https://dosye.info/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Colonel 2026-05-14T08:28:56Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.1 https://dosye.info/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33276 2026-05-12T08:32:00Z

<p>Colonel: /* Оперативне досьє */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Єрмак Андрій Борисович [[Файл:Флаг RU.png|right|link=https://dosye.info/Ермак,_Андрей_Борисович]]<br /> |<br /> Фото = Ермак Андрей.png<br /> |<br /> Дані = Голова Офісу президента України (з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року)<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Єрмак Андрій}}<br /> {{#seo:|description=Єрмак Андрій - біографія, зв'язки, оперативне досьє}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:АП]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. Вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка (магістр міжнародного права).<br /> <br /> З 1995 займався адвокатською діяльністю. Є членом Міжнародної асоціації правників IBA, член Асоціації правників України.<br /> <br /> У Верховній раді V - VII скликань Андрій Єрмак працював помічником народного депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тадєєва.<br /> <br /> Під час виборчої кампанії 2019 року Єрмак приєднався до команди Володимира Зеленського. З майбутнім президентом був знайомий із 2000-х років, коли програми “Студії Квартал 95” почали виходити на каналі “Інтер”.<br /> <br /> Після перемоги Зеленського на виборах, 21 травня 2019 року Андрій Єрмак був призначений помічником президента у напрямку міжнародних відносин.<br /> <br /> Будучи на посаді помічника глави держави, Андрій Єрмак провів зустріч із адвокатом президента США Рудольфо Джуліані. Як представник Зеленського Єрмак разом із головою МЗС Пристайко брав участь у переговорах “нормандської четвірки” у вересні 2019. Очолював координаційну групу з обміну полоненими.<br /> <br /> З 21 липня 2019 року Андрій Єрмак увійшов до складу Національної інвестиційної ради. З 7 жовтня 2019 року є членом Наглядової ради Держконцерну “Укроборонпром”.<br /> <br /> 11 лютого 2020 року Єрмака було призначено керівником Офісу президента України. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав після звільнення з посади Андрія Богдана.<br /> <br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента. <br /> <br /> 23 січня 2026 року Андрій Єрмак оновив право на заняття адвокатською діяльністю. Раніше Андрій Єрмак заявляв про намір вирушити «на передову», проте повернувся до професійної діяльності у правовій сфері.<br /> <br /> ==Сім'я та близькі зв'язки==<br /> Андрій Єрмак неодружений.<br /> <br /> Мати – Єрмак Марія Олександрівна. Родом Марія із Санкт-Петербурга. Із чоловіком познайомилася, коли приїжджала до Києва на кілька днів. Незабаром вони почали зустрічатися, а через якийсь час вона переїхала до нього жити.<br /> <br /> Батько - Єрмак Борис Михайлович. Народився та виріс у Києві. Закінчив КПІ, факультет радіоелектроніки. Працював на заводі, а потім у Держкомітеті з профтехосвіти.<br /> <br /> Брат – Денис. Журналісти називають його &quot;бізнесмен-невдаха, снайпер в АТО та радник у РНБО&quot;. Він справді служив в АТО, але потрапив у скандал, коли оприлюднили &quot;плівки&quot; [[Лерос Гео Богратович|Гео Лероса]]. Тоді з'ясувалося, що Денис Єрмак допомагав Андрієві Єрмаку просувати потрібних людей у ​​владу.&lt;ref&gt;[https://24tv.ua/ru/denis-ermak-snajper-detali-ot-budanova-24-kanal_n2410809 &quot;Я был очень удивлен&quot;: Буданов рассказал, что делал брат Ермака в первые дни войны]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Тищенко, Николай Николаевич]] - кум<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> {{Фон<br /> |<br /> Содержание =Колишня прессекретарка президента України [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону розповіла про ранній етап кар’єри колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За її словами, той нібито починав з роботи юриста у стриптиз-клубі. &quot;Пан Єрмак розпочав свою кар’єру у стриптиз-клубі. Не як стриптизер, а як юрист. Це був стриптиз-клуб, де було багато людей, які пізніше стали політиками в проросійській партії. Я розмовляла з одним із співробітників, який сказав, що в нього (Єрмака) так багато амбіцій, але не було жодних талантів для цих амбіцій. Це просто цитата”, — сказала Мендель.<br /> <br /> Крім того, Мендель заявила, що пізніше Єрмак працював у магазині люксового одягу, який, за її словами, займався контрабандою брендового товару. Вона стверджує, що саме там Єрмак нібито познайомився з представниками українських еліт та шоу-бізнесу, зокрема людьми з оточення студії “Квартал 95”.&lt;ref&gt;[https://enovosty.com/uk/news-ukr/news_politics-ukr/full/mendel-zayavila-shho-yermak-pochinav-karyeru-u-striptiz-klubi-detali Мендель заявила, що Єрмак починав кар’єру у стриптиз-клубі: деталі]&lt;/ref&gt;}}<br /> ===Справа &quot;Династії&quot;===<br /> [[Файл:Династія.jpg|right|300px]]<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> Слідство стверджує, що у 2018–2020 роках [[Чернышов, Алексей Михайлович|Чернишов]], який у матеріалах справи фігурує під псевдонімом &quot;Че Гевара&quot;, розпочав будівництво чотирьох приватних резиденцій у Козині на Київщині. Земельні ділянки площею понад 8 гектарів були оформлені на підконтрольних осіб та дружину ексурядовця. Орієнтовна вартість об’єктів, за оцінками правоохоронців, могла перевищувати 6 мільйонів доларів.<br /> <br /> У НАБУ заявляють, що у 2020 році до проєкту долучили бізнесмена [[Міндіч Тімур|Тимура Міндіча]], якого слідство називає представником так званої &quot;династії Карлсона&quot;. Уже влітку 2021 року будівництво перейшло в активну фазу.<br /> <br /> За версією слідства, для приховування походження коштів використовували дві схеми фінансування. Частину грошей проводили через кооператив &quot;Сонячний берег&quot; шляхом фіктивних безготівкових операцій — це близько 10% від загального обсягу витрат. Основний потік, як стверджують детективи, становила готівка, отримана від корупційних схем, зокрема в &quot;Енергоатомі&quot;.<br /> <br /> У НАБУ також наголошують, що навіть після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році роботи на об’єктах не припинилися, а навпаки — пришвидшилися. Для конспірації учасники схеми використовували кодові назви резиденцій — R1, R2, R3 та R4. У матеріалах слідства зазначено, що під псевдонімом R2 фігурує екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак.&lt;ref&gt;[https://zn.ua/ukr/anticorruption/sprava-dinastiji-jak-hroshi-enerhoatoma-peretvorjuvalisja-na-majetki-dlja-jermaka-chernishova-ta-vovi.html СПРАВА &quot;ДИНАСТІЇ&quot;: ЯК ГРОШІ &quot;ЕНЕРГОАТОМА&quot; ПЕРЕТВОРЮВАЛИСЯ НА МАЄТКИ ДЛЯ ЄРМАКА, МІНДІЧА ТА &quot;ВОВИ&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Звільнення голови ОП стало результатом оприлюднення правоохоронцями записів - так званих плівок Міндіча, що свідчать про корупцію на вищих щаблях української влади. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки на робочому місці та проживання Єрмака.<br /> <br /> Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента.<br /> <br /> {{Цитата|«Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблем для Зеленського — я їду на фронт. Я чесна і порядна людина. Я служив Україні й був у Києві 24 лютого 2022 року. Можливо, ми ще побачимося, - заявив Єрмак в інтервʼю New York Post».&lt;ref&gt;[https://nypost.com/2025/11/28/world-news/andriy-yermak-is-prepared-for-any-reprisals-after-resignation-from-ukraines-govt/ Former top Zelensky aide sends The Post ominous message hours after resignation: ‘I’m going to the front’]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що ексглава Офісу президента Андрій Єрмак часто вводив Володимира Зеленського в оману та забороняв співробітникам ОП робити те, що наказував президент. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода 2 грудня.<br /> <br /> За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту «так, як йому вигідно або так, як він її інтерпретував». Мендель заявила, що часто багато посадовців, зокрема й вона, отримували дзвінки від Андрія Єрмака з забороною «робити те завдання, яке просить робити Володимир Олександрович».<br /> <br /> Мендель також поклала особисто на Єрмака частину відповідальності за те, що Україна виявилась неготовою до початку великої війни.<br /> <br /> &quot;Країна могла підготуватися значно краще до того, що відбувалося…. Багато спроб підготувати країну, якось намагатися захистити кордони, побудувати фортифікації, тренування провести додаткові для військових – вони всі блокувалися, тому що Андрій Єрмак сказав, що війни не буде і що нам &quot;не треба паніка&quot;. Ви ж пам’ятаєте це все, що відбувалося&quot;, – наголосила вона.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/najbilsh-nebezpechna-lyudina-u-vertikali-vladi-mendel-zayavila-scho-ermak-vvodiv-v-obmanu-zelenskogo-i-rozpovila-pro-osoblivi-dzvinki-video.htm &quot;Найбільш небезпечна людина у вертикалі влади&quot;: Мендель заявила, що Єрмак вводив в обману Зеленського, і розповіла про &quot;особливі дзвінки&quot;. Відео]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> ===Історія становлення===<br /> [[Андрій Єрмак - історія становлення|Історія становлення]] - З родиною Зеленських та &quot;кварталівським&quot; середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України. Вони зверталися до шоу-бізнесів Києва. Єрмак був медіаристом. А його бізнес-зв'язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалася та відпочивала українська еліта, серед якої були і &quot;кварталівці&quot;, стали дуже корисними.<br /> <br /> Спочатку на Банковій Андрію Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. На новій посаді у нього не було якогось певного функціонала. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.<br /> ([[Андрій Єрмак - історія становлення|далі]])<br /> ----<br /> [[Файл:POLITICO ERMAK.jpg|міні]]<br /> Колишня прес-секретар Зеленського [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] сказала у коментарі журналістам Politico &quot;Єрмак приклеївся до Зеленського з моменту прибуття на Банкову&quot;. Вона пояснила, що &quot;ментальний зв'язок&quot; між президентом України та Єрмаком утворився у підземному тренажерному залі, який обидва відвідували.<br /> <br /> З тих пір, [https://edition.pagesuite-professional.co.uk/html5/reader/production/default.aspx?pubname=&amp;pubid=926f0c8c-7f9b-4c0c-a74d-25af040856bf пише] Politico, Єрмак і Зеленський нагадують дует продюсера та актора, де один керує процесами за лаштунками, а інший виступає в ролі зірки.<br /> <br /> У матеріалі Єрмака називають &quot;блискучим психологом&quot;, який вміє &quot;читати Зеленського&quot; і пропонувати йому готові рішення, знаючи, що той не любить занурюватись у деталі. Автори матеріалу наголосили, що Єрмак оточив себе радниками, які у боргу перед ним і вірні лише йому. І мало кому з чиновників вдалося втриматися на посадах, якщо Єрмак хотів їх позбутися. Джерела видання також назвали Єрмака &quot;безжальним політичним ляльководом&quot; і фігурою &quot;навіть рівною&quot; Володимиру Зеленському.&lt;ref&gt;[https://focus.ua/politics/708192-prikleilsya-k-zelenskomu-politico-rasskazalo-o-vliyanii-ermaka-na-prinyatie-resheniy-v-ukraine &quot;Приклеился к Зеленскому&quot;: Politico рассказало о влиянии Ермака на принятие решений в Украине]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Також медіа згадує і про критику, яку отримує голова ВП – від призначення потрібних людей на потрібні посади до автократичного управління та узурпації влади. У цьому контексті у статті Politico пишуть про зв'язок Єрмака з його заступником, скандальним Олегом Татаровим, екс-заступником начальника головного слідчого управління МВС часів Януковича. У коментарі виданню Єрмак заявляє, що його головна робота – це підтримка президента та ефективної роботи адміністрації.<br /> <br /> На думку ж політологів, з якими спілкувалися журналісти, Єрмак не матиме політичного майбутнього після завершення каденції Зеленського, адже його не підтримують ні українці, ні політичні еліти. Втім, попри це керівник Офісу президента зосереджує у своїх руках значну частину майбутнього України, констатують у Politico.<br /> ----<br /> [[Файл:Єрмак.jpg|300px|right|thumb|У топ-100 впливових людей Time від України потрапив Андрій Єрмак]]<br /> В квітні 2024 року Голова Офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей світу за 2024 рік за версією журналу Time. Його представив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він процитував слова Івана Франка і написав, що Андрій Єрмак – це людина, &quot;яка відігравала центральну роль у забезпеченні роботи уряду&quot;.<br /> <br /> &quot;Після повномасштабного вторгнення він доніс послання Зеленського до всього світу, створивши потужну мережу друзів України, від Заходу до Глобального півдня, об'єднуючи їх довкола питань, від санкцій до довкілля... У великий момент для України та демократії Андрій Єрмак не лише став рішучим лідером, а й довів, що він ним є&quot;, - заявив Расмуссен.<br /> ----<br /> Андрій Єрмак найменш відомий представник команди президента, але не менш близький за кварталівців. Він, як і перший помічник президента Шефіра, має прямий контакт із президентом. &quot;Ми – ті люди, які виконують функції, які безпосередньо делегуються президентом&quot;, - коментував свої повноваження Єрмак.<br /> <br /> В інтерв'ю Інтерфакс-Україна Єрмак сказав, що товаришує із Зеленським: &quot;Я можу назвати його своїм другом&quot;. П'ять років тому Зеленський у Facebook жартував з свого майбутнього помічника: &quot;Ти тут (на фотографії) такий мужній, на себе не схожий&quot;. &quot;Стильний такий чб Андрій&quot;, - коментував Зеленський. &quot;Так вийшло&quot;, - виправдовувався Єрмак. &quot;Та ти шо!&quot;, - пише Олена Зеленська під портретом Єрмака, де він у чорних окулярах і з сигаретою в руці.&lt;ref&gt;[https://www.liga.net/politics/articles/pomoschnik-prezidenta-andrey-ermak-krupnyy-biznesmechtayuschiy-ob-oskare-o-kotorom-boyatsya-govor Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019)]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Андрій Єрмак є фундатором Міжнародної юридичної компанії, де з 1997 року займався розробкою перших в українському законодавстві актів у галузі господарського та авторського права, інтелектуальної власності. Компанія надає юридичний супровід телеканалам та медійним групам. Серед клієнтів – студії Disney, Pixar, Universal, Інтер Медіа Груп та ін.<br /> <br /> Крім бізнесу в юридичній сфері Андрій Єрмак є співвласником кількох десятків компаній (послуги з охорони, фармацевтичний бізнес, консалтинг, будівництво). Засновник низки громадських організацій (президент громадської організації “Асоціація підприємців Києва”).<br /> <br /> Єрмак створив та очолив компанію Garnet International Media Group, яка займалася продюсуванням фільмів &quot;Сквот 32&quot;, &quot;Між&quot;, &quot;Правило бою&quot;. Як продюсер представляв фільми на прем'єрних показах. Є членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.<br /> <br /> ==Декларація==<br /> У власності Єрмака - квартира площею 107,8 кв.м, придбана у листопаді 2005 року, автомобіль Тoyota Camry 2015 р. випуску, яким він володіє з 2015 року та ряд кортративних прав.<br /> <br /> Серед задекларованих доходів Єрмака у 2019 році - 151 тис. грн. - дохід від підприємницької діяльності, 10672 грн. зарплати у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, де він є директором, там же - зарплата за сумісництвом у сумі 49317 грн. місцем роботи в АТ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, гонорари у сумі 1300 грн у &quot;Медійній групі європейського партнерства&quot;, 1000 грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.<br /> <br /> На Єрмака оформлений кредит в &quot;Альфа-Банку&quot; на 1 262 500 грн., він має готівку в сумі 347 тис. доларів, 50 тис. євро, 26 803 та 609 грн. - на банківських рахунках в &quot;OTP Банку&quot; та Кредобанку. Крім того, Єрмак зайняв третім особам 1 380 660 грн, а заборгованість перед ним з боку ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа Груп&quot; за двома договорами становить 3 334 218 та 4,98 млн грн.<br /> <br /> Голова ОПУ має 3 державні цінні папери номінальною вартістю 1000 грн. і є власником частин корпоративних прав у 9 компаніях: 100% у ТОВ &quot;ЕР ПІ АЙ&quot;, 99% - у ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа груп&quot;, по 50% - у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, &quot;Міжнародна фармацевтична група&quot; та &quot;Інтерпромфінанс-Безпека&quot;, 10% - у ЗАТ &quot;Інтерпромфінанс-Україна&quot;. 60% прав Єрмаку належить в адвокатському об'єднанні &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, 33,33% - у ТОВ &quot;АМА Віжн&quot;, 0,01% - у ТОВ &quot;Віссон Юкрейн Технолоджіс&quot;.<br /> <br /> Єрмак є кінцевим власником усіх зазначених компаній, крім того, є бенефеціаром Міжнародної асоціації &quot;Україна-грузинське співробітництво у сфері іноземного інвестування&quot;, ТОВ &quot;М.Є.П.&quot; та ТОВ &quot;Українсько-грузинська медійна компанія&quot;.<br /> <br /> {{Джерела}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33275 2026-05-12T08:30:12Z

<p>Colonel: /* Справа &quot;Династії&quot; */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Єрмак Андрій Борисович [[Файл:Флаг RU.png|right|link=https://dosye.info/Ермак,_Андрей_Борисович]]<br /> |<br /> Фото = Ермак Андрей.png<br /> |<br /> Дані = Голова Офісу президента України (з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року)<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Єрмак Андрій}}<br /> {{#seo:|description=Єрмак Андрій - біографія, зв'язки, оперативне досьє}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:АП]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. Вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка (магістр міжнародного права).<br /> <br /> З 1995 займався адвокатською діяльністю. Є членом Міжнародної асоціації правників IBA, член Асоціації правників України.<br /> <br /> У Верховній раді V - VII скликань Андрій Єрмак працював помічником народного депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тадєєва.<br /> <br /> Під час виборчої кампанії 2019 року Єрмак приєднався до команди Володимира Зеленського. З майбутнім президентом був знайомий із 2000-х років, коли програми “Студії Квартал 95” почали виходити на каналі “Інтер”.<br /> <br /> Після перемоги Зеленського на виборах, 21 травня 2019 року Андрій Єрмак був призначений помічником президента у напрямку міжнародних відносин.<br /> <br /> Будучи на посаді помічника глави держави, Андрій Єрмак провів зустріч із адвокатом президента США Рудольфо Джуліані. Як представник Зеленського Єрмак разом із головою МЗС Пристайко брав участь у переговорах “нормандської четвірки” у вересні 2019. Очолював координаційну групу з обміну полоненими.<br /> <br /> З 21 липня 2019 року Андрій Єрмак увійшов до складу Національної інвестиційної ради. З 7 жовтня 2019 року є членом Наглядової ради Держконцерну “Укроборонпром”.<br /> <br /> 11 лютого 2020 року Єрмака було призначено керівником Офісу президента України. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав після звільнення з посади Андрія Богдана.<br /> <br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента. <br /> <br /> 23 січня 2026 року Андрій Єрмак оновив право на заняття адвокатською діяльністю. Раніше Андрій Єрмак заявляв про намір вирушити «на передову», проте повернувся до професійної діяльності у правовій сфері.<br /> <br /> ==Сім'я та близькі зв'язки==<br /> Андрій Єрмак неодружений.<br /> <br /> Мати – Єрмак Марія Олександрівна. Родом Марія із Санкт-Петербурга. Із чоловіком познайомилася, коли приїжджала до Києва на кілька днів. Незабаром вони почали зустрічатися, а через якийсь час вона переїхала до нього жити.<br /> <br /> Батько - Єрмак Борис Михайлович. Народився та виріс у Києві. Закінчив КПІ, факультет радіоелектроніки. Працював на заводі, а потім у Держкомітеті з профтехосвіти.<br /> <br /> Брат – Денис. Журналісти називають його &quot;бізнесмен-невдаха, снайпер в АТО та радник у РНБО&quot;. Він справді служив в АТО, але потрапив у скандал, коли оприлюднили &quot;плівки&quot; [[Лерос Гео Богратович|Гео Лероса]]. Тоді з'ясувалося, що Денис Єрмак допомагав Андрієві Єрмаку просувати потрібних людей у ​​владу.&lt;ref&gt;[https://24tv.ua/ru/denis-ermak-snajper-detali-ot-budanova-24-kanal_n2410809 &quot;Я был очень удивлен&quot;: Буданов рассказал, что делал брат Ермака в первые дни войны]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Тищенко, Николай Николаевич]] - кум<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону розповіла про ранній етап кар’єри колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За її словами, той нібито починав з роботи юриста у стриптиз-клубі. &quot;Пан Єрмак розпочав свою кар’єру у стриптиз-клубі. Не як стриптизер, а як юрист. Це був стриптиз-клуб, де було багато людей, які пізніше стали політиками в проросійській партії. Я розмовляла з одним із співробітників, який сказав, що в нього (Єрмака) так багато амбіцій, але не було жодних талантів для цих амбіцій. Це просто цитата”, — сказала Мендель.<br /> <br /> Крім того, Мендель заявила, що пізніше Єрмак працював у магазині люксового одягу, який, за її словами, займався контрабандою брендового товару. Вона стверджує, що саме там Єрмак нібито познайомився з представниками українських еліт та шоу-бізнесу, зокрема людьми з оточення студії “Квартал 95”.&lt;ref&gt;[https://enovosty.com/uk/news-ukr/news_politics-ukr/full/mendel-zayavila-shho-yermak-pochinav-karyeru-u-striptiz-klubi-detali Мендель заявила, що Єрмак починав кар’єру у стриптиз-клубі: деталі]&lt;/ref&gt;}}<br /> ===Справа &quot;Династії&quot;===<br /> [[Файл:Династія.jpg|right|300px]]<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> Слідство стверджує, що у 2018–2020 роках [[Чернышов, Алексей Михайлович|Чернишов]], який у матеріалах справи фігурує під псевдонімом &quot;Че Гевара&quot;, розпочав будівництво чотирьох приватних резиденцій у Козині на Київщині. Земельні ділянки площею понад 8 гектарів були оформлені на підконтрольних осіб та дружину ексурядовця. Орієнтовна вартість об’єктів, за оцінками правоохоронців, могла перевищувати 6 мільйонів доларів.<br /> <br /> У НАБУ заявляють, що у 2020 році до проєкту долучили бізнесмена [[Міндіч Тімур|Тимура Міндіча]], якого слідство називає представником так званої &quot;династії Карлсона&quot;. Уже влітку 2021 року будівництво перейшло в активну фазу.<br /> <br /> За версією слідства, для приховування походження коштів використовували дві схеми фінансування. Частину грошей проводили через кооператив &quot;Сонячний берег&quot; шляхом фіктивних безготівкових операцій — це близько 10% від загального обсягу витрат. Основний потік, як стверджують детективи, становила готівка, отримана від корупційних схем, зокрема в &quot;Енергоатомі&quot;.<br /> <br /> У НАБУ також наголошують, що навіть після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році роботи на об’єктах не припинилися, а навпаки — пришвидшилися. Для конспірації учасники схеми використовували кодові назви резиденцій — R1, R2, R3 та R4. У матеріалах слідства зазначено, що під псевдонімом R2 фігурує екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак.&lt;ref&gt;[https://zn.ua/ukr/anticorruption/sprava-dinastiji-jak-hroshi-enerhoatoma-peretvorjuvalisja-na-majetki-dlja-jermaka-chernishova-ta-vovi.html СПРАВА &quot;ДИНАСТІЇ&quot;: ЯК ГРОШІ &quot;ЕНЕРГОАТОМА&quot; ПЕРЕТВОРЮВАЛИСЯ НА МАЄТКИ ДЛЯ ЄРМАКА, МІНДІЧА ТА &quot;ВОВИ&quot;]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Звільнення голови ОП стало результатом оприлюднення правоохоронцями записів - так званих плівок Міндіча, що свідчать про корупцію на вищих щаблях української влади. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки на робочому місці та проживання Єрмака.<br /> <br /> Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента.<br /> <br /> {{Цитата|«Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблем для Зеленського — я їду на фронт. Я чесна і порядна людина. Я служив Україні й був у Києві 24 лютого 2022 року. Можливо, ми ще побачимося, - заявив Єрмак в інтервʼю New York Post».&lt;ref&gt;[https://nypost.com/2025/11/28/world-news/andriy-yermak-is-prepared-for-any-reprisals-after-resignation-from-ukraines-govt/ Former top Zelensky aide sends The Post ominous message hours after resignation: ‘I’m going to the front’]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що ексглава Офісу президента Андрій Єрмак часто вводив Володимира Зеленського в оману та забороняв співробітникам ОП робити те, що наказував президент. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода 2 грудня.<br /> <br /> За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту «так, як йому вигідно або так, як він її інтерпретував». Мендель заявила, що часто багато посадовців, зокрема й вона, отримували дзвінки від Андрія Єрмака з забороною «робити те завдання, яке просить робити Володимир Олександрович».<br /> <br /> Мендель також поклала особисто на Єрмака частину відповідальності за те, що Україна виявилась неготовою до початку великої війни.<br /> <br /> &quot;Країна могла підготуватися значно краще до того, що відбувалося…. Багато спроб підготувати країну, якось намагатися захистити кордони, побудувати фортифікації, тренування провести додаткові для військових – вони всі блокувалися, тому що Андрій Єрмак сказав, що війни не буде і що нам &quot;не треба паніка&quot;. Ви ж пам’ятаєте це все, що відбувалося&quot;, – наголосила вона.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/najbilsh-nebezpechna-lyudina-u-vertikali-vladi-mendel-zayavila-scho-ermak-vvodiv-v-obmanu-zelenskogo-i-rozpovila-pro-osoblivi-dzvinki-video.htm &quot;Найбільш небезпечна людина у вертикалі влади&quot;: Мендель заявила, що Єрмак вводив в обману Зеленського, і розповіла про &quot;особливі дзвінки&quot;. Відео]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> ===Історія становлення===<br /> [[Андрій Єрмак - історія становлення|Історія становлення]] - З родиною Зеленських та &quot;кварталівським&quot; середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України. Вони зверталися до шоу-бізнесів Києва. Єрмак був медіаристом. А його бізнес-зв'язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалася та відпочивала українська еліта, серед якої були і &quot;кварталівці&quot;, стали дуже корисними.<br /> <br /> Спочатку на Банковій Андрію Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. На новій посаді у нього не було якогось певного функціонала. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.<br /> ([[Андрій Єрмак - історія становлення|далі]])<br /> ----<br /> [[Файл:POLITICO ERMAK.jpg|міні]]<br /> Колишня прес-секретар Зеленського [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] сказала у коментарі журналістам Politico &quot;Єрмак приклеївся до Зеленського з моменту прибуття на Банкову&quot;. Вона пояснила, що &quot;ментальний зв'язок&quot; між президентом України та Єрмаком утворився у підземному тренажерному залі, який обидва відвідували.<br /> <br /> З тих пір, [https://edition.pagesuite-professional.co.uk/html5/reader/production/default.aspx?pubname=&amp;pubid=926f0c8c-7f9b-4c0c-a74d-25af040856bf пише] Politico, Єрмак і Зеленський нагадують дует продюсера та актора, де один керує процесами за лаштунками, а інший виступає в ролі зірки.<br /> <br /> У матеріалі Єрмака називають &quot;блискучим психологом&quot;, який вміє &quot;читати Зеленського&quot; і пропонувати йому готові рішення, знаючи, що той не любить занурюватись у деталі. Автори матеріалу наголосили, що Єрмак оточив себе радниками, які у боргу перед ним і вірні лише йому. І мало кому з чиновників вдалося втриматися на посадах, якщо Єрмак хотів їх позбутися. Джерела видання також назвали Єрмака &quot;безжальним політичним ляльководом&quot; і фігурою &quot;навіть рівною&quot; Володимиру Зеленському.&lt;ref&gt;[https://focus.ua/politics/708192-prikleilsya-k-zelenskomu-politico-rasskazalo-o-vliyanii-ermaka-na-prinyatie-resheniy-v-ukraine &quot;Приклеился к Зеленскому&quot;: Politico рассказало о влиянии Ермака на принятие решений в Украине]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Також медіа згадує і про критику, яку отримує голова ВП – від призначення потрібних людей на потрібні посади до автократичного управління та узурпації влади. У цьому контексті у статті Politico пишуть про зв'язок Єрмака з його заступником, скандальним Олегом Татаровим, екс-заступником начальника головного слідчого управління МВС часів Януковича. У коментарі виданню Єрмак заявляє, що його головна робота – це підтримка президента та ефективної роботи адміністрації.<br /> <br /> На думку ж політологів, з якими спілкувалися журналісти, Єрмак не матиме політичного майбутнього після завершення каденції Зеленського, адже його не підтримують ні українці, ні політичні еліти. Втім, попри це керівник Офісу президента зосереджує у своїх руках значну частину майбутнього України, констатують у Politico.<br /> ----<br /> [[Файл:Єрмак.jpg|300px|right|thumb|У топ-100 впливових людей Time від України потрапив Андрій Єрмак]]<br /> В квітні 2024 року Голова Офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей світу за 2024 рік за версією журналу Time. Його представив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він процитував слова Івана Франка і написав, що Андрій Єрмак – це людина, &quot;яка відігравала центральну роль у забезпеченні роботи уряду&quot;.<br /> <br /> &quot;Після повномасштабного вторгнення він доніс послання Зеленського до всього світу, створивши потужну мережу друзів України, від Заходу до Глобального півдня, об'єднуючи їх довкола питань, від санкцій до довкілля... У великий момент для України та демократії Андрій Єрмак не лише став рішучим лідером, а й довів, що він ним є&quot;, - заявив Расмуссен.<br /> ----<br /> Андрій Єрмак найменш відомий представник команди президента, але не менш близький за кварталівців. Він, як і перший помічник президента Шефіра, має прямий контакт із президентом. &quot;Ми – ті люди, які виконують функції, які безпосередньо делегуються президентом&quot;, - коментував свої повноваження Єрмак.<br /> <br /> В інтерв'ю Інтерфакс-Україна Єрмак сказав, що товаришує із Зеленським: &quot;Я можу назвати його своїм другом&quot;. П'ять років тому Зеленський у Facebook жартував з свого майбутнього помічника: &quot;Ти тут (на фотографії) такий мужній, на себе не схожий&quot;. &quot;Стильний такий чб Андрій&quot;, - коментував Зеленський. &quot;Так вийшло&quot;, - виправдовувався Єрмак. &quot;Та ти шо!&quot;, - пише Олена Зеленська під портретом Єрмака, де він у чорних окулярах і з сигаретою в руці.&lt;ref&gt;[https://www.liga.net/politics/articles/pomoschnik-prezidenta-andrey-ermak-krupnyy-biznesmechtayuschiy-ob-oskare-o-kotorom-boyatsya-govor Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019)]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Андрій Єрмак є фундатором Міжнародної юридичної компанії, де з 1997 року займався розробкою перших в українському законодавстві актів у галузі господарського та авторського права, інтелектуальної власності. Компанія надає юридичний супровід телеканалам та медійним групам. Серед клієнтів – студії Disney, Pixar, Universal, Інтер Медіа Груп та ін.<br /> <br /> Крім бізнесу в юридичній сфері Андрій Єрмак є співвласником кількох десятків компаній (послуги з охорони, фармацевтичний бізнес, консалтинг, будівництво). Засновник низки громадських організацій (президент громадської організації “Асоціація підприємців Києва”).<br /> <br /> Єрмак створив та очолив компанію Garnet International Media Group, яка займалася продюсуванням фільмів &quot;Сквот 32&quot;, &quot;Між&quot;, &quot;Правило бою&quot;. Як продюсер представляв фільми на прем'єрних показах. Є членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.<br /> <br /> ==Декларація==<br /> У власності Єрмака - квартира площею 107,8 кв.м, придбана у листопаді 2005 року, автомобіль Тoyota Camry 2015 р. випуску, яким він володіє з 2015 року та ряд кортративних прав.<br /> <br /> Серед задекларованих доходів Єрмака у 2019 році - 151 тис. грн. - дохід від підприємницької діяльності, 10672 грн. зарплати у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, де він є директором, там же - зарплата за сумісництвом у сумі 49317 грн. місцем роботи в АТ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, гонорари у сумі 1300 грн у &quot;Медійній групі європейського партнерства&quot;, 1000 грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.<br /> <br /> На Єрмака оформлений кредит в &quot;Альфа-Банку&quot; на 1 262 500 грн., він має готівку в сумі 347 тис. доларів, 50 тис. євро, 26 803 та 609 грн. - на банківських рахунках в &quot;OTP Банку&quot; та Кредобанку. Крім того, Єрмак зайняв третім особам 1 380 660 грн, а заборгованість перед ним з боку ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа Груп&quot; за двома договорами становить 3 334 218 та 4,98 млн грн.<br /> <br /> Голова ОПУ має 3 державні цінні папери номінальною вартістю 1000 грн. і є власником частин корпоративних прав у 9 компаніях: 100% у ТОВ &quot;ЕР ПІ АЙ&quot;, 99% - у ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа груп&quot;, по 50% - у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, &quot;Міжнародна фармацевтична група&quot; та &quot;Інтерпромфінанс-Безпека&quot;, 10% - у ЗАТ &quot;Інтерпромфінанс-Україна&quot;. 60% прав Єрмаку належить в адвокатському об'єднанні &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, 33,33% - у ТОВ &quot;АМА Віжн&quot;, 0,01% - у ТОВ &quot;Віссон Юкрейн Технолоджіс&quot;.<br /> <br /> Єрмак є кінцевим власником усіх зазначених компаній, крім того, є бенефеціаром Міжнародної асоціації &quot;Україна-грузинське співробітництво у сфері іноземного інвестування&quot;, ТОВ &quot;М.Є.П.&quot; та ТОВ &quot;Українсько-грузинська медійна компанія&quot;.<br /> <br /> {{Джерела}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33274 2026-05-12T08:22:05Z

<p>Colonel: /* Оперативне досьє */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Єрмак Андрій Борисович [[Файл:Флаг RU.png|right|link=https://dosye.info/Ермак,_Андрей_Борисович]]<br /> |<br /> Фото = Ермак Андрей.png<br /> |<br /> Дані = Голова Офісу президента України (з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року)<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Єрмак Андрій}}<br /> {{#seo:|description=Єрмак Андрій - біографія, зв'язки, оперативне досьє}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:АП]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. Вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка (магістр міжнародного права).<br /> <br /> З 1995 займався адвокатською діяльністю. Є членом Міжнародної асоціації правників IBA, член Асоціації правників України.<br /> <br /> У Верховній раді V - VII скликань Андрій Єрмак працював помічником народного депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тадєєва.<br /> <br /> Під час виборчої кампанії 2019 року Єрмак приєднався до команди Володимира Зеленського. З майбутнім президентом був знайомий із 2000-х років, коли програми “Студії Квартал 95” почали виходити на каналі “Інтер”.<br /> <br /> Після перемоги Зеленського на виборах, 21 травня 2019 року Андрій Єрмак був призначений помічником президента у напрямку міжнародних відносин.<br /> <br /> Будучи на посаді помічника глави держави, Андрій Єрмак провів зустріч із адвокатом президента США Рудольфо Джуліані. Як представник Зеленського Єрмак разом із головою МЗС Пристайко брав участь у переговорах “нормандської четвірки” у вересні 2019. Очолював координаційну групу з обміну полоненими.<br /> <br /> З 21 липня 2019 року Андрій Єрмак увійшов до складу Національної інвестиційної ради. З 7 жовтня 2019 року є членом Наглядової ради Держконцерну “Укроборонпром”.<br /> <br /> 11 лютого 2020 року Єрмака було призначено керівником Офісу президента України. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав після звільнення з посади Андрія Богдана.<br /> <br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента. <br /> <br /> 23 січня 2026 року Андрій Єрмак оновив право на заняття адвокатською діяльністю. Раніше Андрій Єрмак заявляв про намір вирушити «на передову», проте повернувся до професійної діяльності у правовій сфері.<br /> <br /> ==Сім'я та близькі зв'язки==<br /> Андрій Єрмак неодружений.<br /> <br /> Мати – Єрмак Марія Олександрівна. Родом Марія із Санкт-Петербурга. Із чоловіком познайомилася, коли приїжджала до Києва на кілька днів. Незабаром вони почали зустрічатися, а через якийсь час вона переїхала до нього жити.<br /> <br /> Батько - Єрмак Борис Михайлович. Народився та виріс у Києві. Закінчив КПІ, факультет радіоелектроніки. Працював на заводі, а потім у Держкомітеті з профтехосвіти.<br /> <br /> Брат – Денис. Журналісти називають його &quot;бізнесмен-невдаха, снайпер в АТО та радник у РНБО&quot;. Він справді служив в АТО, але потрапив у скандал, коли оприлюднили &quot;плівки&quot; [[Лерос Гео Богратович|Гео Лероса]]. Тоді з'ясувалося, що Денис Єрмак допомагав Андрієві Єрмаку просувати потрібних людей у ​​владу.&lt;ref&gt;[https://24tv.ua/ru/denis-ermak-snajper-detali-ot-budanova-24-kanal_n2410809 &quot;Я был очень удивлен&quot;: Буданов рассказал, что делал брат Ермака в первые дни войны]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Тищенко, Николай Николаевич]] - кум<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону розповіла про ранній етап кар’єри колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За її словами, той нібито починав з роботи юриста у стриптиз-клубі. &quot;Пан Єрмак розпочав свою кар’єру у стриптиз-клубі. Не як стриптизер, а як юрист. Це був стриптиз-клуб, де було багато людей, які пізніше стали політиками в проросійській партії. Я розмовляла з одним із співробітників, який сказав, що в нього (Єрмака) так багато амбіцій, але не було жодних талантів для цих амбіцій. Це просто цитата”, — сказала Мендель.<br /> <br /> Крім того, Мендель заявила, що пізніше Єрмак працював у магазині люксового одягу, який, за її словами, займався контрабандою брендового товару. Вона стверджує, що саме там Єрмак нібито познайомився з представниками українських еліт та шоу-бізнесу, зокрема людьми з оточення студії “Квартал 95”.&lt;ref&gt;[https://enovosty.com/uk/news-ukr/news_politics-ukr/full/mendel-zayavila-shho-yermak-pochinav-karyeru-u-striptiz-klubi-detali Мендель заявила, що Єрмак починав кар’єру у стриптиз-клубі: деталі]&lt;/ref&gt;}}<br /> ===Справа &quot;Династії&quot;===<br /> [[Файл:Династія.jpg|right|300px]]<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> Слідство стверджує, що у 2018–2020 роках [[Чернышов, Алексей Михайлович|Чернишов]], який у матеріалах справи фігурує під псевдонімом &quot;Че Гевара&quot;, розпочав будівництво чотирьох приватних резиденцій у Козині на Київщині. Земельні ділянки площею понад 8 гектарів були оформлені на підконтрольних осіб та дружину ексурядовця. Орієнтовна вартість об’єктів, за оцінками правоохоронців, могла перевищувати 6 мільйонів доларів.<br /> <br /> У НАБУ заявляють, що у 2020 році до проєкту долучили бізнесмена [[Міндіч Тімур|Тимура Міндіча]], якого слідство називає представником так званої &quot;династії Карлсона&quot;. Уже влітку 2021 року будівництво перейшло в активну фазу.<br /> <br /> За версією слідства, для приховування походження коштів використовували дві схеми фінансування. Частину грошей проводили через кооператив &quot;Сонячний берег&quot; шляхом фіктивних безготівкових операцій — це близько 10% від загального обсягу витрат. Основний потік, як стверджують детективи, становила готівка, отримана від корупційних схем, зокрема в &quot;Енергоатомі&quot;.<br /> <br /> У НАБУ також наголошують, що навіть після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році роботи на об’єктах не припинилися, а навпаки — пришвидшилися. Для конспірації учасники схеми використовували кодові назви резиденцій — R1, R2, R3 та R4. У матеріалах слідства зазначено, що під псевдонімом R2 фігурує екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак.<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Звільнення голови ОП стало результатом оприлюднення правоохоронцями записів - так званих плівок Міндіча, що свідчать про корупцію на вищих щаблях української влади. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки на робочому місці та проживання Єрмака.<br /> <br /> Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента.<br /> <br /> {{Цитата|«Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблем для Зеленського — я їду на фронт. Я чесна і порядна людина. Я служив Україні й був у Києві 24 лютого 2022 року. Можливо, ми ще побачимося, - заявив Єрмак в інтервʼю New York Post».&lt;ref&gt;[https://nypost.com/2025/11/28/world-news/andriy-yermak-is-prepared-for-any-reprisals-after-resignation-from-ukraines-govt/ Former top Zelensky aide sends The Post ominous message hours after resignation: ‘I’m going to the front’]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що ексглава Офісу президента Андрій Єрмак часто вводив Володимира Зеленського в оману та забороняв співробітникам ОП робити те, що наказував президент. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода 2 грудня.<br /> <br /> За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту «так, як йому вигідно або так, як він її інтерпретував». Мендель заявила, що часто багато посадовців, зокрема й вона, отримували дзвінки від Андрія Єрмака з забороною «робити те завдання, яке просить робити Володимир Олександрович».<br /> <br /> Мендель також поклала особисто на Єрмака частину відповідальності за те, що Україна виявилась неготовою до початку великої війни.<br /> <br /> &quot;Країна могла підготуватися значно краще до того, що відбувалося…. Багато спроб підготувати країну, якось намагатися захистити кордони, побудувати фортифікації, тренування провести додаткові для військових – вони всі блокувалися, тому що Андрій Єрмак сказав, що війни не буде і що нам &quot;не треба паніка&quot;. Ви ж пам’ятаєте це все, що відбувалося&quot;, – наголосила вона.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/najbilsh-nebezpechna-lyudina-u-vertikali-vladi-mendel-zayavila-scho-ermak-vvodiv-v-obmanu-zelenskogo-i-rozpovila-pro-osoblivi-dzvinki-video.htm &quot;Найбільш небезпечна людина у вертикалі влади&quot;: Мендель заявила, що Єрмак вводив в обману Зеленського, і розповіла про &quot;особливі дзвінки&quot;. Відео]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> ===Історія становлення===<br /> [[Андрій Єрмак - історія становлення|Історія становлення]] - З родиною Зеленських та &quot;кварталівським&quot; середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України. Вони зверталися до шоу-бізнесів Києва. Єрмак був медіаристом. А його бізнес-зв'язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалася та відпочивала українська еліта, серед якої були і &quot;кварталівці&quot;, стали дуже корисними.<br /> <br /> Спочатку на Банковій Андрію Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. На новій посаді у нього не було якогось певного функціонала. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.<br /> ([[Андрій Єрмак - історія становлення|далі]])<br /> ----<br /> [[Файл:POLITICO ERMAK.jpg|міні]]<br /> Колишня прес-секретар Зеленського [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] сказала у коментарі журналістам Politico &quot;Єрмак приклеївся до Зеленського з моменту прибуття на Банкову&quot;. Вона пояснила, що &quot;ментальний зв'язок&quot; між президентом України та Єрмаком утворився у підземному тренажерному залі, який обидва відвідували.<br /> <br /> З тих пір, [https://edition.pagesuite-professional.co.uk/html5/reader/production/default.aspx?pubname=&amp;pubid=926f0c8c-7f9b-4c0c-a74d-25af040856bf пише] Politico, Єрмак і Зеленський нагадують дует продюсера та актора, де один керує процесами за лаштунками, а інший виступає в ролі зірки.<br /> <br /> У матеріалі Єрмака називають &quot;блискучим психологом&quot;, який вміє &quot;читати Зеленського&quot; і пропонувати йому готові рішення, знаючи, що той не любить занурюватись у деталі. Автори матеріалу наголосили, що Єрмак оточив себе радниками, які у боргу перед ним і вірні лише йому. І мало кому з чиновників вдалося втриматися на посадах, якщо Єрмак хотів їх позбутися. Джерела видання також назвали Єрмака &quot;безжальним політичним ляльководом&quot; і фігурою &quot;навіть рівною&quot; Володимиру Зеленському.&lt;ref&gt;[https://focus.ua/politics/708192-prikleilsya-k-zelenskomu-politico-rasskazalo-o-vliyanii-ermaka-na-prinyatie-resheniy-v-ukraine &quot;Приклеился к Зеленскому&quot;: Politico рассказало о влиянии Ермака на принятие решений в Украине]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Також медіа згадує і про критику, яку отримує голова ВП – від призначення потрібних людей на потрібні посади до автократичного управління та узурпації влади. У цьому контексті у статті Politico пишуть про зв'язок Єрмака з його заступником, скандальним Олегом Татаровим, екс-заступником начальника головного слідчого управління МВС часів Януковича. У коментарі виданню Єрмак заявляє, що його головна робота – це підтримка президента та ефективної роботи адміністрації.<br /> <br /> На думку ж політологів, з якими спілкувалися журналісти, Єрмак не матиме політичного майбутнього після завершення каденції Зеленського, адже його не підтримують ні українці, ні політичні еліти. Втім, попри це керівник Офісу президента зосереджує у своїх руках значну частину майбутнього України, констатують у Politico.<br /> ----<br /> [[Файл:Єрмак.jpg|300px|right|thumb|У топ-100 впливових людей Time від України потрапив Андрій Єрмак]]<br /> В квітні 2024 року Голова Офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей світу за 2024 рік за версією журналу Time. Його представив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він процитував слова Івана Франка і написав, що Андрій Єрмак – це людина, &quot;яка відігравала центральну роль у забезпеченні роботи уряду&quot;.<br /> <br /> &quot;Після повномасштабного вторгнення він доніс послання Зеленського до всього світу, створивши потужну мережу друзів України, від Заходу до Глобального півдня, об'єднуючи їх довкола питань, від санкцій до довкілля... У великий момент для України та демократії Андрій Єрмак не лише став рішучим лідером, а й довів, що він ним є&quot;, - заявив Расмуссен.<br /> ----<br /> Андрій Єрмак найменш відомий представник команди президента, але не менш близький за кварталівців. Він, як і перший помічник президента Шефіра, має прямий контакт із президентом. &quot;Ми – ті люди, які виконують функції, які безпосередньо делегуються президентом&quot;, - коментував свої повноваження Єрмак.<br /> <br /> В інтерв'ю Інтерфакс-Україна Єрмак сказав, що товаришує із Зеленським: &quot;Я можу назвати його своїм другом&quot;. П'ять років тому Зеленський у Facebook жартував з свого майбутнього помічника: &quot;Ти тут (на фотографії) такий мужній, на себе не схожий&quot;. &quot;Стильний такий чб Андрій&quot;, - коментував Зеленський. &quot;Так вийшло&quot;, - виправдовувався Єрмак. &quot;Та ти шо!&quot;, - пише Олена Зеленська під портретом Єрмака, де він у чорних окулярах і з сигаретою в руці.&lt;ref&gt;[https://www.liga.net/politics/articles/pomoschnik-prezidenta-andrey-ermak-krupnyy-biznesmechtayuschiy-ob-oskare-o-kotorom-boyatsya-govor Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019)]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Андрій Єрмак є фундатором Міжнародної юридичної компанії, де з 1997 року займався розробкою перших в українському законодавстві актів у галузі господарського та авторського права, інтелектуальної власності. Компанія надає юридичний супровід телеканалам та медійним групам. Серед клієнтів – студії Disney, Pixar, Universal, Інтер Медіа Груп та ін.<br /> <br /> Крім бізнесу в юридичній сфері Андрій Єрмак є співвласником кількох десятків компаній (послуги з охорони, фармацевтичний бізнес, консалтинг, будівництво). Засновник низки громадських організацій (президент громадської організації “Асоціація підприємців Києва”).<br /> <br /> Єрмак створив та очолив компанію Garnet International Media Group, яка займалася продюсуванням фільмів &quot;Сквот 32&quot;, &quot;Між&quot;, &quot;Правило бою&quot;. Як продюсер представляв фільми на прем'єрних показах. Є членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.<br /> <br /> ==Декларація==<br /> У власності Єрмака - квартира площею 107,8 кв.м, придбана у листопаді 2005 року, автомобіль Тoyota Camry 2015 р. випуску, яким він володіє з 2015 року та ряд кортративних прав.<br /> <br /> Серед задекларованих доходів Єрмака у 2019 році - 151 тис. грн. - дохід від підприємницької діяльності, 10672 грн. зарплати у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, де він є директором, там же - зарплата за сумісництвом у сумі 49317 грн. місцем роботи в АТ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, гонорари у сумі 1300 грн у &quot;Медійній групі європейського партнерства&quot;, 1000 грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.<br /> <br /> На Єрмака оформлений кредит в &quot;Альфа-Банку&quot; на 1 262 500 грн., він має готівку в сумі 347 тис. доларів, 50 тис. євро, 26 803 та 609 грн. - на банківських рахунках в &quot;OTP Банку&quot; та Кредобанку. Крім того, Єрмак зайняв третім особам 1 380 660 грн, а заборгованість перед ним з боку ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа Груп&quot; за двома договорами становить 3 334 218 та 4,98 млн грн.<br /> <br /> Голова ОПУ має 3 державні цінні папери номінальною вартістю 1000 грн. і є власником частин корпоративних прав у 9 компаніях: 100% у ТОВ &quot;ЕР ПІ АЙ&quot;, 99% - у ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа груп&quot;, по 50% - у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, &quot;Міжнародна фармацевтична група&quot; та &quot;Інтерпромфінанс-Безпека&quot;, 10% - у ЗАТ &quot;Інтерпромфінанс-Україна&quot;. 60% прав Єрмаку належить в адвокатському об'єднанні &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, 33,33% - у ТОВ &quot;АМА Віжн&quot;, 0,01% - у ТОВ &quot;Віссон Юкрейн Технолоджіс&quot;.<br /> <br /> Єрмак є кінцевим власником усіх зазначених компаній, крім того, є бенефеціаром Міжнародної асоціації &quot;Україна-грузинське співробітництво у сфері іноземного інвестування&quot;, ТОВ &quot;М.Є.П.&quot; та ТОВ &quot;Українсько-грузинська медійна компанія&quot;.<br /> <br /> {{Джерела}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33273 2026-05-12T08:19:30Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Єрмак Андрій Борисович [[Файл:Флаг RU.png|right|link=https://dosye.info/Ермак,_Андрей_Борисович]]<br /> |<br /> Фото = Ермак Андрей.png<br /> |<br /> Дані = Голова Офісу президента України (з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року)<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Єрмак Андрій}}<br /> {{#seo:|description=Єрмак Андрій - біографія, зв'язки, оперативне досьє}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:АП]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. Вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка (магістр міжнародного права).<br /> <br /> З 1995 займався адвокатською діяльністю. Є членом Міжнародної асоціації правників IBA, член Асоціації правників України.<br /> <br /> У Верховній раді V - VII скликань Андрій Єрмак працював помічником народного депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тадєєва.<br /> <br /> Під час виборчої кампанії 2019 року Єрмак приєднався до команди Володимира Зеленського. З майбутнім президентом був знайомий із 2000-х років, коли програми “Студії Квартал 95” почали виходити на каналі “Інтер”.<br /> <br /> Після перемоги Зеленського на виборах, 21 травня 2019 року Андрій Єрмак був призначений помічником президента у напрямку міжнародних відносин.<br /> <br /> Будучи на посаді помічника глави держави, Андрій Єрмак провів зустріч із адвокатом президента США Рудольфо Джуліані. Як представник Зеленського Єрмак разом із головою МЗС Пристайко брав участь у переговорах “нормандської четвірки” у вересні 2019. Очолював координаційну групу з обміну полоненими.<br /> <br /> З 21 липня 2019 року Андрій Єрмак увійшов до складу Національної інвестиційної ради. З 7 жовтня 2019 року є членом Наглядової ради Держконцерну “Укроборонпром”.<br /> <br /> 11 лютого 2020 року Єрмака було призначено керівником Офісу президента України. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав після звільнення з посади Андрія Богдана.<br /> <br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента. <br /> <br /> 23 січня 2026 року Андрій Єрмак оновив право на заняття адвокатською діяльністю. Раніше Андрій Єрмак заявляв про намір вирушити «на передову», проте повернувся до професійної діяльності у правовій сфері.<br /> <br /> ==Сім'я та близькі зв'язки==<br /> Андрій Єрмак неодружений.<br /> <br /> Мати – Єрмак Марія Олександрівна. Родом Марія із Санкт-Петербурга. Із чоловіком познайомилася, коли приїжджала до Києва на кілька днів. Незабаром вони почали зустрічатися, а через якийсь час вона переїхала до нього жити.<br /> <br /> Батько - Єрмак Борис Михайлович. Народився та виріс у Києві. Закінчив КПІ, факультет радіоелектроніки. Працював на заводі, а потім у Держкомітеті з профтехосвіти.<br /> <br /> Брат – Денис. Журналісти називають його &quot;бізнесмен-невдаха, снайпер в АТО та радник у РНБО&quot;. Він справді служив в АТО, але потрапив у скандал, коли оприлюднили &quot;плівки&quot; [[Лерос Гео Богратович|Гео Лероса]]. Тоді з'ясувалося, що Денис Єрмак допомагав Андрієві Єрмаку просувати потрібних людей у ​​владу.&lt;ref&gt;[https://24tv.ua/ru/denis-ermak-snajper-detali-ot-budanova-24-kanal_n2410809 &quot;Я был очень удивлен&quot;: Буданов рассказал, что делал брат Ермака в первые дни войны]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Тищенко, Николай Николаевич]] - кум<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> {{Довідка|<br /> Зміст=&quot;Пан Єрмак розпочав свою кар’єру у стриптиз-клубі. Не як стриптизер, а як юрист. Це був стриптиз-клуб, де було багато людей, які пізніше стали політиками в проросійській партії. Я розмовляла з одним із співробітників, який сказав, що в нього (Єрмака) так багато амбіцій, але не було жодних талантів для цих амбіцій. Це просто цитата”, — сказала Мендель.<br /> <br /> Крім того, Мендель заявила, що пізніше Єрмак працював у магазині люксового одягу, який, за її словами, займався контрабандою брендового товару. Вона стверджує, що саме там Єрмак нібито познайомився з представниками українських еліт та шоу-бізнесу, зокрема людьми з оточення студії “Квартал 95”.&lt;ref&gt;[https://enovosty.com/uk/news-ukr/news_politics-ukr/full/mendel-zayavila-shho-yermak-pochinav-karyeru-u-striptiz-klubi-detali Мендель заявила, що Єрмак починав кар’єру у стриптиз-клубі: деталі]&lt;/ref&gt;}}<br /> ===Справа &quot;Династії&quot;===<br /> [[Файл:Династія.jpg|right|300px]]<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> Слідство стверджує, що у 2018–2020 роках [[Чернышов, Алексей Михайлович|Чернишов]], який у матеріалах справи фігурує під псевдонімом &quot;Че Гевара&quot;, розпочав будівництво чотирьох приватних резиденцій у Козині на Київщині. Земельні ділянки площею понад 8 гектарів були оформлені на підконтрольних осіб та дружину ексурядовця. Орієнтовна вартість об’єктів, за оцінками правоохоронців, могла перевищувати 6 мільйонів доларів.<br /> <br /> У НАБУ заявляють, що у 2020 році до проєкту долучили бізнесмена [[Міндіч Тімур|Тимура Міндіча]], якого слідство називає представником так званої &quot;династії Карлсона&quot;. Уже влітку 2021 року будівництво перейшло в активну фазу.<br /> <br /> За версією слідства, для приховування походження коштів використовували дві схеми фінансування. Частину грошей проводили через кооператив &quot;Сонячний берег&quot; шляхом фіктивних безготівкових операцій — це близько 10% від загального обсягу витрат. Основний потік, як стверджують детективи, становила готівка, отримана від корупційних схем, зокрема в &quot;Енергоатомі&quot;.<br /> <br /> У НАБУ також наголошують, що навіть після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році роботи на об’єктах не припинилися, а навпаки — пришвидшилися. Для конспірації учасники схеми використовували кодові назви резиденцій — R1, R2, R3 та R4. У матеріалах слідства зазначено, що під псевдонімом R2 фігурує екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак.<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Звільнення голови ОП стало результатом оприлюднення правоохоронцями записів - так званих плівок Міндіча, що свідчать про корупцію на вищих щаблях української влади. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки на робочому місці та проживання Єрмака.<br /> <br /> Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента.<br /> <br /> {{Цитата|«Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблем для Зеленського — я їду на фронт. Я чесна і порядна людина. Я служив Україні й був у Києві 24 лютого 2022 року. Можливо, ми ще побачимося, - заявив Єрмак в інтервʼю New York Post».&lt;ref&gt;[https://nypost.com/2025/11/28/world-news/andriy-yermak-is-prepared-for-any-reprisals-after-resignation-from-ukraines-govt/ Former top Zelensky aide sends The Post ominous message hours after resignation: ‘I’m going to the front’]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що ексглава Офісу президента Андрій Єрмак часто вводив Володимира Зеленського в оману та забороняв співробітникам ОП робити те, що наказував президент. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода 2 грудня.<br /> <br /> За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту «так, як йому вигідно або так, як він її інтерпретував». Мендель заявила, що часто багато посадовців, зокрема й вона, отримували дзвінки від Андрія Єрмака з забороною «робити те завдання, яке просить робити Володимир Олександрович».<br /> <br /> Мендель також поклала особисто на Єрмака частину відповідальності за те, що Україна виявилась неготовою до початку великої війни.<br /> <br /> &quot;Країна могла підготуватися значно краще до того, що відбувалося…. Багато спроб підготувати країну, якось намагатися захистити кордони, побудувати фортифікації, тренування провести додаткові для військових – вони всі блокувалися, тому що Андрій Єрмак сказав, що війни не буде і що нам &quot;не треба паніка&quot;. Ви ж пам’ятаєте це все, що відбувалося&quot;, – наголосила вона.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/najbilsh-nebezpechna-lyudina-u-vertikali-vladi-mendel-zayavila-scho-ermak-vvodiv-v-obmanu-zelenskogo-i-rozpovila-pro-osoblivi-dzvinki-video.htm &quot;Найбільш небезпечна людина у вертикалі влади&quot;: Мендель заявила, що Єрмак вводив в обману Зеленського, і розповіла про &quot;особливі дзвінки&quot;. Відео]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> ===Історія становлення===<br /> [[Андрій Єрмак - історія становлення|Історія становлення]] - З родиною Зеленських та &quot;кварталівським&quot; середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України. Вони зверталися до шоу-бізнесів Києва. Єрмак був медіаристом. А його бізнес-зв'язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалася та відпочивала українська еліта, серед якої були і &quot;кварталівці&quot;, стали дуже корисними.<br /> <br /> Спочатку на Банковій Андрію Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. На новій посаді у нього не було якогось певного функціонала. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.<br /> ([[Андрій Єрмак - історія становлення|далі]])<br /> ----<br /> [[Файл:POLITICO ERMAK.jpg|міні]]<br /> Колишня прес-секретар Зеленського [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] сказала у коментарі журналістам Politico &quot;Єрмак приклеївся до Зеленського з моменту прибуття на Банкову&quot;. Вона пояснила, що &quot;ментальний зв'язок&quot; між президентом України та Єрмаком утворився у підземному тренажерному залі, який обидва відвідували.<br /> <br /> З тих пір, [https://edition.pagesuite-professional.co.uk/html5/reader/production/default.aspx?pubname=&amp;pubid=926f0c8c-7f9b-4c0c-a74d-25af040856bf пише] Politico, Єрмак і Зеленський нагадують дует продюсера та актора, де один керує процесами за лаштунками, а інший виступає в ролі зірки.<br /> <br /> У матеріалі Єрмака називають &quot;блискучим психологом&quot;, який вміє &quot;читати Зеленського&quot; і пропонувати йому готові рішення, знаючи, що той не любить занурюватись у деталі. Автори матеріалу наголосили, що Єрмак оточив себе радниками, які у боргу перед ним і вірні лише йому. І мало кому з чиновників вдалося втриматися на посадах, якщо Єрмак хотів їх позбутися. Джерела видання також назвали Єрмака &quot;безжальним політичним ляльководом&quot; і фігурою &quot;навіть рівною&quot; Володимиру Зеленському.&lt;ref&gt;[https://focus.ua/politics/708192-prikleilsya-k-zelenskomu-politico-rasskazalo-o-vliyanii-ermaka-na-prinyatie-resheniy-v-ukraine &quot;Приклеился к Зеленскому&quot;: Politico рассказало о влиянии Ермака на принятие решений в Украине]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Також медіа згадує і про критику, яку отримує голова ВП – від призначення потрібних людей на потрібні посади до автократичного управління та узурпації влади. У цьому контексті у статті Politico пишуть про зв'язок Єрмака з його заступником, скандальним Олегом Татаровим, екс-заступником начальника головного слідчого управління МВС часів Януковича. У коментарі виданню Єрмак заявляє, що його головна робота – це підтримка президента та ефективної роботи адміністрації.<br /> <br /> На думку ж політологів, з якими спілкувалися журналісти, Єрмак не матиме політичного майбутнього після завершення каденції Зеленського, адже його не підтримують ні українці, ні політичні еліти. Втім, попри це керівник Офісу президента зосереджує у своїх руках значну частину майбутнього України, констатують у Politico.<br /> ----<br /> [[Файл:Єрмак.jpg|300px|right|thumb|У топ-100 впливових людей Time від України потрапив Андрій Єрмак]]<br /> В квітні 2024 року Голова Офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей світу за 2024 рік за версією журналу Time. Його представив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він процитував слова Івана Франка і написав, що Андрій Єрмак – це людина, &quot;яка відігравала центральну роль у забезпеченні роботи уряду&quot;.<br /> <br /> &quot;Після повномасштабного вторгнення він доніс послання Зеленського до всього світу, створивши потужну мережу друзів України, від Заходу до Глобального півдня, об'єднуючи їх довкола питань, від санкцій до довкілля... У великий момент для України та демократії Андрій Єрмак не лише став рішучим лідером, а й довів, що він ним є&quot;, - заявив Расмуссен.<br /> ----<br /> Андрій Єрмак найменш відомий представник команди президента, але не менш близький за кварталівців. Він, як і перший помічник президента Шефіра, має прямий контакт із президентом. &quot;Ми – ті люди, які виконують функції, які безпосередньо делегуються президентом&quot;, - коментував свої повноваження Єрмак.<br /> <br /> В інтерв'ю Інтерфакс-Україна Єрмак сказав, що товаришує із Зеленським: &quot;Я можу назвати його своїм другом&quot;. П'ять років тому Зеленський у Facebook жартував з свого майбутнього помічника: &quot;Ти тут (на фотографії) такий мужній, на себе не схожий&quot;. &quot;Стильний такий чб Андрій&quot;, - коментував Зеленський. &quot;Так вийшло&quot;, - виправдовувався Єрмак. &quot;Та ти шо!&quot;, - пише Олена Зеленська під портретом Єрмака, де він у чорних окулярах і з сигаретою в руці.&lt;ref&gt;[https://www.liga.net/politics/articles/pomoschnik-prezidenta-andrey-ermak-krupnyy-biznesmechtayuschiy-ob-oskare-o-kotorom-boyatsya-govor Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019)]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Андрій Єрмак є фундатором Міжнародної юридичної компанії, де з 1997 року займався розробкою перших в українському законодавстві актів у галузі господарського та авторського права, інтелектуальної власності. Компанія надає юридичний супровід телеканалам та медійним групам. Серед клієнтів – студії Disney, Pixar, Universal, Інтер Медіа Груп та ін.<br /> <br /> Крім бізнесу в юридичній сфері Андрій Єрмак є співвласником кількох десятків компаній (послуги з охорони, фармацевтичний бізнес, консалтинг, будівництво). Засновник низки громадських організацій (президент громадської організації “Асоціація підприємців Києва”).<br /> <br /> Єрмак створив та очолив компанію Garnet International Media Group, яка займалася продюсуванням фільмів &quot;Сквот 32&quot;, &quot;Між&quot;, &quot;Правило бою&quot;. Як продюсер представляв фільми на прем'єрних показах. Є членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.<br /> <br /> ==Декларація==<br /> У власності Єрмака - квартира площею 107,8 кв.м, придбана у листопаді 2005 року, автомобіль Тoyota Camry 2015 р. випуску, яким він володіє з 2015 року та ряд кортративних прав.<br /> <br /> Серед задекларованих доходів Єрмака у 2019 році - 151 тис. грн. - дохід від підприємницької діяльності, 10672 грн. зарплати у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, де він є директором, там же - зарплата за сумісництвом у сумі 49317 грн. місцем роботи в АТ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, гонорари у сумі 1300 грн у &quot;Медійній групі європейського партнерства&quot;, 1000 грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.<br /> <br /> На Єрмака оформлений кредит в &quot;Альфа-Банку&quot; на 1 262 500 грн., він має готівку в сумі 347 тис. доларів, 50 тис. євро, 26 803 та 609 грн. - на банківських рахунках в &quot;OTP Банку&quot; та Кредобанку. Крім того, Єрмак зайняв третім особам 1 380 660 грн, а заборгованість перед ним з боку ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа Груп&quot; за двома договорами становить 3 334 218 та 4,98 млн грн.<br /> <br /> Голова ОПУ має 3 державні цінні папери номінальною вартістю 1000 грн. і є власником частин корпоративних прав у 9 компаніях: 100% у ТОВ &quot;ЕР ПІ АЙ&quot;, 99% - у ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа груп&quot;, по 50% - у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, &quot;Міжнародна фармацевтична група&quot; та &quot;Інтерпромфінанс-Безпека&quot;, 10% - у ЗАТ &quot;Інтерпромфінанс-Україна&quot;. 60% прав Єрмаку належить в адвокатському об'єднанні &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, 33,33% - у ТОВ &quot;АМА Віжн&quot;, 0,01% - у ТОВ &quot;Віссон Юкрейн Технолоджіс&quot;.<br /> <br /> Єрмак є кінцевим власником усіх зазначених компаній, крім того, є бенефеціаром Міжнародної асоціації &quot;Україна-грузинське співробітництво у сфері іноземного інвестування&quot;, ТОВ &quot;М.Є.П.&quot; та ТОВ &quot;Українсько-грузинська медійна компанія&quot;.<br /> <br /> {{Джерела}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33272 2026-05-12T08:18:52Z

