об’єднанні жінок «Рівні можливості».