<p>Colonel: /* Біографія */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Єрмак Андрій Борисович [[Файл:Флаг RU.png|right|link=https://dosye.info/Ермак,_Андрей_Борисович]]<br /> |<br /> Фото = Ермак Андрей.png<br /> |<br /> Дані = Голова Офісу президента України (з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року)<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Єрмак Андрій}}<br /> {{#seo:|description=Єрмак Андрій - біографія, зв'язки, оперативне досьє}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:АП]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. Вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка (магістр міжнародного права).<br /> <br /> З 1995 займався адвокатською діяльністю. Є членом Міжнародної асоціації правників IBA, член Асоціації правників України.<br /> <br /> У Верховній раді V - VII скликань Андрій Єрмак працював помічником народного депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тадєєва.<br /> <br /> Під час виборчої кампанії 2019 року Єрмак приєднався до команди Володимира Зеленського. З майбутнім президентом був знайомий із 2000-х років, коли програми “Студії Квартал 95” почали виходити на каналі “Інтер”.<br /> <br /> Після перемоги Зеленського на виборах, 21 травня 2019 року Андрій Єрмак був призначений помічником президента у напрямку міжнародних відносин.<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=&quot;Пан Єрмак розпочав свою кар’єру у стриптиз-клубі. Не як стриптизер, а як юрист. Це був стриптиз-клуб, де було багато людей, які пізніше стали політиками в проросійській партії. Я розмовляла з одним із співробітників, який сказав, що в нього (Єрмака) так багато амбіцій, але не було жодних талантів для цих амбіцій. Це просто цитата”, — сказала Мендель.<br /> <br /> Крім того, Мендель заявила, що пізніше Єрмак працював у магазині люксового одягу, який, за її словами, займався контрабандою брендового товару. Вона стверджує, що саме там Єрмак нібито познайомився з представниками українських еліт та шоу-бізнесу, зокрема людьми з оточення студії “Квартал 95”.&lt;ref&gt;[https://enovosty.com/uk/news-ukr/news_politics-ukr/full/mendel-zayavila-shho-yermak-pochinav-karyeru-u-striptiz-klubi-detali Мендель заявила, що Єрмак починав кар’єру у стриптиз-клубі: деталі]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> Будучи на посаді помічника глави держави, Андрій Єрмак провів зустріч із адвокатом президента США Рудольфо Джуліані. Як представник Зеленського Єрмак разом із головою МЗС Пристайко брав участь у переговорах “нормандської четвірки” у вересні 2019. Очолював координаційну групу з обміну полоненими.<br /> <br /> З 21 липня 2019 року Андрій Єрмак увійшов до складу Національної інвестиційної ради. З 7 жовтня 2019 року є членом Наглядової ради Держконцерну “Укроборонпром”.<br /> <br /> 11 лютого 2020 року Єрмака було призначено керівником Офісу президента України. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав після звільнення з посади Андрія Богдана.<br /> <br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента. <br /> <br /> 23 січня 2026 року Андрій Єрмак оновив право на заняття адвокатською діяльністю. Раніше Андрій Єрмак заявляв про намір вирушити «на передову», проте повернувся до професійної діяльності у правовій сфері.<br /> <br /> ==Сім'я та близькі зв'язки==<br /> Андрій Єрмак неодружений.<br /> <br /> Мати – Єрмак Марія Олександрівна. Родом Марія із Санкт-Петербурга. Із чоловіком познайомилася, коли приїжджала до Києва на кілька днів. Незабаром вони почали зустрічатися, а через якийсь час вона переїхала до нього жити.<br /> <br /> Батько - Єрмак Борис Михайлович. Народився та виріс у Києві. Закінчив КПІ, факультет радіоелектроніки. Працював на заводі, а потім у Держкомітеті з профтехосвіти.<br /> <br /> Брат – Денис. Журналісти називають його &quot;бізнесмен-невдаха, снайпер в АТО та радник у РНБО&quot;. Він справді служив в АТО, але потрапив у скандал, коли оприлюднили &quot;плівки&quot; [[Лерос Гео Богратович|Гео Лероса]]. Тоді з'ясувалося, що Денис Єрмак допомагав Андрієві Єрмаку просувати потрібних людей у ​​владу.&lt;ref&gt;[https://24tv.ua/ru/denis-ermak-snajper-detali-ot-budanova-24-kanal_n2410809 &quot;Я был очень удивлен&quot;: Буданов рассказал, что делал брат Ермака в первые дни войны]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Тищенко, Николай Николаевич]] - кум<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> ===Справа &quot;Династії&quot;===<br /> [[Файл:Династія.jpg|right|300px]]<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> Слідство стверджує, що у 2018–2020 роках [[Чернышов, Алексей Михайлович|Чернишов]], який у матеріалах справи фігурує під псевдонімом &quot;Че Гевара&quot;, розпочав будівництво чотирьох приватних резиденцій у Козині на Київщині. Земельні ділянки площею понад 8 гектарів були оформлені на підконтрольних осіб та дружину ексурядовця. Орієнтовна вартість об’єктів, за оцінками правоохоронців, могла перевищувати 6 мільйонів доларів.<br /> <br /> У НАБУ заявляють, що у 2020 році до проєкту долучили бізнесмена [[Міндіч Тімур|Тимура Міндіча]], якого слідство називає представником так званої &quot;династії Карлсона&quot;. Уже влітку 2021 року будівництво перейшло в активну фазу.<br /> <br /> За версією слідства, для приховування походження коштів використовували дві схеми фінансування. Частину грошей проводили через кооператив &quot;Сонячний берег&quot; шляхом фіктивних безготівкових операцій — це близько 10% від загального обсягу витрат. Основний потік, як стверджують детективи, становила готівка, отримана від корупційних схем, зокрема в &quot;Енергоатомі&quot;.<br /> <br /> У НАБУ також наголошують, що навіть після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році роботи на об’єктах не припинилися, а навпаки — пришвидшилися. Для конспірації учасники схеми використовували кодові назви резиденцій — R1, R2, R3 та R4. У матеріалах слідства зазначено, що під псевдонімом R2 фігурує екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак.<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Звільнення голови ОП стало результатом оприлюднення правоохоронцями записів - так званих плівок Міндіча, що свідчать про корупцію на вищих щаблях української влади. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки на робочому місці та проживання Єрмака.<br /> <br /> Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента.<br /> <br /> {{Цитата|«Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблем для Зеленського — я їду на фронт. Я чесна і порядна людина. Я служив Україні й був у Києві 24 лютого 2022 року. Можливо, ми ще побачимося, - заявив Єрмак в інтервʼю New York Post».&lt;ref&gt;[https://nypost.com/2025/11/28/world-news/andriy-yermak-is-prepared-for-any-reprisals-after-resignation-from-ukraines-govt/ Former top Zelensky aide sends The Post ominous message hours after resignation: ‘I’m going to the front’]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що ексглава Офісу президента Андрій Єрмак часто вводив Володимира Зеленського в оману та забороняв співробітникам ОП робити те, що наказував президент. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода 2 грудня.<br /> <br /> За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту «так, як йому вигідно або так, як він її інтерпретував». Мендель заявила, що часто багато посадовців, зокрема й вона, отримували дзвінки від Андрія Єрмака з забороною «робити те завдання, яке просить робити Володимир Олександрович».<br /> <br /> Мендель також поклала особисто на Єрмака частину відповідальності за те, що Україна виявилась неготовою до початку великої війни.<br /> <br /> &quot;Країна могла підготуватися значно краще до того, що відбувалося…. Багато спроб підготувати країну, якось намагатися захистити кордони, побудувати фортифікації, тренування провести додаткові для військових – вони всі блокувалися, тому що Андрій Єрмак сказав, що війни не буде і що нам &quot;не треба паніка&quot;. Ви ж пам’ятаєте це все, що відбувалося&quot;, – наголосила вона.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/najbilsh-nebezpechna-lyudina-u-vertikali-vladi-mendel-zayavila-scho-ermak-vvodiv-v-obmanu-zelenskogo-i-rozpovila-pro-osoblivi-dzvinki-video.htm &quot;Найбільш небезпечна людина у вертикалі влади&quot;: Мендель заявила, що Єрмак вводив в обману Зеленського, і розповіла про &quot;особливі дзвінки&quot;. Відео]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> ===Історія становлення===<br /> [[Андрій Єрмак - історія становлення|Історія становлення]] - З родиною Зеленських та &quot;кварталівським&quot; середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України. Вони зверталися до шоу-бізнесів Києва. Єрмак був медіаристом. А його бізнес-зв'язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалася та відпочивала українська еліта, серед якої були і &quot;кварталівці&quot;, стали дуже корисними.<br /> <br /> Спочатку на Банковій Андрію Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. На новій посаді у нього не було якогось певного функціонала. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.<br /> ([[Андрій Єрмак - історія становлення|далі]])<br /> ----<br /> [[Файл:POLITICO ERMAK.jpg|міні]]<br /> Колишня прес-секретар Зеленського [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] сказала у коментарі журналістам Politico &quot;Єрмак приклеївся до Зеленського з моменту прибуття на Банкову&quot;. Вона пояснила, що &quot;ментальний зв'язок&quot; між президентом України та Єрмаком утворився у підземному тренажерному залі, який обидва відвідували.<br /> <br /> З тих пір, [https://edition.pagesuite-professional.co.uk/html5/reader/production/default.aspx?pubname=&amp;pubid=926f0c8c-7f9b-4c0c-a74d-25af040856bf пише] Politico, Єрмак і Зеленський нагадують дует продюсера та актора, де один керує процесами за лаштунками, а інший виступає в ролі зірки.<br /> <br /> У матеріалі Єрмака називають &quot;блискучим психологом&quot;, який вміє &quot;читати Зеленського&quot; і пропонувати йому готові рішення, знаючи, що той не любить занурюватись у деталі. Автори матеріалу наголосили, що Єрмак оточив себе радниками, які у боргу перед ним і вірні лише йому. І мало кому з чиновників вдалося втриматися на посадах, якщо Єрмак хотів їх позбутися. Джерела видання також назвали Єрмака &quot;безжальним політичним ляльководом&quot; і фігурою &quot;навіть рівною&quot; Володимиру Зеленському.&lt;ref&gt;[https://focus.ua/politics/708192-prikleilsya-k-zelenskomu-politico-rasskazalo-o-vliyanii-ermaka-na-prinyatie-resheniy-v-ukraine &quot;Приклеился к Зеленскому&quot;: Politico рассказало о влиянии Ермака на принятие решений в Украине]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Також медіа згадує і про критику, яку отримує голова ВП – від призначення потрібних людей на потрібні посади до автократичного управління та узурпації влади. У цьому контексті у статті Politico пишуть про зв'язок Єрмака з його заступником, скандальним Олегом Татаровим, екс-заступником начальника головного слідчого управління МВС часів Януковича. У коментарі виданню Єрмак заявляє, що його головна робота – це підтримка президента та ефективної роботи адміністрації.<br /> <br /> На думку ж політологів, з якими спілкувалися журналісти, Єрмак не матиме політичного майбутнього після завершення каденції Зеленського, адже його не підтримують ні українці, ні політичні еліти. Втім, попри це керівник Офісу президента зосереджує у своїх руках значну частину майбутнього України, констатують у Politico.<br /> ----<br /> [[Файл:Єрмак.jpg|300px|right|thumb|У топ-100 впливових людей Time від України потрапив Андрій Єрмак]]<br /> В квітні 2024 року Голова Офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей світу за 2024 рік за версією журналу Time. Його представив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він процитував слова Івана Франка і написав, що Андрій Єрмак – це людина, &quot;яка відігравала центральну роль у забезпеченні роботи уряду&quot;.<br /> <br /> &quot;Після повномасштабного вторгнення він доніс послання Зеленського до всього світу, створивши потужну мережу друзів України, від Заходу до Глобального півдня, об'єднуючи їх довкола питань, від санкцій до довкілля... У великий момент для України та демократії Андрій Єрмак не лише став рішучим лідером, а й довів, що він ним є&quot;, - заявив Расмуссен.<br /> ----<br /> Андрій Єрмак найменш відомий представник команди президента, але не менш близький за кварталівців. Він, як і перший помічник президента Шефіра, має прямий контакт із президентом. &quot;Ми – ті люди, які виконують функції, які безпосередньо делегуються президентом&quot;, - коментував свої повноваження Єрмак.<br /> <br /> В інтерв'ю Інтерфакс-Україна Єрмак сказав, що товаришує із Зеленським: &quot;Я можу назвати його своїм другом&quot;. П'ять років тому Зеленський у Facebook жартував з свого майбутнього помічника: &quot;Ти тут (на фотографії) такий мужній, на себе не схожий&quot;. &quot;Стильний такий чб Андрій&quot;, - коментував Зеленський. &quot;Так вийшло&quot;, - виправдовувався Єрмак. &quot;Та ти шо!&quot;, - пише Олена Зеленська під портретом Єрмака, де він у чорних окулярах і з сигаретою в руці.&lt;ref&gt;[https://www.liga.net/politics/articles/pomoschnik-prezidenta-andrey-ermak-krupnyy-biznesmechtayuschiy-ob-oskare-o-kotorom-boyatsya-govor Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019)]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Андрій Єрмак є фундатором Міжнародної юридичної компанії, де з 1997 року займався розробкою перших в українському законодавстві актів у галузі господарського та авторського права, інтелектуальної власності. Компанія надає юридичний супровід телеканалам та медійним групам. Серед клієнтів – студії Disney, Pixar, Universal, Інтер Медіа Груп та ін.<br /> <br /> Крім бізнесу в юридичній сфері Андрій Єрмак є співвласником кількох десятків компаній (послуги з охорони, фармацевтичний бізнес, консалтинг, будівництво). Засновник низки громадських організацій (президент громадської організації “Асоціація підприємців Києва”).<br /> <br /> Єрмак створив та очолив компанію Garnet International Media Group, яка займалася продюсуванням фільмів &quot;Сквот 32&quot;, &quot;Між&quot;, &quot;Правило бою&quot;. Як продюсер представляв фільми на прем'єрних показах. Є членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.<br /> <br /> ==Декларація==<br /> У власності Єрмака - квартира площею 107,8 кв.м, придбана у листопаді 2005 року, автомобіль Тoyota Camry 2015 р. випуску, яким він володіє з 2015 року та ряд кортративних прав.<br /> <br /> Серед задекларованих доходів Єрмака у 2019 році - 151 тис. грн. - дохід від підприємницької діяльності, 10672 грн. зарплати у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, де він є директором, там же - зарплата за сумісництвом у сумі 49317 грн. місцем роботи в АТ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, гонорари у сумі 1300 грн у &quot;Медійній групі європейського партнерства&quot;, 1000 грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.<br /> <br /> На Єрмака оформлений кредит в &quot;Альфа-Банку&quot; на 1 262 500 грн., він має готівку в сумі 347 тис. доларів, 50 тис. євро, 26 803 та 609 грн. - на банківських рахунках в &quot;OTP Банку&quot; та Кредобанку. Крім того, Єрмак зайняв третім особам 1 380 660 грн, а заборгованість перед ним з боку ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа Груп&quot; за двома договорами становить 3 334 218 та 4,98 млн грн.<br /> <br /> Голова ОПУ має 3 державні цінні папери номінальною вартістю 1000 грн. і є власником частин корпоративних прав у 9 компаніях: 100% у ТОВ &quot;ЕР ПІ АЙ&quot;, 99% - у ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа груп&quot;, по 50% - у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, &quot;Міжнародна фармацевтична група&quot; та &quot;Інтерпромфінанс-Безпека&quot;, 10% - у ЗАТ &quot;Інтерпромфінанс-Україна&quot;. 60% прав Єрмаку належить в адвокатському об'єднанні &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, 33,33% - у ТОВ &quot;АМА Віжн&quot;, 0,01% - у ТОВ &quot;Віссон Юкрейн Технолоджіс&quot;.<br /> <br /> Єрмак є кінцевим власником усіх зазначених компаній, крім того, є бенефеціаром Міжнародної асоціації &quot;Україна-грузинське співробітництво у сфері іноземного інвестування&quot;, ТОВ &quot;М.Є.П.&quot; та ТОВ &quot;Українсько-грузинська медійна компанія&quot;.<br /> <br /> {{Джерела}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33271 2026-05-12T08:14:56Z

<p>Colonel: /* Справа &quot;Династії&quot; */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Єрмак Андрій Борисович [[Файл:Флаг RU.png|right|link=https://dosye.info/Ермак,_Андрей_Борисович]]<br /> |<br /> Фото = Ермак Андрей.png<br /> |<br /> Дані = Голова Офісу президента України (з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року)<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Єрмак Андрій}}<br /> {{#seo:|description=Єрмак Андрій - біографія, зв'язки, оперативне досьє}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:АП]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. Вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка (магістр міжнародного права).<br /> <br /> З 1995 займався адвокатською діяльністю. Є членом Міжнародної асоціації правників IBA, член Асоціації правників України.<br /> <br /> У Верховній раді V - VII скликань Андрій Єрмак працював помічником народного депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тадєєва.<br /> <br /> Під час виборчої кампанії 2019 року Єрмак приєднався до команди Володимира Зеленського. З майбутнім президентом був знайомий із 2000-х років, коли програми “Студії Квартал 95” почали виходити на каналі “Інтер”.<br /> <br /> Після перемоги Зеленського на виборах, 21 травня 2019 року Андрій Єрмак був призначений помічником президента у напрямку міжнародних відносин.<br /> <br /> Будучи на посаді помічника глави держави, Андрій Єрмак провів зустріч із адвокатом президента США Рудольфо Джуліані. Як представник Зеленського Єрмак разом із головою МЗС Пристайко брав участь у переговорах “нормандської четвірки” у вересні 2019. Очолював координаційну групу з обміну полоненими.<br /> <br /> З 21 липня 2019 року Андрій Єрмак увійшов до складу Національної інвестиційної ради. З 7 жовтня 2019 року є членом Наглядової ради Держконцерну “Укроборонпром”.<br /> <br /> 11 лютого 2020 року Єрмака було призначено керівником Офісу президента України. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав після звільнення з посади Андрія Богдана.<br /> <br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента. <br /> <br /> 23 січня 2026 року Андрій Єрмак оновив право на заняття адвокатською діяльністю. Раніше Андрій Єрмак заявляв про намір вирушити «на передову», проте повернувся до професійної діяльності у правовій сфері.<br /> <br /> ==Сім'я та близькі зв'язки==<br /> Андрій Єрмак неодружений.<br /> <br /> Мати – Єрмак Марія Олександрівна. Родом Марія із Санкт-Петербурга. Із чоловіком познайомилася, коли приїжджала до Києва на кілька днів. Незабаром вони почали зустрічатися, а через якийсь час вона переїхала до нього жити.<br /> <br /> Батько - Єрмак Борис Михайлович. Народився та виріс у Києві. Закінчив КПІ, факультет радіоелектроніки. Працював на заводі, а потім у Держкомітеті з профтехосвіти.<br /> <br /> Брат – Денис. Журналісти називають його &quot;бізнесмен-невдаха, снайпер в АТО та радник у РНБО&quot;. Він справді служив в АТО, але потрапив у скандал, коли оприлюднили &quot;плівки&quot; [[Лерос Гео Богратович|Гео Лероса]]. Тоді з'ясувалося, що Денис Єрмак допомагав Андрієві Єрмаку просувати потрібних людей у ​​владу.&lt;ref&gt;[https://24tv.ua/ru/denis-ermak-snajper-detali-ot-budanova-24-kanal_n2410809 &quot;Я был очень удивлен&quot;: Буданов рассказал, что делал брат Ермака в первые дни войны]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Тищенко, Николай Николаевич]] - кум<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> ===Справа &quot;Династії&quot;===<br /> [[Файл:Династія.jpg|right|300px]]<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> Слідство стверджує, що у 2018–2020 роках [[Чернышов, Алексей Михайлович|Чернишов]], який у матеріалах справи фігурує під псевдонімом &quot;Че Гевара&quot;, розпочав будівництво чотирьох приватних резиденцій у Козині на Київщині. Земельні ділянки площею понад 8 гектарів були оформлені на підконтрольних осіб та дружину ексурядовця. Орієнтовна вартість об’єктів, за оцінками правоохоронців, могла перевищувати 6 мільйонів доларів.<br /> <br /> У НАБУ заявляють, що у 2020 році до проєкту долучили бізнесмена [[Міндіч Тімур|Тимура Міндіча]], якого слідство називає представником так званої &quot;династії Карлсона&quot;. Уже влітку 2021 року будівництво перейшло в активну фазу.<br /> <br /> За версією слідства, для приховування походження коштів використовували дві схеми фінансування. Частину грошей проводили через кооператив &quot;Сонячний берег&quot; шляхом фіктивних безготівкових операцій — це близько 10% від загального обсягу витрат. Основний потік, як стверджують детективи, становила готівка, отримана від корупційних схем, зокрема в &quot;Енергоатомі&quot;.<br /> <br /> У НАБУ також наголошують, що навіть після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році роботи на об’єктах не припинилися, а навпаки — пришвидшилися. Для конспірації учасники схеми використовували кодові назви резиденцій — R1, R2, R3 та R4. У матеріалах слідства зазначено, що під псевдонімом R2 фігурує екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак.<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Звільнення голови ОП стало результатом оприлюднення правоохоронцями записів - так званих плівок Міндіча, що свідчать про корупцію на вищих щаблях української влади. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки на робочому місці та проживання Єрмака.<br /> <br /> Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента.<br /> <br /> {{Цитата|«Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблем для Зеленського — я їду на фронт. Я чесна і порядна людина. Я служив Україні й був у Києві 24 лютого 2022 року. Можливо, ми ще побачимося, - заявив Єрмак в інтервʼю New York Post».&lt;ref&gt;[https://nypost.com/2025/11/28/world-news/andriy-yermak-is-prepared-for-any-reprisals-after-resignation-from-ukraines-govt/ Former top Zelensky aide sends The Post ominous message hours after resignation: ‘I’m going to the front’]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що ексглава Офісу президента Андрій Єрмак часто вводив Володимира Зеленського в оману та забороняв співробітникам ОП робити те, що наказував президент. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода 2 грудня.<br /> <br /> За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту «так, як йому вигідно або так, як він її інтерпретував». Мендель заявила, що часто багато посадовців, зокрема й вона, отримували дзвінки від Андрія Єрмака з забороною «робити те завдання, яке просить робити Володимир Олександрович».<br /> <br /> Мендель також поклала особисто на Єрмака частину відповідальності за те, що Україна виявилась неготовою до початку великої війни.<br /> <br /> &quot;Країна могла підготуватися значно краще до того, що відбувалося…. Багато спроб підготувати країну, якось намагатися захистити кордони, побудувати фортифікації, тренування провести додаткові для військових – вони всі блокувалися, тому що Андрій Єрмак сказав, що війни не буде і що нам &quot;не треба паніка&quot;. Ви ж пам’ятаєте це все, що відбувалося&quot;, – наголосила вона.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/najbilsh-nebezpechna-lyudina-u-vertikali-vladi-mendel-zayavila-scho-ermak-vvodiv-v-obmanu-zelenskogo-i-rozpovila-pro-osoblivi-dzvinki-video.htm &quot;Найбільш небезпечна людина у вертикалі влади&quot;: Мендель заявила, що Єрмак вводив в обману Зеленського, і розповіла про &quot;особливі дзвінки&quot;. Відео]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> ===Історія становлення===<br /> [[Андрій Єрмак - історія становлення|Історія становлення]] - З родиною Зеленських та &quot;кварталівським&quot; середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України. Вони зверталися до шоу-бізнесів Києва. Єрмак був медіаристом. А його бізнес-зв'язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалася та відпочивала українська еліта, серед якої були і &quot;кварталівці&quot;, стали дуже корисними.<br /> <br /> Спочатку на Банковій Андрію Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. На новій посаді у нього не було якогось певного функціонала. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.<br /> ([[Андрій Єрмак - історія становлення|далі]])<br /> ----<br /> [[Файл:POLITICO ERMAK.jpg|міні]]<br /> Колишня прес-секретар Зеленського [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] сказала у коментарі журналістам Politico &quot;Єрмак приклеївся до Зеленського з моменту прибуття на Банкову&quot;. Вона пояснила, що &quot;ментальний зв'язок&quot; між президентом України та Єрмаком утворився у підземному тренажерному залі, який обидва відвідували.<br /> <br /> З тих пір, [https://edition.pagesuite-professional.co.uk/html5/reader/production/default.aspx?pubname=&amp;pubid=926f0c8c-7f9b-4c0c-a74d-25af040856bf пише] Politico, Єрмак і Зеленський нагадують дует продюсера та актора, де один керує процесами за лаштунками, а інший виступає в ролі зірки.<br /> <br /> У матеріалі Єрмака називають &quot;блискучим психологом&quot;, який вміє &quot;читати Зеленського&quot; і пропонувати йому готові рішення, знаючи, що той не любить занурюватись у деталі. Автори матеріалу наголосили, що Єрмак оточив себе радниками, які у боргу перед ним і вірні лише йому. І мало кому з чиновників вдалося втриматися на посадах, якщо Єрмак хотів їх позбутися. Джерела видання також назвали Єрмака &quot;безжальним політичним ляльководом&quot; і фігурою &quot;навіть рівною&quot; Володимиру Зеленському.&lt;ref&gt;[https://focus.ua/politics/708192-prikleilsya-k-zelenskomu-politico-rasskazalo-o-vliyanii-ermaka-na-prinyatie-resheniy-v-ukraine &quot;Приклеился к Зеленскому&quot;: Politico рассказало о влиянии Ермака на принятие решений в Украине]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Також медіа згадує і про критику, яку отримує голова ВП – від призначення потрібних людей на потрібні посади до автократичного управління та узурпації влади. У цьому контексті у статті Politico пишуть про зв'язок Єрмака з його заступником, скандальним Олегом Татаровим, екс-заступником начальника головного слідчого управління МВС часів Януковича. У коментарі виданню Єрмак заявляє, що його головна робота – це підтримка президента та ефективної роботи адміністрації.<br /> <br /> На думку ж політологів, з якими спілкувалися журналісти, Єрмак не матиме політичного майбутнього після завершення каденції Зеленського, адже його не підтримують ні українці, ні політичні еліти. Втім, попри це керівник Офісу президента зосереджує у своїх руках значну частину майбутнього України, констатують у Politico.<br /> ----<br /> [[Файл:Єрмак.jpg|300px|right|thumb|У топ-100 впливових людей Time від України потрапив Андрій Єрмак]]<br /> В квітні 2024 року Голова Офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей світу за 2024 рік за версією журналу Time. Його представив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він процитував слова Івана Франка і написав, що Андрій Єрмак – це людина, &quot;яка відігравала центральну роль у забезпеченні роботи уряду&quot;.<br /> <br /> &quot;Після повномасштабного вторгнення він доніс послання Зеленського до всього світу, створивши потужну мережу друзів України, від Заходу до Глобального півдня, об'єднуючи їх довкола питань, від санкцій до довкілля... У великий момент для України та демократії Андрій Єрмак не лише став рішучим лідером, а й довів, що він ним є&quot;, - заявив Расмуссен.<br /> ----<br /> Андрій Єрмак найменш відомий представник команди президента, але не менш близький за кварталівців. Він, як і перший помічник президента Шефіра, має прямий контакт із президентом. &quot;Ми – ті люди, які виконують функції, які безпосередньо делегуються президентом&quot;, - коментував свої повноваження Єрмак.<br /> <br /> В інтерв'ю Інтерфакс-Україна Єрмак сказав, що товаришує із Зеленським: &quot;Я можу назвати його своїм другом&quot;. П'ять років тому Зеленський у Facebook жартував з свого майбутнього помічника: &quot;Ти тут (на фотографії) такий мужній, на себе не схожий&quot;. &quot;Стильний такий чб Андрій&quot;, - коментував Зеленський. &quot;Так вийшло&quot;, - виправдовувався Єрмак. &quot;Та ти шо!&quot;, - пише Олена Зеленська під портретом Єрмака, де він у чорних окулярах і з сигаретою в руці.&lt;ref&gt;[https://www.liga.net/politics/articles/pomoschnik-prezidenta-andrey-ermak-krupnyy-biznesmechtayuschiy-ob-oskare-o-kotorom-boyatsya-govor Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019)]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Андрій Єрмак є фундатором Міжнародної юридичної компанії, де з 1997 року займався розробкою перших в українському законодавстві актів у галузі господарського та авторського права, інтелектуальної власності. Компанія надає юридичний супровід телеканалам та медійним групам. Серед клієнтів – студії Disney, Pixar, Universal, Інтер Медіа Груп та ін.<br /> <br /> Крім бізнесу в юридичній сфері Андрій Єрмак є співвласником кількох десятків компаній (послуги з охорони, фармацевтичний бізнес, консалтинг, будівництво). Засновник низки громадських організацій (президент громадської організації “Асоціація підприємців Києва”).<br /> <br /> Єрмак створив та очолив компанію Garnet International Media Group, яка займалася продюсуванням фільмів &quot;Сквот 32&quot;, &quot;Між&quot;, &quot;Правило бою&quot;. Як продюсер представляв фільми на прем'єрних показах. Є членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.<br /> <br /> ==Декларація==<br /> У власності Єрмака - квартира площею 107,8 кв.м, придбана у листопаді 2005 року, автомобіль Тoyota Camry 2015 р. випуску, яким він володіє з 2015 року та ряд кортративних прав.<br /> <br /> Серед задекларованих доходів Єрмака у 2019 році - 151 тис. грн. - дохід від підприємницької діяльності, 10672 грн. зарплати у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, де він є директором, там же - зарплата за сумісництвом у сумі 49317 грн. місцем роботи в АТ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, гонорари у сумі 1300 грн у &quot;Медійній групі європейського партнерства&quot;, 1000 грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.<br /> <br /> На Єрмака оформлений кредит в &quot;Альфа-Банку&quot; на 1 262 500 грн., він має готівку в сумі 347 тис. доларів, 50 тис. євро, 26 803 та 609 грн. - на банківських рахунках в &quot;OTP Банку&quot; та Кредобанку. Крім того, Єрмак зайняв третім особам 1 380 660 грн, а заборгованість перед ним з боку ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа Груп&quot; за двома договорами становить 3 334 218 та 4,98 млн грн.<br /> <br /> Голова ОПУ має 3 державні цінні папери номінальною вартістю 1000 грн. і є власником частин корпоративних прав у 9 компаніях: 100% у ТОВ &quot;ЕР ПІ АЙ&quot;, 99% - у ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа груп&quot;, по 50% - у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, &quot;Міжнародна фармацевтична група&quot; та &quot;Інтерпромфінанс-Безпека&quot;, 10% - у ЗАТ &quot;Інтерпромфінанс-Україна&quot;. 60% прав Єрмаку належить в адвокатському об'єднанні &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, 33,33% - у ТОВ &quot;АМА Віжн&quot;, 0,01% - у ТОВ &quot;Віссон Юкрейн Технолоджіс&quot;.<br /> <br /> Єрмак є кінцевим власником усіх зазначених компаній, крім того, є бенефеціаром Міжнародної асоціації &quot;Україна-грузинське співробітництво у сфері іноземного інвестування&quot;, ТОВ &quot;М.Є.П.&quot; та ТОВ &quot;Українсько-грузинська медійна компанія&quot;.<br /> <br /> {{Джерела}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F.jpg&diff=33270 2026-05-12T08:14:09Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>Династія. Будинок Єрмака.</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%AC%D0%84&diff=33269 2026-05-12T08:10:26Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{#seo:|title=ДОСЬЄ}}<br /> {{#seo:|description=Досьє на політиків, чиновників, бізнесменів, суспільних діячів, компанії. Біографії, зв'язки, інтерв'ю, сім'я, доходи, захоплення, компромат. Розміщуйте досьє на Dosye.info.}}<br /> __NOTITLE__<br /> __NOTOC__<br /> {|<br /> {|class=&quot;mainTable mainBorder&quot; cellpadding=&quot;1&quot; cellspacing=&quot;1&quot;<br /> |-<br /> |style=&quot;width: 100%;&quot; valign=&quot;top&quot; align=&quot;left&quot; | <br /> {|style=&quot;width: 100%; background-color: #aaaaaa; padding-right:0em;&quot; <br /> |- <br /> &lt;div style=&quot;font-size: 200%; line-height:1em; color: gray;&quot;&gt;ЛАСКАВО ЗАПРОШУЄМО ДО ДОСЬЄ<br /> |}<br /> <br /> {{Main1|<br /> text =Сайт &quot;Досьє&quot; створено у 2013 році. Це незалежний інформаційний ресурс, у якому зібрано та систематизовано [[Special:Statistics|{{NUMBEROFARTICLES}} {{plural:{{NUMBEROFARTICLES}}|досьє}}]] на українських політиків, підприємців, чиновників, громадських діячів.}} <br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = &lt;div style=&quot;font-size: 150%; line-height:2em;&quot;&gt;[[(''Как добавить досье'')|ДОДАТИ ДОСЬЄ]]<br /> |<br /> Данные = Редакція сайту готова розглянути пропозиції дописників щодо розміщення досьє, матеріалів журналістських розслідувань, співпраці з рекламними, кадровими та рекрутинговими агенціями}}<br /> <br /> {{Main title<br /> |<br /> title = ОБРАНІ КАТЕГОРІЇ}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = ЮРИСТИ<br /> |<br /> Данные = [[Файл: Оленич Петро.jpeg|150px|right|link=https://dosye.info/Оленич_Петро_Сергійович]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = юристи<br /> count=5<br /> ordermethod = lastedit <br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:Юристы ''далі'']'''}}<br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = РОЗШУК<br /> |<br /> Данные = <br /> [[Файл:Цукерман Олександр.jpg|150px|right|link=https://dosye.info/Цукерман_Олександр]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = розшук<br /> count=5<br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:Розшук ''далі'']'''}}<br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = ПІДПРИЄМЦІ<br /> |<br /> Данные = <br /> [[Файл:Ivan Bogdan.jpeg|150px|right|link=https://dosye.info/Іван_Богдан_-_співвласник_book.ua]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = підприємці<br /> count=5 <br /> ordermethod = lastedit <br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:підприємці ''далі'']'''}}<br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = КОМПАНІЇ<br /> |<br /> Данные = <br /> [[Файл:Proxima Research International.jpeg|200px|link=https://dosye.info/Proxima_Research_International|right|]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = компанії<br /> count=5 <br /> ordermethod = categorysortkey <br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:компании ''далі'']'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = ВЕЛИКІ УКРАЇНЦІ<br /> |<br /> Данные = <br /> [[Файл:Шевченко.png|150px|right|]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = Великі українці<br /> count=5 <br /> ordermethod = lastedit <br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:Великі_українці ''далі'']'''}}<br /> <br /> {{Main title<br /> |<br /> title = СВІЖІ ДОПИСИ}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Андрій Єрмак отримав підозру <br /> |<br /> Данные = [[Файл:Ермак Андрей.png|120px|right|link=https://dosye.info/Єрмак,_Андрій_Борисович]]<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> '''[[Єрмак, Андрій Борисович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Стосоно депутатки Мар’яни Безуглої відкрили провадження<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Безуглая Марьяна.png|120px|left|link=https://dosye.info/Безугла,_Мар%27яна_Володимирівна#Сквндали%2C_компромат]]<br /> 19 березня 2026 року за рішенням суду в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесли відомості щодо можливих кримінальних правопорушень нардепки Мар’яни Безуглої. Провадження відкрили за частиною другою статті 328 КК України, яка передбачає покарання за розголошення державної таємниці, що призвело до тяжких наслідків.<br /> <br /> '''[[Безугла, Мар'яна Володимирівна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Депутатка Людмила Марченко отримала 2 роки в`язниці<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Марченко Людмила.png|120px|left|link=https://dosye.info/Марченко,_Людмила_Ивановна]]<br /> Вищий антикорупційний суд оголосив обвинувальний вирок народній депутатці Людмилі Марченко.<br /> <br /> '''[[Марченко, Людмила Ивановна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = СБУ відкрила кримінальну справу через державну зраду проти Володимира Петрова<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Володимир Петров.jpg|120px|left|link=https://dosye.info/Петров,_Владимир]]<br /> Проти Володимира Петрова, провідного YouTube-каналу Ісландія Служба безпеки України відкрила кримінальну справу через державну зраду відповідно до ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України. <br /> <br /> '''[[Петров, Владимир|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Обшуки в офісі Юлії Тимошенко<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Timoshenko Julia.jpg|120px|left|link=https://dosye.info/Тимошенко_Юлія_Володимирівна]]<br /> 14 січня 2026 року стало відомо, що НАБУ та САП повідомили про підозру Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам. За версією слідства, після викриття у грудні 2025 року фактів отримання хабарів парламентарями за ухвалення рішень щодо законопроєктів, підозрювана ініціювала переговори з окремими депутатами. З'явилася інформація, що обшуки провели саме у Юлії Тимошенко, що потім й підтвердилося.<br /> <br /> '''[[Тимошенко Юлія Володимирівна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Кирило Буданов очолив Офіс Президента України<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Буданов Кирило.jpg|120px|left|link=https://dosye.info/Кирило_Буданов]]<br /> 2 січня 2026 року Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс глави держави.<br /> <br /> '''[[Кирило Буданов|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = СБУ, НАБУ та САП викрили організовану злочинну групу, яку очолювала Ганна Скороход<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Скороход Анна.jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Скороход,_Анна_Константиновна]]<br /> 5 грудня 2025 року Служба безпеки України, НАБУ та САП викрили у Києві організовану злочинну групу, яку очолювала народний депутат України Ганні Скороход, вона та її спільники підозрюються у вимаганні хабара у розмірі 250 тисяч доларів США за включення конкурента до списків санкцій РНБО.<br /> <br /> '''[[Скороход, Анна Константиновна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Світлана Гринчук написала заяву на відставку з посади міністерки енергетики<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Grynchuk Svitlana.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Гринчук,_Світлана_Василівна]]<br /> 12 листопада 2025 року Світлана Гринчук написала заяву на відставку з посади міністерки енергетики. Цьому передувало оприлюднення результатів операції «Мідас». НАБУ та САП було викрито злочинну організацію, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий у медіа бізнесмен [[Міндіч Тімур|Тімура Міндіча]] (є близьким до президента України Володимира Зеленського), інші особи. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом», отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів.<br /> <br /> '''[[Гринчук, Світлана Василівна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Ольга Решитилова стала Військовим омбудсманом<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Ольга Решитилова.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Решетилова_Ольга]]<br /> 15 жовтня 2025 року Указом Президента України Ольгу Решитилову призначено Військовим омбудсманом.<br /> <br /> '''[[Решетилова Ольга|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = У Львові вбили Андрія Парубія<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Parubiy.jpg|100px|left|link=https://https://dosye.info/Парубій,_Андрій_Володимирович]]<br /> У суботу, 30 серпня, у Львові невідомий застрелив українського політика, громадського діяча, колишнього голову Верховної Ради України Андрія Парубія.<br /> <br /> '''[[Парубій, Андрій Володимирович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Ольга Стефанішина — новий Посол України в Сполучених Штатах Америки<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Olha Stefanishyna.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Стефанішина,_Ольга_Віталіївна]]<br /> 27 серпня 2025 року Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Стефанішиної Послом України в Сполучених Штатах Америки.<br /> <br /> '''[[Стефанішина, Ольга Віталіївна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = НАБУ та САП затримали народного депутата при отримання хабаря<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Кузнецов Алексей.jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Кузнєцов_Олексій_Олександрович]]<br /> 2 серпня 2025 року Олексія Кузнєцова затримали співробітниками НАБУ та САП при отриманні хабара. У справі затримали також колишнього голову Луганської ОДА Сергія Гайдая та начальника Рубіжанської МВА Луганської області Андрія Юрченка.<br /> <br /> '''[[Кузнєцов Олексій Олександрович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = СБУ викрили чинного народного депутата України у роботі на Росію<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Христенко Федор.jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Христенко,_Федор_Владимирович]]<br /> Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора викрили масштабну агентурну мережу, що діяла всередині України. У центрі схеми опинився чинний народний депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко, якого підозрюють у роботі на російські спецслужби. Слідство вважає, що він міг роками координувати діяльність російської агентури в Україні та мав суттєвий вплив на ключовий правоохоронний орган НАБУ.<br /> <br /> '''[[Христенко, Федор Владимирович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Рустем Умєров очолив РНБО<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Умєров Рустем.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Умєров,_Рустем_Енверович]]<br /> 18 липня 2025 року Президент України Володимир Зеленський призначив Рустема Умєрова Секретарем РНБО України. <br /> <br /> '''[[Умєров, Рустем Енверович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = НАБУ провело обшуки у екс-міністра оборони Резнікова<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Резников Алексей.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Резников,_Алексей_Юрьевич]]<br /> У ексміністра провели обшук і &quot;знайшли лівий телефон і ще щось&quot;.<br /> <br /> Слідчі дії відбулися 30 червня в рамках справи про закупівлю продуктів для армії за завищеними цінами, так званої справи про &quot;курячі яйця за 17 гривень&quot;. <br /> <br /> '''[[Резников, Алексей Юрьевич|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Руслан Кравченко став самим молодим Генеральним прокурором України<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Kravchenko Ruslan .jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Кравченко,_Руслан_Андрійович]]<br /> 17 червня 2025 року Руслана Кравченко призначено новим Генпрокурором України. У 2019-2020 рр. він подавався на посаду прокурора САП, але не пройшов відбору. У 2023 р. не пройшов співбесіду на доброчесність, коли подавався на посаду керівника НАБУ.<br /> <br /> '''[[Кравченко, Руслан Андрійович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = В передмісті Мадрида застрелили Андрія Портнова<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Портнов.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Портнов,_Андрей_Владимирович]]<br /> 21 травня 2025 року вранці в іспанському передмісті Мадрида Посуело-де-Аларкон невідомі застрелили Андрія Портнова.<br /> За інформацією поліції Мадрида, дзвінок про стрілянину надійшов приблизно о 9:15 ранку за місцевим часом.<br /> <br /> '''[[Портнов, Андрей Владимирович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Нардепа Ігоря Копитіна звинувачують у лобіюванні інтересів бізнесмена Романа Мілешка, викритого у зв’язках із Росією<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Копытин Игорь.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Копытин,_Игорь_Владимирович]]<br /> Народний депутат Ігор Копитін, який очолює парламентський підкомітет з авіації, нібито лобіює інтереси бізнесмена Романа Мілешка, викритого у зв’язках із Росією під час повномасштабної війни. Як стверджується у розслідуванні журналістів, йдеться про мільярдні контракти, російські запчастини та зрив модернізації гелікоптерів для ЗСУ.<br /> <br /> '''[[Копытин, Игорь Владимирович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Ківалова позбавили суперпенсії<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Кивалов Сергей .jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Кивалов,_Сергей_Васильевич#Оперативное_досье]] З початку 2025 року розмір пенсійних виплат колишньому народному депутату Сергію Ківалову зменшено у 4,8 раза. Попри скорочення, він залишається лідером серед пенсіонерів України за сумою виплат — тепер щомісяця отримує трохи понад 51 тисячу гривень замість попередніх 246 тисяч.<br /> <br /> '''[[Кивалов, Сергей Васильевич|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Роман Насіров мобілізувався<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Насиров Роман Михайлович.jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Насиров,_Роман_Михайлович#Оперативное_досье]] 7 квітня 2025 року Роман Насіров зарахований до списків особового складу військової частини (копію такого наказу надав у середу до суду адвокат)<br /> <br /> '''[[Насиров, Роман Михайлович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Екс-керівника Київської ОДА призначено головою Державної податкової служби України<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Kravchenko Ruslan .jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Кравченко,_Руслан_Андрійович]] 31 грудня 2024 року Верховна Рада проголосувала за призначення Руслана Кравченка головою Державної податкової служби України.<br /> <br /> '''[[Кравченко, Руслан Андрійович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main title<br /> |<br /> title = [[ИЗБРАННЫЕ КАТЕГОРИИ|ВСІ КАТЕГОРІЇ]]}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33268 2026-05-12T08:09:00Z

<p>Colonel: /* Справа &quot;Династії&quot; */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Єрмак Андрій Борисович [[Файл:Флаг RU.png|right|link=https://dosye.info/Ермак,_Андрей_Борисович]]<br /> |<br /> Фото = Ермак Андрей.png<br /> |<br /> Дані = Голова Офісу президента України (з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року)<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Єрмак Андрій}}<br /> {{#seo:|description=Єрмак Андрій - біографія, зв'язки, оперативне досьє}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:АП]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. Вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка (магістр міжнародного права).<br /> <br /> З 1995 займався адвокатською діяльністю. Є членом Міжнародної асоціації правників IBA, член Асоціації правників України.<br /> <br /> У Верховній раді V - VII скликань Андрій Єрмак працював помічником народного депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тадєєва.<br /> <br /> Під час виборчої кампанії 2019 року Єрмак приєднався до команди Володимира Зеленського. З майбутнім президентом був знайомий із 2000-х років, коли програми “Студії Квартал 95” почали виходити на каналі “Інтер”.<br /> <br /> Після перемоги Зеленського на виборах, 21 травня 2019 року Андрій Єрмак був призначений помічником президента у напрямку міжнародних відносин.<br /> <br /> Будучи на посаді помічника глави держави, Андрій Єрмак провів зустріч із адвокатом президента США Рудольфо Джуліані. Як представник Зеленського Єрмак разом із головою МЗС Пристайко брав участь у переговорах “нормандської четвірки” у вересні 2019. Очолював координаційну групу з обміну полоненими.<br /> <br /> З 21 липня 2019 року Андрій Єрмак увійшов до складу Національної інвестиційної ради. З 7 жовтня 2019 року є членом Наглядової ради Держконцерну “Укроборонпром”.<br /> <br /> 11 лютого 2020 року Єрмака було призначено керівником Офісу президента України. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав після звільнення з посади Андрія Богдана.<br /> <br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента. <br /> <br /> 23 січня 2026 року Андрій Єрмак оновив право на заняття адвокатською діяльністю. Раніше Андрій Єрмак заявляв про намір вирушити «на передову», проте повернувся до професійної діяльності у правовій сфері.<br /> <br /> ==Сім'я та близькі зв'язки==<br /> Андрій Єрмак неодружений.<br /> <br /> Мати – Єрмак Марія Олександрівна. Родом Марія із Санкт-Петербурга. Із чоловіком познайомилася, коли приїжджала до Києва на кілька днів. Незабаром вони почали зустрічатися, а через якийсь час вона переїхала до нього жити.<br /> <br /> Батько - Єрмак Борис Михайлович. Народився та виріс у Києві. Закінчив КПІ, факультет радіоелектроніки. Працював на заводі, а потім у Держкомітеті з профтехосвіти.<br /> <br /> Брат – Денис. Журналісти називають його &quot;бізнесмен-невдаха, снайпер в АТО та радник у РНБО&quot;. Він справді служив в АТО, але потрапив у скандал, коли оприлюднили &quot;плівки&quot; [[Лерос Гео Богратович|Гео Лероса]]. Тоді з'ясувалося, що Денис Єрмак допомагав Андрієві Єрмаку просувати потрібних людей у ​​владу.&lt;ref&gt;[https://24tv.ua/ru/denis-ermak-snajper-detali-ot-budanova-24-kanal_n2410809 &quot;Я был очень удивлен&quot;: Буданов рассказал, что делал брат Ермака в первые дни войны]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Тищенко, Николай Николаевич]] - кум<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> ===Справа &quot;Династії&quot;===<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> Слідство стверджує, що у 2018–2020 роках [[Чернышов, Алексей Михайлович|Чернишов]], який у матеріалах справи фігурує під псевдонімом &quot;Че Гевара&quot;, розпочав будівництво чотирьох приватних резиденцій у Козині на Київщині. Земельні ділянки площею понад 8 гектарів були оформлені на підконтрольних осіб та дружину ексурядовця. Орієнтовна вартість об’єктів, за оцінками правоохоронців, могла перевищувати 6 мільйонів доларів.<br /> <br /> У НАБУ заявляють, що у 2020 році до проєкту долучили бізнесмена [[Міндіч Тімур|Тимура Міндіча]], якого слідство називає представником так званої &quot;династії Карлсона&quot;. Уже влітку 2021 року будівництво перейшло в активну фазу.<br /> <br /> За версією слідства, для приховування походження коштів використовували дві схеми фінансування. Частину грошей проводили через кооператив &quot;Сонячний берег&quot; шляхом фіктивних безготівкових операцій — це близько 10% від загального обсягу витрат. Основний потік, як стверджують детективи, становила готівка, отримана від корупційних схем, зокрема в &quot;Енергоатомі&quot;.<br /> <br /> У НАБУ також наголошують, що навіть після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році роботи на об’єктах не припинилися, а навпаки — пришвидшилися. Для конспірації учасники схеми використовували кодові назви резиденцій — R1, R2, R3 та R4. У матеріалах слідства зазначено, що під псевдонімом R2 фігурує екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак.<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Звільнення голови ОП стало результатом оприлюднення правоохоронцями записів - так званих плівок Міндіча, що свідчать про корупцію на вищих щаблях української влади. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки на робочому місці та проживання Єрмака.<br /> <br /> Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента.<br /> <br /> {{Цитата|«Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблем для Зеленського — я їду на фронт. Я чесна і порядна людина. Я служив Україні й був у Києві 24 лютого 2022 року. Можливо, ми ще побачимося, - заявив Єрмак в інтервʼю New York Post».&lt;ref&gt;[https://nypost.com/2025/11/28/world-news/andriy-yermak-is-prepared-for-any-reprisals-after-resignation-from-ukraines-govt/ Former top Zelensky aide sends The Post ominous message hours after resignation: ‘I’m going to the front’]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що ексглава Офісу президента Андрій Єрмак часто вводив Володимира Зеленського в оману та забороняв співробітникам ОП робити те, що наказував президент. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода 2 грудня.<br /> <br /> За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту «так, як йому вигідно або так, як він її інтерпретував». Мендель заявила, що часто багато посадовців, зокрема й вона, отримували дзвінки від Андрія Єрмака з забороною «робити те завдання, яке просить робити Володимир Олександрович».<br /> <br /> Мендель також поклала особисто на Єрмака частину відповідальності за те, що Україна виявилась неготовою до початку великої війни.<br /> <br /> &quot;Країна могла підготуватися значно краще до того, що відбувалося…. Багато спроб підготувати країну, якось намагатися захистити кордони, побудувати фортифікації, тренування провести додаткові для військових – вони всі блокувалися, тому що Андрій Єрмак сказав, що війни не буде і що нам &quot;не треба паніка&quot;. Ви ж пам’ятаєте це все, що відбувалося&quot;, – наголосила вона.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/najbilsh-nebezpechna-lyudina-u-vertikali-vladi-mendel-zayavila-scho-ermak-vvodiv-v-obmanu-zelenskogo-i-rozpovila-pro-osoblivi-dzvinki-video.htm &quot;Найбільш небезпечна людина у вертикалі влади&quot;: Мендель заявила, що Єрмак вводив в обману Зеленського, і розповіла про &quot;особливі дзвінки&quot;. Відео]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> ===Історія становлення===<br /> [[Андрій Єрмак - історія становлення|Історія становлення]] - З родиною Зеленських та &quot;кварталівським&quot; середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України. Вони зверталися до шоу-бізнесів Києва. Єрмак був медіаристом. А його бізнес-зв'язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалася та відпочивала українська еліта, серед якої були і &quot;кварталівці&quot;, стали дуже корисними.<br /> <br /> Спочатку на Банковій Андрію Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. На новій посаді у нього не було якогось певного функціонала. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.<br /> ([[Андрій Єрмак - історія становлення|далі]])<br /> ----<br /> [[Файл:POLITICO ERMAK.jpg|міні]]<br /> Колишня прес-секретар Зеленського [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] сказала у коментарі журналістам Politico &quot;Єрмак приклеївся до Зеленського з моменту прибуття на Банкову&quot;. Вона пояснила, що &quot;ментальний зв'язок&quot; між президентом України та Єрмаком утворився у підземному тренажерному залі, який обидва відвідували.<br /> <br /> З тих пір, [https://edition.pagesuite-professional.co.uk/html5/reader/production/default.aspx?pubname=&amp;pubid=926f0c8c-7f9b-4c0c-a74d-25af040856bf пише] Politico, Єрмак і Зеленський нагадують дует продюсера та актора, де один керує процесами за лаштунками, а інший виступає в ролі зірки.<br /> <br /> У матеріалі Єрмака називають &quot;блискучим психологом&quot;, який вміє &quot;читати Зеленського&quot; і пропонувати йому готові рішення, знаючи, що той не любить занурюватись у деталі. Автори матеріалу наголосили, що Єрмак оточив себе радниками, які у боргу перед ним і вірні лише йому. І мало кому з чиновників вдалося втриматися на посадах, якщо Єрмак хотів їх позбутися. Джерела видання також назвали Єрмака &quot;безжальним політичним ляльководом&quot; і фігурою &quot;навіть рівною&quot; Володимиру Зеленському.&lt;ref&gt;[https://focus.ua/politics/708192-prikleilsya-k-zelenskomu-politico-rasskazalo-o-vliyanii-ermaka-na-prinyatie-resheniy-v-ukraine &quot;Приклеился к Зеленскому&quot;: Politico рассказало о влиянии Ермака на принятие решений в Украине]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Також медіа згадує і про критику, яку отримує голова ВП – від призначення потрібних людей на потрібні посади до автократичного управління та узурпації влади. У цьому контексті у статті Politico пишуть про зв'язок Єрмака з його заступником, скандальним Олегом Татаровим, екс-заступником начальника головного слідчого управління МВС часів Януковича. У коментарі виданню Єрмак заявляє, що його головна робота – це підтримка президента та ефективної роботи адміністрації.<br /> <br /> На думку ж політологів, з якими спілкувалися журналісти, Єрмак не матиме політичного майбутнього після завершення каденції Зеленського, адже його не підтримують ні українці, ні політичні еліти. Втім, попри це керівник Офісу президента зосереджує у своїх руках значну частину майбутнього України, констатують у Politico.<br /> ----<br /> [[Файл:Єрмак.jpg|300px|right|thumb|У топ-100 впливових людей Time від України потрапив Андрій Єрмак]]<br /> В квітні 2024 року Голова Офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей світу за 2024 рік за версією журналу Time. Його представив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він процитував слова Івана Франка і написав, що Андрій Єрмак – це людина, &quot;яка відігравала центральну роль у забезпеченні роботи уряду&quot;.<br /> <br /> &quot;Після повномасштабного вторгнення він доніс послання Зеленського до всього світу, створивши потужну мережу друзів України, від Заходу до Глобального півдня, об'єднуючи їх довкола питань, від санкцій до довкілля... У великий момент для України та демократії Андрій Єрмак не лише став рішучим лідером, а й довів, що він ним є&quot;, - заявив Расмуссен.<br /> ----<br /> Андрій Єрмак найменш відомий представник команди президента, але не менш близький за кварталівців. Він, як і перший помічник президента Шефіра, має прямий контакт із президентом. &quot;Ми – ті люди, які виконують функції, які безпосередньо делегуються президентом&quot;, - коментував свої повноваження Єрмак.<br /> <br /> В інтерв'ю Інтерфакс-Україна Єрмак сказав, що товаришує із Зеленським: &quot;Я можу назвати його своїм другом&quot;. П'ять років тому Зеленський у Facebook жартував з свого майбутнього помічника: &quot;Ти тут (на фотографії) такий мужній, на себе не схожий&quot;. &quot;Стильний такий чб Андрій&quot;, - коментував Зеленський. &quot;Так вийшло&quot;, - виправдовувався Єрмак. &quot;Та ти шо!&quot;, - пише Олена Зеленська під портретом Єрмака, де він у чорних окулярах і з сигаретою в руці.&lt;ref&gt;[https://www.liga.net/politics/articles/pomoschnik-prezidenta-andrey-ermak-krupnyy-biznesmechtayuschiy-ob-oskare-o-kotorom-boyatsya-govor Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019)]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Андрій Єрмак є фундатором Міжнародної юридичної компанії, де з 1997 року займався розробкою перших в українському законодавстві актів у галузі господарського та авторського права, інтелектуальної власності. Компанія надає юридичний супровід телеканалам та медійним групам. Серед клієнтів – студії Disney, Pixar, Universal, Інтер Медіа Груп та ін.<br /> <br /> Крім бізнесу в юридичній сфері Андрій Єрмак є співвласником кількох десятків компаній (послуги з охорони, фармацевтичний бізнес, консалтинг, будівництво). Засновник низки громадських організацій (президент громадської організації “Асоціація підприємців Києва”).<br /> <br /> Єрмак створив та очолив компанію Garnet International Media Group, яка займалася продюсуванням фільмів &quot;Сквот 32&quot;, &quot;Між&quot;, &quot;Правило бою&quot;. Як продюсер представляв фільми на прем'єрних показах. Є членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.<br /> <br /> ==Декларація==<br /> У власності Єрмака - квартира площею 107,8 кв.м, придбана у листопаді 2005 року, автомобіль Тoyota Camry 2015 р. випуску, яким він володіє з 2015 року та ряд кортративних прав.<br /> <br /> Серед задекларованих доходів Єрмака у 2019 році - 151 тис. грн. - дохід від підприємницької діяльності, 10672 грн. зарплати у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, де він є директором, там же - зарплата за сумісництвом у сумі 49317 грн. місцем роботи в АТ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, гонорари у сумі 1300 грн у &quot;Медійній групі європейського партнерства&quot;, 1000 грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.<br /> <br /> На Єрмака оформлений кредит в &quot;Альфа-Банку&quot; на 1 262 500 грн., він має готівку в сумі 347 тис. доларів, 50 тис. євро, 26 803 та 609 грн. - на банківських рахунках в &quot;OTP Банку&quot; та Кредобанку. Крім того, Єрмак зайняв третім особам 1 380 660 грн, а заборгованість перед ним з боку ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа Груп&quot; за двома договорами становить 3 334 218 та 4,98 млн грн.<br /> <br /> Голова ОПУ має 3 державні цінні папери номінальною вартістю 1000 грн. і є власником частин корпоративних прав у 9 компаніях: 100% у ТОВ &quot;ЕР ПІ АЙ&quot;, 99% - у ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа груп&quot;, по 50% - у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, &quot;Міжнародна фармацевтична група&quot; та &quot;Інтерпромфінанс-Безпека&quot;, 10% - у ЗАТ &quot;Інтерпромфінанс-Україна&quot;. 60% прав Єрмаку належить в адвокатському об'єднанні &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, 33,33% - у ТОВ &quot;АМА Віжн&quot;, 0,01% - у ТОВ &quot;Віссон Юкрейн Технолоджіс&quot;.<br /> <br /> Єрмак є кінцевим власником усіх зазначених компаній, крім того, є бенефеціаром Міжнародної асоціації &quot;Україна-грузинське співробітництво у сфері іноземного інвестування&quot;, ТОВ &quot;М.Є.П.&quot; та ТОВ &quot;Українсько-грузинська медійна компанія&quot;.<br /> <br /> {{Джерела}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%AC%D0%84&diff=33267 2026-05-12T08:01:34Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{#seo:|title=ДОСЬЄ}}<br /> {{#seo:|description=Досьє на політиків, чиновників, бізнесменів, суспільних діячів, компанії. Біографії, зв'язки, інтерв'ю, сім'я, доходи, захоплення, компромат. Розміщуйте досьє на Dosye.info.}}<br /> __NOTITLE__<br /> __NOTOC__<br /> {|<br /> {|class=&quot;mainTable mainBorder&quot; cellpadding=&quot;1&quot; cellspacing=&quot;1&quot;<br /> |-<br /> |style=&quot;width: 100%;&quot; valign=&quot;top&quot; align=&quot;left&quot; | <br /> {|style=&quot;width: 100%; background-color: #aaaaaa; padding-right:0em;&quot; <br /> |- <br /> &lt;div style=&quot;font-size: 200%; line-height:1em; color: gray;&quot;&gt;ЛАСКАВО ЗАПРОШУЄМО ДО ДОСЬЄ<br /> |}<br /> <br /> {{Main1|<br /> text =Сайт &quot;Досьє&quot; створено у 2013 році. Це незалежний інформаційний ресурс, у якому зібрано та систематизовано [[Special:Statistics|{{NUMBEROFARTICLES}} {{plural:{{NUMBEROFARTICLES}}|досьє}}]] на українських політиків, підприємців, чиновників, громадських діячів.}} <br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = &lt;div style=&quot;font-size: 150%; line-height:2em;&quot;&gt;[[(''Как добавить досье'')|ДОДАТИ ДОСЬЄ]]<br /> |<br /> Данные = Редакція сайту готова розглянути пропозиції дописників щодо розміщення досьє, матеріалів журналістських розслідувань, співпраці з рекламними, кадровими та рекрутинговими агенціями}}<br /> <br /> {{Main title<br /> |<br /> title = ОБРАНІ КАТЕГОРІЇ}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = ЮРИСТИ<br /> |<br /> Данные = [[Файл: Оленич Петро.jpeg|150px|right|link=https://dosye.info/Оленич_Петро_Сергійович]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = юристи<br /> count=5<br /> ordermethod = lastedit <br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:Юристы ''далі'']'''}}<br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = РОЗШУК<br /> |<br /> Данные = <br /> [[Файл:Цукерман Олександр.jpg|150px|right|link=https://dosye.info/Цукерман_Олександр]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = розшук<br /> count=5<br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:Розшук ''далі'']'''}}<br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = ПІДПРИЄМЦІ<br /> |<br /> Данные = <br /> [[Файл:Ivan Bogdan.jpeg|150px|right|link=https://dosye.info/Іван_Богдан_-_співвласник_book.ua]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = підприємці<br /> count=5 <br /> ordermethod = lastedit <br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:підприємці ''далі'']'''}}<br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = КОМПАНІЇ<br /> |<br /> Данные = <br /> [[Файл:Proxima Research International.jpeg|200px|link=https://dosye.info/Proxima_Research_International|right|]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = компанії<br /> count=5 <br /> ordermethod = categorysortkey <br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:компании ''далі'']'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = ВЕЛИКІ УКРАЇНЦІ<br /> |<br /> Данные = <br /> [[Файл:Шевченко.png|150px|right|]] <br /> &lt;DynamicPageList&gt;<br /> category = Великі українці<br /> count=5 <br /> ordermethod = lastedit <br /> shownamespace = false<br /> &lt;/DynamicPageList&gt;<br /> '''[https://dosye.info/Категорія:Великі_українці ''далі'']'''}}<br /> <br /> {{Main title<br /> |<br /> title = СВІЖІ ДОПИСИ}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Андрій Єрмак отримав підозру <br /> |<br /> Данные = [[Файл:Ермак Андрей.png|120px|right|link=https://https://dosye.info/Єрмак,_Андрій_Борисович]]<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> '''[[Єрмак, Андрій Борисович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Стосоно депутатки Мар’яни Безуглої відкрили провадження<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Безуглая Марьяна.png|120px|left|link=https://dosye.info/Безугла,_Мар%27яна_Володимирівна#Сквндали%2C_компромат]]<br /> 19 березня 2026 року за рішенням суду в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесли відомості щодо можливих кримінальних правопорушень нардепки Мар’яни Безуглої. Провадження відкрили за частиною другою статті 328 КК України, яка передбачає покарання за розголошення державної таємниці, що призвело до тяжких наслідків.<br /> <br /> '''[[Безугла, Мар'яна Володимирівна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Депутатка Людмила Марченко отримала 2 роки в`язниці<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Марченко Людмила.png|120px|left|link=https://dosye.info/Марченко,_Людмила_Ивановна]]<br /> Вищий антикорупційний суд оголосив обвинувальний вирок народній депутатці Людмилі Марченко.<br /> <br /> '''[[Марченко, Людмила Ивановна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = СБУ відкрила кримінальну справу через державну зраду проти Володимира Петрова<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Володимир Петров.jpg|120px|left|link=https://dosye.info/Петров,_Владимир]]<br /> Проти Володимира Петрова, провідного YouTube-каналу Ісландія Служба безпеки України відкрила кримінальну справу через державну зраду відповідно до ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України. <br /> <br /> '''[[Петров, Владимир|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Обшуки в офісі Юлії Тимошенко<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Timoshenko Julia.jpg|120px|left|link=https://dosye.info/Тимошенко_Юлія_Володимирівна]]<br /> 14 січня 2026 року стало відомо, що НАБУ та САП повідомили про підозру Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам. За версією слідства, після викриття у грудні 2025 року фактів отримання хабарів парламентарями за ухвалення рішень щодо законопроєктів, підозрювана ініціювала переговори з окремими депутатами. З'явилася інформація, що обшуки провели саме у Юлії Тимошенко, що потім й підтвердилося.<br /> <br /> '''[[Тимошенко Юлія Володимирівна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Кирило Буданов очолив Офіс Президента України<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Буданов Кирило.jpg|120px|left|link=https://dosye.info/Кирило_Буданов]]<br /> 2 січня 2026 року Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс глави держави.<br /> <br /> '''[[Кирило Буданов|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = СБУ, НАБУ та САП викрили організовану злочинну групу, яку очолювала Ганна Скороход<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Скороход Анна.jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Скороход,_Анна_Константиновна]]<br /> 5 грудня 2025 року Служба безпеки України, НАБУ та САП викрили у Києві організовану злочинну групу, яку очолювала народний депутат України Ганні Скороход, вона та її спільники підозрюються у вимаганні хабара у розмірі 250 тисяч доларів США за включення конкурента до списків санкцій РНБО.<br /> <br /> '''[[Скороход, Анна Константиновна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Світлана Гринчук написала заяву на відставку з посади міністерки енергетики<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Grynchuk Svitlana.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Гринчук,_Світлана_Василівна]]<br /> 12 листопада 2025 року Світлана Гринчук написала заяву на відставку з посади міністерки енергетики. Цьому передувало оприлюднення результатів операції «Мідас». НАБУ та САП було викрито злочинну організацію, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий у медіа бізнесмен [[Міндіч Тімур|Тімура Міндіча]] (є близьким до президента України Володимира Зеленського), інші особи. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом», отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів.<br /> <br /> '''[[Гринчук, Світлана Василівна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Ольга Решитилова стала Військовим омбудсманом<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Ольга Решитилова.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Решетилова_Ольга]]<br /> 15 жовтня 2025 року Указом Президента України Ольгу Решитилову призначено Військовим омбудсманом.<br /> <br /> '''[[Решетилова Ольга|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = У Львові вбили Андрія Парубія<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Parubiy.jpg|100px|left|link=https://https://dosye.info/Парубій,_Андрій_Володимирович]]<br /> У суботу, 30 серпня, у Львові невідомий застрелив українського політика, громадського діяча, колишнього голову Верховної Ради України Андрія Парубія.<br /> <br /> '''[[Парубій, Андрій Володимирович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Ольга Стефанішина — новий Посол України в Сполучених Штатах Америки<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Olha Stefanishyna.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Стефанішина,_Ольга_Віталіївна]]<br /> 27 серпня 2025 року Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Стефанішиної Послом України в Сполучених Штатах Америки.<br /> <br /> '''[[Стефанішина, Ольга Віталіївна|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = НАБУ та САП затримали народного депутата при отримання хабаря<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Кузнецов Алексей.jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Кузнєцов_Олексій_Олександрович]]<br /> 2 серпня 2025 року Олексія Кузнєцова затримали співробітниками НАБУ та САП при отриманні хабара. У справі затримали також колишнього голову Луганської ОДА Сергія Гайдая та начальника Рубіжанської МВА Луганської області Андрія Юрченка.<br /> <br /> '''[[Кузнєцов Олексій Олександрович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = СБУ викрили чинного народного депутата України у роботі на Росію<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Христенко Федор.jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Христенко,_Федор_Владимирович]]<br /> Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора викрили масштабну агентурну мережу, що діяла всередині України. У центрі схеми опинився чинний народний депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко, якого підозрюють у роботі на російські спецслужби. Слідство вважає, що він міг роками координувати діяльність російської агентури в Україні та мав суттєвий вплив на ключовий правоохоронний орган НАБУ.<br /> <br /> '''[[Христенко, Федор Владимирович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Рустем Умєров очолив РНБО<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Умєров Рустем.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Умєров,_Рустем_Енверович]]<br /> 18 липня 2025 року Президент України Володимир Зеленський призначив Рустема Умєрова Секретарем РНБО України. <br /> <br /> '''[[Умєров, Рустем Енверович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = НАБУ провело обшуки у екс-міністра оборони Резнікова<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Резников Алексей.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Резников,_Алексей_Юрьевич]]<br /> У ексміністра провели обшук і &quot;знайшли лівий телефон і ще щось&quot;.<br /> <br /> Слідчі дії відбулися 30 червня в рамках справи про закупівлю продуктів для армії за завищеними цінами, так званої справи про &quot;курячі яйця за 17 гривень&quot;. <br /> <br /> '''[[Резников, Алексей Юрьевич|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Руслан Кравченко став самим молодим Генеральним прокурором України<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Kravchenko Ruslan .jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Кравченко,_Руслан_Андрійович]]<br /> 17 червня 2025 року Руслана Кравченко призначено новим Генпрокурором України. У 2019-2020 рр. він подавався на посаду прокурора САП, але не пройшов відбору. У 2023 р. не пройшов співбесіду на доброчесність, коли подавався на посаду керівника НАБУ.<br /> <br /> '''[[Кравченко, Руслан Андрійович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = В передмісті Мадрида застрелили Андрія Портнова<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Портнов.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Портнов,_Андрей_Владимирович]]<br /> 21 травня 2025 року вранці в іспанському передмісті Мадрида Посуело-де-Аларкон невідомі застрелили Андрія Портнова.<br /> За інформацією поліції Мадрида, дзвінок про стрілянину надійшов приблизно о 9:15 ранку за місцевим часом.<br /> <br /> '''[[Портнов, Андрей Владимирович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Нардепа Ігоря Копитіна звинувачують у лобіюванні інтересів бізнесмена Романа Мілешка, викритого у зв’язках із Росією<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Копытин Игорь.jpg|100px|left|link=https://dosye.info/Копытин,_Игорь_Владимирович]]<br /> Народний депутат Ігор Копитін, який очолює парламентський підкомітет з авіації, нібито лобіює інтереси бізнесмена Романа Мілешка, викритого у зв’язках із Росією під час повномасштабної війни. Як стверджується у розслідуванні журналістів, йдеться про мільярдні контракти, російські запчастини та зрив модернізації гелікоптерів для ЗСУ.<br /> <br /> '''[[Копытин, Игорь Владимирович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Ківалова позбавили суперпенсії<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Кивалов Сергей .jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Кивалов,_Сергей_Васильевич#Оперативное_досье]] З початку 2025 року розмір пенсійних виплат колишньому народному депутату Сергію Ківалову зменшено у 4,8 раза. Попри скорочення, він залишається лідером серед пенсіонерів України за сумою виплат — тепер щомісяця отримує трохи понад 51 тисячу гривень замість попередніх 246 тисяч.<br /> <br /> '''[[Кивалов, Сергей Васильевич|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Роман Насіров мобілізувався<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Насиров Роман Михайлович.jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Насиров,_Роман_Михайлович#Оперативное_досье]] 7 квітня 2025 року Роман Насіров зарахований до списків особового складу військової частини (копію такого наказу надав у середу до суду адвокат)<br /> <br /> '''[[Насиров, Роман Михайлович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main<br /> |<br /> Оглавление = Екс-керівника Київської ОДА призначено головою Державної податкової служби України<br /> |<br /> Данные = [[Файл:Kravchenko Ruslan .jpg |100px|left|link=https://dosye.info/Кравченко,_Руслан_Андрійович]] 31 грудня 2024 року Верховна Рада проголосувала за призначення Руслана Кравченка головою Державної податкової служби України.<br /> <br /> '''[[Кравченко, Руслан Андрійович|ЧИТАЙТЕ ДАЛІ]]'''}}<br /> <br /> {{Main title<br /> |<br /> title = [[ИЗБРАННЫЕ КАТЕГОРИИ|ВСІ КАТЕГОРІЇ]]}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%84%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BA,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33266 2026-05-12T08:00:22Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Єрмак Андрій Борисович [[Файл:Флаг RU.png|right|link=https://dosye.info/Ермак,_Андрей_Борисович]]<br /> |<br /> Фото = Ермак Андрей.png<br /> |<br /> Дані = Голова Офісу президента України (з 11 лютого 2020 року по 28 листопада 2025 року)<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Єрмак Андрій}}<br /> {{#seo:|description=Єрмак Андрій - біографія, зв'язки, оперативне досьє}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:АП]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. Вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка (магістр міжнародного права).<br /> <br /> З 1995 займався адвокатською діяльністю. Є членом Міжнародної асоціації правників IBA, член Асоціації правників України.<br /> <br /> У Верховній раді V - VII скликань Андрій Єрмак працював помічником народного депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тадєєва.<br /> <br /> Під час виборчої кампанії 2019 року Єрмак приєднався до команди Володимира Зеленського. З майбутнім президентом був знайомий із 2000-х років, коли програми “Студії Квартал 95” почали виходити на каналі “Інтер”.<br /> <br /> Після перемоги Зеленського на виборах, 21 травня 2019 року Андрій Єрмак був призначений помічником президента у напрямку міжнародних відносин.<br /> <br /> Будучи на посаді помічника глави держави, Андрій Єрмак провів зустріч із адвокатом президента США Рудольфо Джуліані. Як представник Зеленського Єрмак разом із головою МЗС Пристайко брав участь у переговорах “нормандської четвірки” у вересні 2019. Очолював координаційну групу з обміну полоненими.<br /> <br /> З 21 липня 2019 року Андрій Єрмак увійшов до складу Національної інвестиційної ради. З 7 жовтня 2019 року є членом Наглядової ради Держконцерну “Укроборонпром”.<br /> <br /> 11 лютого 2020 року Єрмака було призначено керівником Офісу президента України. Відповідний указ Володимир Зеленський підписав після звільнення з посади Андрія Богдана.<br /> <br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента. <br /> <br /> 23 січня 2026 року Андрій Єрмак оновив право на заняття адвокатською діяльністю. Раніше Андрій Єрмак заявляв про намір вирушити «на передову», проте повернувся до професійної діяльності у правовій сфері.<br /> <br /> ==Сім'я та близькі зв'язки==<br /> Андрій Єрмак неодружений.<br /> <br /> Мати – Єрмак Марія Олександрівна. Родом Марія із Санкт-Петербурга. Із чоловіком познайомилася, коли приїжджала до Києва на кілька днів. Незабаром вони почали зустрічатися, а через якийсь час вона переїхала до нього жити.<br /> <br /> Батько - Єрмак Борис Михайлович. Народився та виріс у Києві. Закінчив КПІ, факультет радіоелектроніки. Працював на заводі, а потім у Держкомітеті з профтехосвіти.<br /> <br /> Брат – Денис. Журналісти називають його &quot;бізнесмен-невдаха, снайпер в АТО та радник у РНБО&quot;. Він справді служив в АТО, але потрапив у скандал, коли оприлюднили &quot;плівки&quot; [[Лерос Гео Богратович|Гео Лероса]]. Тоді з'ясувалося, що Денис Єрмак допомагав Андрієві Єрмаку просувати потрібних людей у ​​владу.&lt;ref&gt;[https://24tv.ua/ru/denis-ermak-snajper-detali-ot-budanova-24-kanal_n2410809 &quot;Я был очень удивлен&quot;: Буданов рассказал, что делал брат Ермака в первые дни войны]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> [[Тищенко, Николай Николаевич]] - кум<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> ==Справа &quot;Династії&quot;==<br /> 11 травня 2026 року колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак отримав підозру у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомили у НАБУ та САП.<br /> <br /> Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) заявляє, що фінансування будівництва котеджів для Єрмака та Ко велося лише на 10% по-білому – через підконтрольну “Династії” компанію “Сонячний берег”.<br /> <br /> Повідомляється, що гроші вносилися з фірм, які мали ознаки фіктивності – наприклад, юридичних осіб з фармакологічної галузі.<br /> <br /> Решта – та основна – частина фінансування будівництва йшла із коштів, “отриманих злочинним шляхом”, заявляє слідство. Ці розрахунки проводились у готівці – частково через особистого помічника екс-віце-прем’єра Олексія Чернишова в одному із київських офісів. У тому числі опубліковано плівки, на яких Чернишов заявляв, що особисто контролює кошти, які Єрмак (позначений як Р2) перераховує на будівництво.<br /> <br /> Частково “чорні” гроші йшли через оточення Карлсона (Тімура Міндіча). Загалом планувалося побудувати п’ять об’єктів – чотири житлові резиденції та одну для загального користування, зі спортзалом, СПА та іншими розвагами (на кадрах – проект будинку для Єрмака).<br /> <br /> Слідство зазначає, що після початку повномасштабної війни будівництво котеджів не зупинилося “і навіть пішло активніше”, оскільки робітників перевели на жорсткіший графік змін.<br /> <br /> 2024 року група вирішила перевести “в білу” більше коштів на будівництво, оскільки його розмах явно не відповідав сумам, витраченим офіційно. Для цього були реалізовані схеми підвищення “відсотка обнала”. Загалом, як вважає слідство, за період будівництва було відмито 9 мільйонів доларів.<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 28 листопада 2025 року Андрій Єрмак подав заяву про відставку. Звільнення голови ОП стало результатом оприлюднення правоохоронцями записів - так званих плівок Міндіча, що свідчать про корупцію на вищих щаблях української влади. 28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки на робочому місці та проживання Єрмака.<br /> <br /> Президент Володимир Зеленський звільнив керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який раніше написав заяву про відставку. Відповідний указ глави держави № 868/2025 оприлюднено на сайті Президента.<br /> <br /> {{Цитата|«Мене зганьбили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблем для Зеленського — я їду на фронт. Я чесна і порядна людина. Я служив Україні й був у Києві 24 лютого 2022 року. Можливо, ми ще побачимося, - заявив Єрмак в інтервʼю New York Post».&lt;ref&gt;[https://nypost.com/2025/11/28/world-news/andriy-yermak-is-prepared-for-any-reprisals-after-resignation-from-ukraines-govt/ Former top Zelensky aide sends The Post ominous message hours after resignation: ‘I’m going to the front’]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> {{Довідка|<br /> Зміст=Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що ексглава Офісу президента Андрій Єрмак часто вводив Володимира Зеленського в оману та забороняв співробітникам ОП робити те, що наказував президент. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода 2 грудня.<br /> <br /> За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту «так, як йому вигідно або так, як він її інтерпретував». Мендель заявила, що часто багато посадовців, зокрема й вона, отримували дзвінки від Андрія Єрмака з забороною «робити те завдання, яке просить робити Володимир Олександрович».<br /> <br /> Мендель також поклала особисто на Єрмака частину відповідальності за те, що Україна виявилась неготовою до початку великої війни.<br /> <br /> &quot;Країна могла підготуватися значно краще до того, що відбувалося…. Багато спроб підготувати країну, якось намагатися захистити кордони, побудувати фортифікації, тренування провести додаткові для військових – вони всі блокувалися, тому що Андрій Єрмак сказав, що війни не буде і що нам &quot;не треба паніка&quot;. Ви ж пам’ятаєте це все, що відбувалося&quot;, – наголосила вона.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/politics-news/najbilsh-nebezpechna-lyudina-u-vertikali-vladi-mendel-zayavila-scho-ermak-vvodiv-v-obmanu-zelenskogo-i-rozpovila-pro-osoblivi-dzvinki-video.htm &quot;Найбільш небезпечна людина у вертикалі влади&quot;: Мендель заявила, що Єрмак вводив в обману Зеленського, і розповіла про &quot;особливі дзвінки&quot;. Відео]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> ===Історія становлення===<br /> [[Андрій Єрмак - історія становлення|Історія становлення]] - З родиною Зеленських та &quot;кварталівським&quot; середовищем Єрмак був знайомий задовго до того, як Володимир Олександрович став президентом України. Вони зверталися до шоу-бізнесів Києва. Єрмак був медіаристом. А його бізнес-зв'язки з власницею елітного бутіка Sanahunt, де одягалася та відпочивала українська еліта, серед якої були і &quot;кварталівці&quot;, стали дуже корисними.<br /> <br /> Спочатку на Банковій Андрію Єрмаку дісталася досить скромна позиція – помічник президента. На новій посаді у нього не було якогось певного функціонала. Але, як виявилось, це стало для Єрмака перевагою.<br /> ([[Андрій Єрмак - історія становлення|далі]])<br /> ----<br /> [[Файл:POLITICO ERMAK.jpg|міні]]<br /> Колишня прес-секретар Зеленського [[Мендель, Юлия|Юлія Мендель]] сказала у коментарі журналістам Politico &quot;Єрмак приклеївся до Зеленського з моменту прибуття на Банкову&quot;. Вона пояснила, що &quot;ментальний зв'язок&quot; між президентом України та Єрмаком утворився у підземному тренажерному залі, який обидва відвідували.<br /> <br /> З тих пір, [https://edition.pagesuite-professional.co.uk/html5/reader/production/default.aspx?pubname=&amp;pubid=926f0c8c-7f9b-4c0c-a74d-25af040856bf пише] Politico, Єрмак і Зеленський нагадують дует продюсера та актора, де один керує процесами за лаштунками, а інший виступає в ролі зірки.<br /> <br /> У матеріалі Єрмака називають &quot;блискучим психологом&quot;, який вміє &quot;читати Зеленського&quot; і пропонувати йому готові рішення, знаючи, що той не любить занурюватись у деталі. Автори матеріалу наголосили, що Єрмак оточив себе радниками, які у боргу перед ним і вірні лише йому. І мало кому з чиновників вдалося втриматися на посадах, якщо Єрмак хотів їх позбутися. Джерела видання також назвали Єрмака &quot;безжальним політичним ляльководом&quot; і фігурою &quot;навіть рівною&quot; Володимиру Зеленському.&lt;ref&gt;[https://focus.ua/politics/708192-prikleilsya-k-zelenskomu-politico-rasskazalo-o-vliyanii-ermaka-na-prinyatie-resheniy-v-ukraine &quot;Приклеился к Зеленскому&quot;: Politico рассказало о влиянии Ермака на принятие решений в Украине]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Також медіа згадує і про критику, яку отримує голова ВП – від призначення потрібних людей на потрібні посади до автократичного управління та узурпації влади. У цьому контексті у статті Politico пишуть про зв'язок Єрмака з його заступником, скандальним Олегом Татаровим, екс-заступником начальника головного слідчого управління МВС часів Януковича. У коментарі виданню Єрмак заявляє, що його головна робота – це підтримка президента та ефективної роботи адміністрації.<br /> <br /> На думку ж політологів, з якими спілкувалися журналісти, Єрмак не матиме політичного майбутнього після завершення каденції Зеленського, адже його не підтримують ні українці, ні політичні еліти. Втім, попри це керівник Офісу президента зосереджує у своїх руках значну частину майбутнього України, констатують у Politico.<br /> ----<br /> [[Файл:Єрмак.jpg|300px|right|thumb|У топ-100 впливових людей Time від України потрапив Андрій Єрмак]]<br /> В квітні 2024 року Голова Офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей світу за 2024 рік за версією журналу Time. Його представив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він процитував слова Івана Франка і написав, що Андрій Єрмак – це людина, &quot;яка відігравала центральну роль у забезпеченні роботи уряду&quot;.<br /> <br /> &quot;Після повномасштабного вторгнення він доніс послання Зеленського до всього світу, створивши потужну мережу друзів України, від Заходу до Глобального півдня, об'єднуючи їх довкола питань, від санкцій до довкілля... У великий момент для України та демократії Андрій Єрмак не лише став рішучим лідером, а й довів, що він ним є&quot;, - заявив Расмуссен.<br /> ----<br /> Андрій Єрмак найменш відомий представник команди президента, але не менш близький за кварталівців. Він, як і перший помічник президента Шефіра, має прямий контакт із президентом. &quot;Ми – ті люди, які виконують функції, які безпосередньо делегуються президентом&quot;, - коментував свої повноваження Єрмак.<br /> <br /> В інтерв'ю Інтерфакс-Україна Єрмак сказав, що товаришує із Зеленським: &quot;Я можу назвати його своїм другом&quot;. П'ять років тому Зеленський у Facebook жартував з свого майбутнього помічника: &quot;Ти тут (на фотографії) такий мужній, на себе не схожий&quot;. &quot;Стильний такий чб Андрій&quot;, - коментував Зеленський. &quot;Так вийшло&quot;, - виправдовувався Єрмак. &quot;Та ти шо!&quot;, - пише Олена Зеленська під портретом Єрмака, де він у чорних окулярах і з сигаретою в руці.&lt;ref&gt;[https://www.liga.net/politics/articles/pomoschnik-prezidenta-andrey-ermak-krupnyy-biznesmechtayuschiy-ob-oskare-o-kotorom-boyatsya-govor Главный переговорщик Зеленского. Кто такой Андрей Ермак (статья от 09.09.2019)]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> Андрій Єрмак є фундатором Міжнародної юридичної компанії, де з 1997 року займався розробкою перших в українському законодавстві актів у галузі господарського та авторського права, інтелектуальної власності. Компанія надає юридичний супровід телеканалам та медійним групам. Серед клієнтів – студії Disney, Pixar, Universal, Інтер Медіа Груп та ін.<br /> <br /> Крім бізнесу в юридичній сфері Андрій Єрмак є співвласником кількох десятків компаній (послуги з охорони, фармацевтичний бізнес, консалтинг, будівництво). Засновник низки громадських організацій (президент громадської організації “Асоціація підприємців Києва”).<br /> <br /> Єрмак створив та очолив компанію Garnet International Media Group, яка займалася продюсуванням фільмів &quot;Сквот 32&quot;, &quot;Між&quot;, &quot;Правило бою&quot;. Як продюсер представляв фільми на прем'єрних показах. Є членом Української кіноакадемії та Європейської кіноакадемії.<br /> <br /> ==Декларація==<br /> У власності Єрмака - квартира площею 107,8 кв.м, придбана у листопаді 2005 року, автомобіль Тoyota Camry 2015 р. випуску, яким він володіє з 2015 року та ряд кортративних прав.<br /> <br /> Серед задекларованих доходів Єрмака у 2019 році - 151 тис. грн. - дохід від підприємницької діяльності, 10672 грн. зарплати у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, де він є директором, там же - зарплата за сумісництвом у сумі 49317 грн. місцем роботи в АТ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, гонорари у сумі 1300 грн у &quot;Медійній групі європейського партнерства&quot;, 1000 грн - дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.<br /> <br /> На Єрмака оформлений кредит в &quot;Альфа-Банку&quot; на 1 262 500 грн., він має готівку в сумі 347 тис. доларів, 50 тис. євро, 26 803 та 609 грн. - на банківських рахунках в &quot;OTP Банку&quot; та Кредобанку. Крім того, Єрмак зайняв третім особам 1 380 660 грн, а заборгованість перед ним з боку ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа Груп&quot; за двома договорами становить 3 334 218 та 4,98 млн грн.<br /> <br /> Голова ОПУ має 3 державні цінні папери номінальною вартістю 1000 грн. і є власником частин корпоративних прав у 9 компаніях: 100% у ТОВ &quot;ЕР ПІ АЙ&quot;, 99% - у ТОВ &quot;Гарнет Інтернешнл Медіа груп&quot;, по 50% - у ТОВ &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, &quot;Міжнародна фармацевтична група&quot; та &quot;Інтерпромфінанс-Безпека&quot;, 10% - у ЗАТ &quot;Інтерпромфінанс-Україна&quot;. 60% прав Єрмаку належить в адвокатському об'єднанні &quot;Міжнародна юридична компанія&quot;, 33,33% - у ТОВ &quot;АМА Віжн&quot;, 0,01% - у ТОВ &quot;Віссон Юкрейн Технолоджіс&quot;.<br /> <br /> Єрмак є кінцевим власником усіх зазначених компаній, крім того, є бенефеціаром Міжнародної асоціації &quot;Україна-грузинське співробітництво у сфері іноземного інвестування&quot;, ТОВ &quot;М.Є.П.&quot; та ТОВ &quot;Українсько-грузинська медійна компанія&quot;.<br /> <br /> {{Джерела}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33265 2026-05-10T17:28:30Z

<p>Colonel: /* Декларация */</p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Аверченко Сергей Николаевич<br /> |<br /> Фото = Аверченко Сергей.jpg<br /> |<br /> Данные = Экс-Председатель Государственного управления делами. Народный депутат Верховной Рады Украины VII созыва<br /> |<br /> Блог = <br /> }}<br /> <br /> <br /> [[Category:Персоны]] [[Category:Политики]] [[Category:Нардепы]] [[Category:ВР VII созыва]] [[Category:Кадровые офицеры]] [[Category:УДАР]] [[Category:Черниговские]]<br /> [[Category:Водолеи]]<br /> <br /> == Биография == <br /> Родился 30 января 1965 года в селе Клюсы Щорского района. Образование: Киевское суворовское военное училище, Курганское высшее военное авиационное училище, Немецкая школа бизнеса, Черниговский государственный технологический университет (магистр государственной службы).<br /> <br /> Генеральный директор ТПК «Аврора», председатель областной организации партии [[УДАР (Украинский Демократический Альянс за Реформы)|«УДАР Виталия Кличко»]], глава областного объединения организаций работодателей Черниговщины, член наблюдательного совета Фонда социального страхования Украины по безработице, депутат Черниговского городского совета. <br /> <br /> С ноября 2012 года народный депутат Верховной Рады Украины VII созыва, №29 в партийном списке УДАР.<br /> <br /> Аверченко был одним из комендантов Дома профсоюзов на Майдане.<br /> <br /> 14 марта 2014 года И.о. президента Александр Турчинов назначил Аверченко временно исполняющим обязанности гендиректора концерна «Укроборонпром».<br /> <br /> С 21 марта по 24 апреля 2014 года занимал должность руководителя Государственного управления делами.<br /> <br /> == Семья ==<br /> Женат, воспитывает четверых детей: двух дочерей и двух сыновей. <br /> <br /> == Декларация ==<br /> Согласно официальной декларации, общие доходы нардепа Сергея Аверченко в 2011 году составили 35 тысяч 805 гривен. <br /> <br /> Также Аверченко принадлежит два земельных участка общей площадью 4211 квадратных метра, три жилых дома общей площадью 148,2 квадратных метров, квартира площадью 210,8 квадратных метров. Также ему принадлежит другое недвижимое имущество общей площадью 2993,1 квадратных метров. Есть у Аверченко и автомобиль – ЗАЗ-968М 1990 года выпуска.<br /> <br /> Номинальная стоимость ценных бумаг, принадлежащих Аверченко на 2011 год составила 371 тысяча гривен, а размер вкладов в статутный капитал предприятий составили 5 миллионов 401 тысяча 336 гривен.<br /> <br /> ==Увлечения==<br /> Рыбалка, волейбол. <br /> <br /> Любимый поэт: М.Ю. Лермонтов. Любимый фильм: «Царство небесное». Любимая книга: Г.Н. Кессон «12 правил обращения с деньгами». Любимые исполнители: В. Высоцкий, А. Герман.&lt;ref&gt;[http://politrada.com/dossier/persone/id/3623 Аверченко Сергей Николаевич / Политрада]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Звания, чины, регалии == <br /> *Председатель подкомитета по вопросам государственной политики в сфере обращения с отходами, энергосбережения, нетрадиционных и альтернативных источников энергии Комитета Верховной Рады Украины по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы.<br /> <br /> {{Источники}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9&diff=33264 2026-05-07T13:49:40Z

<p>Colonel: Створена сторінка: {{Персоналії | ПІБ = Кузьміних Сергій Володимирович (&#039;&#039;&#039;RU&#039;&#039;&#039;) | Фото = Кузьминых Сергей 2.jpg | Дані = Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання. | Блог= | }} {{#seo:|title= Сергій Кузьміних, досьє, факти, біографія депутата Ку...</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Кузьміних Сергій Володимирович ([[Кузьминых, Сергей Владимирович|'''RU''']])<br /> |<br /> Фото = Кузьминых Сергей 2.jpg<br /> |<br /> Дані = Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання.<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title= Сергій Кузьміних, досьє, факти, біографія депутата Кузьміних Сергія}}<br /> {{#seo:|description=Сергій Кузьміних обраний до Верховної Ради України 9 скликання і представляє партію &quot;Слуга народу&quot;}}<br /> {{#seo:|url=https://dosye.info/Кузьміних_Сергій}}<br /> {{#seo:|keywords=нардепи, слуга народу}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Кузьминых Сергей 2.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Кузьміних Сергій}} <br /> {{#seo:|article:tag=}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Нардепи]] [[Category:Житомирські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Сергій Кузьміних народився у Житомирі (Україна), у 1983 році. <br /> <br /> Альма-матер: Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, закінчив ВНЗ у 2005 році, здобувши спеціальність інженера-системотехніка.<br /> <br /> Відомий як підприємець, був головою «Міжнародного благодійного фонду братів Кузьміних».<br /> <br /> Сергій Кузьміних – рідний брат підполковника Олега Кузьміних, який командував підрозділом &quot;кіборгів&quot; у Донецькому аеропорту, був у полоні &quot;ДНР&quot;.<br /> <br /> 21 липня 2019 року Кузьміних Сергій обраний до Верховної Ради України 9 скликання за мажоритарним округом №67, представляє партію &quot;Слуга народу&quot;.<br /> <br /> ==Сергій Кузьміних: реформатор чи лобіст фармацевтичних компаній?==<br /> ===Шлях Сергія Кузьміних до політики===<br /> Політична кар'єра Сергія Кузьміних розпочалася за підтримки партії Блок Петра Порошенка. Він відкрито висловлював симпатії цій політичній силі, зокрема у соціальних мережах.<br /> <br /> У 2014 році, на тлі початку антитерористичної операції України на сході України, Кузьміних долучився до громадської діяльності. Вже у 2015 році він створив «Міжнародний фонд братів Кузьміних», який займався реабілітацією українських військових. Фонд отримав підтримку з боку влади та досить швидко почав розширюватися, відкриваючи представництва у різних містах, таких як Київ, Черкаси та Житомир.<br /> <br /> Однак у 2019 році політична позиція Кузьміних кардинально змінилася. Він почав підтримувати вже іншу політичну силу, яка почала набирати популярності, - партію «Слуга народу». Завдяки цьому Кузьміних зміг потрапити до парламенту. Це показує, що він досить гнучко змінював свої погляди залежно від ситуації, та згодом допомогло йому закріпитись у політиці.<br /> <br /> Того ж 2019 року Сергій Кузьміних став народним депутатом Верховної Ради від Житомирської області (67 округ). При цьому, на думку журналістів, мешканців регіону, від якого він обирався до ВР, Кузьміних практично не приділяв уваги своєму виборчому округу.<br /> <br /> Несподівано Кузьміних Сергій отримав місце у Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров'я та навіть очолив підкомітет, пов'язаний із фармацевтичною діяльністю. Подібне призначення викликає безліч питань, оскільки Кузьміних не має профільної освіти: він інженер за спеціальністю і закінчив військовий інститут.<br /> <br /> Виникає логічне питання — чому саме він обійняв таку посаду, і хто цьому сприяв. Згідно з журналістськими розслідуваннями, ще до потрапляння до парламенту Кузьміних мав зв'язки з фармацевтичним бізнесом. Зокрема його фонд підтримували представники родини Загорій — власники компанії Дарниця. Саме ці зв'язки могли вплинути на його призначення до профільного комітету.<br /> <br /> ===Парламентська діяльність Кузьміних===<br /> Діяльність народного депутата Сергія Кузьміних у сфері охорони здоров'я дедалі частіше викликає критику з боку експертів, журналістів та учасників ринку. Формально його ініціативи спрямовані на «доступність ліків», проте їх реальні наслідки та контекст викликають серйозні питання.<br /> <br /> ===Продаж ліків поза аптеками: спрощення чи ризик?===<br /> Однією з суперечливих ініціатив Кузьміних стала ідея дозволити продаж безрецептурних препаратів поза аптеками, зокрема на автозаправних станціях.<br /> <br /> У публічних заявах депутат стверджував, що не бачить проблем у розширенні каналів продажу. Більше того, в окремих інтерв'ю він прямо припускав таку можливість як нормальну практику.<br /> <br /> Проте фактична реалізація цієї ідеї демонструє зовсім інше.<br /> <br /> Аптеки повинні дотримуватися суворих вимог:<br /> *контроль температурного режиму <br /> *наявність холодильників <br /> *санітарні умови <br /> *професійний фармацевтичний контроль <br /> <br /> АЗС такі умови забезпечити не можуть — їхня основна функція полягає у продажу палива, а не медичних товарів.<br /> <br /> Тим не менш, пропонується модель за якої:<br /> *вимоги до продажу ліків на АЗС значно спрощуються <br /> *контроль фактично нівелюється<br /> *відповідальність розмивається<br /> <br /> ===Виникає очевидне питання: де у цій схемі безпека пацієнта?===<br /> Ситуацію посилює кадровий аспект. Нові правила допускають наявність одного фармацевта на цілу мережу. Наприклад, компанія на кшталт Укрнафти з більш ніж сотнею заправок по всій країні має лише одного ліцензіата. Це нонсенс, такого не має бути.<br /> <br /> При цьому сам Кузьміних раніше заявляв про необхідність присутності фармацевта у кожній точці продажу. Але у підсумковій версії ця вимога фактично нівельована. Така зміна позиції виглядає, як мінімум, непослідовною, а як максимум — зручною для зацікавлених сторін, у чиїх інтересах працює Кузьміних.<br /> <br /> Додатково ігнорується питання доступності ліків для людей з інвалідністю. АЗС не пристосовані для такого повноцінного медичного обслуговування, що робить подібну «реформу» ще більш спірною.<br /> <br /> ===Маркетингові платежі: обіцянки без результату===<br /> Ще одним гучним законопроектом Кузьміних стало обмеження маркетингових платежів — механізму, через який виробники взаємодіють із аптечними мережами.<br /> <br /> Кузьміних стверджував, що саме ці платежі нібито розганяють ціни на ліки. На цій підставі була ним просунута ідея їхньої заборони.<br /> <br /> Проте реальність виявилася іншою.<br /> <br /> За оцінкам експертів:<br /> *основну частину ціни формують виробники (понад 70%)<br /> *частка аптек значно менша<br /> <br /> Після запровадження обмежень ціни на ліки не знизилися. Натомість сталося інше — перерозподіл доходів на користь виробників.<br /> <br /> Фактично гроші, які раніше розподілялися всередині ринку, тепер залишаються у фармацевтичних компаній.<br /> Це прямо суперечить заявленій Кузьміним меті «зниження цін для населення».<br /> <br /> Не дивно, що у низці публікацій ЗМІ Кузьміних Сергія Володимировича називають «рупором фармвиробників», наголошуючи на збігу його ініціатив з інтересами великих гравців ринку.<br /> <br /> Серед законопроектів Кузьміних є і такі, які негативно впливають на окремі сегменти фармацевтики. Наприклад, законопроект №4122, пов'язаний із БАДами, розроблявся без широкого обговорення із представниками галузі.<br /> <br /> Також його ім'я фігурувало у низці резонансних голосувань, включаючи закон №12414, який критикували за обмеження незалежності антикорупційних органів.<br /> <br /> Загалом діяльність Кузьміних у парламенті виглядає вузько спрямованою, й тісно пов'язаною з інтересами великих фармацевтичних компаній. За кілька років він виступав відносно рідко та в основному лише з питань, пов'язаних із фармацевтичною сферою. Аналогічно й із депутатськими запитами — більшість із них стосувалися не проблем виборців його регіону, а тих, що пов'язані із фармацевтичним бізнесом. Заявлені Кузьміних реформи (в основному фармбізнес) не призвели до покращення ситуації для споживачів, а в більшості випадків створили додаткові ризики та зіграли на руку великій фармі.<br /> <br /> ==Справа Кузьміних: звинувачення в отриманні хабаря, судові переноси та затяжний розгляд у ВАКС==<br /> НАБУ-САП звинуватили народного депутата партії «Слуга народу» Сергія Кузьміних у отриманні 558 тис. грн. хабаря від представника приватної компанії за перемогу у державному тендері на закупівлю систем УЗД для регіональних лікарень Житомирщини. Кузьміну загрожує до 5 років позбавлення волі.<br /> <br /> Справа народного депутата Сергія Кузьміних залишається одним із найзатяжніших антикорупційних процесів, що розглядаються у Вищому антикорупційному суді України. Процес триває вже понад 4 роки, незважаючи на обіцянки влади швидко відреагувати.<br /> <br /> Хронологія подій: восени 2021 року представнику приватної компанії, яка займається постачанням медобладнання до лікарень Житомирської області, повідомили, що всі поставки мають узгоджуватися з народним депутатом від партії «Слуга народу» Сергієм Кузьміним. Депутат гарантував перемогу на державному тендері щодо закупівлі медобладнання саме цій приватній компанії.<br /> <br /> Що було далі: житомирська лікарня №2 закупила обладнання на суму понад 40 мільйонів гривень, і тут Кузьміних повідомив, що треба сплатити за його послуги – 30% від суми договорів.<br /> <br /> У грудні 2021 року лікарня зіткнулася із затримкою фінансування, що завадило їй вчасно сплатити за обладнання. Про це нардеп Кузьміних повідомив представника компанії та порадив укласти нові договори з лікарнею, щоб остання після отримання коштів із держбюджету наступного року змогла розрахуватися.<br /> <br /> Як тільки Кузьміних дізнався про оплату обладнання, тут же нагадав, що настав час розрахуватися за «послуги». Йдеться про ті 30% договору, які складали 558 тис. грн. Він також натякнув, що до решти контрактів, які будуть укладені, застосовується такий самий відсоток відкату. Йдеться про суму понад 12 млн грн.<br /> <br /> Наприкінці січня 2022 року Сергія Кузьміних було спіймано на одержанні хабаря у розмірі 558 тис. грн. Однак Кузьміних не змогли затримати на місці злочину через «депутатський імунітет». Дії Сергія Кузьміних кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України.<br /> <br /> Після затримання нардеп тричі проігнорував повістки НАБУ, тому був оголошений у розшук, але потім таки з'явився в НАБУ і був затриманий. Згодом, коли йому намагалися вручити обвинувальний акт, Кузьміних викинув документи з вікна свого автомобіля, таким чином «продемонструвавши» своє ставлення до влади, представником якої є по суті.<br /> <br /> Під час судового розгляду засідання неодноразово відкладалися через неявку обвинуваченого та захисника. Причинами перенесення засідань були повітряні тривоги, зайнятість нардепа у пленарних засіданнях Верховної Ради України, службові відрядження, хвороби, участь захисника в інших судових засіданнях та слідчих діях.<br /> <br /> У результаті суд обрав для Сергія Кузьміних запобіжний захід у вигляді застави з зобов'язаннями з'являтися до суду, обмеженнями на контакти зі свідками та здачу закордонного паспорта. Після завершення досудового розслідування справу передали до Вищого антикорупційного суду, де вона продовжила розглядатися вже у форматі повноцінного судового процесу. При цьому остаточного вироку на даний момент не було винесено, і звинувачення залишаються предметом судового розгляду.<br /> <br /> Ситуація навколо справи набула широкого розголосу у ЗМІ та викликала реакцію з боку політичних сил, включаючи фракцію «Слуга народу», до якої належить депутат. Представники політсили наголошували на необхідності дотримання принципу верховенства права та зазначали, що у разі доказу провини має настати юридична відповідальність незалежно від статусу фігуранта. Водночас, сама справа стала прикладом того, як антикорупційні органи України «працюють зі справами» проти чинних народних депутатів, затягуючи ці справи на багато років, без можливості притягти до відповідальності корупціонерів.<br /> <br /> Справа Сергія Кузьміних продовжує розглядатися в судовій системі, залишаючись у категорії незавершених антикорупційних проваджень, демонструючи нездатність системи боротися з корупцією у вищих ешелонах влади. Політична доцільність перемагає закон, бо у країні війна, а конституція на паузі. Особливості національної демократії та судочинства.</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%8B%D1%85,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33260 2026-05-04T08:04:57Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Кузьминых Сергей Владимирович ([[Кузьміних Сергій|'''UA''']])<br /> |<br /> Фото = Кузьминых Сергей 2.jpg <br /> |<br /> Данные = Народный депутат Верховной Рады Украины ІХ созыва. <br /> |<br /> Новости =<br /> }}<br /> {{#seo:|title= Сергей Кузьминых, досье, факты, биография депутата Кузьминых Сергея}}<br /> {{#seo:|description=Кузьминых Сергей избран в Верховную Раду Украины 9 созыва по мажоритарному округу №67, представляет партию Слуга народа}}<br /> {{#seo:|url=https://dosye.info/Кузьміних_Сергій}}<br /> {{#seo:|keywords=нардепы}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Кузьминых Сергей 2.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Кузьминых Сергей}} <br /> {{#seo:|article:tag=нардепы}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персоны]] [[Category:Политики]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Нардепы]] [[Category:ВР ІХ созыва]] [[Category:Житомирские]]<br /> <br /> ==Биография==<br /> Сергей Кузьминых родился в Житомире, в 1983 году. <br /> <br /> Альма-матер: Житомирский военный институт имени С. П. Королева, окончил ВУЗ в 2005 году, получив специальность инженера-системотехника.<br /> <br /> Известен как предприниматель, был председателем «Международного благотворительного фонда братьев Кузьминых».<br /> <br /> Сергей Кузьминых – родной брат подполковника Олега Кузьминых, командовавшего подразделением &quot;киборгов&quot; в Донецком аэропорту, был в плену у &quot;ДНР&quot;.<br /> <br /> 21 июля 2019 года Кузьминых Сергей избран в Верховную Раду Украины 9 созыва по мажоритарному округу №67, представляет партию &quot;Слуга народа&quot;.<br /> <br /> ==Сергей Кузьминых: реформатор или лоббист фармацевтических компаний?==<br /> ===Путь Сергея Кузьминых в политику===<br /> Политическая карьера Сергея Кузьминых началась при поддержке партии Блок Петра Порошенко. Он открыто выражал симпатии этой политической силе, в том числе в социальных сетях.<br /> <br /> В 2014 году, на фоне начала антитеррористической операции Украины на востоке Украины, Кузьминых включился в общественную деятельность. Уже в 2015 году он создал «Международный фонд братьев Кузьминых», который занимался реабилитацией пострадавших украинских воинов. Фонд получил поддержку со стороны власти и довольно быстро начал расширяться, открывая представительства в разных городах, таких как Киев, Черкассы и Житомир.<br /> <br /> Однако к 2019 году политическая позиция Кузьминых кардинально изменилась. Он начал поддерживать уже другую политическую силу, набиравшую популярность партию «Слуга народа». Благодаря этому Кузьминых смог пройти в парламент. Это показывает, что он достаточно гибко менял свои взгляды в зависимости от ситуации, что впоследствии помогло ему закрепиться в политике.<br /> <br /> В том же 2019 году Сергей Кузьминых стал народным депутатом Верховной Рады от Житомирской области (67 округ). При этом, по мнению журналистов, жителей региона, от которого он избирался в ВР, Кузьминых практически не уделял внимания своему избирательному округу.<br /> <br /> Неожиданно Кузьминых Сергей получил место в Комитете Верховной Рады по вопросам здравоохранения и даже возглавил подкомитет, связанный с фармацевтической деятельностью. Подобное назначение вызывает множество вопросов, поскольку у Кузьминых нет профильного образования: он инженер по специальности и окончил военный институт.<br /> <br /> Возникает логичный вопрос — почему именно он занял такую должность, и кто этому способствовал. Согласно журналистским расследованиям, ещё до попадания в парламент Кузьминых имел связи с фармацевтическим бизнесом. В частности, его фонд поддерживали представители семьи Загорий — владельцы компании Дарница. Именно эти связи могли повлиять на его назначение в профильный комитет.<br /> <br /> ===Парламентская деятельность Кузьминых===<br /> Деятельность народного депутата Сергея Кузьминых в сфере здравоохранения всё чаще вызывает критику со стороны экспертов, журналистов и участников рынка. Формально его инициативы направлены на «доступность лекарств», однако их реальные последствия и контекст вызывают серьёзные вопросы.<br /> <br /> ===Продажа лекарств вне аптек: упрощение или риск?===<br /> Одной из самых спорных инициатив Кузьминых стала идея разрешить продажу безрецептурных препаратов вне аптек — в частности, на автозаправочных станциях.<br /> <br /> В публичных заявлениях депутат утверждал, что не видит проблемы в расширении каналов продаж. Более того, в отдельных интервью он прямо допускал такую возможность как нормальную практику.<br /> <br /> Однако фактическая реализация этой идеи демонстрирует совсем другую сторону.<br /> <br /> Аптеки обязаны соблюдать строгие требования:<br /> *контроль температурного режима<br /> *наличие холодильников<br /> *санитарные условия<br /> *профессиональный фармацевтический контроль<br /> <br /> АЗС таких условий обеспечить не могут по определению — их основная функция заключается в продаже топлива, а не медицинских товаров.<br /> <br /> Тем не менее, предлагается модель, при которой:<br /> *требования к продаже лекарств на АЗС существенно упрощаются<br /> *контроль фактически нивелируется<br /> *ответственность размывается<br /> <br /> ===Возникает очевидный вопрос: где в этой схеме безопасность пациента?===<br /> Ситуацию усугубляет кадровый аспект. Новые правила допускают наличие одного фармацевта на целую сеть. Например, компания вроде Укрнафта с более чем сотней заправок по всей стране имеет только одного лицензиата. Это нонсенс, такого не должно быть.<br /> <br /> При этом сам Кузьминых ранее заявлял о необходимости присутствия фармацевта в каждой точке продаж. Но в итоговой версии норм это требование фактически нивелировано. Такая смена позиции выглядит как минимум непоследовательной, а как максимум — удобной для заинтересованных сторон, в чьих интересах работает Кузьминых.<br /> <br /> Дополнительно полностью игнорируется вопрос доступности для людей с инвалидностью. АЗС не приспособлены для полноценного медицинского обслуживания, что делает подобную «реформу» ещё более спорной.<br /> <br /> ===Маркетинговые платежи: обещания без результата===<br /> Ещё одним громким законопроектом Кузьминых стало ограничение маркетинговых платежей — механизма, через который производители взаимодействуют с аптечными сетями.<br /> <br /> Кузьминых утверждал, что именно эти платежи якобы разгоняют цены на лекарства. На этом основании была продвинута ним идея их запрета.<br /> <br /> Однако реальность оказалась иной.<br /> <br /> По оценкам экспертов:<br /> *основную часть цены формируют производители (более 70%)<br /> *доля аптек значительно меньше<br /> <br /> После введения ограничений цены на лекарства не снизились. Зато произошло другое — перераспределение доходов в пользу производителей.<br /> <br /> Фактически деньги, которые ранее распределялись внутри рынка, теперь остаются у фармацевтических компаний.<br /> Это прямо противоречит заявленной Кузьминых цели «снижения цен для населения».<br /> <br /> Неудивительно, что в ряде публикаций СМИ Кузьминых Сергея Владимировича называют «рупором фармпроизводителей», подчёркивая совпадение его инициатив с интересами крупных игроков рынка.<br /> <br /> Среди законопроектов Кузьминых есть и такие, которые негативно влияют на отдельные сегменты фармацевтики. Например, законопроект №4122, связанный с БАДами, разрабатывался без широкого обсуждения с представителями отрасли.<br /> <br /> Также его имя фигурировало в ряде резонансных голосований, включая закон №12414, который критиковали за ограничение независимости антикоррупционных органов.<br /> <br /> В целом деятельность Кузьминых в парламенте выглядит довольно узко направленной, зато тесно связана с интересами крупных фармацевтических компаний. За несколько лет он выступал относительно редко и в основном только по вопросам, связанным с фармацевтической сферой. Аналогично и с депутатскими запросами — большинство из них касались не проблем избирателей его региона, а тем, связанных с фармацевтическим бизнесом. Заявленные Кузьминых реформы (в основном фармбизнес) не привели к улучшению ситуации для потребителей, а в большинстве случаев создали дополнительные риски и сыграли на руку крупной фарме.<br /> <br /> ==Дело Кузьминых: обвинение в получении взятки, судебные переносы и затяжное рассмотрение в ВАКС==<br /> НАБУ-САП обвинили народного депутата партии «Слуги народа» Сергея Кузьминых в получении 558 тыс. грн. взятки от представителя частной компании за победу в государственном тендере на закупку систем УЗИ для региональных больниц Житомирщины. Кузьмину грозит до 5 лет лишения свободы.<br /> <br /> Дело народного депутата Сергея Кузьминых остаётся одним из наиболее затяжных антикоррупционных процессов, рассматриваемых в Высшем антикоррупционном суде Украины. Процесс длится уже более 4 лет, несмотря не обещания власти быстро отреагировать. <br /> <br /> Хронология событий: осенью 2021 года представителю частной компании, которая занимается поставками медоборудования в больницы Житомирской области сообщили, что все поставки должны согласовываться с народным депутатом от партии «Слуга народа» Сергеем Кузьминых. Депутат гарантировал победу на государственном тендере по закупке медоборудования именно этой частной компании.<br /> <br /> Что было дальше: житомирская больница №2 закупила оборудование на сумму более 40 миллионов гривен, и тут Кузьминых сообщил, что нужно оплатить его услуги – 30% от суммы договоров. <br /> <br /> В декабре 2021 больница столкнулась с задержкой финансирования, что помешало ей вовремя оплатить оборудование. Об этом нардеп Кузьминых сообщил представителю компании и посоветовал заключить новые договора с больницей, чтобы последняя после получения средств из госбюджета в следующем году смогла рассчитаться.<br /> <br /> Как только Кузьминых узнал об оплате оборудования, тут же напомнил, что пора рассчитаться за «услуги». Речь идет о тех 30% договора, которые составляли 558 тыс. грн. Он также намекнул, что к остальным контрактам, которые будут заключены, применяется такой же процент отката. Речь идет о сумме в более 12 млн грн.<br /> <br /> В конце января 2022 Сергей Кузьминых был пойман на получении взятки в размере 558 тыс. грн. Однако Кузьминых не смогли задержать с поличным из-за «депутатского иммунитета». Действия Сергея Кузьминых квалифицированы по ч. 2 ст. 369-2 УК Украины.<br /> <br /> После задержания нардеп трижды проигнорировал повестки НАБУ, поэтому был объявлен в розыск, но потом все-таки явился в НАБУ и был задержан. Впоследствии, когда ему пытались вручить обвинительный акт, Кузьминых выбросил документы из окна своего автомобиля, «продемонстрировав» таким образом свое отношение к власти, представителем которой является по сути.<br /> <br /> Во время судебного разбирательства заседания неоднократно откладывались из-за неявки обвиняемого и защитника. Причинами переноса заседаний были воздушные тревоги, занятость нардепа в пленарных заседаниях Верховной Рады Украины, служебные командировки, болезни, участие защитника в других судебных заседаниях и следственных действиях.<br /> В итоге суд избрал для Сергея Кузьминых меру пресечения в виде залога с обязательствами являться в суд, ограничениями на контакты со свидетелями и сдачу загранпаспорта. После завершения досудебного расследования дело было передано в Высший антикоррупционный суд, где оно продолжило рассматриваться уже в формате полноценного судебного процесса. При этом окончательного приговора на текущий момент вынесено не было, и обвинения остаются предметом судебного разбирательства.<br /> <br /> Ситуация вокруг дела получила широкую огласку в СМИ и вызвала реакцию со стороны политических сил, включая фракцию «Слуга народа», к которой принадлежит депутат. Представители политсилы подчеркивали необходимость соблюдения принципа верховенства права и отмечали, что в случае доказательства вины должна наступить юридическая ответственность независимо от статуса фигуранта. В то же время само дело стало примером того, как антикоррупционные органы Украины «работают с делами» против действующих народных депутатов, затягивая эти дела на многие годы, без возможности привлечь к ответственности коррупционеров.<br /> <br /> На сегодняшний день дело Сергея Кузьминых продолжает рассматриваться в судебной системе, оставаясь в категории незавершённых антикоррупционных производств, демонстрируя неспособность системы бороться с коррупцией в высших эшелонах власти. Политическая целесообразность побеждает закон, потому что в стране война, а конституция на паузе. Особенности национальной демократии и судопроизводства.<br /> <br /> {{Источники}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%8B%D1%85,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33259 2026-05-04T08:04:35Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Кузьминых Сергей Владимирович [[Кузьміних Сергій|'''UA''']]<br /> |<br /> Фото = Кузьминых Сергей 2.jpg <br /> |<br /> Данные = Народный депутат Верховной Рады Украины ІХ созыва. <br /> |<br /> Новости =<br /> }}<br /> {{#seo:|title= Сергей Кузьминых, досье, факты, биография депутата Кузьминых Сергея}}<br /> {{#seo:|description=Кузьминых Сергей избран в Верховную Раду Украины 9 созыва по мажоритарному округу №67, представляет партию Слуга народа}}<br /> {{#seo:|url=https://dosye.info/Кузьміних_Сергій}}<br /> {{#seo:|keywords=нардепы}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Кузьминых Сергей 2.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Кузьминых Сергей}} <br /> {{#seo:|article:tag=нардепы}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персоны]] [[Category:Политики]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Нардепы]] [[Category:ВР ІХ созыва]] [[Category:Житомирские]]<br /> <br /> ==Биография==<br /> Сергей Кузьминых родился в Житомире, в 1983 году. <br /> <br /> Альма-матер: Житомирский военный институт имени С. П. Королева, окончил ВУЗ в 2005 году, получив специальность инженера-системотехника.<br /> <br /> Известен как предприниматель, был председателем «Международного благотворительного фонда братьев Кузьминых».<br /> <br /> Сергей Кузьминых – родной брат подполковника Олега Кузьминых, командовавшего подразделением &quot;киборгов&quot; в Донецком аэропорту, был в плену у &quot;ДНР&quot;.<br /> <br /> 21 июля 2019 года Кузьминых Сергей избран в Верховную Раду Украины 9 созыва по мажоритарному округу №67, представляет партию &quot;Слуга народа&quot;.<br /> <br /> ==Сергей Кузьминых: реформатор или лоббист фармацевтических компаний?==<br /> ===Путь Сергея Кузьминых в политику===<br /> Политическая карьера Сергея Кузьминых началась при поддержке партии Блок Петра Порошенко. Он открыто выражал симпатии этой политической силе, в том числе в социальных сетях.<br /> <br /> В 2014 году, на фоне начала антитеррористической операции Украины на востоке Украины, Кузьминых включился в общественную деятельность. Уже в 2015 году он создал «Международный фонд братьев Кузьминых», который занимался реабилитацией пострадавших украинских воинов. Фонд получил поддержку со стороны власти и довольно быстро начал расширяться, открывая представительства в разных городах, таких как Киев, Черкассы и Житомир.<br /> <br /> Однако к 2019 году политическая позиция Кузьминых кардинально изменилась. Он начал поддерживать уже другую политическую силу, набиравшую популярность партию «Слуга народа». Благодаря этому Кузьминых смог пройти в парламент. Это показывает, что он достаточно гибко менял свои взгляды в зависимости от ситуации, что впоследствии помогло ему закрепиться в политике.<br /> <br /> В том же 2019 году Сергей Кузьминых стал народным депутатом Верховной Рады от Житомирской области (67 округ). При этом, по мнению журналистов, жителей региона, от которого он избирался в ВР, Кузьминых практически не уделял внимания своему избирательному округу.<br /> <br /> Неожиданно Кузьминых Сергей получил место в Комитете Верховной Рады по вопросам здравоохранения и даже возглавил подкомитет, связанный с фармацевтической деятельностью. Подобное назначение вызывает множество вопросов, поскольку у Кузьминых нет профильного образования: он инженер по специальности и окончил военный институт.<br /> <br /> Возникает логичный вопрос — почему именно он занял такую должность, и кто этому способствовал. Согласно журналистским расследованиям, ещё до попадания в парламент Кузьминых имел связи с фармацевтическим бизнесом. В частности, его фонд поддерживали представители семьи Загорий — владельцы компании Дарница. Именно эти связи могли повлиять на его назначение в профильный комитет.<br /> <br /> ===Парламентская деятельность Кузьминых===<br /> Деятельность народного депутата Сергея Кузьминых в сфере здравоохранения всё чаще вызывает критику со стороны экспертов, журналистов и участников рынка. Формально его инициативы направлены на «доступность лекарств», однако их реальные последствия и контекст вызывают серьёзные вопросы.<br /> <br /> ===Продажа лекарств вне аптек: упрощение или риск?===<br /> Одной из самых спорных инициатив Кузьминых стала идея разрешить продажу безрецептурных препаратов вне аптек — в частности, на автозаправочных станциях.<br /> <br /> В публичных заявлениях депутат утверждал, что не видит проблемы в расширении каналов продаж. Более того, в отдельных интервью он прямо допускал такую возможность как нормальную практику.<br /> <br /> Однако фактическая реализация этой идеи демонстрирует совсем другую сторону.<br /> <br /> Аптеки обязаны соблюдать строгие требования:<br /> *контроль температурного режима<br /> *наличие холодильников<br /> *санитарные условия<br /> *профессиональный фармацевтический контроль<br /> <br /> АЗС таких условий обеспечить не могут по определению — их основная функция заключается в продаже топлива, а не медицинских товаров.<br /> <br /> Тем не менее, предлагается модель, при которой:<br /> *требования к продаже лекарств на АЗС существенно упрощаются<br /> *контроль фактически нивелируется<br /> *ответственность размывается<br /> <br /> ===Возникает очевидный вопрос: где в этой схеме безопасность пациента?===<br /> Ситуацию усугубляет кадровый аспект. Новые правила допускают наличие одного фармацевта на целую сеть. Например, компания вроде Укрнафта с более чем сотней заправок по всей стране имеет только одного лицензиата. Это нонсенс, такого не должно быть.<br /> <br /> При этом сам Кузьминых ранее заявлял о необходимости присутствия фармацевта в каждой точке продаж. Но в итоговой версии норм это требование фактически нивелировано. Такая смена позиции выглядит как минимум непоследовательной, а как максимум — удобной для заинтересованных сторон, в чьих интересах работает Кузьминых.<br /> <br /> Дополнительно полностью игнорируется вопрос доступности для людей с инвалидностью. АЗС не приспособлены для полноценного медицинского обслуживания, что делает подобную «реформу» ещё более спорной.<br /> <br /> ===Маркетинговые платежи: обещания без результата===<br /> Ещё одним громким законопроектом Кузьминых стало ограничение маркетинговых платежей — механизма, через который производители взаимодействуют с аптечными сетями.<br /> <br /> Кузьминых утверждал, что именно эти платежи якобы разгоняют цены на лекарства. На этом основании была продвинута ним идея их запрета.<br /> <br /> Однако реальность оказалась иной.<br /> <br /> По оценкам экспертов:<br /> *основную часть цены формируют производители (более 70%)<br /> *доля аптек значительно меньше<br /> <br /> После введения ограничений цены на лекарства не снизились. Зато произошло другое — перераспределение доходов в пользу производителей.<br /> <br /> Фактически деньги, которые ранее распределялись внутри рынка, теперь остаются у фармацевтических компаний.<br /> Это прямо противоречит заявленной Кузьминых цели «снижения цен для населения».<br /> <br /> Неудивительно, что в ряде публикаций СМИ Кузьминых Сергея Владимировича называют «рупором фармпроизводителей», подчёркивая совпадение его инициатив с интересами крупных игроков рынка.<br /> <br /> Среди законопроектов Кузьминых есть и такие, которые негативно влияют на отдельные сегменты фармацевтики. Например, законопроект №4122, связанный с БАДами, разрабатывался без широкого обсуждения с представителями отрасли.<br /> <br /> Также его имя фигурировало в ряде резонансных голосований, включая закон №12414, который критиковали за ограничение независимости антикоррупционных органов.<br /> <br /> В целом деятельность Кузьминых в парламенте выглядит довольно узко направленной, зато тесно связана с интересами крупных фармацевтических компаний. За несколько лет он выступал относительно редко и в основном только по вопросам, связанным с фармацевтической сферой. Аналогично и с депутатскими запросами — большинство из них касались не проблем избирателей его региона, а тем, связанных с фармацевтическим бизнесом. Заявленные Кузьминых реформы (в основном фармбизнес) не привели к улучшению ситуации для потребителей, а в большинстве случаев создали дополнительные риски и сыграли на руку крупной фарме.<br /> <br /> ==Дело Кузьминых: обвинение в получении взятки, судебные переносы и затяжное рассмотрение в ВАКС==<br /> НАБУ-САП обвинили народного депутата партии «Слуги народа» Сергея Кузьминых в получении 558 тыс. грн. взятки от представителя частной компании за победу в государственном тендере на закупку систем УЗИ для региональных больниц Житомирщины. Кузьмину грозит до 5 лет лишения свободы.<br /> <br /> Дело народного депутата Сергея Кузьминых остаётся одним из наиболее затяжных антикоррупционных процессов, рассматриваемых в Высшем антикоррупционном суде Украины. Процесс длится уже более 4 лет, несмотря не обещания власти быстро отреагировать. <br /> <br /> Хронология событий: осенью 2021 года представителю частной компании, которая занимается поставками медоборудования в больницы Житомирской области сообщили, что все поставки должны согласовываться с народным депутатом от партии «Слуга народа» Сергеем Кузьминых. Депутат гарантировал победу на государственном тендере по закупке медоборудования именно этой частной компании.<br /> <br /> Что было дальше: житомирская больница №2 закупила оборудование на сумму более 40 миллионов гривен, и тут Кузьминых сообщил, что нужно оплатить его услуги – 30% от суммы договоров. <br /> <br /> В декабре 2021 больница столкнулась с задержкой финансирования, что помешало ей вовремя оплатить оборудование. Об этом нардеп Кузьминых сообщил представителю компании и посоветовал заключить новые договора с больницей, чтобы последняя после получения средств из госбюджета в следующем году смогла рассчитаться.<br /> <br /> Как только Кузьминых узнал об оплате оборудования, тут же напомнил, что пора рассчитаться за «услуги». Речь идет о тех 30% договора, которые составляли 558 тыс. грн. Он также намекнул, что к остальным контрактам, которые будут заключены, применяется такой же процент отката. Речь идет о сумме в более 12 млн грн.<br /> <br /> В конце января 2022 Сергей Кузьминых был пойман на получении взятки в размере 558 тыс. грн. Однако Кузьминых не смогли задержать с поличным из-за «депутатского иммунитета». Действия Сергея Кузьминых квалифицированы по ч. 2 ст. 369-2 УК Украины.<br /> <br /> После задержания нардеп трижды проигнорировал повестки НАБУ, поэтому был объявлен в розыск, но потом все-таки явился в НАБУ и был задержан. Впоследствии, когда ему пытались вручить обвинительный акт, Кузьминых выбросил документы из окна своего автомобиля, «продемонстрировав» таким образом свое отношение к власти, представителем которой является по сути.<br /> <br /> Во время судебного разбирательства заседания неоднократно откладывались из-за неявки обвиняемого и защитника. Причинами переноса заседаний были воздушные тревоги, занятость нардепа в пленарных заседаниях Верховной Рады Украины, служебные командировки, болезни, участие защитника в других судебных заседаниях и следственных действиях.<br /> В итоге суд избрал для Сергея Кузьминых меру пресечения в виде залога с обязательствами являться в суд, ограничениями на контакты со свидетелями и сдачу загранпаспорта. После завершения досудебного расследования дело было передано в Высший антикоррупционный суд, где оно продолжило рассматриваться уже в формате полноценного судебного процесса. При этом окончательного приговора на текущий момент вынесено не было, и обвинения остаются предметом судебного разбирательства.<br /> <br /> Ситуация вокруг дела получила широкую огласку в СМИ и вызвала реакцию со стороны политических сил, включая фракцию «Слуга народа», к которой принадлежит депутат. Представители политсилы подчеркивали необходимость соблюдения принципа верховенства права и отмечали, что в случае доказательства вины должна наступить юридическая ответственность независимо от статуса фигуранта. В то же время само дело стало примером того, как антикоррупционные органы Украины «работают с делами» против действующих народных депутатов, затягивая эти дела на многие годы, без возможности привлечь к ответственности коррупционеров.<br /> <br /> На сегодняшний день дело Сергея Кузьминых продолжает рассматриваться в судебной системе, оставаясь в категории незавершённых антикоррупционных производств, демонстрируя неспособность системы бороться с коррупцией в высших эшелонах власти. Политическая целесообразность побеждает закон, потому что в стране война, а конституция на паузе. Особенности национальной демократии и судопроизводства.<br /> <br /> {{Источники}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%8B%D1%85,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33258 2026-05-04T08:02:53Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Кузьминых Сергей Владимирович<br /> |<br /> Фото = Кузьминых Сергей 2.jpg <br /> |<br /> Данные = Народный депутат Верховной Рады Украины ІХ созыва. <br /> |<br /> Новости =<br /> }}<br /> {{#seo:|title= Сергей Кузьминых, досье, факты, биография депутата Кузьминых Сергея}}<br /> {{#seo:|description=Кузьминых Сергей избран в Верховную Раду Украины 9 созыва по мажоритарному округу №67, представляет партию Слуга народа}}<br /> {{#seo:|url=https://dosye.info/Кузьміних_Сергій}}<br /> {{#seo:|keywords=нардепы}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Кузьминых Сергей 2.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Кузьминых Сергей}} <br /> {{#seo:|article:tag=нардепы}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персоны]] [[Category:Политики]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Нардепы]] [[Category:ВР ІХ созыва]] [[Category:Житомирские]]<br /> <br /> ==Биография==<br /> Сергей Кузьминых родился в Житомире, в 1983 году. <br /> <br /> Альма-матер: Житомирский военный институт имени С. П. Королева, окончил ВУЗ в 2005 году, получив специальность инженера-системотехника.<br /> <br /> Известен как предприниматель, был председателем «Международного благотворительного фонда братьев Кузьминых».<br /> <br /> Сергей Кузьминых – родной брат подполковника Олега Кузьминых, командовавшего подразделением &quot;киборгов&quot; в Донецком аэропорту, был в плену у &quot;ДНР&quot;.<br /> <br /> 21 июля 2019 года Кузьминых Сергей избран в Верховную Раду Украины 9 созыва по мажоритарному округу №67, представляет партию &quot;Слуга народа&quot;.<br /> <br /> ==Сергей Кузьминых: реформатор или лоббист фармацевтических компаний?==<br /> ===Путь Сергея Кузьминых в политику===<br /> Политическая карьера Сергея Кузьминых началась при поддержке партии Блок Петра Порошенко. Он открыто выражал симпатии этой политической силе, в том числе в социальных сетях.<br /> <br /> В 2014 году, на фоне начала антитеррористической операции Украины на востоке Украины, Кузьминых включился в общественную деятельность. Уже в 2015 году он создал «Международный фонд братьев Кузьминых», который занимался реабилитацией пострадавших украинских воинов. Фонд получил поддержку со стороны власти и довольно быстро начал расширяться, открывая представительства в разных городах, таких как Киев, Черкассы и Житомир.<br /> <br /> Однако к 2019 году политическая позиция Кузьминых кардинально изменилась. Он начал поддерживать уже другую политическую силу, набиравшую популярность партию «Слуга народа». Благодаря этому Кузьминых смог пройти в парламент. Это показывает, что он достаточно гибко менял свои взгляды в зависимости от ситуации, что впоследствии помогло ему закрепиться в политике.<br /> <br /> В том же 2019 году Сергей Кузьминых стал народным депутатом Верховной Рады от Житомирской области (67 округ). При этом, по мнению журналистов, жителей региона, от которого он избирался в ВР, Кузьминых практически не уделял внимания своему избирательному округу.<br /> <br /> Неожиданно Кузьминых Сергей получил место в Комитете Верховной Рады по вопросам здравоохранения и даже возглавил подкомитет, связанный с фармацевтической деятельностью. Подобное назначение вызывает множество вопросов, поскольку у Кузьминых нет профильного образования: он инженер по специальности и окончил военный институт.<br /> <br /> Возникает логичный вопрос — почему именно он занял такую должность, и кто этому способствовал. Согласно журналистским расследованиям, ещё до попадания в парламент Кузьминых имел связи с фармацевтическим бизнесом. В частности, его фонд поддерживали представители семьи Загорий — владельцы компании Дарница. Именно эти связи могли повлиять на его назначение в профильный комитет.<br /> <br /> ===Парламентская деятельность Кузьминых===<br /> Деятельность народного депутата Сергея Кузьминых в сфере здравоохранения всё чаще вызывает критику со стороны экспертов, журналистов и участников рынка. Формально его инициативы направлены на «доступность лекарств», однако их реальные последствия и контекст вызывают серьёзные вопросы.<br /> <br /> ===Продажа лекарств вне аптек: упрощение или риск?===<br /> Одной из самых спорных инициатив Кузьминых стала идея разрешить продажу безрецептурных препаратов вне аптек — в частности, на автозаправочных станциях.<br /> <br /> В публичных заявлениях депутат утверждал, что не видит проблемы в расширении каналов продаж. Более того, в отдельных интервью он прямо допускал такую возможность как нормальную практику.<br /> <br /> Однако фактическая реализация этой идеи демонстрирует совсем другую сторону.<br /> <br /> Аптеки обязаны соблюдать строгие требования:<br /> *контроль температурного режима<br /> *наличие холодильников<br /> *санитарные условия<br /> *профессиональный фармацевтический контроль<br /> <br /> АЗС таких условий обеспечить не могут по определению — их основная функция заключается в продаже топлива, а не медицинских товаров.<br /> <br /> Тем не менее, предлагается модель, при которой:<br /> *требования к продаже лекарств на АЗС существенно упрощаются<br /> *контроль фактически нивелируется<br /> *ответственность размывается<br /> <br /> ===Возникает очевидный вопрос: где в этой схеме безопасность пациента?===<br /> Ситуацию усугубляет кадровый аспект. Новые правила допускают наличие одного фармацевта на целую сеть. Например, компания вроде Укрнафта с более чем сотней заправок по всей стране имеет только одного лицензиата. Это нонсенс, такого не должно быть.<br /> <br /> При этом сам Кузьминых ранее заявлял о необходимости присутствия фармацевта в каждой точке продаж. Но в итоговой версии норм это требование фактически нивелировано. Такая смена позиции выглядит как минимум непоследовательной, а как максимум — удобной для заинтересованных сторон, в чьих интересах работает Кузьминых.<br /> <br /> Дополнительно полностью игнорируется вопрос доступности для людей с инвалидностью. АЗС не приспособлены для полноценного медицинского обслуживания, что делает подобную «реформу» ещё более спорной.<br /> <br /> ===Маркетинговые платежи: обещания без результата===<br /> Ещё одним громким законопроектом Кузьминых стало ограничение маркетинговых платежей — механизма, через который производители взаимодействуют с аптечными сетями.<br /> <br /> Кузьминых утверждал, что именно эти платежи якобы разгоняют цены на лекарства. На этом основании была продвинута ним идея их запрета.<br /> <br /> Однако реальность оказалась иной.<br /> <br /> По оценкам экспертов:<br /> *основную часть цены формируют производители (более 70%)<br /> *доля аптек значительно меньше<br /> <br /> После введения ограничений цены на лекарства не снизились. Зато произошло другое — перераспределение доходов в пользу производителей.<br /> <br /> Фактически деньги, которые ранее распределялись внутри рынка, теперь остаются у фармацевтических компаний.<br /> Это прямо противоречит заявленной Кузьминых цели «снижения цен для населения».<br /> <br /> Неудивительно, что в ряде публикаций СМИ Кузьминых Сергея Владимировича называют «рупором фармпроизводителей», подчёркивая совпадение его инициатив с интересами крупных игроков рынка.<br /> <br /> Среди законопроектов Кузьминых есть и такие, которые негативно влияют на отдельные сегменты фармацевтики. Например, законопроект №4122, связанный с БАДами, разрабатывался без широкого обсуждения с представителями отрасли.<br /> <br /> Также его имя фигурировало в ряде резонансных голосований, включая закон №12414, который критиковали за ограничение независимости антикоррупционных органов.<br /> <br /> В целом деятельность Кузьминых в парламенте выглядит довольно узко направленной, зато тесно связана с интересами крупных фармацевтических компаний. За несколько лет он выступал относительно редко и в основном только по вопросам, связанным с фармацевтической сферой. Аналогично и с депутатскими запросами — большинство из них касались не проблем избирателей его региона, а тем, связанных с фармацевтическим бизнесом. Заявленные Кузьминых реформы (в основном фармбизнес) не привели к улучшению ситуации для потребителей, а в большинстве случаев создали дополнительные риски и сыграли на руку крупной фарме.<br /> <br /> ==Дело Кузьминых: обвинение в получении взятки, судебные переносы и затяжное рассмотрение в ВАКС==<br /> НАБУ-САП обвинили народного депутата партии «Слуги народа» Сергея Кузьминых в получении 558 тыс. грн. взятки от представителя частной компании за победу в государственном тендере на закупку систем УЗИ для региональных больниц Житомирщины. Кузьмину грозит до 5 лет лишения свободы.<br /> <br /> Дело народного депутата Сергея Кузьминых остаётся одним из наиболее затяжных антикоррупционных процессов, рассматриваемых в Высшем антикоррупционном суде Украины. Процесс длится уже более 4 лет, несмотря не обещания власти быстро отреагировать. <br /> <br /> Хронология событий: осенью 2021 года представителю частной компании, которая занимается поставками медоборудования в больницы Житомирской области сообщили, что все поставки должны согласовываться с народным депутатом от партии «Слуга народа» Сергеем Кузьминых. Депутат гарантировал победу на государственном тендере по закупке медоборудования именно этой частной компании.<br /> <br /> Что было дальше: житомирская больница №2 закупила оборудование на сумму более 40 миллионов гривен, и тут Кузьминых сообщил, что нужно оплатить его услуги – 30% от суммы договоров. <br /> <br /> В декабре 2021 больница столкнулась с задержкой финансирования, что помешало ей вовремя оплатить оборудование. Об этом нардеп Кузьминых сообщил представителю компании и посоветовал заключить новые договора с больницей, чтобы последняя после получения средств из госбюджета в следующем году смогла рассчитаться.<br /> <br /> Как только Кузьминых узнал об оплате оборудования, тут же напомнил, что пора рассчитаться за «услуги». Речь идет о тех 30% договора, которые составляли 558 тыс. грн. Он также намекнул, что к остальным контрактам, которые будут заключены, применяется такой же процент отката. Речь идет о сумме в более 12 млн грн.<br /> <br /> В конце января 2022 Сергей Кузьминых был пойман на получении взятки в размере 558 тыс. грн. Однако Кузьминых не смогли задержать с поличным из-за «депутатского иммунитета». Действия Сергея Кузьминых квалифицированы по ч. 2 ст. 369-2 УК Украины.<br /> <br /> После задержания нардеп трижды проигнорировал повестки НАБУ, поэтому был объявлен в розыск, но потом все-таки явился в НАБУ и был задержан. Впоследствии, когда ему пытались вручить обвинительный акт, Кузьминых выбросил документы из окна своего автомобиля, «продемонстрировав» таким образом свое отношение к власти, представителем которой является по сути.<br /> <br /> Во время судебного разбирательства заседания неоднократно откладывались из-за неявки обвиняемого и защитника. Причинами переноса заседаний были воздушные тревоги, занятость нардепа в пленарных заседаниях Верховной Рады Украины, служебные командировки, болезни, участие защитника в других судебных заседаниях и следственных действиях.<br /> В итоге суд избрал для Сергея Кузьминых меру пресечения в виде залога с обязательствами являться в суд, ограничениями на контакты со свидетелями и сдачу загранпаспорта. После завершения досудебного расследования дело было передано в Высший антикоррупционный суд, где оно продолжило рассматриваться уже в формате полноценного судебного процесса. При этом окончательного приговора на текущий момент вынесено не было, и обвинения остаются предметом судебного разбирательства.<br /> <br /> Ситуация вокруг дела получила широкую огласку в СМИ и вызвала реакцию со стороны политических сил, включая фракцию «Слуга народа», к которой принадлежит депутат. Представители политсилы подчеркивали необходимость соблюдения принципа верховенства права и отмечали, что в случае доказательства вины должна наступить юридическая ответственность независимо от статуса фигуранта. В то же время само дело стало примером того, как антикоррупционные органы Украины «работают с делами» против действующих народных депутатов, затягивая эти дела на многие годы, без возможности привлечь к ответственности коррупционеров.<br /> <br /> На сегодняшний день дело Сергея Кузьминых продолжает рассматриваться в судебной системе, оставаясь в категории незавершённых антикоррупционных производств, демонстрируя неспособность системы бороться с коррупцией в высших эшелонах власти. Политическая целесообразность побеждает закон, потому что в стране война, а конституция на паузе. Особенности национальной демократии и судопроизводства.<br /> <br /> {{Источники}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=33254 2026-05-04T07:36:48Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Київець Олена Валеріївна<br /> |<br /> Фото = Київець Олена.jpg<br /> |<br /> Дані = Народна депутатка України (9 скликання)<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title= Київець Олена Валеріївна}}<br /> {{#seo:|description=Біографія, карʼєра, політичне досьє}}<br /> {{#seo:|url=https://dosye.info/Київець_Олена_Валеріївна}}<br /> {{#seo:|keywords=нардепи}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Київець Олена.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Київець Олена Валеріївна}} <br /> {{#seo:|article:tag=}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:Науковці]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Нардепи]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Київець Олена народилась 1 листопада 1977 року в м. Київ. <br /> <br /> Закінчила в 1999 році Національну академію внутрішніх справ України. <br /> <br /> Від 2001 працювала у Київському економічному університеті:<br /> <br /> 2009–2012 — завідувач відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства ВР України; <br /> <br /> 2013–2020 — професор кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України; <br /> <br /> від 2020 — професор кафедри міжнародного та європейського права Київського економічного університету (обидва — Київ). <br /> <br /> 20 квітня 2026 року Центральна Виборча комісія Комісія визнала Олену Київець обраною народною депутаткою України.<br /> <br /> ==Політичне досьє==<br /> У 2020 році стала головою партії &quot;Довіра&quot;, лідером якої є нардеп [[Кулинич, Олег Иванович|Олег Кулініч]].<br /> <br /> У 2019 році невдало балотувалась до Верховної Ради 9 скликання від партії &quot;Слуга народу&quot; у непрохідній частині списку (№161), як безпартійна.<br /> <br /> У тому ж році стала помічницею на платній основі нардепа-самовисуванця Олега Кулініча.<br /> <br /> Спільно із ще однією помічницею Кулініча у тому ж році створила громадську організацію &quot;Центр законотворення та правової експертизи&quot;.<br /> <br /> У 2016 році стала співзасновницею громадської організації &quot;Ліга професорів права&quot;. Співзасновником цієї ГО також був майбутній голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.<br /> <br /> У 2015 році була співзасновницею ГО &quot;Українська аграрна асоціація – Київ&quot;.<br /> <br /> У 2012-2019 роках була помічницею на громадських засадах нардепа Олега Кулініча у 7 і 8 скликанні Верховної Ради.<br /> <br /> У 2009 році була співзасновницею громадської організації &quot;Асоціація юристів міжнародного права&quot;.<br /> <br /> ==Сім`я==<br /> Батько - Валерій Олександрович Глушков, доктор юридичних наук, професор. <br /> <br /> ==Звання, чини, регалії==<br /> Доктор юридичних наук (2012), професор (2013).</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%87_%D0%A2%D1%96%D0%BC%D1%83%D1%80&diff=33253 2026-04-27T16:10:35Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Міндіч Тімур Михайлович<br /> |<br /> Фото = Міндіч Тимур.jpg<br /> |<br /> Данные = Співвласник компанії Студія &quot;Квартал 95&quot; та кіпрської компанії Green Family Ltd<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Міндіч Тімур}}<br /> {{#seo:|description=Співвласник компанії Студія &quot;Квартал 95&quot;, друг Володимира Зеленського}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Міндіч_Тімур}}<br /> {{#seo:|keywords= Квартал 95}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Міндіч Тимур.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Міндіч Тімур}} <br /> {{#seo:|article:tag=}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]][[Category:ЗеКоманда]][[Category:Розшук]][[Category:Приват]] [[Category:Дніпропетровські]] [[Category:Євреї]] [[Category:Дева]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Тімур Міндіч народився 19 вересня 1979 року в Дніпропетровську у родині підприємців Михайла та Стелли Міндічів.<br /> <br /> Відомо, що у 2019-му близькі подарували Міндічу на 40-річний ювілей генеалогічне дослідження з інформацією про його предків аж до шостого коліна. Зокрема, з цього родового дерева випливає, що у Міндіча є старша на три роки сестра Любов.<br /> <br /> Батько Міндіча помер ще у 2006-му в Ізраїлі.&lt;ref name=&quot;mind&quot;&gt;[https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c4gw9y984yvo Зв'язки з Зеленським, бізнес з Коломойським, візити в ОП: Хто такий Тімур Міндіч]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сім'я==<br /> Міндіч – зять нині вже покійної російської бізнесвумен у сфері моди Алли Вербер. Обраниця Міндіча, Катерина зростала у Канаді та Британії, навчалася у США, працювала в Росії, а згодом зосередилась на побудові власного модного бізнесу в Україні.<br /> <br /> Міндіч та Катерина Вербер одружились у Ізраїлі у 2010-му – в Єрусалимі біля Стіни Плачу. На свято запросили пів тисячі гостей, а самі урочистості відбувались чотири дні.<br /> <br /> У подружжя народилося троє дітей: доньки Мішель та Елізабет, а також син Майкл. Першу дівчинку назвали на честь батька Міндіча Михайла.<br /> <br /> ==Близькі зв'язки==<br /> *[[Зеленский, Владимир Александрович|Зеленський Володимир]]<br /> *[[Коломойский, Игорь Валерьевич|Коломойський Ігор]]<br /> *[[Галущенко, Герман Валерійович|Галущенко Герман]]<br /> *[[Цукерман Олександр]]<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> 22 листопада 2025 року Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які фігурують у справі Мідас про корупцію в енергетиці, оголосили у розшук. <br /> ----<br /> 15 листопада 2025 року Державна міграційна служба повідомила про позбавлення Тимура Міндіча українського громадянства. Представники ДМС України підтвердили, що Тимура Міндіча виключено з реєстру громадян України. Підставами для цього стали декілька факторів, які перевіряла служба.<br /> <br /> ===Міндіч і Коломойський===<br /> До того, як одружитись із Катериною Вербер, Тімур Міндіч мав стосунки із донькою українського олігарха Ігоря Коломойського Анжелікою.<br /> <br /> &quot;Міндіч був колись &quot;несостоявшимся женихом&quot; моєї доньки. Але розійшлись&quot;, – розповідав у 2019-му сам Коломойський.&lt;ref name=&quot;mind&quot;/&gt;<br /> <br /> Коломойський також називав Міндіча своїм бізнес-партнером &quot;у деяких не особливо важливих проєктах (типу девелоперських)&quot; та зазначав, що свого часу саме Міндіч був тим, хто познайомив його із Володимиром Зеленським. <br /> <br /> {{Цитата|Дивіться, Тімур в медіабізнесі дуже давно. Колись він працював навіть на &quot;1+1&quot;. Потім Ткаченко його звільнив, бо вони не спрацювалися. Він – самостійний бізнесмен, займається своєю справою, у нього різнобічні інтереси, – розповідав про Міндіча у 2019-му Коломойський.&lt;ref name=&quot;mind&quot;/&gt;}}<br /> <br /> ===Міндіч і Зеленський===<br /> Співвласник компанії Студія &quot;Квартал 95&quot; та кіпрської компанії Green Family Ltd, до яких багато років мав причетність і Володимир Зеленський.<br /> <br /> &quot;Це – не більше ніж партнерство&quot;, – так Ігор Коломойський характеризував у травні 2019-го зв'язки Міндіча та Зеленського.<br /> <br /> 29 січня 2021 року Володимир Зеленський відсвяткував свій День народження у квартирі Тімура Міндіча на Грушевського, 9. Спочатку про це розповіли журналісти-розслідувачі, згодом це визнав і сам президент.<br /> <br /> Як пояснив Зеленський, того вечора до нього у квартиру, яка розташована на кілька поверхів нижче, завітали &quot;кварталівці&quot;, які і покликали його до сусіда згори.<br /> <br /> {{Цитата|Пан Міндіч є комерційним директором Студії &quot;Квартал 95&quot; і був ним до мого президентства. Я піднявся на декілька поверхів вгору і зайшов. Да, був крутий сюрприз. До речі, в цій квартирі немає навіть ремонту і вони зробили це такий тіпа у них був, вибачте за таке слово, такий прикол. Вони принесли музичний інструмент, грали мені пісні, з якими ми пройшли довгий шлях. Нас було десь біля 30 людей. Був увесь колектив зі своїми дружинами&quot;, – розповів тоді Зеленський.&lt;ref name=&quot;mind&quot;/&gt;}}<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 10 листопада, НАБУ прийшло з обшуками до бізнесмена та друга президента - Тімура Міндіча, а також до Германа Галущенка та в “Енергоатом”. Згодом стало відомо, що розслідується &quot;схема&quot; масштабних відкатів за тендери для &quot;Енергоатому&quot;.<br /> <br /> Міндіч виїхав з України о 2:09 10 листопада - лише за кілька годин до того, як у його квартирі в Києві почалися обшуки. Про це йдеться в розслідуванні журналістів проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). Він скористався послугами львівського VIP-сервісу «ТаймЛюкс», зареєстрованого менше пів року тому. Компанія рекламує поїздки до Польщі, Молдови та Румунії, пропонуючи «швидкий перетин кордону» та «індивідуальні маршрути». За даними журналістів, Тимура Міндіча вивезли на Mercedes-Benz S 350. Автомобіль належить одному зі співвласників «ТаймЛюксу» - львівському підприємцю Максиму Вовку.<br /> <br /> За даними НАБУ, Міндіч є одним із головних фігурантів справи щодо корупційної схеми у сфері енергетики та оборони, в результаті якої у держави могли вкрасти близько 100 мільйонів доларів. Частину цих грошей, за даними НАБУ, ще й переправляли в Росію. &quot;Бек-офіс&quot; Міндіча на Софіївській площі знаходився у власності людей, пов'язаних зі зрадником Андрієм Деркачем. Один із фігурантів, який потрапив під варту, його колишній радник та помічник Ігор Миронюк, який на опублікованих записах підписаний як &quot;Рокет&quot;, обговорював з підрядниками різних проєктів на державних енергетичних компаніях умови співпраці.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/economy/v-energoatomi-viyavili-novij-slid-derzhzradnika-derkacha-nardep-nagadav-pro-guchnij-vipadok-na-tli-novogo-rozsliduvannya.htm В &quot;Енергоатомі&quot; виявили новий слід держзрадника Деркача: нардеп нагадав про гучний випадок на тлі нового розслідування]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> У &quot;плівках&quot;, оприлюднених НАБУ, зокрема, фігурують &quot;Професор&quot; і &quot;Карлсон&quot;, які, за версією слідства, керували цією корупційною схемою. (&quot;Професор&quot; – це екс-міністр юстиції Герман Галущенко, а &quot;Карлсон&quot; – співвласник студії &quot;Квартал 95&quot; Тімур Міндіч.)<br /> <br /> {{Цитата|Ігор Коломойський прокоментував розслідування НАБУ про корупцію в «Енергоатомі», де фігурує Тимур Міндіч. Він розповів, що слідкує за операцією «Мідас». Коментуючи причетність Міндіча, бізнесмен заявив, що той є «стрілочником», який «не тягне на главу мафії».&lt;ref&gt;[https://glavcom.ua/country/criminal/operatsija-midas-kolomojskij-vpershe-prokomentuvav-zvinuvachennja-proti-mindicha-1088370.html Операція «Мідас». Коломойський уперше прокоментував звинувачення проти Міндіча]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> Бізнесмен додав, що раніше мав хороші стосунки з соратником президента. «Хоча кажуть, що це не професія, але він хороший хлопець», – розповів Коломойський.<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%87_%D0%A2%D1%96%D0%BC%D1%83%D1%80&diff=33252 2026-04-27T16:09:57Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Міндіч Тімур Михайлович<br /> |<br /> Фото = Міндіч Тимур.jpg<br /> |<br /> Данные = Співвласник компанії Студія &quot;Квартал 95&quot; та кіпрської компанії Green Family Ltd<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Міндіч Тімур}}<br /> {{#seo:|description=Співвласник компанії Студія &quot;Квартал 95&quot;, друг Володимира Зеленського}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Міндіч_Тімур}}<br /> {{#seo:|keywords= Квартал 95}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Міндіч Тимур.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Міндіч Тімур}} <br /> {{#seo:|article:tag=}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]][[Category:ЗеКоманда]][[Category:Розшук]][[Category:Приват]] [[Category:Дніпропетровські]] [[Category:Єврей]] [[Category:Дева]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Тімур Міндіч народився 19 вересня 1979 року в Дніпропетровську у родині підприємців Михайла та Стелли Міндічів.<br /> <br /> Відомо, що у 2019-му близькі подарували Міндічу на 40-річний ювілей генеалогічне дослідження з інформацією про його предків аж до шостого коліна. Зокрема, з цього родового дерева випливає, що у Міндіча є старша на три роки сестра Любов.<br /> <br /> Батько Міндіча помер ще у 2006-му в Ізраїлі.&lt;ref name=&quot;mind&quot;&gt;[https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c4gw9y984yvo Зв'язки з Зеленським, бізнес з Коломойським, візити в ОП: Хто такий Тімур Міндіч]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==Сім'я==<br /> Міндіч – зять нині вже покійної російської бізнесвумен у сфері моди Алли Вербер. Обраниця Міндіча, Катерина зростала у Канаді та Британії, навчалася у США, працювала в Росії, а згодом зосередилась на побудові власного модного бізнесу в Україні.<br /> <br /> Міндіч та Катерина Вербер одружились у Ізраїлі у 2010-му – в Єрусалимі біля Стіни Плачу. На свято запросили пів тисячі гостей, а самі урочистості відбувались чотири дні.<br /> <br /> У подружжя народилося троє дітей: доньки Мішель та Елізабет, а також син Майкл. Першу дівчинку назвали на честь батька Міндіча Михайла.<br /> <br /> ==Близькі зв'язки==<br /> *[[Зеленский, Владимир Александрович|Зеленський Володимир]]<br /> *[[Коломойский, Игорь Валерьевич|Коломойський Ігор]]<br /> *[[Галущенко, Герман Валерійович|Галущенко Герман]]<br /> *[[Цукерман Олександр]]<br /> <br /> ==Оперативне досьє==<br /> 22 листопада 2025 року Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які фігурують у справі Мідас про корупцію в енергетиці, оголосили у розшук. <br /> ----<br /> 15 листопада 2025 року Державна міграційна служба повідомила про позбавлення Тимура Міндіча українського громадянства. Представники ДМС України підтвердили, що Тимура Міндіча виключено з реєстру громадян України. Підставами для цього стали декілька факторів, які перевіряла служба.<br /> <br /> ===Міндіч і Коломойський===<br /> До того, як одружитись із Катериною Вербер, Тімур Міндіч мав стосунки із донькою українського олігарха Ігоря Коломойського Анжелікою.<br /> <br /> &quot;Міндіч був колись &quot;несостоявшимся женихом&quot; моєї доньки. Але розійшлись&quot;, – розповідав у 2019-му сам Коломойський.&lt;ref name=&quot;mind&quot;/&gt;<br /> <br /> Коломойський також називав Міндіча своїм бізнес-партнером &quot;у деяких не особливо важливих проєктах (типу девелоперських)&quot; та зазначав, що свого часу саме Міндіч був тим, хто познайомив його із Володимиром Зеленським. <br /> <br /> {{Цитата|Дивіться, Тімур в медіабізнесі дуже давно. Колись він працював навіть на &quot;1+1&quot;. Потім Ткаченко його звільнив, бо вони не спрацювалися. Він – самостійний бізнесмен, займається своєю справою, у нього різнобічні інтереси, – розповідав про Міндіча у 2019-му Коломойський.&lt;ref name=&quot;mind&quot;/&gt;}}<br /> <br /> ===Міндіч і Зеленський===<br /> Співвласник компанії Студія &quot;Квартал 95&quot; та кіпрської компанії Green Family Ltd, до яких багато років мав причетність і Володимир Зеленський.<br /> <br /> &quot;Це – не більше ніж партнерство&quot;, – так Ігор Коломойський характеризував у травні 2019-го зв'язки Міндіча та Зеленського.<br /> <br /> 29 січня 2021 року Володимир Зеленський відсвяткував свій День народження у квартирі Тімура Міндіча на Грушевського, 9. Спочатку про це розповіли журналісти-розслідувачі, згодом це визнав і сам президент.<br /> <br /> Як пояснив Зеленський, того вечора до нього у квартиру, яка розташована на кілька поверхів нижче, завітали &quot;кварталівці&quot;, які і покликали його до сусіда згори.<br /> <br /> {{Цитата|Пан Міндіч є комерційним директором Студії &quot;Квартал 95&quot; і був ним до мого президентства. Я піднявся на декілька поверхів вгору і зайшов. Да, був крутий сюрприз. До речі, в цій квартирі немає навіть ремонту і вони зробили це такий тіпа у них був, вибачте за таке слово, такий прикол. Вони принесли музичний інструмент, грали мені пісні, з якими ми пройшли довгий шлях. Нас було десь біля 30 людей. Був увесь колектив зі своїми дружинами&quot;, – розповів тоді Зеленський.&lt;ref name=&quot;mind&quot;/&gt;}}<br /> <br /> ===Міндічгейт===<br /> 10 листопада, НАБУ прийшло з обшуками до бізнесмена та друга президента - Тімура Міндіча, а також до Германа Галущенка та в “Енергоатом”. Згодом стало відомо, що розслідується &quot;схема&quot; масштабних відкатів за тендери для &quot;Енергоатому&quot;.<br /> <br /> Міндіч виїхав з України о 2:09 10 листопада - лише за кілька годин до того, як у його квартирі в Києві почалися обшуки. Про це йдеться в розслідуванні журналістів проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). Він скористався послугами львівського VIP-сервісу «ТаймЛюкс», зареєстрованого менше пів року тому. Компанія рекламує поїздки до Польщі, Молдови та Румунії, пропонуючи «швидкий перетин кордону» та «індивідуальні маршрути». За даними журналістів, Тимура Міндіча вивезли на Mercedes-Benz S 350. Автомобіль належить одному зі співвласників «ТаймЛюксу» - львівському підприємцю Максиму Вовку.<br /> <br /> За даними НАБУ, Міндіч є одним із головних фігурантів справи щодо корупційної схеми у сфері енергетики та оборони, в результаті якої у держави могли вкрасти близько 100 мільйонів доларів. Частину цих грошей, за даними НАБУ, ще й переправляли в Росію. &quot;Бек-офіс&quot; Міндіча на Софіївській площі знаходився у власності людей, пов'язаних зі зрадником Андрієм Деркачем. Один із фігурантів, який потрапив під варту, його колишній радник та помічник Ігор Миронюк, який на опублікованих записах підписаний як &quot;Рокет&quot;, обговорював з підрядниками різних проєктів на державних енергетичних компаніях умови співпраці.&lt;ref&gt;[https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/economy/v-energoatomi-viyavili-novij-slid-derzhzradnika-derkacha-nardep-nagadav-pro-guchnij-vipadok-na-tli-novogo-rozsliduvannya.htm В &quot;Енергоатомі&quot; виявили новий слід держзрадника Деркача: нардеп нагадав про гучний випадок на тлі нового розслідування]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> У &quot;плівках&quot;, оприлюднених НАБУ, зокрема, фігурують &quot;Професор&quot; і &quot;Карлсон&quot;, які, за версією слідства, керували цією корупційною схемою. (&quot;Професор&quot; – це екс-міністр юстиції Герман Галущенко, а &quot;Карлсон&quot; – співвласник студії &quot;Квартал 95&quot; Тімур Міндіч.)<br /> <br /> {{Цитата|Ігор Коломойський прокоментував розслідування НАБУ про корупцію в «Енергоатомі», де фігурує Тимур Міндіч. Він розповів, що слідкує за операцією «Мідас». Коментуючи причетність Міндіча, бізнесмен заявив, що той є «стрілочником», який «не тягне на главу мафії».&lt;ref&gt;[https://glavcom.ua/country/criminal/operatsija-midas-kolomojskij-vpershe-prokomentuvav-zvinuvachennja-proti-mindicha-1088370.html Операція «Мідас». Коломойський уперше прокоментував звинувачення проти Міндіча]&lt;/ref&gt;}}<br /> <br /> Бізнесмен додав, що раніше мав хороші стосунки з соратником президента. «Хоча кажуть, що це не професія, але він хороший хлопець», – розповів Коломойський.<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33251 2026-04-22T11:32:43Z

<p>Colonel: /* Діяльність під час окупації Херсона */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> <br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;<br /> [https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33250 2026-04-22T11:32:00Z

<p>Colonel: /* Діяльність під час окупації Херсона */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> ----<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> <br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;<br /> [https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33249 2026-04-22T11:30:19Z

<p>Colonel: /* Діяльність під час окупації Херсона */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> <br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;<br /> [https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33248 2026-04-22T11:29:48Z

<p>Colonel: /* Діяльність під час окупації Херсона */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> <br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;<br /> [https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33247 2026-04-22T11:29:27Z

<p>Colonel: /* Діяльність під час окупації Херсона */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;<br /> [https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33246 2026-04-22T11:29:07Z

<p>Colonel: /* Діяльність під час окупації Херсона */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> <br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;<br /> [https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33245 2026-04-22T11:28:25Z

<p>Colonel: /* Діяльність під час окупації Херсона */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> <br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> [https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33244 2026-04-22T11:27:30Z

<p>Colonel: /* Діяльність під час окупації Херсона */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> <br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;[https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33243 2026-04-22T11:22:25Z

<p>Colonel: /* Освіта та кар&#039;єра */</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> З 2024 року по сьогоднішній день Нісар Ахмад також займається підприємницькою діяльністю.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> {| border=&quot;0&quot; align=&quot;right&quot; cellpadding=&quot;4&quot; valign=&quot;top&quot;<br /> | &lt;youtube width=&quot;420&quot; height=&quot;240&quot; align=&quot;right&quot;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;<br /> |}<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;[https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D0%B4_%D0%9D%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33242 2026-04-22T11:21:01Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Ахмад Нісар Давидович<br /> |<br /> Фото = Ahmad N.JPG<br /> |<br /> Дані = Український громадський діяч та підприємець <br /> |Блог= https://www.facebook.com/share/1CokkKCJWt/?mibextid=wwXIfr<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Нісар Ахмад}}<br /> {{#seo:|description=Український громадський діяч та підприємець, біографія, трудова діяльність, сімʼя}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ахмад_Нісар_Давидович}}<br /> {{#seo:|keywords= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|image=Ahmad N.JPG}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|article:tag= Ахмад Нісар}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]][[Category:Підприємці]] [[Category:Політики]] [[Category:Громадські активісти]] [[Category:Херсонські]] <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Ахмад Нісар народився 29 квітня 1988 року в Кабулі, Афганістан. Він одружений і виховує доньку.<br /> <br /> ===Освіта та кар'єра===<br /> 
У 2016 році Нісар Ахмад завершив навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», отримавши диплом за спеціальністю Економіка підприємства.<br /> <br /> З 2012 до 2019 року займався приватним підприємництвом.<br /> <br /> У 2019 році він став співзасновником та керівником ТОВ «Агенція нерухомості “Херсон”». <br /> <br /> З 2021 до 2024 рік був начальником Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації Херсонської обласної ради.<br /> <br /> ==Громадська діяльність та політичні кроки==<br /> У 2019 році Нісар Ахмад активно підтримував Херсонський обласний штаб партії «Слуга Народу» на виборах Президента та до Верховної Ради України.<br /> <br /> У 2021 році став депутатом Херсонської районної ради.<br /> <br /> У березні 2021 року Нісар Ахмад очолив організацію «ЗеМолодіжка Херсонщини», що стала важливим осередком молодіжного руху в регіоні.<br /> <br /> ==Діяльність під час окупації Херсона==<br /> {| border=&quot;0&quot; align=&quot;right&quot; cellpadding=&quot;4&quot; valign=&quot;top&quot;<br /> | &lt;youtube width=&quot;420&quot; height=&quot;240&quot; align=&quot;right&quot;&gt;0O2nClM-MfI&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;<br /> |}<br /> [[Файл:Ahmad 5.JPG|420px|left]]<br /> [[Файл:Ahmad.jpg|420px|left]]<br /> На початку повномасштабного вторгнення в різних громадах Херсонщини разом із командою волонтерів допомагав організовувати та брав участь в акціях громадянської непокори окупаційним силам рф. Коли Херсон був окупований російськими військами, Нісар Ахмад залишився в місті та започаткував «домашнє виробництво» синьо-жовтих стрічок&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/kherson/250472-hersonec-sie-patrioticni-stricki-ta-rozvisue-ih-po-mistu/ Херсонець шиє патріотичні стрічки та розвішує їх по місту]&lt;/ref&gt;, які він разом із командою волонтерів розвішував по всьому Херсону та громадам Херсонщини як символ національного опору&lt;ref&gt;[https://news.obozrevatel.com/ukr/society/budemo-borotisya-dopoki-ostannij-okupant-ne-znikne-z-nashoi-zemli-hersonski-partizani-chekayut-na-zvilnennya-livoberezhzhya-foto.htm &quot;Будемо боротися, допоки останній окупант не зникне з нашої землі&quot;: херсонські партизани чекають на звільнення лівобережжя. Фото]&lt;/ref&gt; та підтримки української ідентичності. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 4.jpg|420px|right]]Організовував гуманітарну допомогу жителям. Окупаційна влада розпочала репресії проти нього, включно з обшуками та оголошенням в розшук. На початку червня 2022 року за підтримки правоохоронних органів України Нісар Ахмад був евакуйований з окупованої території.<br /> <br /> У липні 2022 року він заснував та очолив благодійний фонд «Support Kherson», який з того часу активно допомагає місцевим медичним установам, освітянам і надає гуманітарну допомогу жителям та ВПО Херсонщини.<br /> <br /> Нісар Ахмад продовжує свою діяльність спрямовану на допомогу херсонцям, роблячи все можливе для відновлення та підтримки рідного краю, виявляючи стійкість та відданість своїй місії.<br /> <br /> Влітку 2023 року благодійний фонд «Support Kherson» відкрив своє представництво&lt;ref&gt;[https://pivdenukraine.com.ua/2023/08/17/blagodijnij-fond-support-kherson-vidkriv-predstavnictvo-v-odesi/ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «SUPPORT KHERSON» ВІДКРИВ ПРЕДСТАВНИЦТВО В ОДЕСІ]&lt;/ref&gt; в Одесі, адже саме в цьому регіоні проживають десятки тисяч мешканців Херсонщини, які залишили свої рідні домівки через війну. До речі, на відкритті представництва на трубі грав Артем Філенко – головний диригент театру ім. Миколи Куліша. Саме пан Філенко був в окупації на Херсонщині 9 місяців, а в день звільнення Херсону від російських військ він виконав гімн України на площі Свободи. <br /> <br /> [[Файл:Ahmad 2.jpg|420px|left]]Благодійний фонд «Support Kherson» приділяє особливу увагу підтримці дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, організовуючи для них майстер-класи та надаючи різноманітні подарунки. Для більш ефективної допомоги фонд запровадив проєкт чат-бота [https://t.me/Suport_Duvo_Bot «Сапорт Диво»], який обʼєднав благодійників та родини, кому потрібна була допомога. <br /> [[Файл:Ahmad 1.jpg|420px|right]]<br /> Наразі Нісар Ахмад регулярно [https://blog.liga.net/user/nisarakhmad/profile пише блоги] в ЗМІ щодо того, як допомогти людям на окупованих територіях та як мотивувати людей займатися волонтерською діяльністю на користь людей, які потребують допомоги через те, що залишися без домівки або ж просто втекли від окупації.<br /> <br /> Також в одному з інтерв'ю&lt;ref&gt;[https://khersonline.net/lenta/346301-nsar-ahmad-dopomagati-ukrayincyam-scho-prozhivayut-na-timchasovo-okupovanih-teritoryah-mozhlivo.html Нісар Ахмад: Допомагати українцям, що проживають на тимчасово окупованих територіях, можливо]&lt;/ref&gt; Нісар Ахмад розповів, як його фонду «Support Kherson» вдається допомагати жителям окупованих територій. За його словами, як би важко не було здійснювати таку допомогу, але він разом з командою знаходить ресурси, щоб показати свою підтримку українцям в окупації. <br /> <br /> &quot;Ми надаємо гуманітарну допомогу – це продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та література для розвитку для наймолодших громадян дошкільного та шкільного віку. Також надаємо безкоштовні правничі консультації. Ми не можемо відправити на непідконтрольні території гуманітарний конвой, щоб охопити велику кількість жителів. Допомагаємо точково. Збираємо інформацію про вразливі прошарки населення, які потребують гуманітарної допомоги в першу чергу. <br /> Звісно, така діяльність є ризикованою. Проте ми маємо повсякчас підтримувати співвітчизників на ТОТ, аби вони не втратили надію на визволення своєї домівки та мали сили протистояти окупаційній владі та відчували себе частиною України. Ми маємо зберігати людський ресурс задля відновлення України після перемоги!&quot;, – зазначав в інтерв'ю журналістам Нісар Ахмад.<br /> <br /> ==Нагороди==<br /> Грамота Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2023 рік).<br /> ⁠<br /> Національна премія «Скарб нації 2023».<br /> <br /> ==Посилання==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B7_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A1%D0%BE%D0%BC%D1%85%D0%B8%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8&diff=33241 2026-04-22T09:49:43Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Сомхишвили Тамаз Валерианович [[Файл:Флаг EN.png|right|link=https://dosye.info/Tamaz_Valerianovich_Somkishvili]]<br /> |<br /> Фото = Samhishvili.jpg<br /> |<br /> Данные = Российский и грузинский бизнесмен, в криминальном мире известен, как Тамаз Тобольский<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:<br /> |title_mode=append<br /> |title=Сомхишвили Тамаз Валерианович биография досье<br /> |keywords=Дед Хасан, Аслан Усоян, бизнесмен, криминал<br /> |description=Тамаз Тобольский Сомхишвили – биография, вор в законе, Шакро Молодой, Лукойл, суд с КГГА <br /> |image=Samhishvili.jpg<br /> |image_alt=Тамаз Тобольский Сомхишвили <br /> |site_name=https://dosye.info<br /> |locale=ua_RU<br /> |type=website<br /> |modified_time={{2022}}-{{11}}-{{18}}<br /> |published_time=2021-05-28<br /> }}<br /> [[Category:Персоны]] [[Category:Предприниматели]] [[Category:Грузины]] <br /> =Тамаз Сомхишвили – российский и грузинский бизнесмен, в криминальном мире известен, как Тамаз Тобольский. В Украине получил известность как организатор схемы, в рамках которой его компания «Киев Терминал» пытается истребовать из киевского бюджета $100 млн.=<br /> <br /> ==Личное дело== <br /> Тамаза Сомхишвили связывали сначала с одним из главных воров в законе в преступном мире - Дедом Хасаном, а после его смерти – с его наследником Шакро Молодым. Именно интересы последнего в Грузии и Украине представляет Сомхишвили. <br /> <br /> Тамаз Сомхишвили стал известен в Грузии, как член западносибирской ОПГ. Кличку он получил из-за названия города Тобольск, где проживал. После переезда в другой город – Когалым – стал правой рукой вора в законе Богомола, он же Геннадий Богомолов. Это позволило ему значительно продвинуться в иерархии российского преступного мира, поскольку Богомолов, влиятельная фигура в российском воровском мире, был одним из пионером проникновения воров в российский нефтебизнес. <br /> <br /> Не имея никакого инженерного или управленческого образования и какого-либо опыта работы в нефтедобыче, учитель по профессии Тамаз Сомхишвили сначала контролировал нефтяную компанию «Когалымнефтегаз», которая позже преобразовалась в «Лукойл». А затем сам стал генеральным директором «Лукойл», «Лукойл Маркетс» и «Роснефтеэкспорт». Вместе с главными акционерами «Лукойл» (олигархами Вагитом Алекперовым и Леонидом Федуном) стал учредителем элитарного теннисного клуба «Лукойл».<br /> <br /> В 2005 году спецслужбы Испании задержали Шакро Молодого. За отмывание денег суд отправил его в тюрьму на 7,5 лет. В это время всем бизнесом шефа управлял Тамаз Сомхишвили. <br /> <br /> В Грузии Тамаз Тобольский основал бизнес группу «ТС Холдинг», в которую вошли десятки компаний. Его состояние эксперты оценивали, по разным данным, в $335-700 млн, что позволило стать одним из самых богатых людей в стране. В Грузии он известен, как владелец одного из самых шикарных дворцов в Тбилиси. Поначалу СМИ приписывал трехэтажный особняк площадью в 8 тыс. кв. м Шакро Молодому, но позже оказалось, что дворец принадлежит его помощнику Сомхишвили. <br /> <br /> ==Скандалы в Украине==<br /> Тамаз Сомхишвили известен, как участник аферы времен мэра Черновецкого. В 2007 году компания Сомхишвили «Киев Терминал» выиграла тендер на реконструкцию Харьковской площади. Строительные работы так никто и не начинал, в 2013 году инвестиционный договор расторгли. «Киев терминал» подал в суд на КГГА с требованием возместить 671 млн грн убытков. Хотя такое требование выглядело смешно, но Хозсуд Киева решил, что день нужно взыскать с КГГА. Город выиграл апелляцию, но Верховный суд вернул дело обратно в апелляцию. Что интересно, Сомхишвили предлагал Кабмину и президенту «решить дело миром». И в письмах представлялся неким «британским инвестором». <br /> <br /> Виктор Глеба, бывший заместитель главного архитектора столицы, прямо называл эту ситуацию – аферой Черновецкого и грузинских воров в законе. Ведь никаких доказательств убытков компания Тамаза Сомхишвили так и не предоставила. <br /> <br /> ==Биография==<br /> [[Файл:Samhishvili house.jpg|right|300px|thumb|Дом Сомхишвили]]<br /> Тамаз Сомхишвили родился в Грузии 22 июня 1957 года. Учился в Тобольском и Тюменском государственных университетах. Позже - в Национальной академии экономики и государственного управления при президенте РФ»<br /> <br /> Занимал должности генерального директора компании «Лукойл», коммерческого директора «Лукойл Маркетс», гендиректора ОАО «Роснефтэкспорт, основателя компании Danao Engineering, акционера «Томская нефть», членом правления ООО «Сельскохозяйственная инвестиционная компания Agroco».<br /> <br /> ==Увлечения==<br /> Увлекается стрельбой. В 2017 году его избрали президентом Федерации стрельбы Грузии.</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%B7_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A1%D0%BE%D0%BC%D1%85%D0%B8%D1%88%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8&diff=33240 2026-04-22T09:48:40Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Сомхишвили Тамаз Валерианович [[Файл:Флаг EN.png|right|link=https://dosye.info/Tamaz_Valerianovich_Somkishvili]]<br /> |<br /> Фото = Samhishvili.jpg<br /> |<br /> Данные = Российский и грузинский бизнесмен, в криминальном мире известен, как Тамаз Тобольский<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:<br /> |title_mode=append<br /> |title=Сомхишвили Тамаз Валерианович биография досье<br /> |keywords=Дед Хасан, Аслан Усоян, бизнесмен, криминал<br /> |description=Тамаз Тобольский Сомхишвили – биография, вор в законе, Шакро Молодой, Лукойл, суд с КГГА <br /> |image=Samhishvili.jpg<br /> |image_alt=Тамаз Тобольский Сомхишвили <br /> |site_name=https://dosye.info<br /> |locale=ua_RU<br /> |type=website<br /> |modified_time={{2022}}-{{11}}-{{18}}<br /> |published_time=2021-05-28<br /> }}<br /> [[Category:Персоны]] [[Category:Предприниматели]] [[Category:Грузины]] <br /> <br /> =Тамаз Сомхишвили – российский и грузинский бизнесмен, в криминальном мире известен, как Тамаз Тобольский. В Украине получил известность как организатор схемы, в рамках которой его компания «Киев Терминал» пытается истребовать из киевского бюджета $100 млн.=<br /> <br /> ==Личное дело== <br /> Тамаза Сомхишвили связывали сначала с одним из главных воров в законе в преступном мире - Дедом Хасаном, а после его смерти – с его наследником Шакро Молодым. Именно интересы последнего в Грузии и Украине представляет Сомхишвили. <br /> <br /> Тамаз Сомхишвили стал известен в Грузии, как член западносибирской ОПГ. Кличку он получил из-за названия города Тобольск, где проживал. После переезда в другой город – Когалым – стал правой рукой вора в законе Богомола, он же Геннадий Богомолов. Это позволило ему значительно продвинуться в иерархии российского преступного мира, поскольку Богомолов, влиятельная фигура в российском воровском мире, был одним из пионером проникновения воров в российский нефтебизнес. <br /> <br /> Не имея никакого инженерного или управленческого образования и какого-либо опыта работы в нефтедобыче, учитель по профессии Тамаз Сомхишвили сначала контролировал нефтяную компанию «Когалымнефтегаз», которая позже преобразовалась в «Лукойл». А затем сам стал генеральным директором «Лукойл», «Лукойл Маркетс» и «Роснефтеэкспорт». Вместе с главными акционерами «Лукойл» (олигархами Вагитом Алекперовым и Леонидом Федуном) стал учредителем элитарного теннисного клуба «Лукойл».<br /> <br /> В 2005 году спецслужбы Испании задержали Шакро Молодого. За отмывание денег суд отправил его в тюрьму на 7,5 лет. В это время всем бизнесом шефа управлял Тамаз Сомхишвили. <br /> <br /> В Грузии Тамаз Тобольский основал бизнес группу «ТС Холдинг», в которую вошли десятки компаний. Его состояние эксперты оценивали, по разным данным, в $335-700 млн, что позволило стать одним из самых богатых людей в стране. В Грузии он известен, как владелец одного из самых шикарных дворцов в Тбилиси. Поначалу СМИ приписывал трехэтажный особняк площадью в 8 тыс. кв. м Шакро Молодому, но позже оказалось, что дворец принадлежит его помощнику Сомхишвили. <br /> <br /> ==Скандалы в Украине==<br /> Тамаз Сомхишвили известен, как участник аферы времен мэра Черновецкого. В 2007 году компания Сомхишвили «Киев Терминал» выиграла тендер на реконструкцию Харьковской площади. Строительные работы так никто и не начинал, в 2013 году инвестиционный договор расторгли. «Киев терминал» подал в суд на КГГА с требованием возместить 671 млн грн убытков. Хотя такое требование выглядело смешно, но Хозсуд Киева решил, что день нужно взыскать с КГГА. Город выиграл апелляцию, но Верховный суд вернул дело обратно в апелляцию. Что интересно, Сомхишвили предлагал Кабмину и президенту «решить дело миром». И в письмах представлялся неким «британским инвестором». <br /> <br /> Виктор Глеба, бывший заместитель главного архитектора столицы, прямо называл эту ситуацию – аферой Черновецкого и грузинских воров в законе. Ведь никаких доказательств убытков компания Тамаза Сомхишвили так и не предоставила. <br /> <br /> ==Биография==<br /> [[Файл:Samhishvili house.jpg|right|300px|thumb|Дом Сомхишвили]]<br /> Тамаз Сомхишвили родился в Грузии 22 июня 1957 года. Учился в Тобольском и Тюменском государственных университетах. Позже - в Национальной академии экономики и государственного управления при президенте РФ»<br /> <br /> Занимал должности генерального директора компании «Лукойл», коммерческого директора «Лукойл Маркетс», гендиректора ОАО «Роснефтэкспорт, основателя компании Danao Engineering, акционера «Томская нефть», членом правления ООО «Сельскохозяйственная инвестиционная компания Agroco».<br /> <br /> ==Увлечения==<br /> Увлекается стрельбой. В 2017 году его избрали президентом Федерации стрельбы Грузии.</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=Yuriy_Dubinsky_Euroenergotrade_owner_biography&diff=33239 2026-04-22T09:18:57Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Yuriy Dubinsky [[Юрій Дубинський, бізнесмен, власник енергетичної компанії|'''UA''']]<br /> |<br /> Фото = Yuriy Dubinskiy.jpg<br /> |<br /> Дані = Businessman, owner of an energy company<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Yuriy Dubinsky, biography and dossier of the owner of the company &quot;Euroenergotrade&quot;}}<br /> {{#seo:|description=Yuriy Lvovich Dubinsky is developing several business areas in Ukraine, the main one being gas procurement and supply}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Yuriy_Dubinsky:_businessman,_owner_of_an_energy_company}}<br /> {{#seo:|keywords=Yuriy Dubinsky}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Yuriy Dubinskiy.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Yuriy Dubinsky}} <br /> {{#seo:|article:tag=businessman}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Persons]] [[Category:Businessman]]<br /> <br /> ==BIOGRAPHY==<br /> Yuriy Dubinsky was born on April 30, 1969. He has dual citizenship: Ukrainian and Israeli. He leads a luxurious lifestyle in Monaco, getting around the city exclusively in premium-class vehicles. In Ukraine, Dubinsky works in several business areas, the main of which is the purchase and supply of gas (operational activities are carried out through the company &quot;Euroenergotrade&quot;). He has experience in developing a network of gas stations that operated under the brand &quot;Kalina&quot; (PRAT &quot;Kalina Ltd&quot;). Dubinsky Yuriy Lvovich is the owner of the companies &quot;Legal Information Security Agency&quot;, &quot;Retail Plus&quot;, &quot;Fitness Health&quot; and others.<br /> <br /> Yuriy Dubinsky’s business was built on gas trading through fraudulent schemes previously successfully implemented by Members of the Party of Regions and the notorious Oleksandr Onyshchenko. When these schemes ceased to operate, Dubinsky began taking loans from state-owned banks and profiting from them.<br /> <br /> ==DUBYNSKY'S GAS BUSINESS AND KOMPROMAT==<br /> <br /> Yuriy Dubinsky manages the company “Euroenergotrade,” which is engaged in the supply of gas and electricity. In addition to its energy operations, the company develops grain supply and sales. On the market, the company is associated with Members of the Party of Regions. Through the party’s lobbying, “Euroenergotrade” actively cooperated with state institutions and was a prominent participant in public tenders. In 2022, the company concluded agreements totaling more than UAH 346 million.<br /> <br /> Yuriy Lvovych Dubinsky became involved in a scandal with the state enterprise “Ukrhazvydobuvannia.” The case concerned the supply of gas to Dmytro Firtash’s companies. Firtash has still not paid for the gas received and owes substantial sums to Dubinskyi. Dubinsky also conducted other schemes with “Ukrhazvydobuvannia,” using fictitious companies to launder money received from gas sales by the joint activity operators of PJSC “Ukrhazvydobuvannia.” As a result of these activities, the state suffered losses of nearly UAH 740 million. According to media reports, the organizer and ultimate beneficiary of this fraudulent scheme was former Member of Parliament Oleksandr Onyshchenko.<br /> <br /> On April 18, 2023, by Resolution No. 681, the National Commission for State Regulation in the Energy and Utilities Sectors suspended the license for the right to conduct economic activity in the supply of electricity to consumers due to numerous violations of Euroenergotrade. Back in 2021, the National Commission for State Regulation in the Energy and Utilities Sectors imposed fines on Euroenergotrade LLC for violating the requirements of the legislation and the Licensing Conditions for conducting economic activity in the supply of natural gas.<br /> From 2023 to 2025, Euroenergotrade carried out a number of transactions that significantly affected the company's financial condition. In the spring of 2024, it became a debtor to Sokar Ukraine, because it assumed obligations in the amount of more than 1.3 billion hryvnias of other companies: International Gas Company and Yu-GAZ. The next ambiguous action of Euroenergotrade was the alienation of a large amount of assets: the transfer of claims of more than a billion hryvnias to the Plant of Weighted Drilling and Lead Pipes in favor of Maple Leaf LLC. These actions are confirmed by the Ruling of the Northern Appeal Economic Court of January 21, 2026 ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/133522616 case No. 920/162/23]). <br /> <br /> What is interesting: Yuriy Dubinsky's company &quot;Euroenergotrade&quot; itself did not receive any benefit from the actions described above, neither economic benefit, nor equivalent counter-security, but only received significant accounts payable. All this indicates economic inexpediency, disregard for the interests of creditors, and there are signs of fraudulent actions.<br /> <br /> During 2024/2025, Dubinsky transferred the entire business of Euroenergotrade to the subsidiary Emporia LLC.<br /> <br /> ==CRIMINAL EXPERIENCE OF YURIY DUBINSKY==<br /> 1. In 2017, Dubinsky Yuriy received a [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67852318 sentence] from the Pecherskyi District Court of Kyiv. The criminal case concerned Dubinsky’s commission of a crime in the field of economic activity, legalization (laundering) of proceeds of crime. Yuriy Dubinsky acquired part of fictitious companies for further laundering of money received during the sale of gas at reduced prices by the operators of the joint venture “Ukrgazvydobuvannya”. The state suffered losses of 740 million hryvnias.<br /> <br /> 2. Also, criminal proceedings No. 52018000000001011 have been opened against Dubinsky. Dubinsky was found guilty of committing criminal offenses under Part 2 of Article 27, Part 4 of Article 28, Part 2 of Article 205, Part 2 of Article 27, Part 4 of Article 28, Part 3 of Article 209, Part 1 of Article 255 of the Criminal Code of Ukraine (fictitious entrepreneurship, money laundering, participation in a criminal organization).<br /> <br /> ==THE CASE OF DUBINSKY AND UKRGASBANK==<br /> ''How to avoid paying a bank and use loan funds not for the company’s interests, but for personal gain?''<br /> <br /> Almost six years ago, a General Credit Agreement No. 436/2020/Cherk OD-KB-GCD was concluded on 3 November 2020 between AB “Ukrhazbank” and LLC “Euroenergotrade.” Since LLC “Euroenergotrade” began violating the terms of the Credit Agreement and accumulated substantial overdue debt, Ukrhazbank filed a claim with the Commercial Court of Kyiv to recover the debt, totaling UAH 1,350,299,374.09.<br /> <br /> On 10 December 2024, a settlement agreement was executed and approved by the Commercial Court of Kyiv. Under this agreement, the debt was to be repaid by “Euroenergotrade” and the guarantors over three years. The company itself acknowledged the debt in the amount of UAH 1,349,146,826.35. Despite the agreement, the company again began missing deadlines and, from July 2025, stopped making payments entirely.<br /> <br /> To avoid liability to the state-owned bank, Yuriy Dubinsky re-registered the location of “Euroenergotrade” to the city of Sloviansk in Donetsk Oblast, a territory potentially affected by hostilities. It is likely that Dubinsky plans to use this as a justification for his alleged inability to fulfill the company’s obligations.<br /> <br /> Additionally, Dubinsky, in collusion with the local management of “Socar Ukraine” acting independently of the Socar group, orchestrated an unfounded arrest by the State Bureau of Investigation, which resulted in the seizure of the company’s pledged monetary claim rights worth UAH 1.35 billion. The state bank was prohibited from taking any actions to dispose of or transfer these rights. In effect, the asset pledged to Ukrhazbank as collateral for Dubinsky’s company obligations was blocked. Notably, this local management, acting without involvement from the broader Socar group, had previously approached the bank with an offer to purchase these claim rights and subsequently initiated their blocking in favor of Dubinsky.<br /> <br /> Why is Dubinsky doing all this? He is attempting to bankrupt “Euroenergotrade” and change its ownership—a common scheme for seizing assets from a state bank. Through his fraudulent actions, Yuriy Dubinsky is again attempting to defraud the state, as his debt—almost entirely owed to the Ministry of Finance of Ukraine—creates risks of causing exceptionally large losses to both the state and the financial guarantors.</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=Yuriy_Dubinsky_Euroenergotrade_owner_biography&diff=33238 2026-04-22T09:16:52Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Yuriy Dubinsky [[Юрій Дубинський, бізнесмен, власник енергетичної компанії|'''UA''']]<br /> |<br /> Фото = Yuriy Dubinskiy.jpg<br /> |<br /> Дані = Businessman, owner of an energy company<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Yuriy Dubinsky, biography and dossier of the owner of the company &quot;Euroenergotrade&quot;}}<br /> {{#seo:|description=Yuriy Lvovich Dubinsky is developing several business areas in Ukraine, the main one being gas procurement and supply}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Yuriy_Dubinsky:_businessman,_owner_of_an_energy_company}}<br /> {{#seo:|keywords=Yuriy Dubinsky}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Yuriy Dubinskiy.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Yuriy Dubinsky}} <br /> {{#seo:|article:tag=businessman}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Persons]] [[Category:Businessman]]<br /> <br /> ==BIOGRAPHY==<br /> Yuriy Dubinsky was born on April 30, 1969. He has dual citizenship: Ukrainian and Israeli. He leads a luxurious lifestyle in Monaco, getting around the city exclusively in premium-class vehicles. In Ukraine, Dubinsky works in several business areas, the main of which is the purchase and supply of gas (operational activities are carried out through the company &quot;Euroenergotrade&quot;). He has experience in developing a network of gas stations that operated under the brand &quot;Kalina&quot; (PRAT &quot;Kalina Ltd&quot;). Dubinsky Yuriy Lvovich is the owner of the companies &quot;Legal Information Security Agency&quot;, &quot;Retail Plus&quot;, &quot;Fitness Health&quot; and others.<br /> <br /> Yuriy Dubinsky’s business was built on gas trading through fraudulent schemes previously successfully implemented by Members of the Party of Regions and the notorious Oleksandr Onyshchenko. When these schemes ceased to operate, Dubinsky began taking loans from state-owned banks and profiting from them.<br /> <br /> ==DUBYNSKY'S GAS BUSINESS AND KOMPROMAT==<br /> <br /> Yuriy Dubinsky manages the company “Euroenergotrade,” which is engaged in the supply of gas and electricity. In addition to its energy operations, the company develops grain supply and sales. On the market, the company is associated with Members of the Party of Regions. Through the party’s lobbying, “Euroenergotrade” actively cooperated with state institutions and was a prominent participant in public tenders. In 2022, the company concluded agreements totaling more than UAH 346 million.<br /> <br /> Yuriy Lvovych Dubinsky became involved in a scandal with the state enterprise “Ukrhazvydobuvannia.” The case concerned the supply of gas to Dmytro Firtash’s companies. Firtash has still not paid for the gas received and owes substantial sums to Dubinskyi. Dubinsky also conducted other schemes with “Ukrhazvydobuvannia,” using fictitious companies to launder money received from gas sales by the joint activity operators of PJSC “Ukrhazvydobuvannia.” As a result of these activities, the state suffered losses of nearly UAH 740 million. According to media reports, the organizer and ultimate beneficiary of this fraudulent scheme was former Member of Parliament Oleksandr Onyshchenko.<br /> <br /> On April 18, 2023, by Resolution No. 681, the National Commission for State Regulation in the Energy and Utilities Sectors suspended the license for the right to conduct economic activity in the supply of electricity to consumers due to numerous violations of Euroenergotrade. Back in 2021, the National Commission for State Regulation in the Energy and Utilities Sectors imposed fines on Euroenergotrade LLC for violating the requirements of the legislation and the Licensing Conditions for conducting economic activity in the supply of natural gas.<br /> From 2023 to 2025, Euroenergotrade carried out a number of transactions that significantly affected the company's financial condition. In the spring of 2024, it became a debtor to Sokar Ukraine, because it assumed obligations in the amount of more than 1.3 billion hryvnias of other companies: International Gas Company and Yu-GAZ. The next ambiguous action of Euroenergotrade was the alienation of a large amount of assets: the transfer of claims of more than a billion hryvnias to the Plant of Weighted Drilling and Lead Pipes in favor of Maple Leaf LLC. These actions are confirmed by the Ruling of the Northern Appeal Economic Court of January 21, 2026 ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/133522616 case No. 920/162/23]). <br /> <br /> What is interesting: Yuriy Dubinsky's company &quot;Euroenergotrade&quot; itself did not receive any benefit from the actions described above, neither economic benefit, nor equivalent counter-security, but only received significant accounts payable. All this indicates economic inexpediency, disregard for the interests of creditors, and there are signs of fraudulent actions.<br /> <br /> During 2024/2025, Dubinsky transferred the entire business of Euroenergotrade to the subsidiary Emporia LLC.<br /> <br /> ==CRIMINAL EXPERIENCE OF YURIY DUBINSKY==<br /> 1. In 2017, Dubinsky Yuriy received a [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67852318 sentence] from the Pecherskyi District Court of Kyiv. The criminal case concerned Dubinsky’s commission of a crime in the field of economic activity, legalization (laundering) of proceeds of crime. Yuriy Dubinsky acquired part of fictitious companies for further laundering of money received during the sale of gas at reduced prices by the operators of the joint venture “Ukrgazvydobuvannya”. The state suffered losses of 740 million hryvnias.<br /> <br /> 2. Also, criminal proceedings No. 52018000000001011 have been opened against Dubinsky. Dubinsky was found guilty of committing criminal offenses under Part 2 of Article 27, Part 4 of Article 28, Part 2 of Article 205, Part 2 of Article 27, Part 4 of Article 28, Part 3 of Article 209, Part 1 of Article 255 of the Criminal Code of Ukraine (fictitious entrepreneurship, money laundering, participation in a criminal organization).<br /> <br /> ==THE CASE OF DUBINSKY AND UKRGASBANK==<br /> ''How to avoid paying a bank and use loan funds not for the company’s interests, but for personal gain?''<br /> <br /> Almost six years ago, a General Credit Agreement No. 436/2020/Cherk OD-KB-GCD was concluded on 3 November 2020 between AB “Ukrhazbank” and LLC “Euroenergotrade.” Since LLC “Euroenergotrade” began violating the terms of the Credit Agreement and accumulated substantial overdue debt, Ukrhazbank filed a claim with the Commercial Court of Kyiv to recover the debt, totaling UAH 1,350,299,374.09.<br /> <br /> On 10 December 2024, a settlement agreement was executed and approved by the Commercial Court of Kyiv. Under this agreement, the debt was to be repaid by “Euroenergotrade” and the guarantors over three years. The company itself acknowledged the debt in the amount of UAH 1,349,146,826.35. Despite the agreement, the company again began missing deadlines and, from July 2025, stopped making payments entirely.<br /> <br /> To avoid liability to the state-owned bank, Yurii Dubinsky re-registered the location of “Euroenergotrade” to the city of Sloviansk in Donetsk Oblast, a territory potentially affected by hostilities. It is likely that Dubinsky plans to use this as a justification for his alleged inability to fulfill the company’s obligations.<br /> <br /> Additionally, Dubinsky, in collusion with the local management of “Socar Ukraine” acting independently of the Socar group, orchestrated an unfounded arrest by the State Bureau of Investigation, which resulted in the seizure of the company’s pledged monetary claim rights worth UAH 1.35 billion. The state bank was prohibited from taking any actions to dispose of or transfer these rights. In effect, the asset pledged to Ukrhazbank as collateral for Dubinsky’s company obligations was blocked. Notably, this local management, acting without involvement from the broader Socar group, had previously approached the bank with an offer to purchase these claim rights and subsequently initiated their blocking in favor of Dubinsky.<br /> <br /> Why is Dubinsky doing all this? He is attempting to bankrupt “Euroenergotrade” and change its ownership—a common scheme for seizing assets from a state bank. Through his fraudulent actions, Yuriy Dubinsky is again attempting to defraud the state, as his debt—almost entirely owed to the Ministry of Finance of Ukraine—creates risks of causing exceptionally large losses to both the state and the financial guarantors.</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=Yuriy_Dubinsky_Euroenergotrade_owner_biography&diff=33237 2026-04-22T09:11:55Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Yuriy Dubinsky [[Юрій Дубинський, бізнесмен, власник енергетичної компанії|'''UA''']]<br /> |<br /> Фото = Yuriy Dubinskiy.jpg<br /> |<br /> Дані = Businessman, owner of an energy company<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Yuriy Dubinsky, biography and dossier of the owner of the company &quot;Euroenergotrade&quot;}}<br /> {{#seo:|description=Yuriy Lvovich Dubinsky is developing several business areas in Ukraine, the main one being gas procurement and supply}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Yuriy_Dubinsky:_businessman,_owner_of_an_energy_company}}<br /> {{#seo:|keywords=Yuriy Dubinsky}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Yuriy Dubinskiy.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Yuriy Dubinsky}} <br /> {{#seo:|article:tag=businessman}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Persons]] [[Category:Businessman]]<br /> <br /> ==BIOGRAPHY==<br /> Yuriy Dubinsky was born on April 30, 1969. He has dual citizenship: Ukrainian and Israeli. He leads a luxurious lifestyle in Monaco, getting around the city exclusively in premium-class vehicles. In Ukraine, Dubinsky works in several business areas, the main of which is the purchase and supply of gas (operational activities are carried out through the company &quot;Euroenergotrade&quot;). He has experience in developing a network of gas stations that operated under the brand &quot;Kalina&quot; (PRAT &quot;Kalina Ltd&quot;). Dubinsky Yuriy Lvovich is the owner of the companies &quot;Legal Information Security Agency&quot;, &quot;Retail Plus&quot;, &quot;Fitness Health&quot; and others.<br /> <br /> Yuriy Dubinsky’s business was built on gas trading through fraudulent schemes previously successfully implemented by Members of the Party of Regions and the notorious Oleksandr Onyshchenko. When these schemes ceased to operate, Dubynsky began taking loans from state-owned banks and profiting from them.<br /> <br /> ==DUBYNSKY'S GAS BUSINESS AND KOMPROMAT==<br /> <br /> Yuriy Dubinsky manages the company “Euroenergotrade,” which is engaged in the supply of gas and electricity. In addition to its energy operations, the company develops grain supply and sales. On the market, the company is associated with Members of the Party of Regions. Through the party’s lobbying, “Euroenergotrade” actively cooperated with state institutions and was a prominent participant in public tenders. In 2022, the company concluded agreements totaling more than UAH 346 million.<br /> <br /> Yuriy Lvovych Dubynsky became involved in a scandal with the state enterprise “Ukrhazvydobuvannia.” The case concerned the supply of gas to Dmytro Firtash’s companies. Firtash has still not paid for the gas received and owes substantial sums to Dubynskyi. Dubynsky also conducted other schemes with “Ukrhazvydobuvannia,” using fictitious companies to launder money received from gas sales by the joint activity operators of PJSC “Ukrhazvydobuvannia.” As a result of these activities, the state suffered losses of nearly UAH 740 million. According to media reports, the organizer and ultimate beneficiary of this fraudulent scheme was former Member of Parliament Oleksandr Onyshchenko.<br /> <br /> On April 18, 2023, by Resolution No. 681, the National Commission for State Regulation in the Energy and Utilities Sectors suspended the license for the right to conduct economic activity in the supply of electricity to consumers due to numerous violations of Euroenergotrade. Back in 2021, the National Commission for State Regulation in the Energy and Utilities Sectors imposed fines on Euroenergotrade LLC for violating the requirements of the legislation and the Licensing Conditions for conducting economic activity in the supply of natural gas.<br /> From 2023 to 2025, Euroenergotrade carried out a number of transactions that significantly affected the company's financial condition. In the spring of 2024, it became a debtor to Sokar Ukraine, because it assumed obligations in the amount of more than 1.3 billion hryvnias of other companies: International Gas Company and Yu-GAZ. The next ambiguous action of Euroenergotrade was the alienation of a large amount of assets: the transfer of claims of more than a billion hryvnias to the Plant of Weighted Drilling and Lead Pipes in favor of Maple Leaf LLC. These actions are confirmed by the Ruling of the Northern Appeal Economic Court of January 21, 2026 ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/133522616 case No. 920/162/23]). <br /> <br /> What is interesting: Yuriy Dubinsky's company &quot;Euroenergotrade&quot; itself did not receive any benefit from the actions described above, neither economic benefit, nor equivalent counter-security, but only received significant accounts payable. All this indicates economic inexpediency, disregard for the interests of creditors, and there are signs of fraudulent actions.<br /> <br /> During 2024/2025, Dubinsky transferred the entire business of Euroenergotrade to the subsidiary Emporia LLC.<br /> <br /> ==CRIMINAL EXPERIENCE OF YURIY DUBYNSKY==<br /> 1. In 2017, Dubinsky Yuriy received a [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67852318 sentence] from the Pecherskyi District Court of Kyiv. The criminal case concerned Dubinsky’s commission of a crime in the field of economic activity, legalization (laundering) of proceeds of crime. Yuriy Dubinsky acquired part of fictitious companies for further laundering of money received during the sale of gas at reduced prices by the operators of the joint venture “Ukrgazvydobuvannya”. The state suffered losses of 740 million hryvnias.<br /> <br /> 2. Also, criminal proceedings No. 52018000000001011 have been opened against Dubinsky. Dubinsky was found guilty of committing criminal offenses under Part 2 of Article 27, Part 4 of Article 28, Part 2 of Article 205, Part 2 of Article 27, Part 4 of Article 28, Part 3 of Article 209, Part 1 of Article 255 of the Criminal Code of Ukraine (fictitious entrepreneurship, money laundering, participation in a criminal organization).<br /> <br /> ==THE CASE OF DUBYNSKY AND UKRGASBANK==<br /> ''How to avoid paying a bank and use loan funds not for the company’s interests, but for personal gain?''<br /> <br /> Almost six years ago, a General Credit Agreement No. 436/2020/Cherk OD-KB-GCD was concluded on 3 November 2020 between AB “Ukrhazbank” and LLC “Euroenergotrade.” Since LLC “Euroenergotrade” began violating the terms of the Credit Agreement and accumulated substantial overdue debt, Ukrhazbank filed a claim with the Commercial Court of Kyiv to recover the debt, totaling UAH 1,350,299,374.09.<br /> <br /> On 10 December 2024, a settlement agreement was executed and approved by the Commercial Court of Kyiv. Under this agreement, the debt was to be repaid by “Euroenergotrade” and the guarantors over three years. The company itself acknowledged the debt in the amount of UAH 1,349,146,826.35. Despite the agreement, the company again began missing deadlines and, from July 2025, stopped making payments entirely.<br /> <br /> To avoid liability to the state-owned bank, Yurii Dubynskyi re-registered the location of “Euroenergotrade” to the city of Sloviansk in Donetsk Oblast, a territory potentially affected by hostilities. It is likely that Dubynskyi plans to use this as a justification for his alleged inability to fulfill the company’s obligations.<br /> <br /> Additionally, Dubynsky, in collusion with the local management of “Socar Ukraine” acting independently of the Socar group, orchestrated an unfounded arrest by the State Bureau of Investigation, which resulted in the seizure of the company’s pledged monetary claim rights worth UAH 1.35 billion. The state bank was prohibited from taking any actions to dispose of or transfer these rights. In effect, the asset pledged to Ukrhazbank as collateral for Dubynsky’s company obligations was blocked. Notably, this local management, acting without involvement from the broader Socar group, had previously approached the bank with an offer to purchase these claim rights and subsequently initiated their blocking in favor of Dubynskyi.<br /> <br /> Why is Dubynsky doing all this? He is attempting to bankrupt “Euroenergotrade” and change its ownership—a common scheme for seizing assets from a state bank. Through his fraudulent actions, Yuriy Dubinsky is again attempting to defraud the state, as his debt—almost entirely owed to the Ministry of Finance of Ukraine—creates risks of causing exceptionally large losses to both the state and the financial guarantors.</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33236 2026-04-21T17:45:50Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Зеленский Владимир Александрович<br /> |<br /> Фото = Zelenskyy Volodymyr.jpg<br /> |<br /> Данные = Президент Украины<br /> |<br /> Новости =<br /> }}<br /> [[Category:Персоны]] [[Category:Президенты]] [[Category:Партийные руководители]] [[Category:Политики]] [[Category:Шоубиз]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Водолеи]] [[Category:Кандидаты в президенты Украины 2019]] [[Category:ЗеКоманда]] [[Category:Евреи]] [[Category:Криворожские]] <br /> <br /> Владимир Зеленский неоднократно заявлял, что не намерен идти в политику. Он зарегистрировал собственную политическую партию «Слуга народа». По словам Зеленского, создание политической партии – вынужденная мера, цель которой – исключить возможность создания партии под названием «Слуга народа» другими лицами.&lt;ref&gt;[http://xn--j1aidcn.org/владимир-зеленский-зарегистрировал/ Владимир Зеленский зарегистрировал политическую партию]&lt;/ref&gt; <br /> <br /> ==Биография==<br /> Родился в 25 январе 1978 года в промышленном городе Кривой Рог. Некоторое время семья Зеленских проживала в Монголии, поскольку там работал отец Владимира. Маленький Володя пошел в монгольскую школу в восемь лет – в соответствии с законами страны. Мальчик бегло говорил на монгольском, но после возвращения в Кривой Рог, не имея практики, быстро забыл язык.<br /> <br /> Возвратившись в Украину, Владимир начал посещать театральный кружок и активно занимался спортом. Он был очень непоседливым и активным ребенком. В раннем детстве Зеленский хотел стать пограничником, а в более сознательном возрасте мечтал выучиться на дипломата или переводчика.&lt;ref name=&quot;zelensky&quot;&gt;[https://24smi.org/celebrity/509-vladimir-zelenskii.html Владимир Зеленский: биография]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В 2019 году Владимир Зеленский избран Президнтом Украины. Во второй туре выборов, который состоялся 21 апреля 2019 года победил действующего Президента Украины [[Порошенко, Петр Алексеевич|Петра Порошенко]]. По результатам обработки 100 % бюллетеней Владимир Зеленский набрал большинство голосов (73,22 %). Инаугурация состоялась 21 мая 2019 года. <br /> <br /> ==Оперативное досье==<br /> ===КВН===<br /> <br /> Владимир Зеленский поступил в местный филиал Киевского экономического университета, выбрав для себя юридическую специальность. Творческие способности студента сразу же заметили: Володю позвали ставить танцевальные номера в команде КВН «Запорожье-Кривой Рог-Транзит». Спустя некоторое время Зеленский и сам начал принимать активное участие в номерах.<br /> <br /> В 1997 году Владимир Зеленский вместе с несколькими членами команды КВН создал собственный коллектив, назвав его «95 квартал». Он не только выступал в роли капитана команды, но и писал сценарии для большинства номеров. Спустя два года Высшая лига КВН пригласила талантливую команду к себе. Каждое выступление высоко оценивалось жюри, ребята приобрели популярность среди поклонников знаменитой игры и начали давать концерты практически по всему СНГ. <br /> <br /> Помимо концертной и гастрольной деятельности Владимир Зеленский брался за написание сценариев для различных корпоративов и концертов. Участие «95 квартала» в КВН продлилось до 2003 года, но после конфликта с компанией АМиК Зеленский и его коллектив прекратили участие в проекте.&lt;ref name=&quot;zelensky&quot;/&gt;<br /> <br /> ===Телевидение===<br /> <br /> «95 кварталом» заинтересовались украинские телеканалы. Канал «1+1» вышел на талантливых ребят с предложением сделать целую передачу, в которую входили бы лучшие номера. Так команда КВН была преобразована в студию «Квартал-95», руководителем и владельцем которой стал Владимир Зеленский.<br /> <br /> В 2005 году появилась передача «Вечерний квартал», которую сначала транслировал канал «1+1», после чего права на показ перекупил «Интер». Зеленский выступал в роли главного ведущего, идеолога и автора. Программа быстро становится рейтинговой, а студия Зеленского неутомимо выпускает новые проекты, не давая популярности угаснуть. Среди наиболее ярких «Бойцовский клуб», «Вечерний Киев» и «Украина, вставай».<br /> <br /> Владимира Зеленского, как одного из самых ярких звёзд шоу-бизнеса, всё чаще приглашают стать участником различных популярных проектов и телешоу. В 2006 году он принял участие в украинском телевизионном проекте «Танцы со звездами», где выступал с Аленой Шоптенко. В итоге пара одержала победу в телешоу, благодаря зрительскому голосованию существенно оторвавшись от соперников.<br /> <br /> Затем Владимир Зеленский в дуэте с Русланой Писанкой становится ведущим телешоу «Служебный романс» на телеканале «Интер». В 2010 году артист начал сниматься в телепередаче «Рассмеши комика» вместе с Дмитрием Шепелевым, а спустя год Владимир Зеленский становится соведущим Филиппа Киркорова в российском телешоу «Фактор А».<br /> <br /> С 2010 по 2012 год юморист и шоумен занимал должность генерального продюсера «Интера», а в 2013-м его пригласили вести новое музыкальное шоу «Хочу V ВИА Гру».&lt;ref name=&quot;zelensky&quot;/&gt;<br /> <br /> ===Фильмы===<br /> <br /> Владимир Зеленский не только успешный комик и ведущий, но еще и замечательный киноактер, на счету которого работа в шестнадцати фильмах и мюзиклах. Кинематографическая биография артиста начинается комедией «Любовь в большом городе», в которой снялись экс-солистка группы «ВИА Гра» Вера Брежнева, актёры Алексей Чадов, Вилле Хаапасало, Анастасия Задорожная и Светлана Ходченкова.<br /> <br /> Фильм получил множество положительных отзывов и понравился зрителям, поэтому спустя некоторое время была снята вторая часть, а следом за ней – третья. Затем Зеленский снялся в римейке «Служебный роман. Наше время» в роли Новосельцева, но сам фильм подвергся жёсткой критике.<br /> <br /> Владимир также появился в комедии «Ржевский против Наполеона» в роли французского завоевателя, но и эта картина вызвала противоречивые отзывы.<br /> <br /> В 2012 году Зеленский сыграл в романтической комедии «8 первых свиданий», а в 2014 году вышел её сиквел «8 новых свиданий».<br /> <br /> В 2015 году студия «Квартал-95» выпустила для украинских зрителей новый фильм в жанре политической комедии, в котором острой сатире подверглись многие наиболее заметные фигуры украинского полит-бомонда. Сериал получил название «Слуга народа», а Владимир Зеленский сыграл в нём Президента Украины. Проект так понравился зрителям, что в 2016 году вышло его продолжение.<br /> <br /> В том же году на экраны вышел сиквел «8 лучших свиданий». Как и в первых двух комедийных мелодрамах, в третьей Владимир Зеленский появился в образе ключевого героя по имени Никита Соколов. Но главную героиню, которую в предыдущих фильмах играла Оксана Акиньшина, заменила Вера Брежнева.<br /> <br /> Артист и шоумен вместе со своей командой «Квартал-95» прославился продюсерскими проектами, многие из которых оказались очень популярными. Прежде всего, это семейный комедийный сериал «Сваты». Владимир Зеленский и его студия подарили зрителям 6 сезонов и мюзикл «Новогодние сваты».<br /> <br /> В 2012 году на экраны вышел ещё один комедийный сериал – «Папаши», в котором снялись известные звёзды российского кинематографа Роман Мадянов, Сергей Газаров и Татьяна Догилева. Владимир Зеленский оказался одним из продюсеров ленты, набравшей высокий рейтинг.&lt;ref name=&quot;zelensky&quot;/&gt;<br /> <br /> ==Семья==<br /> [[Файл:Зеленский семья.jpg|left]]Артист женат на Елене Кияшко, с которой до свадьбы встречался в течение семи лет. Пара знакома с детства, училась в параллельных классах еще в школе. Елена выступает в роли одного из авторов студии «Квартал 95», несмотря на то, что она тоже юрист по образованию.<br /> <br /> Официально пара поженилась в 2003 году, после того, как команда «95 квартал» ушла из КВН. Спустя год Зеленский стал отцом дочки Саши. В 2013 году Елена родила второго ребенка, сына Кирилла.<br /> <br /> Как считают друзья и близкие артиста, Владимир Зеленский – примерный семьянин. Он называет основным из качеств настоящего мужчины – ответственность за своих детей, семью и близких. Шоумен признается, что балует своих детей, равно как и жену, пытаясь компенсировать свое частое отсутствие.<br /> <br /> ----<br /> В интервью  [[Гордон, Дмитрий|Дмитрию Гордону]] Владимир Зеленский признался, что жена оказывает на него большое влияние.<br /> <br /> «Она считает, что не сильно на меня влияет, но на самом деле – да. Я очень ей доверяю», – сказал политик.<br /> <br /> Супруга Владимира Зеленского окончила с отличием строительный факультет Криворожского технического университета. Елена получила специальность архитектора, но практически по ней не работала. В юности она часто сопровождала Владимира на выступлениях и на репетициях КВН. Сначала Елена Зеленская просто присутствовала во время подготовки номеров его команды, затем начала постепенно помогать коллективу придумывать миниатюры, после чего стала полноценным автором текстов команды.<br /> <br /> В браке Елена стала писать сценарии для проектов компании «Студия Квартал 95», которая принадлежит ее мужу. По данным некоторых СМИ, она участвовала в создании сериала «Слуга народа», в котором Зеленский играет главного героя Василия Голобородько, учителя истории, ставшего президентом страны.&lt;ref&gt;[http://xn--j1aidcn.org/chem-na-samom-dele-zanimaetsya-zhena-zelenskogo/ Чем на самом деле занимается жена Зеленского. ФОТО]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Декларация о доходах===<br /> <br /> Зеленские задекларировали несколько часов и предметов ювелирки. У пары есть часы люксовых марок Breguet, Tag Heuer, Rolex, Piaget, Bovet, а также бриллиантовые украшения Graff - кольцо и сережки. <br /> <br /> Автопарк состоит из двух машин. В собственности у шоумена - почти новый Land Rover, купленный в 2016 году почти за 5 миллионов. У супруги - &quot;Мерседес&quot; S 500 4 MATIC, купленный в феврале 2014 года почти за два миллиона. <br /> <br /> Также супруги владеют несколькими компаниями на Кипре и Виргинских островах. Три фирмы записаны на Зеленского и одна - на его жену.<br /> <br /> Что интересно, Зеленский не задекларировал свою кипрскую офшорку Green Family LTD, которая владеет масштабным кинобизнесом в России. Этот факт, напомним, вызвал большой скандал - ведь раньше Зеленский утверждал, что с 2014 года закрыл свой бизнес в РФ. <br /> <br /> После скандала артист заявил, что намерен выйти из числа учредителей этой кипрской компании, но. по состоянию на 2017 год, когда и заполнялась декларация, он ею еще владел. А потому она должна была быть внесена.<br /> <br /> Кроме того в собственности у четы Зеленских - несколько украинских компаний, связанных с &quot;Кварталом&quot;. А у самого артиста - ряд изобретений и патентов, правда, каких именно - не указано. <br /> <br /> За 2017 года артист задекларировал почти 8 миллионов гривень дохода. Сюда входят поступления от передач и концертов, а также сдача в аренду зарубежной недвижимости - видимо, речь о той самой лондонской квартире. <br /> <br /> На счетах у семьи Зеленских - около 750 тысяч долларов и полтора миллиона в гривне. Супруги пользуются услугами &quot;Привата&quot; и &quot;ОТП-банка&quot;.<br /> <br /> {{Источники}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33235 2026-04-21T17:45:11Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Бужанский Максим Аркадьевич<br /> |<br /> Фото = Бужанский Максим.jpg <br /> |<br /> Данные = Народный депутат Верховной Рады Украины ІХ созыва. <br /> |<br /> Новости =<br /> }}<br /> [[Category:Персоны]] [[Category:Политики]] [[Category:Блогеры]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Нардепы]] [[Category:ВР ІХ созыва]] [[Category:Евреи]] [[Category:Днепропетровские]]<br /> Макс Бужанский - блогер, народный депутат Верховной Рады Украины ІХ созыва.<br /> ==Биография==<br /> Максим Бужанский родился 24 ноября 1974 года в городе Днепропетровск, образование высшее, менеджер ООО «Арна». Закончил Днепропетровский институт железнодорожного транспорта по специальности &quot;Мосты&quot;, но ни одного дня не работал по специальности.<br /> <br /> 12 лет проработал в руководстве охранной фирмы, был достаточно большой бизнес. Потом резко поменял специализацию и последние 13 лет занимается интеллектуальным бизнесом - комплектацией интерьеров.&lt;ref&gt;[https://bykvu.com/mysli/123543-maks-buzhanskij-na-moem-okruge-bez-brenda-slugi-naroda-ya-by-ne-pobedil МАКС БУЖАНСКИЙ: НА МОЕМ ОКРУГЕ БЕЗ БРЕНДА «СЛУГИ НАРОДА» Я БЫ НЕ ПОБЕДИЛ]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> 21 июля 2019 года Максим Бужанский избран в Верховную Раду Украины 9 созыва по мажоритарному округу №25. Выдвиженец от политической партии &quot;Слуга народа&quot;.<br /> <br /> ==Оперативное досье==<br /> &quot;Принципиальный противник Майдана. Искренне ностальгирует по СССР. Последовательный и принципиальный избиратель регионалов. Признаёт военный гений Жукова. Сочувствует Сталину. Уверен, что мова — это метод красть&quot;, - подчеркнул политтехнолог Алексей Голобуцкий.&lt;ref&gt;[http://xn--j1aidcn.org/czik-obrabotala-100-protokolov-kto-proshel-v-radu-polnyj-spisok/ Максим Бужанский: кто он, что говорил о Майдане и СССР]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> {{Источники}}</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=33234 2026-04-20T16:37:12Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Київець Олена Валеріївна<br /> |<br /> Фото = Київець Олена.jpg<br /> |<br /> Дані = Народнв депутатка України (9 скликання)<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title= Київець Олена Валеріївна}}<br /> {{#seo:|description=Біографія, карʼєра, політичне досьє}}<br /> {{#seo:|url=https://dosye.info/Київець_Олена_Валеріївна}}<br /> {{#seo:|keywords=нардепи}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Київець Олена.jpg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Київець Олена Валеріївна}} <br /> {{#seo:|article:tag=}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:Науковці]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Нардепи]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Київець Олена народилась 1 листопада 1977 року в м. Київ. <br /> <br /> Закінчила в 1999 році Національну академію внутрішніх справ України. <br /> <br /> Від 2001 працювала у Київському економічному університеті:<br /> <br /> 2009–2012 — завідувач відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства ВР України; <br /> <br /> 2013–2020 — професор кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України; <br /> <br /> від 2020 — професор кафедри міжнародного та європейського права Київського економічного університету (обидва — Київ). <br /> <br /> 20 квітня 2026 року Центральна Виборча комісія Комісія визнала Олену Київець обраною народною депутаткою України.<br /> <br /> ==Політичне досьє==<br /> У 2020 році стала головою партії &quot;Довіра&quot;, лідером якої є нардеп [[Кулинич, Олег Иванович|Олег Кулініч]].<br /> <br /> У 2019 році невдало балотувалась до Верховної Ради 9 скликання від партії &quot;Слуга народу&quot; у непрохідній частині списку (№161), як безпартійна.<br /> <br /> У тому ж році стала помічницею на платній основі нардепа-самовисуванця Олега Кулініча.<br /> <br /> Спільно із ще однією помічницею Кулініча у тому ж році створила громадську організацію &quot;Центр законотворення та правової експертизи&quot;.<br /> <br /> У 2016 році стала співзасновницею громадської організації &quot;Ліга професорів права&quot;. Співзасновником цієї ГО також був майбутній голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.<br /> <br /> У 2015 році була співзасновницею ГО &quot;Українська аграрна асоціація – Київ&quot;.<br /> <br /> У 2012-2019 роках була помічницею на громадських засадах нардепа Олега Кулініча у 7 і 8 скликанні Верховної Ради.<br /> <br /> У 2009 році була співзасновницею громадської організації &quot;Асоціація юристів міжнародного права&quot;.<br /> <br /> ==Сім`я==<br /> Батько - Валерій Олександрович Глушков, доктор юридичних наук, професор. <br /> <br /> ==Звання, чини, регалії==<br /> Доктор юридичних наук (2012), професор (2013).</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0.jpg&diff=33233 2026-04-20T16:36:41Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div></div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_(%D0%A3%D1%81%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE)_%D0%9B%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=33232 2026-04-20T16:32:20Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Родченко (Усаченко) Лариса Михайлівна<br /> |<br /> Фото= Усаченко Лариса.png<br /> |<br /> Данные = Народний депутат України 4 скликання від партії “Наша Україна”<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Родченко (Усаченко) Лариса Михайлівна}}<br /> {{#seo:|description=громадська діячка, професор, голова Профспілки фермерів та приватних землевласників України}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Родченко_(Усаченко)_Лариса_Михайлівна}}<br /> {{#seo:|keywords=народні депутати, громадські діячі, науковці}} <br /> {{#seo:|image=Усаченко Лариса.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Усаченко Лариса}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Політики]][[Category:Нардепи]] [[Category:Громадські діячі]] [[Category:Науковці]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> <br /> Народилася 3 сiчня 1971 року в селищі Куйбишевський Куйбишевського району Кокчєтавської області, громадянка України.<br /> <br /> ==Освіта==<br /> 1997 рік - Одеський сільськогосподарський інститут - лікар ветеринарної медицини.<br /> <br /> 2005 рік - Національна академія державного управління при Президентові України - магістр державного управління.<br /> <br /> 2005 рік - Європейський університет- спеціаліст з економіки підприємства.<br /> <br /> 2008 рік - Харківський національний університет внутрішніх справ - юрист.<br /> Вільно володіє українською, російською та латинською мовами; англійська - розмовна.<br /> <br /> ==Сім'я==<br /> Одружена з Родченко Ігорем Юрійовичем (згідно декларацій&lt;ref&gt;[https://youcontrol.com.ua/catalog/individuals/declaration/00c1b5a0-49b2-43ae-82f3-31489d5d091b/ Декларація Родченко Ігоря Юрійовича]&lt;/ref&gt;), має сина та доньку. <br /> <br /> ==Кар'єра== <br /> Народний депутат України 4 скликання від партії “Наша Україна. Член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР України з 06.2005 року.<br /> <br /> [[Файл:Усаченко родченко лариса.png|300 px|left]]<br /> В 2021 році - Міністерство оборони України, Директорат інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій, керівник експертної групи політики військових зв'язків з громадськістю <br /> <br /> 2012 - 2014 роки - завідувач кафедри державного управління Національного університету біоресурсів і природокористування України.<br /> <br /> 2011 - 2012 роки - Національне об'єднання по племінній справі у тваринництві «Укрплемоб'єднання», генеральний директор.<br /> <br /> 2011 рік - Державне підприємство &quot;Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», генеральний директор.<br /> <br /> 2009 - 2011 роки - Інститут законодавства Верховної Ради України, головний консультант відділу проблем розвитку національного законодавства.<br /> <br /> 01 - 02.2010 рік - завідувач відділу проблем розвитку національного законодавства.<br /> <br /> З 2008 року - професор за сумісництвом Національної академії державного управління при Президентові України.<br /> <br /> 2008 рік - кафедра ветсанекспертизи, професор кафедри. ветсанекспертизи Львівського національного університету ім. Гжицького. <br /> <br /> 2008 рік - голова Київської обласної організації Єдиного Центру.<br /> <br /> 2007 - 2009 роки - Секретаріат Президента України, Радник Глави.<br /> <br /> З 05.2007 - радник Глави Секретаріату Президента України. <br /> <br /> 2007 рік - отримала ступінь кандидата ветеринарних наук. <br /> <br /> 2008 рік отримання наукове звання доцент.<br /> <br /> З 2008 року - голова Київської обласної партії організації “Єдиний центр”.<br /> <br /> 2006 - 2007 роки - Міністерство аграрної політики України, директор Департаменту рибного господарства.<br /> <br /> 2005 - 2006 роки - керівник виборчої кампанії НСНУ до ВР України в Черкаській області, Верховна Рада України, народний депутат України IV скликання, м. Київ. Від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 90 в списку. Член фракції «Наша Україна».<br /> <br /> 2005 рік - голова Ради Міжнародної громадської організації «Світ Родини».<br /> <br /> З 2005 року - член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР України.<br /> <br /> 10.2005 - 03.06 - керівник виборчої кампанії НСНУ до ВР України в Черкаській області.<br /> <br /> З 2003 року - викладач.<br /> <br /> 2002 - 2005 роки - Верховна Рада України, помічник-консультант народного депутата України Віктора Ющенка.<br /> <br /> З липня 2005 року - голова Ради Міжнародної громадської організації &quot;Світ Родини&quot;. <br /> <br /> З березня 2001 року - голова Профспілки фермерів та приватних землевласників України. <br /> <br /> 1990 - 2002 роки - Херсонська обл., Бериславський р-н, радгосп «Урожайний», головний ветеринарний лікар, голова фермерського господарства «Саша».<br /> <br /> ==Зв'язки==<br /> [[Балога, Виктор Иванович|Віктор Балога]]<br /> <br /> [[Ющенко, Виктор Андреевич|Віктор Ющенко]]<br /> <br /> Ігнатов Ігор Валерійович, підприємець<br /> <br /> ==Звання, нагороди==<br /> *Державний службовець 1-го ранґу. Професор.<br /> *Трудова відзнака «Знак Пошани» Мінагрополітики України (2005 р.).<br /> *Почесна грамота «За особливі заслуги перед Українським народом» Головою Верховної Ради України (2006 р.).<br /> *Орден «За заслуги» ІІІ ступеню, Президентом України (2007 р.).<br /> Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», Президентом України (2009 р.).<br /> *Орден «За заслуги» III ступеня (11.2005).<br /> *Автор 4 монографій, ряду підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів та курсу лекцій до модуля навчальних дисциплін, понад 70 наукових праць, винаходу — патенту на корисну модель України № 23153.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> <br /> 1. [https://itd.rada.gov.ua/mps/info/expage/6036/5 Сайт Верховної Ради України] <br /> <br /> 2. [https://clarity-project.info/edr/25959301 НЕЗАЛЕЖНА ПРОФСПІЛКА ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ УКРАЇНИ]<br /> <br /> ==Примітки==</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=33231 2026-04-20T16:31:10Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Київець Олена Валеріївна<br /> |<br /> Фото = Київець Олена.jpeg<br /> |<br /> Дані = Народнв депутатка України (9 скликання)<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title= Київець Олена Валеріївна}}<br /> {{#seo:|description=Біографія, карʼєра, політичне досьє}}<br /> {{#seo:|url=https://dosye.info/Київець_Олена_Валеріївна}}<br /> {{#seo:|keywords=нардепи}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Київець Олена.jpeg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Київець Олена Валеріївна}} <br /> {{#seo:|article:tag=}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:Науковці]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Нардепи]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Київець Олена народилась 1 листопада 1977 року в м. Київ. <br /> <br /> Закінчила в 1999 році Національну академію внутрішніх справ України. <br /> <br /> Від 2001 працювала у Київському економічному університеті:<br /> <br /> 2009–2012 — завідувач відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства ВР України; <br /> <br /> 2013–2020 — професор кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України; <br /> <br /> від 2020 — професор кафедри міжнародного та європейського права Київського економічного університету (обидва — Київ). <br /> <br /> 20 квітня 2026 року Центральна Виборча комісія Комісія визнала Олену Київець обраною народною депутаткою України.<br /> <br /> ==Політичне досьє==<br /> У 2020 році стала головою партії &quot;Довіра&quot;, лідером якої є нардеп [[Кулинич, Олег Иванович|Олег Кулініч]].<br /> <br /> У 2019 році невдало балотувалась до Верховної Ради 9 скликання від партії &quot;Слуга народу&quot; у непрохідній частині списку (№161), як безпартійна.<br /> <br /> У тому ж році стала помічницею на платній основі нардепа-самовисуванця Олега Кулініча.<br /> <br /> Спільно із ще однією помічницею Кулініча у тому ж році створила громадську організацію &quot;Центр законотворення та правової експертизи&quot;.<br /> <br /> У 2016 році стала співзасновницею громадської організації &quot;Ліга професорів права&quot;. Співзасновником цієї ГО також був майбутній голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.<br /> <br /> У 2015 році була співзасновницею ГО &quot;Українська аграрна асоціація – Київ&quot;.<br /> <br /> У 2012-2019 роках була помічницею на громадських засадах нардепа Олега Кулініча у 7 і 8 скликанні Верховної Ради.<br /> <br /> У 2009 році була співзасновницею громадської організації &quot;Асоціація юристів міжнародного права&quot;.<br /> <br /> ==Сім`я==<br /> Батько - Валерій Олександрович Глушков, доктор юридичних наук, професор. <br /> <br /> ==Звання, чини, регалії==<br /> Доктор юридичних наук (2012), професор (2013).</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=33230 2026-04-20T16:30:22Z

<p>Colonel: Створена сторінка: {{Персоналії | ПІБ = Київець Олена Валеріївна | Фото = Київець Олена.jpeg | Дані = Народнв депутатка України (9 скликання) | Блог= | }} {{#seo:|title= Київець Олена Валеріївна}} {{#seo:|description=Біографія, карʼєра, політичне досьє}} {{#seo:|url=https://dosye.info/Київець_Олена_Валеріївна}} {...</p> <hr /> <div>{{Персоналії<br /> |<br /> ПІБ = Київець Олена Валеріївна<br /> |<br /> Фото = Київець Олена.jpeg<br /> |<br /> Дані = Народнв депутатка України (9 скликання)<br /> |<br /> Блог=<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title= Київець Олена Валеріївна}}<br /> {{#seo:|description=Біографія, карʼєра, політичне досьє}}<br /> {{#seo:|url=https://dosye.info/Київець_Олена_Валеріївна}}<br /> {{#seo:|keywords=нардепи}} <br /> {{#seo:|image=Файл:Київець Олена.jpeg}} <br /> {{#seo:|image:alt=Київець Олена Валеріївна}} <br /> {{#seo:|article:tag=}} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Юристи]] [[Category:Науковці]] [[Category:Слуга народа]] [[Category:Народні депутати]] [[Category:Київські]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Київець Олена народилась 1 листопада 1977 року в м. Київ. <br /> <br /> Закінчила в 1999 році Національну академію внутрішніх справ України. <br /> <br /> Від 2001 працювала у Київському економічному університеті:<br /> <br /> 2009–2012 — завідувач відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства ВР України; <br /> <br /> 2013–2020 — професор кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України; <br /> <br /> від 2020 — професор кафедри міжнародного та європейського права Київського економічного університету (обидва — Київ). <br /> <br /> 20 квітня 2026 року Центральна Виборча комісія Комісія визнала Олену Київець обраною народною депутаткою України.<br /> <br /> ==Політичне досьє==<br /> У 2020 році стала головою партії &quot;Довіра&quot;, лідером якої є нардеп [[Кулинич, Олег Иванович|Олег Кулініч]].<br /> <br /> У 2019 році невдало балотувалась до Верховної Ради 9 скликання від партії &quot;Слуга народу&quot; у непрохідній частині списку (№161), як безпартійна.<br /> <br /> У тому ж році стала помічницею на платній основі нардепа-самовисуванця Олега Кулініча.<br /> <br /> Спільно із ще однією помічницею Кулініча у тому ж році створила громадську організацію &quot;Центр законотворення та правової експертизи&quot;.<br /> <br /> У 2016 році стала співзасновницею громадської організації &quot;Ліга професорів права&quot;. Співзасновником цієї ГО також був майбутній голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.<br /> <br /> У 2015 році була співзасновницею ГО &quot;Українська аграрна асоціація – Київ&quot;.<br /> <br /> У 2012-2019 роках була помічницею на громадських засадах нардепа Олега Кулініча у 7 і 8 скликанні Верховної Ради.<br /> <br /> У 2009 році була співзасновницею громадської організації &quot;Асоціація юристів міжнародного права&quot;.<br /> <br /> ==Сім`я==<br /> Батько - Валерій Олександрович Глушков, доктор юридичних наук, професор. <br /> <br /> ==Звання, чини, регалії==<br /> Доктор юридичних наук (2012), професор (2013).</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%AF%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87,_%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=33229 2026-04-19T13:50:21Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Янукович Виктор Викторович<br /> |<br /> Фото = Янукович Виктор Викторович.jpg<br /> |<br /> Данные = Младший сын Президента Украины и почетного лидера Партии регионов [[Янукович, Виктор Федорович | Виктора Януковича]]. Народный депутат Украины V, VI, VII cозывов. Автогонщик.<br /> |<br /> Блог = https://www.facebook.com/YanukovichVV?fref=ts<br /> |<br /> }}<br /> [[Category: Персоны]] [[Category: Политики]] [[Category: Нардепы]] [[Category: ВР VII созыва]] [[Category: Партия регионов]] [[Category: Спортсмены]] [[Category: Донецкие]] [[Category: Раки]]<br /> <br /> 20 марта 2015 года в районе семи часов вечера Виктор Янукович утонул, во время рыбалки на озере Байкал.&lt;ref&gt;[http://xn--j1aidcn.org/виктор-янукович-младший-утонул-на-озе/ Виктор Янукович-младший утонул на озере Байкал]&lt;/ref&gt; Иркутское ГУ МЧС России сообщило о провале автомобиля «Фольксваген» под лед и одном погибшем. Пятеро человек, которым удалось покинуть тонущий «Фольксваген», были найдены и доставлены в н.п. Сахюрта на судне на воздушной подушке «Хивус-10». Спасатели Сахюртинского ПСП по предполагаемым координатам при помощи GPRS вернулись к месту провала автомобиля и в полынье обнаружили тело водителя. Виктора Януковича-младшего хоронят в Крыму. <br /> <br /> == Биография ==<br /> Родился 16 июля 1981 года в городе Енакиево Донецкой области. В 2003 году окончил Донецкий национальный университет по специальности &quot;Экономика предприятия&quot;. <br /> <br /> *07-11.2004 - Первый заместитель генерального директора ООО &quot;[[БК]]&quot; в Донецке.<br /> *11.2005 - Заместитель председателя Всеукраинской молодежной общественной организации &quot;Союз молодежи регионов Украины&quot; (молодежное крыло Партии регионов). По совместительству - первый заместитель гендиректора ООО &quot;[[БК-Инжиниринг]]&quot;. <br /> *С 05.2006 - Народный депутат Украины V и VI созывов от [[Партия регионов (ПРУ) | Партии регионов]]. В Верховной Раде V созыва занимал пост главы подкомитета по вопросам автомобильного транспорта Комитета по вопросам транспорта и связи. В VI созыве - член Комитета по вопросам транспорта и связи. <br /> *06.2002-09.2004 - Вице-президент Донецкой областной общественной организации &quot;Региональный центр &quot;Содействие&quot; (на общественных началах).&lt;ref&gt;[http://file.liga.net/person/247.html Янукович Виктор (младший). Досье. Лига]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://files.korrespondent.net/politics/yanukowich/310623 Виктор Янукович-младший. Корреспондент]&lt;/ref&gt;<br /> *С ноября 2012 года народный депутат Верховной Рады Украины VII созыва, №22 в партийном списке ПР. Член комитета Верховной Рады по вопросам информатизации и информационных технологий.<br /> <br /> Увлекается кулинарией, портретной фотосъемкой, занимался продажей и ремонтом машин. Увлекается техническим усовершенствованием машин и тюнингом. С друзьями сделал несколько всеукраинских проектов по автотюнингу. <br /> <br /> Предпочитает сухое белое вино.<br /> <br /> Любит слушать песни Розенбаума, Высоцкого, «Любэ», «HIM», «Rammstein», ДДТ, «Машину времени», «Грин Грей», «Вопли Видоплясова».<br /> <br /> == Семья ==<br /> {{<br /> Связи|<br /> Заголовок = Семья и связи |<br /> <br /> Семья =[[Файл:Семья Януковичей.jpg | thumb | right | 200 px |Семья Януковичей]]<br /> *[[Корочанская, Ольга Станиславовна | Ольга Станиславовна]], жена, юрист<br /> *[[Янукович, Виктор Федорович | Янукович Виктор Федорович]], Президент Украины и Почетный Лидер Партии регионов, папа <br /> *[[Янукович, Людмила Александровна]], мама<br /> *[[Янукович, Александр Викторович | Янукович Александр Викторович]], старший брат <br /> *[[Корочанский, Станислав Иванович | Корочанский Станислав Иванович]], тесть Виктора Януковича-младшего, до апреля 2009 года возглавлял БЮТ в Соледаре. Потом вышел из независимого профсоюза, и из партии ”[[Батьківщина, Всеукраинское объединение | Батькивщина]]”. Вступил в [[Партия регионов (ПРУ)|Партию регионов]]. Полтора месяца до свадьбы дочери с должности механика цеха на ”Артемсоли” поднялся до замдиректора по технике безопасности.&lt;ref name=&quot;vvy&quot;&gt;[http://gazeta.ua/ru/post/303859 Виктор Янукович-младший встречался с невестой около года]&lt;/ref&gt;<br /> *[[Корочанская, Елена Федоровна | Корочанская, Елена Федоровна]]. теща Виктора Януковича-младшего, учительница английского языка<br /> *[[Корочанская, Анна Станиславовна | Корочанская, Анна Станиславовна]], сестра жены (1988), художник-модельер и стилист, живет в Киеве.&lt;ref&gt;[http://tabloid.pravda.com.ua/focus/4a76ba75707a2/ У сім'ї Януковича - рімейк історії &quot;Ромео і Джульєтти&quot;?]&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;vvy&quot;/&gt;<br /> Имеет сына Илью, 2010 года рождения.<br /> <br /> |<br /> Кумовья = <br /> <br /> *Брат [[Янукович, Александр Викторович|Александр Янукович]], казначей «Президентской семьи», одного из четырех донецких субкланов.<br /> *Виталий Хомутынник (нардеп от ПРУ еще однин «крестник» президента) .<br /> <br /> |<br /> Близкие связи = <br /> <br /> *Игорь Франчук (экс-зять второго президента Украины Леонида Кучмы)<br /> *[[Ахметов, Ринат Леонидович| Ринат Ахметов]]<br /> *[[Катеринчук, Николай Дмитриевич|Николай Катеринчук]] (юрист НУНС)<br /> *Алексей Резников (депутат Киевсовета, автогощик)<br /> *Шеварнадзе Георгий-младший (племянник второго президента Грузии)<br /> *[[Богатырева, Раиса Васильевна|Раиса Богатырева]]<br /> *Эльбрус Тедеев (нардеп)<br /> <br /> |<br /> Проблемные связи =<br /> |<br /> Опасные связи =<br /> <br /> }}<br /> <br /> ==Личное дело ==<br /> *Усовершенствовал 323-ю &quot;Мазду&quot; и выставил её в 1998 году в Киеве на выставке. Тогда сыну губернатора (ставленника ОПГ «Люкс») было не больше 17 лет.<br /> <br /> *Дважды возникала информация о ДТП с участием Януковича-младшего.<br /> <br /> Позже занимался строительным бизнесом, поучаствовал в проектировании гостиничных комплексов &quot;Донбасс-палас&quot; и &quot;Виктория&quot; в Донецке. Работал на руководящих должностях в различных компаниях: «Региональный центр», ООО «БК-Инжиниринг», «Эльбокс», «Аларм-сервис», общем бизнесе с [[Ахметов, Ринат Леонидович|Ахметовым]] и крымским «любым друзем» главы ПРУ [[Пригодский, Антон Викентьевич|Антоном Пригодским]], видимо, контролируя долю Президентской Семьи. (Статья о Саше ибн Вкторе)<br /> <br /> Согласно декларации о доходах за 2009 год он получил 182 тысячи гривен зарплаты народного депутата, а также 34 тысячи гривен материальной помощи. <br /> <br /> *По данным [[УП]], ездит на автомобиле Range Rover номерной знак «АА 0518 АА» принадлежащем Госпредприятию «Автобаза Государственного управления делами». Раньше его использовал президент [[Ющенко, Виктор Андреевич | Виктор Ющенко]]. На автомобиле с сентября 2010 года незаконно установлены мигалки. Янукович арендует его у госпредприятия за 200 гривен за час эксплуатации (около $25). В 2009 году эксплуатация автомобиля обходилась ему примерно в 4 тысячи гривен (около $500) в месяц, в то время как аренда такого автомобиля в прокате стоит $200 в день. В то же время на автобазе заявляют, что договоров аренды с физическими лицами не заключают. &lt;ref name=&quot;vvy2&quot;&gt;[http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2011/02/11/5906084/ З президентського плеча]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> *В ноябре 2006 года появилась информация о том, что Виктор-младший со своим 30-летним знакомым и двумя девушками (нардепом и помощником нардепа [[Пригодский, Антон Викентьевич|Пригодского]]) устроил скандал с матами в «Борисполе» и наехав на стюардессу: «Ты на кого тюбик давишь, тетя? У вас что, каждую ночь будущие президенты летают?» &lt;ref name=&quot;vvy3&quot;&gt;[http://tribuna.com.ua/articles/socium/103068.htm Янукович-младший нахулиганил в &quot;Борисполе&quot;?]&lt;/ref&gt;.<br /> <br /> В результате вопрос о поведении Януковича поднимался даже на сессии Верховной Рады. Охрана пыталась его усмирить. После этого, как сообщает «Фраза», начальника охраны аэропорта уволили», – говорится в сообщении пресс-службы. &lt;ref name=&quot;vvy4&quot;&gt;[http://www.unian.net/rus/news/news-177079.html Янукович-младший устроил скандал в Борисполе?]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> В декабре 2006 года пообещал за клевету подать в суд на [[Григорович, Лилия Степановна|Лилию Григорович]] за якобы клевету об инциденте в «Борисполе». &lt;ref name=&quot;vvy1&quot;&gt;[http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2006/12/28/4411009/ Сын Януковича – чартером в США: чисто американское гостеприимство?]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ====Конфликты====<br /> Был недоволен деятельностью команды [[Добкин, Михаил Маркович|Добкина]] - [[Кернес, Геннадий Адольфович|Кернеса]] в Харькове.<br /> <br /> == Фамильные имения ==<br /> [[Файл:Крымская дача 9.jpg | thumb | right | 200 px | Чайный домик. Ялта ]] <br /> *[[Януковичи - Донецкие имения | Донецкие имения]]<br /> *[[Янукович - Межигорье | Межигорье]]<br /> *[[Януковичи - Сухолучье | Сухолучье]] <br /> *[[Януковичи - Черноморье | Черноморье]]<br /> *[[Януковичи - Мыс Айя | Мыс Айя]]<br /> *[[Януковичи - Оболонские Липки | Оболонские Липки]]<br /> <br /> == '''[[Янукович (младший) - видеохроники | ВИДЕО]]''' ==<br /> <br /> ==Увлечения==<br /> В конце 2005 года (ЦИК) задекларировал более 800000 у.е.<br /> <br /> Занимается автомобильными гонками (АТЛ-Трофи 2010), стендовой стрельбой, яхтингом (по некоторым данным, ему принадлежала яхта «Центурион»), бильярдом (Чемпион бильярдного турнира «Парламент-2006»), вейкбордом (разновидностью виндсерфинга)<br /> <br /> В собственности Януковича имеется квартира площадью 380 квадратных метров и жилой дом площадью 510 квадратных метров. Прописан в Киеве на улице Январского восстания.<br /> <br /> Пользуется Nokia-8800 за 2000 у.е. с титановым корпусом и носит часы Zenith (от 10000 у.е.).&lt;ref name=&quot;vvy0&quot;&gt;[http://www.rudenko.kiev.ua/persons/yanukovichvv Янукович Виктор-младший. ДОСЬЕ]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Звания, чины, регалии ==<br /> *Член Комитета Верховной Рады Украины по вопросам информатизации и информационных технологий.<br /> <br /> == Текущие сведения ==<br /> ==== Перераспределение собственности ====<br /> На Тернопольщину пришло перераспределение собственности. Нардепу Януковичу-младшему «бросилось в глаза» больше аграрное предприятие Тернопольщины, подконтрольное семьи экс-президента [[Ющенко, Виктор Андреевич|Ющенко]]. Сын [[Янукович, Виктор Федорович|Виктора Федоровича]] руками своего ставленника - министра доходов и сборов [[Клименко, Александр Викторович|Александра Клименко]] пытался поставить под контроль «Мрию». Брат экс-президента [[Ющенко, Петр Андреевич| Петр Ющенко]] обратился за помощью к [[Клюев, Андрей Петрович|Андрею Клюеву]], с которым имеет чрезвычайно дружеские отношения. Руководитель СНБО пытался привлечь «патриотический фактор», который поддерживает уже много лет. Из-за спешки возникла ошибка: Гусятинский район не входит в округ [[Головко, Михаил Иосифович|Михаила Головко]]. Это округ бютовца [[Апостол, Михаил Владимирович|Михаила Апостола]], не подконтролен регионалам. Никто не ожидал, что об этом узнают СМИ. Первым о оказии с «Мрией» сообщила интернет-газета «Обо всем».<br /> <br /> Михаил Головко «наломал дров» во время «общения с налоговиками». И настолько облажался, что [[Тягнибок, Олег Ярославович|Олег Тягнибок]] лично разрабатывает концепцию, как объяснить людям, почему нардеп-свободовец защищал бизнес, который финансирует Партию регионов.&lt;ref&gt;[http://provse.te.ua/2013/01/hubernatora-ternopilschyny-valentyna-hoptjana-zvilnyly-z-posady/ Губернатора Тернопільщини Валентина Хоптяна звільнили з посади]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ==== Янукович Виктор-младший против Азарова ====<br /> Виктор Янукович-младший повторно обратился к премьер-министру Украины [[Азаров, Николай Янович|Николаю Азарову]] относительно отмены спецпошлины на импорт автомобилей. Нардеп Янукович считает, что результат от введения спецпошлины неудовлетворительный.<br /> <br /> &quot;Со времени введения спецпошлины прошло уже 3 месяца - достаточный срок, чтобы понять, насколько эффективным было это мероприятие для развития национального автопрома. Результаты разочаровали. Сейчас продажа автомобилей &quot;национального производителя&quot; существенно уменьшилась по сравнению с 2012 годом&quot;, - заявил политик. По его мнению, введенные спецпошлины уже ухудшили экономические отношения Украины с Турцией и вызывают напряженность в отношениях со странами ЕС&lt;ref&gt;[http://censor.net.ua/news/247178/yanukovichmladshiyi_prosit_azarova_otmenit_spetsposhliny_na_avto_on_razocharovan Янукович-младший просит Азарова отменить спецпошлины на авто: он разочарован]&lt;/ref&gt;<br /> <br /> == Источники ==<br /> &lt;references/&gt;</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9&diff=33228 2026-04-18T16:06:51Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО =Ярослав Мудрий<br /> |<br /> Фото= Ярослав Мудрий.png<br /> |<br /> Данные = Великий князь, Правитель Київської Русі <br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Ярослав Мудрий}}<br /> {{#seo:|description=Великий князь}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/ Ярослав_Мудрий}}<br /> {{#seo:|keywords=Великі українці}} <br /> {{#seo:|image=Ярослав Мудрий.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ярослав Мудрий}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Великий князь Київський, князь Ростовський та Новгородський, під час правління якого Київська Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Видатний державний діяч і політик.<br /> Ярослав Мудрий народився в 980 році. Це другий син Володимира Красне Сонечко і злощасної полоцької князівни Рогнеди. Християнське іʼмя - Георгій або Юрій. <br /> <br /> В дитинстві він страждав від паралічу ніг. Параліч пройшов в 988 році після сильного нервового потрясіння, залишилася тільки хромота, яка йому зовсім не заважала. <br /> <br /> 15 липня 1015 році помер великий київський князь Володимир Свято-славович (Красне Сонечко) - четвертий із династії Рюриковичів. В останні тижні життя Володимир спробував передати престол всупереч усталеній традиції, одному із своїх молодших улюблених синів, народженому в християнському шлюбі від візантійської принцеси Анни - Борисові, з чим не могли змиритися старший син від Рогнеди Ярослав і його зведений старший брат Святополк. Отже по смерті Володимира київський престол захопив туровський князь Святополк Окаянний. Бажаючи усунути можливих суперників, Святополк убиває братів, князів ростовського Бориса, муромського Гліба, древлянського Святослава, намагається вбити і Ярослава, але його завчасно попереджує про небезпеку сестра Предслава. <br /> <br /> Ярослав у грудні 1015 року в битві під Любичем здобуває перемогу над Святославом і захоплює Київ.<br /> Але Святополк не змирився з поразкою і в 1018 році він разом з тестем, польським королем Бориславом Хоробрим завдає поразки Ярославові в битві на Бузі і відбиває Київ. Ярослав відступив до Новгорода, звідки мав намір відправитись у Скандинавію. Але новгородці порубали князівські тури і змусили Ярослава продовжити боротьбу. В битві на Альті 1018 року Святополк потерпів нищівну поразку і Ярослав знову зайняв Київ.<br /> <br /> Після перемоги над Святополком Ярослав почав боротьбу з іншим своїм братом - тмутараканським князем Мстиславом, який також пред'являв свої права на престол.<br /> В 1023 році між братами разгорілася відкрита війна. Мстислав рушив на північ, зібравши велику рать із підвладних йому народів, зокрема хазар і касогів. Він вибрав зручний час для походу: Ярослав знаходився в улюбленому Новгороді.<br /> <br /> Тмутараканська рать підійшла під самі стіни Києва, але городяни зачинили ворота і не прийняли Мстислава. На штурм міста Мстислав не зважився, відійшов до Чернігова і зайняв це стольне місто величезної землі, куди входила ледве не половина, включаючи всю північно - східну Русь. Ярослав звернувся по допомогу до варягів.<br /> <br /> Зустріч протиборчих сторін відбулася в 1024 році під містом Листвином, неподалік від Чернігова, в кромішній пітьмі, в дощ і грозу. Ярославова рать не витримала натиску Мстиславових полків і Ярослав утік, минаючи Київ, в Новгород. Русь, яка за часів Володимира Святославовича була єдиною, знову розкололася на дві частини. Ярослав зберіг за собою Новгород, Мстислав залишився володарем Чернігівської і Тмутараканської земель, не зважившись на захоплення руської столиці.<br /> <br /> Через два роки Ярослав, зібравши дружину на півночі, з'явився в Києві. Цього разу брати утримались від кровопролиття і уклали мир. Русь була розділена на дві частини.<br /> <br /> На початку 1030 років у Польщі, як і на Русі почалися міжусобиці. Скориставшись ситуацією, Ярослав у союзі з Мстиславом зібрали велике військо, відвоювали захоплені раніше поляками &quot;червінські міста&quot;.<br /> <br /> В 1036 році Мстислав помер, не маючи спадкоємців і його частина Русі відійшла до Ярослава.<br /> <br /> Так через двадцять з лишком років після смерті Володимира Русь знову стала єдиною.<br /> <br /> Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Київської Русі. Саме в цей час Київська Русь досягла зеніту своєї могутності і стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами. Ярослав поширив великокнязівську владу на захід від Чудського озера, на землі, загарбані Польщею. У 1043 р. організував похід проти Візантії, зміцнював південні кордони Русі, у 1036 р. вщент розгромив печенігів під Києвом. Він активно займався будівництвом. Так само, як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю. При ньому побудовані Золоті ворота, Храм Святої Софії. Князь також засновував і нові міста у віддалених куточках Київської Русі, наприклад, Ярославль. Продовжив будівництво “Змійових валів”, розпочате батьком і пересунув південні кордони Київської Русі на річку Рось.<br /> <br /> Він зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ – збірник законів «Руська Правда», створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.<br /> <br /> Тематичну електронну виставку підготовлено Відділом соціокультурної діяльності.<br /> <br /> Ставши &quot;самовластцем&quot;, Ярослав пішов по шляху батька. Він послав у великі міста і землі своїх синів і  вимагав від них повної  покори. У Новгород відправився старший син Володимир, а після його смерті- наступний по старшинству син Ізяслав. Святославові він віддав під керування Чернігівську землю. Всеволоду- зміцнілий на цей час Переяславль. Інші його сини були послані до Ростова, Смоленська, Володимир-Волинського.<br /> <br /> Відтворена єдність Русі, зосередження влади в руках великого князя, підпорядкування Києву окремих російських земель, за допомогою направлення туди великокнязівських синів-намісників стало тією політичною основою, на якій розвинулися нові господарські процеси, розквітли міста, ускладнилося громадське життя, рушила вперед культура країни.<br /> <br /> Останній великий напад кочівників-печенігів відбувся в 1036 році (до цього Русь більше десяти років жила у мирі і спокої). У цей час Ярослав залишив Київ і знаходився в Новгороді. Очевидно, цією обставиною, а також тим що не стало великого воїна Мстислава, і вирішили скористатися печеніги.<br /> <br /> Великий князь зібрав військо і знову це були варяги, новгородська дружина, ремісники, смерди. Ярослав спочатку пробився в Київ, а потім вийшов у чисте поле для вирішального бою. Весь день тривав бій, і лише в вечері русичі здолати печенігів. Від цієї поразки печеніги так і не змогли оправитись. Після 1036 року їхні набіги на Русь практично припинилися.<br /> <br /> У 1037 році Ярослав в ознаменування блискучої перемоги над печенігами і на місці битви заклав храм - собор Святої Софії. Він був названий, так само, як і головний собор Константинополя, і в тім була своя політична символіка.<br /> <br /> Територія Києва, яка значно збільшилась, була обнесена високими валами. Довжина цих гіганських земельних стін, висота яких досягала 14 і ширина 16-18 метрів дорівнювала 3.5 км. Територія, оточена новою лінією укріплень у 7 разів перевищувала первісну і сягала 72 га. Перед валом знаходився глибокий рів, а вал доповнювала стіна з дубових колод. Місто Ярослава мало троє воріт. Золоті ворота були головним парадним вʼїздом в центральну частину міста.<br /> <br /> 1037 рік став знаменним ще і тим, що у цей час зароджується російське літописання. Створюється Найдавніший літописний російський звід. Його зв'язують з будівництвом Софійського собору, який відразу став не тільки релігійним, але й духовним центром країни.<br /> <br /> Виникла найдавніша частина збірника норм давньоруського права - &quot;Правда Ярослава&quot; (&quot;Руська Правда&quot;), норми якої діяли на всій території Русі.<br /> <br /> Після 1036 року обʼєднана Русь нарешті змогла знайти власного метрополита. Ярослав лише утверджувався як Великий князь Русі, він потребував не тільки ідеологічної підтримки всередині країни, але й доброзичливого політичного клімату за рубежем. Тому запрошено було митрополита з Константинополя, що відразу ж нормалізувало русько-візантійські відносини і стабілізувало міжнародні зв'язки Русі.<br /> <br /> Усі вказує на те, що об'єднання Русі Ярославом стало поворотним пунктом у багатьох відношеннях. Прийняття першого на Русі зводу законів, упорядкування церквовной організації, початок складання нового літописного зводу - були тими рисами державного, релігійного, культурного життя Русі, що як би підкреслили цей знаменний поворот.<br /> <br /> З великою наполегливістю Ярослав Володимирович продовжував зовнішню політику свого батька і діда. Але він розширив її масштаби, удосконалював методи її проведення відповідно до зростаючої господарськї, військової, політичної міці держави. Він затвердив владу Русі на західному березі Чудского озера і вивів руські кордони до Прибалтики. Тут було засноване місто Юр'єв (нинішній естонський Тарту). Місто одержало свою назву на честь Ярослава (Георгій - Юрій його християнське ім'я). Ярослав неодноразово починав походи на войовниче балтійське плем'я ятвягів; у літописах згадуються і його походи на Литву. Таким чином  Ярослав прагнув забезпечити вихід Русі до Балтійського моря, зміцнити безпеку її північно-західних кордонів.<br /> <br /> Ще в 30-і роки 11 століття Русь продовжувала успішне протиборство з Польщею. Але після того, як були відвойовані &quot;Червінскі міста&quot; Польща потерпала від впливу Німецькій імперії і Чехії, а також прибалтійських слов'янських язичницьких племен, і потребувала підтримки з боку Русі. Союз двох держав був скріплений династичними шлюбами: польський король одружився на сестрі Ярослава Добронігою (християнське ім'я Марія), а старший син Ярослава Ізяслав - з сестрою Казимира. <br /> <br /> Русь надала Польщі допомогу у війнах з Чехією і прибалтійськими слов'янами.<br /> На півночі Русь зв'язували тісні дружні відносини зі Швецією. Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Інгігердою (Іриною). Добрими були відносини і з Норвегією, куди була видана заміж за норвезького короля молодша дочка Ярослава Єлизавета.<br /> <br /> Після довгого періоду мирних відносин з Візантією Русь при Ярославі почала нову війну з великою імперією. Приводом послужила розправа з руськими купцями в Константинополі.<br /> <br /> Велика руська рать на чолі з старшим сином Ярослава Володимировича рушила на турах до Константинополя. Але біля західних берегів Чорного моря флот потрапив у бурю, що розметала і потопила частину руських кораблів. Біля шести тисяч воїнів на чолі з воєводою Вишатою висадилися на сушу, інші морем рушили назад.<br /> Довідавшись про це, імператор Костянтин Мономах наказав переслідувати руський флот і знищити руське військо. Але в морському бою русичі завдали поразки грекам і лише після цього вирушили на батьківщину.<br /> <br /> Доля сухопутних військ була трагічною. Греки оточили і взяли в полон загін Вишати, багатьох з них осліпили і відпустили на всі чотири сторони для залякування Русі. Довго ще по руських селах і містах бресли нещасні сліпці, пробираючись до рідних домівок.<br /> <br /> Лише в 1046 році Русь уклала новий мирний договір з Візантією. В знак поновлення дружніх зв'язків між двома країнами був улаштований шлюб візантійської принцеси, дочки Костянтина Мономаха, і четвертого сина Ярослава - Всеволода. У 1053 році у молодої пари народився син, якого назвали на честь діда Володимиром, а в християнстві дали йому, як і діду, ім'я Василь. Це був майбутній великий київський князь Володимир Мономах.<br /> <br /> Цей шлюб лише підкреслив, як виріс за останнє десятиліття мужнародний авторитет Русі. Русь воістину стала Європейською державою. З її політикою рахувалися Німецька імперія, Візантія, Швеція, Польща, Норвегія, Чехія, Угорщина, та інші європейські країни. На сході аж до низовин Волги в неї тепер практично не було суперників. Її кордони простягалися від Карпат до Ками, від Балтійського моря до Чорного.<br /> <br /> Ріст міжнародного престижу Русі підтверджували і династичні шлюби київського князівського дому. Усі сини Ярослава були одружені на можновладних принцесах - Візантії, Польщі, Німеччини. Його дочки були видані заміж за правителів різних країн. Старша Ганна - за французького короля Генріха 1, Анастасія - за угорського короля Андрія, молодша красуня Єлизавета - за норвезького короля Гарольда.<br /> <br /> Цікава доля цих жінок. Після смерті чоловіка Ганна Ярославівна під час малолітства сина була регентшею Франції, Єлизавета після загибелі на війні короля Гарольда удруге вийшла заміж за короля Данії і відігравала велику роль у європейській політиці.<br /> <br /> Ярослав помер 1054 році, за деякими даними він прожив 75 років і помер на 76-му році життя. <br /> <br /> ==Сім'я==<br /> Батько Володимир Великий, мати полоцька князівна Рогнеда. Рідні брати - 4 сини від цього шлюбу: Ізяслав, Мстислав, сам Ярослав і Всеволод. Старший брат Вишеслав.<br /> <br /> [[Файл:Фрески родини Мудрого.png|міні|Копія замальовки фресок з родиною Ярослава Мудрого у Софійському соборі 1651 року Абрагама ван Вестерфельда (оригінал вище є вцілілим фрагментом, що був видозмінений подальшою «реставрацією»); Ярослав зображений з макетом Софійського собору; за іншою версією на фресках було зображено родину Володимира, а не його сина Ярослава, і він, а не Ярослав, зображений з макетом храму, який можливо представляє Десятинну церкву, а не Софію]]<br /> <br /> ====Усі брати і сестри:====<br /> <br /> Вишеслав - князь новгородський (990—1010).<br /> <br /> Ізяслав - князь полоцький (бл.990—1001).<br /> <br /> Святополк - князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019).<br /> <br /> Святослав - князь древлянський (990—1015).<br /> <br /> Мстислав - князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036).<br /> <br /> Предслава - наложниця польського короля Болеслава.<br /> <br /> Всеволод - князь володимирський (990—1008/1013).<br /> <br /> Станіслав - князь смоленський (990—1015).<br /> <br /> Судислав - князь псковський (1014—1036).<br /> <br /> Борис - князь ростовський (1010—1015).<br /> <br /> Гліб - князь муромський (1013—1015). <br /> <br /> Прямислава Ласло Лисий, угорський князь.<br /> <br /> NN Володимирівна Бернгард II, маркграф Північної марки. <br /> <br /> Позвізд - мав володіння на Волині. <br /> <br /> Добронега - Каземир I, князь польський.<br /> <br /> *1-ша дружина: Анна.<br /> Ілля - князь новгородський.<br /> <br /> *2-га дружина:Інгігерда Улофсдоттір Шведська — донька шведського короля Улофа III, Шетконунга, яка після хрещення отримала ім'я Ірина.<br /> <br /> Володимир Ярославович - можливо був одружений з Одою, дочкою графа Леопольда зі Штаде біля Бремену. <br /> <br /> Ізяслав Ярославович - в 1040 був одружений із Ґертрудою, дочкою польського князя Мешка II. <br /> <br /> Святослав Ярославович - був одружений з Одою, внучкою цісаряГенріха II. <br /> <br /> Всеволод Ярославович - улюблений син Ярослава, в 1046 був одружений із Марією, дочкою імператора Костянтина Мономаха. Від шлюбу народився Володимир Мономах. <br /> <br /> Ігор Ярославович - чоловік німецької принцеси Кунігунди, графині Орламіндської. Вячеслав Ярославович - був одружений з Одою Штаденською. <br /> <br /> Єлизавета Ярославна (Еллісіф) - королева Норвегії, дружина короля Гаральда III Сурового, потім дружина короля Данії Свейна II Данського. <br /> <br /> Анастасія Ярославна (Аґмунда) - королева Угорщини, дружина короля Андраша.<br /> <br /> Ання Ярославна - королева Франції, дружина короля Генріха І.<br /> <br /> Агата Київська - дружина англійського короля Едварда Вигнанця, ймовірно дочка Ярослава.<br /> <br /> ==Цікаві факти== <br /> *Свідчення про вік Ярослава представляють антропологічні дослідження його скелета. У 1939—1940 роках Саркофаг Ярослава Мудрого розкривали для проведення експертизи скелета князя. Виявили його зріст на момент смерті - 172-176 см, а варто припустити, що в молодості він був ще вищим. Виявили перелом кісток, а також спадкову хворобу Пертеса. Але окрім іншого, вдалося визначити ще й вік князя на час його смерті - 65-70 років. Пізніші літописи, серед яких були Тверські та Густинські, свідчили, що до 2 років княжич не міг ходити, а зцілення відбулося незадовго до хрещення. На основі цих свідчень, а також антропологічних досліджень скелета Ярослава, Дмитро Рохлін вирішив датувати його народження 986 роком.<br /> <br /> *Найранішою датою, зважаючи на саме 70-річний вік Ярослава при смерті можна було б назвати 21 лютого 983 року. Зважаючи на те, що Ярослав був одним із 5 найстарших синів Володимира (Вишеслав, Ізяслав, Стополк, сам Ярослав, Мстислав Хоробрий), а корінь «Яро» означав весну, можна припустити, що Ярослав народився навесні 983 року і помер у 70-річному (майже 71) віці.<br /> <br /> *За однією з версій, мощі Ярослава зникли між 1940 і 2009 роком. Ймовірно, що у 1943 році мощі Ярослава вивезено за кордон, і нині вони зберігаються в українській діаспорі.<br /> <br /> *За життя Ярослава називали Кульгавим або Хромцем (згідно з літописами). Є дані, що князь мав фізичну ваду - кульгав на праву ногу. Права нога Ярослава була довшою за ліву через пошкодження тазостегнового та колінного суглобів унаслідок спадкової хвороби Пертеса та пізнішого поранення. В Іпатійському Літописі (РІК 6524 [1016]), у розповіді про війну Ярослава із Святославом читаємо: <br /> <br /> {{Цитата| … Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони насупроти обаполи Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних. І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега [і] говорячи: &quot;Чого прийшли ви зі шкандибою оцим?&quot; }}<br /> <br /> *У вересні 2009 року українські науковці почали дослідження останків київського князя Ярослава Мудрого, які, як були впевнені дослідники, лежать у саркофазі Софійського собору в Києві. Стояло завдання визначити, як виглядав князь, на які хвороби хворів, скільки років прожив, від чого помер. Однак науковці прийшли до абсолютно непередбачуваних висновків.<br /> <br /> [[Файл:Саркофаг Ярослава Мудрого.png|left|300px|thumb | Саркофаг Ярослава Мудрого в Софії Київській, фото Захід.нет]]<br /> <br /> Науковці встановили, що за останні сто років саркофаг відкривали тричі. У 1936 році знайшли купу перемішаних кісток і визначили, що там знаходяться два кістяки: чоловічий, жіночий і кілька кісточок дитини. У 1939 році останки вивезли в Ленінградський інститут антропології для дослідження. А вже у 1964 році - ковчег повернули на місце в саркофаг. Але з Ленанграда останки повернулися ще в 1940 році й зберігалися у фондах. А коли відкрили саркофаг 2009 року, то виявили тільки один скелет, і були впевнені, що це Ярослав Мудрий. Насправді то був жіночий скелет. Надалі керувала організаційною і пошуковою роботою з пошуку таємничо зниклих останків Ярослава Мудрого Неля Куковальська.<br /> <br /> *Після томографічних, антропологічних, рентгеноскопічних досліджень з'ясувалося, що в саркофазі - останки жінки. На основі сучасних методів вдалося визначити, що незнайомка з саркофагу має антропологічні характеристики скандинавського типу. Науковці припустили, що скелет зі Софії Київської належить дружині Ярослава Інгігердою (у хрещенні Ірині).<br /> <br /> За літописами, Інгігерда померла в 1050 році, приблизно у 50-річному віці, що відповідає орієнтовному вікові жінки, чиї кістки виявили в саркофазі. По-друге, кістки черепа підтверджують, що скелет належить до скандинавського типу, а Інгігерда була дочкою шведського короля. По-третє, офіційно вважається, що дружина Ярослава похована в Софійському соборі в Новгороді. Але при цьому існує паралельна версія, що вона покоїться в Софії Київській. Є ще один чинник. Відомий ленінградський антрополог Вольф Гінзбург, під керівництвом якого проводилося дослідження обох скелетів у 1939 році, тоді ж домігся дозволу проводити дослідження останків, які нібито належать Інгігерді, у Новгороді. За його звітом, новгородське поховання теж належить до XI століття, також переважає скандинавська расова відмінність, а череп схожий на той, що в похованні у Києві, але та жінка померла більш молодою - в 30-35 років.<br /> <br /> *На думку професора-антрополога Сергія Сегеди, який входить до складу комісії з вивчення останків, останки з Новгорода могли належати дружині Ярослава Ганні, але точно стверджувати не можна. За деякими літописними джерелами, це перша дружина Ярослава. Про неї мало що відомо, набагато більше інформації про другу дружину, Інгігерду. <br /> <br /> *Ярослав Мудрий правив понад 35 років, в той час Русь була найбільшою країною Європи, досягнувши могутності й розквіту. У шлюбі зі шведською принцесою Інгігердою (у хрещенні – Ірина) у них народилися десятеро дітей. Донька Єлизавета стала королевою Норвегії, а потім Данії, Анастасія – Угорщини, Анна – Франції, Агата – була дружиною англійського короля Едварда Вигнанця. Сини ж були зятями німецьких та польських правителів, імператорів Візантії та Священної Римської імперії. Такими монархічними шлюбами руський князь ще більше посилив свій вплив і зв’язки в середньовічній Європі.<br /> <br /> *Князь заснував кілька нових міст: Корсунь, Юр’їв (тепер – Біла Церква), ще один Юр’їв у сучасній Естонії (зараз – Тарту), Ярославль у Росії та Яро́слав у Польщі, Дорогичин. Назва Юр’їв пов’язана з християнським іменем князя Юрій (Георгій), яке він отримав після хрещення.<br /> <br /> *Він продовжив поширення християнства, розпочате його батьком Володимиром Великим, який охрестив Русь у 988 році, навертав язичників. Цей процес тривав ще довго після смерті князя. Як зазначає ПЦУ, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення лише в 1227 році. Князь канонізував руських святих: княгиню Ольгу, Федора та Івана, яких вбили язичники у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.<br /> <br /> * Князь Ярослав збудував багато церков. Найвизначніша святиня, що збереглася донині, – собор Святої Софії у Києві. <br /> {{Цитата| Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу».}}<br /> – писав про неї митрополит Іларіон, який був свідком будівництва. А ще – храми святого Георгія і святої Ірини, Благовіщення на Золотих Воротах й інші.<br /> *Князь Ярослав отримав ім’я Мудрий за поширення освіти і писемності на Русі. У той час монастирі стали осередками культури, освіти та науки. При Софії Київській започаткували першу школу та бібліотеку, де переписували і перекладали книги з грецької мови на слов’янську, вели літопис. Перша книгозбірня у Святій Софії налічувала понад 500 книг. Його донька Анна як придане привезла з Києва у Францію Реймське євангеліє.<br /> <br /> *Ярослав Мудрий вперше спробував встановити автокефалію Церкви. Він утворив Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріархові, але мала певну автономію. У 1051 році собор єпископів обрав митрополитом Київським пропонованого князем кандидата – священника церкви Спаса з Берестова Іларіона.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> 1. [http://www.nbuv.gov.ua/node/6173 Ярослав Мудрий ( 978 – 1054), Великий князь Київський, державний та політичний діяч Київської Русі / Національна бібліотека України імені Вернадського ] <br /> <br /> 2. [https://osvita.ua/vnz/reports/history/4696/ Ярослав Мудрий - державний діяч<br /> / Вища освіта в Україні]<br /> <br /> 3. [https://zaxid.net/prosvititel_rusi_i_mogutniy_knyaz_den_vshanuvannya_pamyati_yaroslava_mudrogo_n1604375 Тесть Європи і просвітитель Русі: цікаві факти про князя Ярослава Мудрого<br /> https://zaxid.net/news/ / Захід.нет]</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9&diff=33227 2026-04-18T16:06:25Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО =Ярослав Мудрий<br /> |<br /> Фото= Ярослав Мудрий.png<br /> |<br /> Данные = Великий князь, Правитель Київської Русі <br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Ярослав Мудрий}}<br /> {{#seo:|description=Великий князь}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/ Ярослав_Мудрий}}<br /> {{#seo:|keywords=Великі українці}} <br /> {{#seo:|image=Ярослав Мудрий.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ярослав Мудрий}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]] [[Category:Державний та політичний діяч]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Великий князь Київський, князь Ростовський та Новгородський, під час правління якого Київська Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Видатний державний діяч і політик.<br /> Ярослав Мудрий народився в 980 році. Це другий син Володимира Красне Сонечко і злощасної полоцької князівни Рогнеди. Християнське іʼмя - Георгій або Юрій. <br /> <br /> В дитинстві він страждав від паралічу ніг. Параліч пройшов в 988 році після сильного нервового потрясіння, залишилася тільки хромота, яка йому зовсім не заважала. <br /> <br /> 15 липня 1015 році помер великий київський князь Володимир Свято-славович (Красне Сонечко) - четвертий із династії Рюриковичів. В останні тижні життя Володимир спробував передати престол всупереч усталеній традиції, одному із своїх молодших улюблених синів, народженому в християнському шлюбі від візантійської принцеси Анни - Борисові, з чим не могли змиритися старший син від Рогнеди Ярослав і його зведений старший брат Святополк. Отже по смерті Володимира київський престол захопив туровський князь Святополк Окаянний. Бажаючи усунути можливих суперників, Святополк убиває братів, князів ростовського Бориса, муромського Гліба, древлянського Святослава, намагається вбити і Ярослава, але його завчасно попереджує про небезпеку сестра Предслава. <br /> <br /> Ярослав у грудні 1015 року в битві під Любичем здобуває перемогу над Святославом і захоплює Київ.<br /> Але Святополк не змирився з поразкою і в 1018 році він разом з тестем, польським королем Бориславом Хоробрим завдає поразки Ярославові в битві на Бузі і відбиває Київ. Ярослав відступив до Новгорода, звідки мав намір відправитись у Скандинавію. Але новгородці порубали князівські тури і змусили Ярослава продовжити боротьбу. В битві на Альті 1018 року Святополк потерпів нищівну поразку і Ярослав знову зайняв Київ.<br /> <br /> Після перемоги над Святополком Ярослав почав боротьбу з іншим своїм братом - тмутараканським князем Мстиславом, який також пред'являв свої права на престол.<br /> В 1023 році між братами разгорілася відкрита війна. Мстислав рушив на північ, зібравши велику рать із підвладних йому народів, зокрема хазар і касогів. Він вибрав зручний час для походу: Ярослав знаходився в улюбленому Новгороді.<br /> <br /> Тмутараканська рать підійшла під самі стіни Києва, але городяни зачинили ворота і не прийняли Мстислава. На штурм міста Мстислав не зважився, відійшов до Чернігова і зайняв це стольне місто величезної землі, куди входила ледве не половина, включаючи всю північно - східну Русь. Ярослав звернувся по допомогу до варягів.<br /> <br /> Зустріч протиборчих сторін відбулася в 1024 році під містом Листвином, неподалік від Чернігова, в кромішній пітьмі, в дощ і грозу. Ярославова рать не витримала натиску Мстиславових полків і Ярослав утік, минаючи Київ, в Новгород. Русь, яка за часів Володимира Святославовича була єдиною, знову розкололася на дві частини. Ярослав зберіг за собою Новгород, Мстислав залишився володарем Чернігівської і Тмутараканської земель, не зважившись на захоплення руської столиці.<br /> <br /> Через два роки Ярослав, зібравши дружину на півночі, з'явився в Києві. Цього разу брати утримались від кровопролиття і уклали мир. Русь була розділена на дві частини.<br /> <br /> На початку 1030 років у Польщі, як і на Русі почалися міжусобиці. Скориставшись ситуацією, Ярослав у союзі з Мстиславом зібрали велике військо, відвоювали захоплені раніше поляками &quot;червінські міста&quot;.<br /> <br /> В 1036 році Мстислав помер, не маючи спадкоємців і його частина Русі відійшла до Ярослава.<br /> <br /> Так через двадцять з лишком років після смерті Володимира Русь знову стала єдиною.<br /> <br /> Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Київської Русі. Саме в цей час Київська Русь досягла зеніту своєї могутності і стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами. Ярослав поширив великокнязівську владу на захід від Чудського озера, на землі, загарбані Польщею. У 1043 р. організував похід проти Візантії, зміцнював південні кордони Русі, у 1036 р. вщент розгромив печенігів під Києвом. Він активно займався будівництвом. Так само, як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю. При ньому побудовані Золоті ворота, Храм Святої Софії. Князь також засновував і нові міста у віддалених куточках Київської Русі, наприклад, Ярославль. Продовжив будівництво “Змійових валів”, розпочате батьком і пересунув південні кордони Київської Русі на річку Рось.<br /> <br /> Він зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ – збірник законів «Руська Правда», створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.<br /> <br /> Тематичну електронну виставку підготовлено Відділом соціокультурної діяльності.<br /> <br /> Ставши &quot;самовластцем&quot;, Ярослав пішов по шляху батька. Він послав у великі міста і землі своїх синів і  вимагав від них повної  покори. У Новгород відправився старший син Володимир, а після його смерті- наступний по старшинству син Ізяслав. Святославові він віддав під керування Чернігівську землю. Всеволоду- зміцнілий на цей час Переяславль. Інші його сини були послані до Ростова, Смоленська, Володимир-Волинського.<br /> <br /> Відтворена єдність Русі, зосередження влади в руках великого князя, підпорядкування Києву окремих російських земель, за допомогою направлення туди великокнязівських синів-намісників стало тією політичною основою, на якій розвинулися нові господарські процеси, розквітли міста, ускладнилося громадське життя, рушила вперед культура країни.<br /> <br /> Останній великий напад кочівників-печенігів відбувся в 1036 році (до цього Русь більше десяти років жила у мирі і спокої). У цей час Ярослав залишив Київ і знаходився в Новгороді. Очевидно, цією обставиною, а також тим що не стало великого воїна Мстислава, і вирішили скористатися печеніги.<br /> <br /> Великий князь зібрав військо і знову це були варяги, новгородська дружина, ремісники, смерди. Ярослав спочатку пробився в Київ, а потім вийшов у чисте поле для вирішального бою. Весь день тривав бій, і лише в вечері русичі здолати печенігів. Від цієї поразки печеніги так і не змогли оправитись. Після 1036 року їхні набіги на Русь практично припинилися.<br /> <br /> У 1037 році Ярослав в ознаменування блискучої перемоги над печенігами і на місці битви заклав храм - собор Святої Софії. Він був названий, так само, як і головний собор Константинополя, і в тім була своя політична символіка.<br /> <br /> Територія Києва, яка значно збільшилась, була обнесена високими валами. Довжина цих гіганських земельних стін, висота яких досягала 14 і ширина 16-18 метрів дорівнювала 3.5 км. Територія, оточена новою лінією укріплень у 7 разів перевищувала первісну і сягала 72 га. Перед валом знаходився глибокий рів, а вал доповнювала стіна з дубових колод. Місто Ярослава мало троє воріт. Золоті ворота були головним парадним вʼїздом в центральну частину міста.<br /> <br /> 1037 рік став знаменним ще і тим, що у цей час зароджується російське літописання. Створюється Найдавніший літописний російський звід. Його зв'язують з будівництвом Софійського собору, який відразу став не тільки релігійним, але й духовним центром країни.<br /> <br /> Виникла найдавніша частина збірника норм давньоруського права - &quot;Правда Ярослава&quot; (&quot;Руська Правда&quot;), норми якої діяли на всій території Русі.<br /> <br /> Після 1036 року обʼєднана Русь нарешті змогла знайти власного метрополита. Ярослав лише утверджувався як Великий князь Русі, він потребував не тільки ідеологічної підтримки всередині країни, але й доброзичливого політичного клімату за рубежем. Тому запрошено було митрополита з Константинополя, що відразу ж нормалізувало русько-візантійські відносини і стабілізувало міжнародні зв'язки Русі.<br /> <br /> Усі вказує на те, що об'єднання Русі Ярославом стало поворотним пунктом у багатьох відношеннях. Прийняття першого на Русі зводу законів, упорядкування церквовной організації, початок складання нового літописного зводу - були тими рисами державного, релігійного, культурного життя Русі, що як би підкреслили цей знаменний поворот.<br /> <br /> З великою наполегливістю Ярослав Володимирович продовжував зовнішню політику свого батька і діда. Але він розширив її масштаби, удосконалював методи її проведення відповідно до зростаючої господарськї, військової, політичної міці держави. Він затвердив владу Русі на західному березі Чудского озера і вивів руські кордони до Прибалтики. Тут було засноване місто Юр'єв (нинішній естонський Тарту). Місто одержало свою назву на честь Ярослава (Георгій - Юрій його християнське ім'я). Ярослав неодноразово починав походи на войовниче балтійське плем'я ятвягів; у літописах згадуються і його походи на Литву. Таким чином  Ярослав прагнув забезпечити вихід Русі до Балтійського моря, зміцнити безпеку її північно-західних кордонів.<br /> <br /> Ще в 30-і роки 11 століття Русь продовжувала успішне протиборство з Польщею. Але після того, як були відвойовані &quot;Червінскі міста&quot; Польща потерпала від впливу Німецькій імперії і Чехії, а також прибалтійських слов'янських язичницьких племен, і потребувала підтримки з боку Русі. Союз двох держав був скріплений династичними шлюбами: польський король одружився на сестрі Ярослава Добронігою (християнське ім'я Марія), а старший син Ярослава Ізяслав - з сестрою Казимира. <br /> <br /> Русь надала Польщі допомогу у війнах з Чехією і прибалтійськими слов'янами.<br /> На півночі Русь зв'язували тісні дружні відносини зі Швецією. Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Інгігердою (Іриною). Добрими були відносини і з Норвегією, куди була видана заміж за норвезького короля молодша дочка Ярослава Єлизавета.<br /> <br /> Після довгого періоду мирних відносин з Візантією Русь при Ярославі почала нову війну з великою імперією. Приводом послужила розправа з руськими купцями в Константинополі.<br /> <br /> Велика руська рать на чолі з старшим сином Ярослава Володимировича рушила на турах до Константинополя. Але біля західних берегів Чорного моря флот потрапив у бурю, що розметала і потопила частину руських кораблів. Біля шести тисяч воїнів на чолі з воєводою Вишатою висадилися на сушу, інші морем рушили назад.<br /> Довідавшись про це, імператор Костянтин Мономах наказав переслідувати руський флот і знищити руське військо. Але в морському бою русичі завдали поразки грекам і лише після цього вирушили на батьківщину.<br /> <br /> Доля сухопутних військ була трагічною. Греки оточили і взяли в полон загін Вишати, багатьох з них осліпили і відпустили на всі чотири сторони для залякування Русі. Довго ще по руських селах і містах бресли нещасні сліпці, пробираючись до рідних домівок.<br /> <br /> Лише в 1046 році Русь уклала новий мирний договір з Візантією. В знак поновлення дружніх зв'язків між двома країнами був улаштований шлюб візантійської принцеси, дочки Костянтина Мономаха, і четвертого сина Ярослава - Всеволода. У 1053 році у молодої пари народився син, якого назвали на честь діда Володимиром, а в християнстві дали йому, як і діду, ім'я Василь. Це був майбутній великий київський князь Володимир Мономах.<br /> <br /> Цей шлюб лише підкреслив, як виріс за останнє десятиліття мужнародний авторитет Русі. Русь воістину стала Європейською державою. З її політикою рахувалися Німецька імперія, Візантія, Швеція, Польща, Норвегія, Чехія, Угорщина, та інші європейські країни. На сході аж до низовин Волги в неї тепер практично не було суперників. Її кордони простягалися від Карпат до Ками, від Балтійського моря до Чорного.<br /> <br /> Ріст міжнародного престижу Русі підтверджували і династичні шлюби київського князівського дому. Усі сини Ярослава були одружені на можновладних принцесах - Візантії, Польщі, Німеччини. Його дочки були видані заміж за правителів різних країн. Старша Ганна - за французького короля Генріха 1, Анастасія - за угорського короля Андрія, молодша красуня Єлизавета - за норвезького короля Гарольда.<br /> <br /> Цікава доля цих жінок. Після смерті чоловіка Ганна Ярославівна під час малолітства сина була регентшею Франції, Єлизавета після загибелі на війні короля Гарольда удруге вийшла заміж за короля Данії і відігравала велику роль у європейській політиці.<br /> <br /> Ярослав помер 1054 році, за деякими даними він прожив 75 років і помер на 76-му році життя. <br /> <br /> ==Сім'я==<br /> Батько Володимир Великий, мати полоцька князівна Рогнеда. Рідні брати - 4 сини від цього шлюбу: Ізяслав, Мстислав, сам Ярослав і Всеволод. Старший брат Вишеслав.<br /> <br /> [[Файл:Фрески родини Мудрого.png|міні|Копія замальовки фресок з родиною Ярослава Мудрого у Софійському соборі 1651 року Абрагама ван Вестерфельда (оригінал вище є вцілілим фрагментом, що був видозмінений подальшою «реставрацією»); Ярослав зображений з макетом Софійського собору; за іншою версією на фресках було зображено родину Володимира, а не його сина Ярослава, і він, а не Ярослав, зображений з макетом храму, який можливо представляє Десятинну церкву, а не Софію]]<br /> <br /> ====Усі брати і сестри:====<br /> <br /> Вишеслав - князь новгородський (990—1010).<br /> <br /> Ізяслав - князь полоцький (бл.990—1001).<br /> <br /> Святополк - князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019).<br /> <br /> Святослав - князь древлянський (990—1015).<br /> <br /> Мстислав - князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036).<br /> <br /> Предслава - наложниця польського короля Болеслава.<br /> <br /> Всеволод - князь володимирський (990—1008/1013).<br /> <br /> Станіслав - князь смоленський (990—1015).<br /> <br /> Судислав - князь псковський (1014—1036).<br /> <br /> Борис - князь ростовський (1010—1015).<br /> <br /> Гліб - князь муромський (1013—1015). <br /> <br /> Прямислава Ласло Лисий, угорський князь.<br /> <br /> NN Володимирівна Бернгард II, маркграф Північної марки. <br /> <br /> Позвізд - мав володіння на Волині. <br /> <br /> Добронега - Каземир I, князь польський.<br /> <br /> *1-ша дружина: Анна.<br /> Ілля - князь новгородський.<br /> <br /> *2-га дружина:Інгігерда Улофсдоттір Шведська — донька шведського короля Улофа III, Шетконунга, яка після хрещення отримала ім'я Ірина.<br /> <br /> Володимир Ярославович - можливо був одружений з Одою, дочкою графа Леопольда зі Штаде біля Бремену. <br /> <br /> Ізяслав Ярославович - в 1040 був одружений із Ґертрудою, дочкою польського князя Мешка II. <br /> <br /> Святослав Ярославович - був одружений з Одою, внучкою цісаряГенріха II. <br /> <br /> Всеволод Ярославович - улюблений син Ярослава, в 1046 був одружений із Марією, дочкою імператора Костянтина Мономаха. Від шлюбу народився Володимир Мономах. <br /> <br /> Ігор Ярославович - чоловік німецької принцеси Кунігунди, графині Орламіндської. Вячеслав Ярославович - був одружений з Одою Штаденською. <br /> <br /> Єлизавета Ярославна (Еллісіф) - королева Норвегії, дружина короля Гаральда III Сурового, потім дружина короля Данії Свейна II Данського. <br /> <br /> Анастасія Ярославна (Аґмунда) - королева Угорщини, дружина короля Андраша.<br /> <br /> Ання Ярославна - королева Франції, дружина короля Генріха І.<br /> <br /> Агата Київська - дружина англійського короля Едварда Вигнанця, ймовірно дочка Ярослава.<br /> <br /> ==Цікаві факти== <br /> *Свідчення про вік Ярослава представляють антропологічні дослідження його скелета. У 1939—1940 роках Саркофаг Ярослава Мудрого розкривали для проведення експертизи скелета князя. Виявили його зріст на момент смерті - 172-176 см, а варто припустити, що в молодості він був ще вищим. Виявили перелом кісток, а також спадкову хворобу Пертеса. Але окрім іншого, вдалося визначити ще й вік князя на час його смерті - 65-70 років. Пізніші літописи, серед яких були Тверські та Густинські, свідчили, що до 2 років княжич не міг ходити, а зцілення відбулося незадовго до хрещення. На основі цих свідчень, а також антропологічних досліджень скелета Ярослава, Дмитро Рохлін вирішив датувати його народження 986 роком.<br /> <br /> *Найранішою датою, зважаючи на саме 70-річний вік Ярослава при смерті можна було б назвати 21 лютого 983 року. Зважаючи на те, що Ярослав був одним із 5 найстарших синів Володимира (Вишеслав, Ізяслав, Стополк, сам Ярослав, Мстислав Хоробрий), а корінь «Яро» означав весну, можна припустити, що Ярослав народився навесні 983 року і помер у 70-річному (майже 71) віці.<br /> <br /> *За однією з версій, мощі Ярослава зникли між 1940 і 2009 роком. Ймовірно, що у 1943 році мощі Ярослава вивезено за кордон, і нині вони зберігаються в українській діаспорі.<br /> <br /> *За життя Ярослава називали Кульгавим або Хромцем (згідно з літописами). Є дані, що князь мав фізичну ваду - кульгав на праву ногу. Права нога Ярослава була довшою за ліву через пошкодження тазостегнового та колінного суглобів унаслідок спадкової хвороби Пертеса та пізнішого поранення. В Іпатійському Літописі (РІК 6524 [1016]), у розповіді про війну Ярослава із Святославом читаємо: <br /> <br /> {{Цитата| … Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони насупроти обаполи Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних. І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега [і] говорячи: &quot;Чого прийшли ви зі шкандибою оцим?&quot; }}<br /> <br /> *У вересні 2009 року українські науковці почали дослідження останків київського князя Ярослава Мудрого, які, як були впевнені дослідники, лежать у саркофазі Софійського собору в Києві. Стояло завдання визначити, як виглядав князь, на які хвороби хворів, скільки років прожив, від чого помер. Однак науковці прийшли до абсолютно непередбачуваних висновків.<br /> <br /> [[Файл:Саркофаг Ярослава Мудрого.png|left|300px|thumb | Саркофаг Ярослава Мудрого в Софії Київській, фото Захід.нет]]<br /> <br /> Науковці встановили, що за останні сто років саркофаг відкривали тричі. У 1936 році знайшли купу перемішаних кісток і визначили, що там знаходяться два кістяки: чоловічий, жіночий і кілька кісточок дитини. У 1939 році останки вивезли в Ленінградський інститут антропології для дослідження. А вже у 1964 році - ковчег повернули на місце в саркофаг. Але з Ленанграда останки повернулися ще в 1940 році й зберігалися у фондах. А коли відкрили саркофаг 2009 року, то виявили тільки один скелет, і були впевнені, що це Ярослав Мудрий. Насправді то був жіночий скелет. Надалі керувала організаційною і пошуковою роботою з пошуку таємничо зниклих останків Ярослава Мудрого Неля Куковальська.<br /> <br /> *Після томографічних, антропологічних, рентгеноскопічних досліджень з'ясувалося, що в саркофазі - останки жінки. На основі сучасних методів вдалося визначити, що незнайомка з саркофагу має антропологічні характеристики скандинавського типу. Науковці припустили, що скелет зі Софії Київської належить дружині Ярослава Інгігердою (у хрещенні Ірині).<br /> <br /> За літописами, Інгігерда померла в 1050 році, приблизно у 50-річному віці, що відповідає орієнтовному вікові жінки, чиї кістки виявили в саркофазі. По-друге, кістки черепа підтверджують, що скелет належить до скандинавського типу, а Інгігерда була дочкою шведського короля. По-третє, офіційно вважається, що дружина Ярослава похована в Софійському соборі в Новгороді. Але при цьому існує паралельна версія, що вона покоїться в Софії Київській. Є ще один чинник. Відомий ленінградський антрополог Вольф Гінзбург, під керівництвом якого проводилося дослідження обох скелетів у 1939 році, тоді ж домігся дозволу проводити дослідження останків, які нібито належать Інгігерді, у Новгороді. За його звітом, новгородське поховання теж належить до XI століття, також переважає скандинавська расова відмінність, а череп схожий на той, що в похованні у Києві, але та жінка померла більш молодою - в 30-35 років.<br /> <br /> *На думку професора-антрополога Сергія Сегеди, який входить до складу комісії з вивчення останків, останки з Новгорода могли належати дружині Ярослава Ганні, але точно стверджувати не можна. За деякими літописними джерелами, це перша дружина Ярослава. Про неї мало що відомо, набагато більше інформації про другу дружину, Інгігерду. <br /> <br /> *Ярослав Мудрий правив понад 35 років, в той час Русь була найбільшою країною Європи, досягнувши могутності й розквіту. У шлюбі зі шведською принцесою Інгігердою (у хрещенні – Ірина) у них народилися десятеро дітей. Донька Єлизавета стала королевою Норвегії, а потім Данії, Анастасія – Угорщини, Анна – Франції, Агата – була дружиною англійського короля Едварда Вигнанця. Сини ж були зятями німецьких та польських правителів, імператорів Візантії та Священної Римської імперії. Такими монархічними шлюбами руський князь ще більше посилив свій вплив і зв’язки в середньовічній Європі.<br /> <br /> *Князь заснував кілька нових міст: Корсунь, Юр’їв (тепер – Біла Церква), ще один Юр’їв у сучасній Естонії (зараз – Тарту), Ярославль у Росії та Яро́слав у Польщі, Дорогичин. Назва Юр’їв пов’язана з християнським іменем князя Юрій (Георгій), яке він отримав після хрещення.<br /> <br /> *Він продовжив поширення християнства, розпочате його батьком Володимиром Великим, який охрестив Русь у 988 році, навертав язичників. Цей процес тривав ще довго після смерті князя. Як зазначає ПЦУ, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення лише в 1227 році. Князь канонізував руських святих: княгиню Ольгу, Федора та Івана, яких вбили язичники у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.<br /> <br /> * Князь Ярослав збудував багато церков. Найвизначніша святиня, що збереглася донині, – собор Святої Софії у Києві. <br /> {{Цитата| Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу».}}<br /> – писав про неї митрополит Іларіон, який був свідком будівництва. А ще – храми святого Георгія і святої Ірини, Благовіщення на Золотих Воротах й інші.<br /> *Князь Ярослав отримав ім’я Мудрий за поширення освіти і писемності на Русі. У той час монастирі стали осередками культури, освіти та науки. При Софії Київській започаткували першу школу та бібліотеку, де переписували і перекладали книги з грецької мови на слов’янську, вели літопис. Перша книгозбірня у Святій Софії налічувала понад 500 книг. Його донька Анна як придане привезла з Києва у Францію Реймське євангеліє.<br /> <br /> *Ярослав Мудрий вперше спробував встановити автокефалію Церкви. Він утворив Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріархові, але мала певну автономію. У 1051 році собор єпископів обрав митрополитом Київським пропонованого князем кандидата – священника церкви Спаса з Берестова Іларіона.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> 1. [http://www.nbuv.gov.ua/node/6173 Ярослав Мудрий ( 978 – 1054), Великий князь Київський, державний та політичний діяч Київської Русі / Національна бібліотека України імені Вернадського ] <br /> <br /> 2. [https://osvita.ua/vnz/reports/history/4696/ Ярослав Мудрий - державний діяч<br /> / Вища освіта в Україні]<br /> <br /> 3. [https://zaxid.net/prosvititel_rusi_i_mogutniy_knyaz_den_vshanuvannya_pamyati_yaroslava_mudrogo_n1604375 Тесть Європи і просвітитель Русі: цікаві факти про князя Ярослава Мудрого<br /> https://zaxid.net/news/ / Захід.нет]</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9&diff=33226 2026-04-18T16:05:43Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО =Ярослав Мудрий<br /> |<br /> Фото= Ярослав Мудрий.png<br /> |<br /> Данные = Великий князь, Правитель Київської Русі <br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Ярослав Мудрий}}<br /> {{#seo:|description=Великий князь}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/ Ярослав_Мудрий}}<br /> {{#seo:|keywords=Великі українці}} <br /> {{#seo:|image=Ярослав Мудрий.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ярослав Мудрий}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]] [[Category:Державний та політичний діяч]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Великий князь Київський, князь Ростовський та Новгородський, під час правління якого Київська Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Видатний державний діяч і політик.<br /> Ярослав Мудрий народився в 980 році. Це другий син Володимира Красне Сонечко і злощасної полоцької князівни Рогнеди. Християнське іʼмя - Георгій або Юрій. <br /> <br /> В дитинстві він страждав від паралічу ніг. Параліч пройшов в 988 році після сильного нервового потрясіння, залишилася тільки хромота, яка йому зовсім не заважала. <br /> <br /> 15 липня 1015 році помер великий київський князь Володимир Свято-славович (Красне Сонечко) - четвертий із династії Рюриковичів. В останні тижні життя Володимир спробував передати престол всупереч усталеній традиції, одному із своїх молодших улюблених синів, народженому в християнському шлюбі від візантійської принцеси Анни - Борисові, з чим не могли змиритися старший син від Рогнеди Ярослав і його зведений старший брат Святополк. Отже по смерті Володимира київський престол захопив туровський князь Святополк Окаянний. Бажаючи усунути можливих суперників, Святополк убиває братів, князів ростовського Бориса, муромського Гліба, древлянського Святослава, намагається вбити і Ярослава, але його завчасно попереджує про небезпеку сестра Предслава. <br /> <br /> Ярослав у грудні 1015 року в битві під Любичем здобуває перемогу над Святославом і захоплює Київ.<br /> Але Святополк не змирився з поразкою і в 1018 році він разом з тестем, польським королем Бориславом Хоробрим завдає поразки Ярославові в битві на Бузі і відбиває Київ. Ярослав відступив до Новгорода, звідки мав намір відправитись у Скандинавію. Але новгородці порубали князівські тури і змусили Ярослава продовжити боротьбу. В битві на Альті 1018 року Святополк потерпів нищівну поразку і Ярослав знову зайняв Київ.<br /> <br /> Після перемоги над Святополком Ярослав почав боротьбу з іншим своїм братом - тмутараканським князем Мстиславом, який також пред'являв свої права на престол.<br /> В 1023 році між братами разгорілася відкрита війна. Мстислав рушив на північ, зібравши велику рать із підвладних йому народів, зокрема хазар і касогів. Він вибрав зручний час для походу: Ярослав знаходився в улюбленому Новгороді.<br /> <br /> Тмутараканська рать підійшла під самі стіни Києва, але городяни зачинили ворота і не прийняли Мстислава. На штурм міста Мстислав не зважився, відійшов до Чернігова і зайняв це стольне місто величезної землі, куди входила ледве не половина, включаючи всю північно - східну Русь. Ярослав звернувся по допомогу до варягів.<br /> <br /> Зустріч протиборчих сторін відбулася в 1024 році під містом Листвином, неподалік від Чернігова, в кромішній пітьмі, в дощ і грозу. Ярославова рать не витримала натиску Мстиславових полків і Ярослав утік, минаючи Київ, в Новгород. Русь, яка за часів Володимира Святославовича була єдиною, знову розкололася на дві частини. Ярослав зберіг за собою Новгород, Мстислав залишився володарем Чернігівської і Тмутараканської земель, не зважившись на захоплення руської столиці.<br /> <br /> Через два роки Ярослав, зібравши дружину на півночі, з'явився в Києві. Цього разу брати утримались від кровопролиття і уклали мир. Русь була розділена на дві частини.<br /> <br /> На початку 1030 років у Польщі, як і на Русі почалися міжусобиці. Скориставшись ситуацією, Ярослав у союзі з Мстиславом зібрали велике військо, відвоювали захоплені раніше поляками &quot;червінські міста&quot;.<br /> <br /> В 1036 році Мстислав помер, не маючи спадкоємців і його частина Русі відійшла до Ярослава.<br /> <br /> Так через двадцять з лишком років після смерті Володимира Русь знову стала єдиною.<br /> <br /> Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Київської Русі. Саме в цей час Київська Русь досягла зеніту своєї могутності і стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами. Ярослав поширив великокнязівську владу на захід від Чудського озера, на землі, загарбані Польщею. У 1043 р. організував похід проти Візантії, зміцнював південні кордони Русі, у 1036 р. вщент розгромив печенігів під Києвом. Він активно займався будівництвом. Так само, як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю. При ньому побудовані Золоті ворота, Храм Святої Софії. Князь також засновував і нові міста у віддалених куточках Київської Русі, наприклад, Ярославль. Продовжив будівництво “Змійових валів”, розпочате батьком і пересунув південні кордони Київської Русі на річку Рось.<br /> <br /> Він зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ – збірник законів «Руська Правда», створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.<br /> <br /> Тематичну електронну виставку підготовлено Відділом соціокультурної діяльності.<br /> <br /> Ставши &quot;самовластцем&quot;, Ярослав пішов по шляху батька. Він послав у великі міста і землі своїх синів і  вимагав від них повної  покори. У Новгород відправився старший син Володимир, а після його смерті- наступний по старшинству син Ізяслав. Святославові він віддав під керування Чернігівську землю. Всеволоду- зміцнілий на цей час Переяславль. Інші його сини були послані до Ростова, Смоленська, Володимир-Волинського.<br /> <br /> Відтворена єдність Русі, зосередження влади в руках великого князя, підпорядкування Києву окремих російських земель, за допомогою направлення туди великокнязівських синів-намісників стало тією політичною основою, на якій розвинулися нові господарські процеси, розквітли міста, ускладнилося громадське життя, рушила вперед культура країни.<br /> <br /> Останній великий напад кочівників-печенігів відбувся в 1036 році (до цього Русь більше десяти років жила у мирі і спокої). У цей час Ярослав залишив Київ і знаходився в Новгороді. Очевидно, цією обставиною, а також тим що не стало великого воїна Мстислава, і вирішили скористатися печеніги.<br /> <br /> Великий князь зібрав військо і знову це були варяги, новгородська дружина, ремісники, смерди. Ярослав спочатку пробився в Київ, а потім вийшов у чисте поле для вирішального бою. Весь день тривав бій, і лише в вечері русичі здолати печенігів. Від цієї поразки печеніги так і не змогли оправитись. Після 1036 року їхні набіги на Русь практично припинилися.<br /> <br /> У 1037 році Ярослав в ознаменування блискучої перемоги над печенігами і на місці битви заклав храм - собор Святої Софії. Він був названий, так само, як і головний собор Константинополя, і в тім була своя політична символіка.<br /> <br /> Територія Києва, яка значно збільшилась, була обнесена високими валами. Довжина цих гіганських земельних стін, висота яких досягала 14 і ширина 16-18 метрів дорівнювала 3.5 км. Територія, оточена новою лінією укріплень у 7 разів перевищувала первісну і сягала 72 га. Перед валом знаходився глибокий рів, а вал доповнювала стіна з дубових колод. Місто Ярослава мало троє воріт. Золоті ворота були головним парадним вʼїздом в центральну частину міста.<br /> <br /> 1037 рік став знаменним ще і тим, що у цей час зароджується російське літописання. Створюється Найдавніший літописний російський звід. Його зв'язують з будівництвом Софійського собору, який відразу став не тільки релігійним, але й духовним центром країни.<br /> <br /> Виникла найдавніша частина збірника норм давньоруського права - &quot;Правда Ярослава&quot; (&quot;Руська Правда&quot;), норми якої діяли на всій території Русі.<br /> <br /> Після 1036 року обʼєднана Русь нарешті змогла знайти власного метрополита. Ярослав лише утверджувався як Великий князь Русі, він потребував не тільки ідеологічної підтримки всередині країни, але й доброзичливого політичного клімату за рубежем. Тому запрошено було митрополита з Константинополя, що відразу ж нормалізувало русько-візантійські відносини і стабілізувало міжнародні зв'язки Русі.<br /> <br /> Усі вказує на те, що об'єднання Русі Ярославом стало поворотним пунктом у багатьох відношеннях. Прийняття першого на Русі зводу законів, упорядкування церквовной організації, початок складання нового літописного зводу - були тими рисами державного, релігійного, культурного життя Русі, що як би підкреслили цей знаменний поворот.<br /> <br /> З великою наполегливістю Ярослав Володимирович продовжував зовнішню політику свого батька і діда. Але він розширив її масштаби, удосконалював методи її проведення відповідно до зростаючої господарськї, військової, політичної міці держави. Він затвердив владу Русі на західному березі Чудского озера і вивів руські кордони до Прибалтики. Тут було засноване місто Юр'єв (нинішній естонський Тарту). Місто одержало свою назву на честь Ярослава (Георгій - Юрій його християнське ім'я). Ярослав неодноразово починав походи на войовниче балтійське плем'я ятвягів; у літописах згадуються і його походи на Литву. Таким чином  Ярослав прагнув забезпечити вихід Русі до Балтійського моря, зміцнити безпеку її північно-західних кордонів.<br /> <br /> Ще в 30-і роки 11 століття Русь продовжувала успішне протиборство з Польщею. Але після того, як були відвойовані &quot;Червінскі міста&quot; Польща потерпала від впливу Німецькій імперії і Чехії, а також прибалтійських слов'янських язичницьких племен, і потребувала підтримки з боку Русі. Союз двох держав був скріплений династичними шлюбами: польський король одружився на сестрі Ярослава Добронігою (християнське ім'я Марія), а старший син Ярослава Ізяслав - з сестрою Казимира. <br /> <br /> Русь надала Польщі допомогу у війнах з Чехією і прибалтійськими слов'янами.<br /> На півночі Русь зв'язували тісні дружні відносини зі Швецією. Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Інгігердою (Іриною). Добрими були відносини і з Норвегією, куди була видана заміж за норвезького короля молодша дочка Ярослава Єлизавета.<br /> <br /> Після довгого періоду мирних відносин з Візантією Русь при Ярославі почала нову війну з великою імперією. Приводом послужила розправа з руськими купцями в Константинополі.<br /> <br /> Велика руська рать на чолі з старшим сином Ярослава Володимировича рушила на турах до Константинополя. Але біля західних берегів Чорного моря флот потрапив у бурю, що розметала і потопила частину руських кораблів. Біля шести тисяч воїнів на чолі з воєводою Вишатою висадилися на сушу, інші морем рушили назад.<br /> Довідавшись про це, імператор Костянтин Мономах наказав переслідувати руський флот і знищити руське військо. Але в морському бою русичі завдали поразки грекам і лише після цього вирушили на батьківщину.<br /> <br /> Доля сухопутних військ була трагічною. Греки оточили і взяли в полон загін Вишати, багатьох з них осліпили і відпустили на всі чотири сторони для залякування Русі. Довго ще по руських селах і містах бресли нещасні сліпці, пробираючись до рідних домівок.<br /> <br /> Лише в 1046 році Русь уклала новий мирний договір з Візантією. В знак поновлення дружніх зв'язків між двома країнами був улаштований шлюб візантійської принцеси, дочки Костянтина Мономаха, і четвертого сина Ярослава - Всеволода. У 1053 році у молодої пари народився син, якого назвали на честь діда Володимиром, а в християнстві дали йому, як і діду, ім'я Василь. Це був майбутній великий київський князь Володимир Мономах.<br /> <br /> Цей шлюб лише підкреслив, як виріс за останнє десятиліття мужнародний авторитет Русі. Русь воістину стала Європейською державою. З її політикою рахувалися Німецька імперія, Візантія, Швеція, Польща, Норвегія, Чехія, Угорщина, та інші європейські країни. На сході аж до низовин Волги в неї тепер практично не було суперників. Її кордони простягалися від Карпат до Ками, від Балтійського моря до Чорного.<br /> <br /> Ріст міжнародного престижу Русі підтверджували і династичні шлюби київського князівського дому. Усі сини Ярослава були одружені на можновладних принцесах - Візантії, Польщі, Німеччини. Його дочки були видані заміж за правителів різних країн. Старша Ганна - за французького короля Генріха 1, Анастасія - за угорського короля Андрія, молодша красуня Єлизавета - за норвезького короля Гарольда.<br /> <br /> Цікава доля цих жінок. Після смерті чоловіка Ганна Ярославівна під час малолітства сина була регентшею Франції, Єлизавета після загибелі на війні короля Гарольда удруге вийшла заміж за короля Данії і відігравала велику роль у європейській політиці.<br /> <br /> Ярослав помер 1054 році, за деякими даними він прожив 75 років і помер на 76-му році життя. <br /> <br /> ==Сім'я==<br /> Батько Володимир Великий, мати полоцька князівна Рогнеда. Рідні брати - 4 сини від цього шлюбу: Ізяслав, Мстислав, сам Ярослав і Всеволод. Старший брат Вишеслав.<br /> <br /> [[Файл:Фрески родини Мудрого.png|міні|Копія замальовки фресок з родиною Ярослава Мудрого у Софійському соборі 1651 року Абрагама ван Вестерфельда (оригінал вище є вцілілим фрагментом, що був видозмінений подальшою «реставрацією»); Ярослав зображений з макетом Софійського собору; за іншою версією на фресках було зображено родину Володимира, а не його сина Ярослава, і він, а не Ярослав, зображений з макетом храму, який можливо представляє Десятинну церкву, а не Софію]]<br /> <br /> ====Усі брати і сестри:====<br /> <br /> Вишеслав - князь новгородський (990—1010).<br /> <br /> Ізяслав - князь полоцький (бл.990—1001).<br /> <br /> Святополк - князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019).<br /> <br /> Святослав - князь древлянський (990—1015).<br /> <br /> Мстислав - князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036).<br /> <br /> Предслава - наложниця польського короля Болеслава.<br /> <br /> Всеволод - князь володимирський (990—1008/1013).<br /> <br /> Станіслав - князь смоленський (990—1015).<br /> <br /> Судислав - князь псковський (1014—1036).<br /> <br /> Борис - князь ростовський (1010—1015).<br /> <br /> Гліб - князь муромський (1013—1015). <br /> <br /> Прямислава Ласло Лисий, угорський князь.<br /> <br /> NN Володимирівна Бернгард II, маркграф Північної марки. <br /> <br /> Позвізд - мав володіння на Волині. <br /> <br /> Добронега - Каземир I, князь польський.<br /> <br /> *1-ша дружина: Анна.<br /> Ілля - князь новгородський.<br /> <br /> *2-га дружина:Інгігерда Улофсдоттір Шведська — донька шведського короля Улофа III, Шетконунга, яка після хрещення отримала ім'я Ірина.<br /> <br /> Володимир Ярославович - можливо був одружений з Одою, дочкою графа Леопольда зі Штаде біля Бремену. <br /> <br /> Ізяслав Ярославович - в 1040 був одружений із Ґертрудою, дочкою польського князя Мешка II. <br /> <br /> Святослав Ярославович - був одружений з Одою, внучкою цісаряГенріха II. <br /> <br /> Всеволод Ярославович - улюблений син Ярослава, в 1046 був одружений із Марією, дочкою імператора Костянтина Мономаха. Від шлюбу народився Володимир Мономах. <br /> <br /> Ігор Ярославович - чоловік німецької принцеси Кунігунди, графині Орламіндської. Вячеслав Ярославович - був одружений з Одою Штаденською. <br /> <br /> Єлизавета Ярославна (Еллісіф) - королева Норвегії, дружина короля Гаральда III Сурового, потім дружина короля Данії Свейна II Данського. <br /> <br /> Анастасія Ярославна (Аґмунда) - королева Угорщини, дружина короля Андраша.<br /> <br /> Ання Ярославна - королева Франції, дружина короля Генріха І.<br /> <br /> Агата Київська - дружина англійського короля Едварда Вигнанця, ймовірно дочка Ярослава.<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти== <br /> *Свідчення про вік Ярослава представляють антропологічні дослідження його скелета. У 1939—1940 роках Саркофаг Ярослава Мудрого розкривали для проведення експертизи скелета князя. Виявили його зріст на момент смерті - 172-176 см, а варто припустити, що в молодості він був ще вищим. Виявили перелом кісток, а також спадкову хворобу Пертеса. Але окрім іншого, вдалося визначити ще й вік князя на час його смерті - 65-70 років. Пізніші літописи, серед яких були Тверські та Густинські, свідчили, що до 2 років княжич не міг ходити, а зцілення відбулося незадовго до хрещення. На основі цих свідчень, а також антропологічних досліджень скелета Ярослава, Дмитро Рохлін вирішив датувати його народження 986 роком.<br /> <br /> *Найранішою датою, зважаючи на саме 70-річний вік Ярослава при смерті можна було б назвати 21 лютого 983 року. Зважаючи на те, що Ярослав був одним із 5 найстарших синів Володимира (Вишеслав, Ізяслав, Стополк, сам Ярослав, Мстислав Хоробрий), а корінь «Яро» означав весну, можна припустити, що Ярослав народився навесні 983 року і помер у 70-річному (майже 71) віці.<br /> <br /> *За однією з версій, мощі Ярослава зникли між 1940 і 2009 роком. Ймовірно, що у 1943 році мощі Ярослава вивезено за кордон, і нині вони зберігаються в українській діаспорі.<br /> <br /> *За життя Ярослава називали Кульгавим або Хромцем (згідно з літописами). Є дані, що князь мав фізичну ваду - кульгав на праву ногу. Права нога Ярослава була довшою за ліву через пошкодження тазостегнового та колінного суглобів унаслідок спадкової хвороби Пертеса та пізнішого поранення. В Іпатійському Літописі (РІК 6524 [1016]), у розповіді про війну Ярослава із Святославом читаємо: <br /> <br /> {{Цитата| … Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони насупроти обаполи Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних. І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега [і] говорячи: &quot;Чого прийшли ви зі шкандибою оцим?&quot; }}<br /> <br /> *У вересні 2009 року українські науковці почали дослідження останків київського князя Ярослава Мудрого, які, як були впевнені дослідники, лежать у саркофазі Софійського собору в Києві. Стояло завдання визначити, як виглядав князь, на які хвороби хворів, скільки років прожив, від чого помер. Однак науковці прийшли до абсолютно непередбачуваних висновків.<br /> <br /> [[Файл:Саркофаг Ярослава Мудрого.png|left|300px|thumb | Саркофаг Ярослава Мудрого в Софії Київській, фото Захід.нет]]<br /> <br /> Науковці встановили, що за останні сто років саркофаг відкривали тричі. У 1936 році знайшли купу перемішаних кісток і визначили, що там знаходяться два кістяки: чоловічий, жіночий і кілька кісточок дитини. У 1939 році останки вивезли в Ленінградський інститут антропології для дослідження. А вже у 1964 році - ковчег повернули на місце в саркофаг. Але з Ленанграда останки повернулися ще в 1940 році й зберігалися у фондах. А коли відкрили саркофаг 2009 року, то виявили тільки один скелет, і були впевнені, що це Ярослав Мудрий. Насправді то був жіночий скелет. Надалі керувала організаційною і пошуковою роботою з пошуку таємничо зниклих останків Ярослава Мудрого Неля Куковальська.<br /> <br /> *Після томографічних, антропологічних, рентгеноскопічних досліджень з'ясувалося, що в саркофазі - останки жінки. На основі сучасних методів вдалося визначити, що незнайомка з саркофагу має антропологічні характеристики скандинавського типу. Науковці припустили, що скелет зі Софії Київської належить дружині Ярослава Інгігердою (у хрещенні Ірині).<br /> <br /> За літописами, Інгігерда померла в 1050 році, приблизно у 50-річному віці, що відповідає орієнтовному вікові жінки, чиї кістки виявили в саркофазі. По-друге, кістки черепа підтверджують, що скелет належить до скандинавського типу, а Інгігерда була дочкою шведського короля. По-третє, офіційно вважається, що дружина Ярослава похована в Софійському соборі в Новгороді. Але при цьому існує паралельна версія, що вона покоїться в Софії Київській. Є ще один чинник. Відомий ленінградський антрополог Вольф Гінзбург, під керівництвом якого проводилося дослідження обох скелетів у 1939 році, тоді ж домігся дозволу проводити дослідження останків, які нібито належать Інгігерді, у Новгороді. За його звітом, новгородське поховання теж належить до XI століття, також переважає скандинавська расова відмінність, а череп схожий на той, що в похованні у Києві, але та жінка померла більш молодою - в 30-35 років.<br /> <br /> *На думку професора-антрополога Сергія Сегеди, який входить до складу комісії з вивчення останків, останки з Новгорода могли належати дружині Ярослава Ганні, але точно стверджувати не можна. За деякими літописними джерелами, це перша дружина Ярослава. Про неї мало що відомо, набагато більше інформації про другу дружину, Інгігерду. <br /> <br /> *Ярослав Мудрий правив понад 35 років, в той час Русь була найбільшою країною Європи, досягнувши могутності й розквіту. У шлюбі зі шведською принцесою Інгігердою (у хрещенні – Ірина) у них народилися десятеро дітей. Донька Єлизавета стала королевою Норвегії, а потім Данії, Анастасія – Угорщини, Анна – Франції, Агата – була дружиною англійського короля Едварда Вигнанця. Сини ж були зятями німецьких та польських правителів, імператорів Візантії та Священної Римської імперії. Такими монархічними шлюбами руський князь ще більше посилив свій вплив і зв’язки в середньовічній Європі.<br /> <br /> *Князь заснував кілька нових міст: Корсунь, Юр’їв (тепер – Біла Церква), ще один Юр’їв у сучасній Естонії (зараз – Тарту), Ярославль у Росії та Яро́слав у Польщі, Дорогичин. Назва Юр’їв пов’язана з християнським іменем князя Юрій (Георгій), яке він отримав після хрещення.<br /> <br /> *Він продовжив поширення християнства, розпочате його батьком Володимиром Великим, який охрестив Русь у 988 році, навертав язичників. Цей процес тривав ще довго після смерті князя. Як зазначає ПЦУ, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення лише в 1227 році. Князь канонізував руських святих: княгиню Ольгу, Федора та Івана, яких вбили язичники у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.<br /> <br /> * Князь Ярослав збудував багато церков. Найвизначніша святиня, що збереглася донині, – собор Святої Софії у Києві. <br /> {{Цитата| Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу».}}<br /> – писав про неї митрополит Іларіон, який був свідком будівництва. А ще – храми святого Георгія і святої Ірини, Благовіщення на Золотих Воротах й інші.<br /> *Князь Ярослав отримав ім’я Мудрий за поширення освіти і писемності на Русі. У той час монастирі стали осередками культури, освіти та науки. При Софії Київській започаткували першу школу та бібліотеку, де переписували і перекладали книги з грецької мови на слов’янську, вели літопис. Перша книгозбірня у Святій Софії налічувала понад 500 книг. Його донька Анна як придане привезла з Києва у Францію Реймське євангеліє.<br /> <br /> *Ярослав Мудрий вперше спробував встановити автокефалію Церкви. Він утворив Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріархові, але мала певну автономію. У 1051 році собор єпископів обрав митрополитом Київським пропонованого князем кандидата – священника церкви Спаса з Берестова Іларіона.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> 1. [http://www.nbuv.gov.ua/node/6173 Ярослав Мудрий ( 978 – 1054), Великий князь Київський, державний та політичний діяч Київської Русі / Національна бібліотека України імені Вернадського ] <br /> <br /> 2. [https://osvita.ua/vnz/reports/history/4696/ Ярослав Мудрий - державний діяч<br /> / Вища освіта в Україні]<br /> <br /> 3. [https://zaxid.net/prosvititel_rusi_i_mogutniy_knyaz_den_vshanuvannya_pamyati_yaroslava_mudrogo_n1604375 Тесть Європи і просвітитель Русі: цікаві факти про князя Ярослава Мудрого<br /> https://zaxid.net/news/ / Захід.нет]</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9&diff=33225 2026-04-18T16:05:04Z

<p>Colonel: /* Цікаві факти */</p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО =Ярослав Мудрий<br /> |<br /> Фото= Ярослав Мудрий.png<br /> |<br /> Данные = Великий князь, Правитель Київської Русі <br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Ярослав Мудрий}}<br /> {{#seo:|description=Великий князь}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/ Ярослав_Мудрий}}<br /> {{#seo:|keywords=Великі українці}} <br /> {{#seo:|image=Ярослав Мудрий.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ярослав Мудрий}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]] [[Category:Великий князь]] [[Category:Державний та політичний діяч]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Великий князь Київський, князь Ростовський та Новгородський, під час правління якого Київська Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Видатний державний діяч і політик.<br /> Ярослав Мудрий народився в 980 році. Це другий син Володимира Красне Сонечко і злощасної полоцької князівни Рогнеди. Християнське іʼмя - Георгій або Юрій. <br /> <br /> В дитинстві він страждав від паралічу ніг. Параліч пройшов в 988 році після сильного нервового потрясіння, залишилася тільки хромота, яка йому зовсім не заважала. <br /> <br /> 15 липня 1015 році помер великий київський князь Володимир Свято-славович (Красне Сонечко) - четвертий із династії Рюриковичів. В останні тижні життя Володимир спробував передати престол всупереч усталеній традиції, одному із своїх молодших улюблених синів, народженому в християнському шлюбі від візантійської принцеси Анни - Борисові, з чим не могли змиритися старший син від Рогнеди Ярослав і його зведений старший брат Святополк. Отже по смерті Володимира київський престол захопив туровський князь Святополк Окаянний. Бажаючи усунути можливих суперників, Святополк убиває братів, князів ростовського Бориса, муромського Гліба, древлянського Святослава, намагається вбити і Ярослава, але його завчасно попереджує про небезпеку сестра Предслава. <br /> <br /> Ярослав у грудні 1015 року в битві під Любичем здобуває перемогу над Святославом і захоплює Київ.<br /> Але Святополк не змирився з поразкою і в 1018 році він разом з тестем, польським королем Бориславом Хоробрим завдає поразки Ярославові в битві на Бузі і відбиває Київ. Ярослав відступив до Новгорода, звідки мав намір відправитись у Скандинавію. Але новгородці порубали князівські тури і змусили Ярослава продовжити боротьбу. В битві на Альті 1018 року Святополк потерпів нищівну поразку і Ярослав знову зайняв Київ.<br /> <br /> Після перемоги над Святополком Ярослав почав боротьбу з іншим своїм братом - тмутараканським князем Мстиславом, який також пред'являв свої права на престол.<br /> В 1023 році між братами разгорілася відкрита війна. Мстислав рушив на північ, зібравши велику рать із підвладних йому народів, зокрема хазар і касогів. Він вибрав зручний час для походу: Ярослав знаходився в улюбленому Новгороді.<br /> <br /> Тмутараканська рать підійшла під самі стіни Києва, але городяни зачинили ворота і не прийняли Мстислава. На штурм міста Мстислав не зважився, відійшов до Чернігова і зайняв це стольне місто величезної землі, куди входила ледве не половина, включаючи всю північно - східну Русь. Ярослав звернувся по допомогу до варягів.<br /> <br /> Зустріч протиборчих сторін відбулася в 1024 році під містом Листвином, неподалік від Чернігова, в кромішній пітьмі, в дощ і грозу. Ярославова рать не витримала натиску Мстиславових полків і Ярослав утік, минаючи Київ, в Новгород. Русь, яка за часів Володимира Святославовича була єдиною, знову розкололася на дві частини. Ярослав зберіг за собою Новгород, Мстислав залишився володарем Чернігівської і Тмутараканської земель, не зважившись на захоплення руської столиці.<br /> <br /> Через два роки Ярослав, зібравши дружину на півночі, з'явився в Києві. Цього разу брати утримались від кровопролиття і уклали мир. Русь була розділена на дві частини.<br /> <br /> На початку 1030 років у Польщі, як і на Русі почалися міжусобиці. Скориставшись ситуацією, Ярослав у союзі з Мстиславом зібрали велике військо, відвоювали захоплені раніше поляками &quot;червінські міста&quot;.<br /> <br /> В 1036 році Мстислав помер, не маючи спадкоємців і його частина Русі відійшла до Ярослава.<br /> <br /> Так через двадцять з лишком років після смерті Володимира Русь знову стала єдиною.<br /> <br /> Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Київської Русі. Саме в цей час Київська Русь досягла зеніту своєї могутності і стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами. Ярослав поширив великокнязівську владу на захід від Чудського озера, на землі, загарбані Польщею. У 1043 р. організував похід проти Візантії, зміцнював південні кордони Русі, у 1036 р. вщент розгромив печенігів під Києвом. Він активно займався будівництвом. Так само, як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю. При ньому побудовані Золоті ворота, Храм Святої Софії. Князь також засновував і нові міста у віддалених куточках Київської Русі, наприклад, Ярославль. Продовжив будівництво “Змійових валів”, розпочате батьком і пересунув південні кордони Київської Русі на річку Рось.<br /> <br /> Він зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ – збірник законів «Руська Правда», створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.<br /> <br /> Тематичну електронну виставку підготовлено Відділом соціокультурної діяльності.<br /> <br /> Ставши &quot;самовластцем&quot;, Ярослав пішов по шляху батька. Він послав у великі міста і землі своїх синів і  вимагав від них повної  покори. У Новгород відправився старший син Володимир, а після його смерті- наступний по старшинству син Ізяслав. Святославові він віддав під керування Чернігівську землю. Всеволоду- зміцнілий на цей час Переяславль. Інші його сини були послані до Ростова, Смоленська, Володимир-Волинського.<br /> <br /> Відтворена єдність Русі, зосередження влади в руках великого князя, підпорядкування Києву окремих російських земель, за допомогою направлення туди великокнязівських синів-намісників стало тією політичною основою, на якій розвинулися нові господарські процеси, розквітли міста, ускладнилося громадське життя, рушила вперед культура країни.<br /> <br /> Останній великий напад кочівників-печенігів відбувся в 1036 році (до цього Русь більше десяти років жила у мирі і спокої). У цей час Ярослав залишив Київ і знаходився в Новгороді. Очевидно, цією обставиною, а також тим що не стало великого воїна Мстислава, і вирішили скористатися печеніги.<br /> <br /> Великий князь зібрав військо і знову це були варяги, новгородська дружина, ремісники, смерди. Ярослав спочатку пробився в Київ, а потім вийшов у чисте поле для вирішального бою. Весь день тривав бій, і лише в вечері русичі здолати печенігів. Від цієї поразки печеніги так і не змогли оправитись. Після 1036 року їхні набіги на Русь практично припинилися.<br /> <br /> У 1037 році Ярослав в ознаменування блискучої перемоги над печенігами і на місці битви заклав храм - собор Святої Софії. Він був названий, так само, як і головний собор Константинополя, і в тім була своя політична символіка.<br /> <br /> Територія Києва, яка значно збільшилась, була обнесена високими валами. Довжина цих гіганських земельних стін, висота яких досягала 14 і ширина 16-18 метрів дорівнювала 3.5 км. Територія, оточена новою лінією укріплень у 7 разів перевищувала первісну і сягала 72 га. Перед валом знаходився глибокий рів, а вал доповнювала стіна з дубових колод. Місто Ярослава мало троє воріт. Золоті ворота були головним парадним вʼїздом в центральну частину міста.<br /> <br /> 1037 рік став знаменним ще і тим, що у цей час зароджується російське літописання. Створюється Найдавніший літописний російський звід. Його зв'язують з будівництвом Софійського собору, який відразу став не тільки релігійним, але й духовним центром країни.<br /> <br /> Виникла найдавніша частина збірника норм давньоруського права - &quot;Правда Ярослава&quot; (&quot;Руська Правда&quot;), норми якої діяли на всій території Русі.<br /> <br /> Після 1036 року обʼєднана Русь нарешті змогла знайти власного метрополита. Ярослав лише утверджувався як Великий князь Русі, він потребував не тільки ідеологічної підтримки всередині країни, але й доброзичливого політичного клімату за рубежем. Тому запрошено було митрополита з Константинополя, що відразу ж нормалізувало русько-візантійські відносини і стабілізувало міжнародні зв'язки Русі.<br /> <br /> Усі вказує на те, що об'єднання Русі Ярославом стало поворотним пунктом у багатьох відношеннях. Прийняття першого на Русі зводу законів, упорядкування церквовной організації, початок складання нового літописного зводу - були тими рисами державного, релігійного, культурного життя Русі, що як би підкреслили цей знаменний поворот.<br /> <br /> З великою наполегливістю Ярослав Володимирович продовжував зовнішню політику свого батька і діда. Але він розширив її масштаби, удосконалював методи її проведення відповідно до зростаючої господарськї, військової, політичної міці держави. Він затвердив владу Русі на західному березі Чудского озера і вивів руські кордони до Прибалтики. Тут було засноване місто Юр'єв (нинішній естонський Тарту). Місто одержало свою назву на честь Ярослава (Георгій - Юрій його християнське ім'я). Ярослав неодноразово починав походи на войовниче балтійське плем'я ятвягів; у літописах згадуються і його походи на Литву. Таким чином  Ярослав прагнув забезпечити вихід Русі до Балтійського моря, зміцнити безпеку її північно-західних кордонів.<br /> <br /> Ще в 30-і роки 11 століття Русь продовжувала успішне протиборство з Польщею. Але після того, як були відвойовані &quot;Червінскі міста&quot; Польща потерпала від впливу Німецькій імперії і Чехії, а також прибалтійських слов'янських язичницьких племен, і потребувала підтримки з боку Русі. Союз двох держав був скріплений династичними шлюбами: польський король одружився на сестрі Ярослава Добронігою (християнське ім'я Марія), а старший син Ярослава Ізяслав - з сестрою Казимира. <br /> <br /> Русь надала Польщі допомогу у війнах з Чехією і прибалтійськими слов'янами.<br /> На півночі Русь зв'язували тісні дружні відносини зі Швецією. Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Інгігердою (Іриною). Добрими були відносини і з Норвегією, куди була видана заміж за норвезького короля молодша дочка Ярослава Єлизавета.<br /> <br /> Після довгого періоду мирних відносин з Візантією Русь при Ярославі почала нову війну з великою імперією. Приводом послужила розправа з руськими купцями в Константинополі.<br /> <br /> Велика руська рать на чолі з старшим сином Ярослава Володимировича рушила на турах до Константинополя. Але біля західних берегів Чорного моря флот потрапив у бурю, що розметала і потопила частину руських кораблів. Біля шести тисяч воїнів на чолі з воєводою Вишатою висадилися на сушу, інші морем рушили назад.<br /> Довідавшись про це, імператор Костянтин Мономах наказав переслідувати руський флот і знищити руське військо. Але в морському бою русичі завдали поразки грекам і лише після цього вирушили на батьківщину.<br /> <br /> Доля сухопутних військ була трагічною. Греки оточили і взяли в полон загін Вишати, багатьох з них осліпили і відпустили на всі чотири сторони для залякування Русі. Довго ще по руських селах і містах бресли нещасні сліпці, пробираючись до рідних домівок.<br /> <br /> Лише в 1046 році Русь уклала новий мирний договір з Візантією. В знак поновлення дружніх зв'язків між двома країнами був улаштований шлюб візантійської принцеси, дочки Костянтина Мономаха, і четвертого сина Ярослава - Всеволода. У 1053 році у молодої пари народився син, якого назвали на честь діда Володимиром, а в християнстві дали йому, як і діду, ім'я Василь. Це був майбутній великий київський князь Володимир Мономах.<br /> <br /> Цей шлюб лише підкреслив, як виріс за останнє десятиліття мужнародний авторитет Русі. Русь воістину стала Європейською державою. З її політикою рахувалися Німецька імперія, Візантія, Швеція, Польща, Норвегія, Чехія, Угорщина, та інші європейські країни. На сході аж до низовин Волги в неї тепер практично не було суперників. Її кордони простягалися від Карпат до Ками, від Балтійського моря до Чорного.<br /> <br /> Ріст міжнародного престижу Русі підтверджували і династичні шлюби київського князівського дому. Усі сини Ярослава були одружені на можновладних принцесах - Візантії, Польщі, Німеччини. Його дочки були видані заміж за правителів різних країн. Старша Ганна - за французького короля Генріха 1, Анастасія - за угорського короля Андрія, молодша красуня Єлизавета - за норвезького короля Гарольда.<br /> <br /> Цікава доля цих жінок. Після смерті чоловіка Ганна Ярославівна під час малолітства сина була регентшею Франції, Єлизавета після загибелі на війні короля Гарольда удруге вийшла заміж за короля Данії і відігравала велику роль у європейській політиці.<br /> <br /> Ярослав помер 1054 році, за деякими даними він прожив 75 років і помер на 76-му році життя. <br /> <br /> ==Сім'я==<br /> Батько Володимир Великий, мати полоцька князівна Рогнеда. Рідні брати - 4 сини від цього шлюбу: Ізяслав, Мстислав, сам Ярослав і Всеволод. Старший брат Вишеслав.<br /> <br /> [[Файл:Фрески родини Мудрого.png|міні|Копія замальовки фресок з родиною Ярослава Мудрого у Софійському соборі 1651 року Абрагама ван Вестерфельда (оригінал вище є вцілілим фрагментом, що був видозмінений подальшою «реставрацією»); Ярослав зображений з макетом Софійського собору; за іншою версією на фресках було зображено родину Володимира, а не його сина Ярослава, і він, а не Ярослав, зображений з макетом храму, який можливо представляє Десятинну церкву, а не Софію]]<br /> <br /> ====Усі брати і сестри:====<br /> <br /> Вишеслав - князь новгородський (990—1010).<br /> <br /> Ізяслав - князь полоцький (бл.990—1001).<br /> <br /> Святополк - князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019).<br /> <br /> Святослав - князь древлянський (990—1015).<br /> <br /> Мстислав - князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036).<br /> <br /> Предслава - наложниця польського короля Болеслава.<br /> <br /> Всеволод - князь володимирський (990—1008/1013).<br /> <br /> Станіслав - князь смоленський (990—1015).<br /> <br /> Судислав - князь псковський (1014—1036).<br /> <br /> Борис - князь ростовський (1010—1015).<br /> <br /> Гліб - князь муромський (1013—1015). <br /> <br /> Прямислава Ласло Лисий, угорський князь.<br /> <br /> NN Володимирівна Бернгард II, маркграф Північної марки. <br /> <br /> Позвізд - мав володіння на Волині. <br /> <br /> Добронега - Каземир I, князь польський.<br /> <br /> *1-ша дружина: Анна.<br /> Ілля - князь новгородський.<br /> <br /> *2-га дружина:Інгігерда Улофсдоттір Шведська — донька шведського короля Улофа III, Шетконунга, яка після хрещення отримала ім'я Ірина.<br /> <br /> Володимир Ярославович - можливо був одружений з Одою, дочкою графа Леопольда зі Штаде біля Бремену. <br /> <br /> Ізяслав Ярославович - в 1040 був одружений із Ґертрудою, дочкою польського князя Мешка II. <br /> <br /> Святослав Ярославович - був одружений з Одою, внучкою цісаряГенріха II. <br /> <br /> Всеволод Ярославович - улюблений син Ярослава, в 1046 був одружений із Марією, дочкою імператора Костянтина Мономаха. Від шлюбу народився Володимир Мономах. <br /> <br /> Ігор Ярославович - чоловік німецької принцеси Кунігунди, графині Орламіндської. Вячеслав Ярославович - був одружений з Одою Штаденською. <br /> <br /> Єлизавета Ярославна (Еллісіф) - королева Норвегії, дружина короля Гаральда III Сурового, потім дружина короля Данії Свейна II Данського. <br /> <br /> Анастасія Ярославна (Аґмунда) - королева Угорщини, дружина короля Андраша.<br /> <br /> Ання Ярославна - королева Франції, дружина короля Генріха І.<br /> <br /> Агата Київська - дружина англійського короля Едварда Вигнанця, ймовірно дочка Ярослава.<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти== <br /> *Свідчення про вік Ярослава представляють антропологічні дослідження його скелета. У 1939—1940 роках Саркофаг Ярослава Мудрого розкривали для проведення експертизи скелета князя. Виявили його зріст на момент смерті - 172-176 см, а варто припустити, що в молодості він був ще вищим. Виявили перелом кісток, а також спадкову хворобу Пертеса. Але окрім іншого, вдалося визначити ще й вік князя на час його смерті - 65-70 років. Пізніші літописи, серед яких були Тверські та Густинські, свідчили, що до 2 років княжич не міг ходити, а зцілення відбулося незадовго до хрещення. На основі цих свідчень, а також антропологічних досліджень скелета Ярослава, Дмитро Рохлін вирішив датувати його народження 986 роком.<br /> <br /> *Найранішою датою, зважаючи на саме 70-річний вік Ярослава при смерті можна було б назвати 21 лютого 983 року. Зважаючи на те, що Ярослав був одним із 5 найстарших синів Володимира (Вишеслав, Ізяслав, Стополк, сам Ярослав, Мстислав Хоробрий), а корінь «Яро» означав весну, можна припустити, що Ярослав народився навесні 983 року і помер у 70-річному (майже 71) віці.<br /> <br /> *За однією з версій, мощі Ярослава зникли між 1940 і 2009 роком. Ймовірно, що у 1943 році мощі Ярослава вивезено за кордон, і нині вони зберігаються в українській діаспорі.<br /> <br /> *За життя Ярослава називали Кульгавим або Хромцем (згідно з літописами). Є дані, що князь мав фізичну ваду - кульгав на праву ногу. Права нога Ярослава була довшою за ліву через пошкодження тазостегнового та колінного суглобів унаслідок спадкової хвороби Пертеса та пізнішого поранення. В Іпатійському Літописі (РІК 6524 [1016]), у розповіді про війну Ярослава із Святославом читаємо: <br /> <br /> {{Цитата| … Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони насупроти обаполи Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних. І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега [і] говорячи: &quot;Чого прийшли ви зі шкандибою оцим?&quot; }}<br /> <br /> *У вересні 2009 року українські науковці почали дослідження останків київського князя Ярослава Мудрого, які, як були впевнені дослідники, лежать у саркофазі Софійського собору в Києві. Стояло завдання визначити, як виглядав князь, на які хвороби хворів, скільки років прожив, від чого помер. Однак науковці прийшли до абсолютно непередбачуваних висновків.<br /> <br /> [[Файл:Саркофаг Ярослава Мудрого.png|left|300px|thumb | Саркофаг Ярослава Мудрого в Софії Київській, фото Захід.нет]]<br /> <br /> Науковці встановили, що за останні сто років саркофаг відкривали тричі. У 1936 році знайшли купу перемішаних кісток і визначили, що там знаходяться два кістяки: чоловічий, жіночий і кілька кісточок дитини. У 1939 році останки вивезли в Ленінградський інститут антропології для дослідження. А вже у 1964 році - ковчег повернули на місце в саркофаг. Але з Ленанграда останки повернулися ще в 1940 році й зберігалися у фондах. А коли відкрили саркофаг 2009 року, то виявили тільки один скелет, і були впевнені, що це Ярослав Мудрий. Насправді то був жіночий скелет. Надалі керувала організаційною і пошуковою роботою з пошуку таємничо зниклих останків Ярослава Мудрого Неля Куковальська.<br /> <br /> *Після томографічних, антропологічних, рентгеноскопічних досліджень з'ясувалося, що в саркофазі - останки жінки. На основі сучасних методів вдалося визначити, що незнайомка з саркофагу має антропологічні характеристики скандинавського типу. Науковці припустили, що скелет зі Софії Київської належить дружині Ярослава Інгігердою (у хрещенні Ірині).<br /> <br /> За літописами, Інгігерда померла в 1050 році, приблизно у 50-річному віці, що відповідає орієнтовному вікові жінки, чиї кістки виявили в саркофазі. По-друге, кістки черепа підтверджують, що скелет належить до скандинавського типу, а Інгігерда була дочкою шведського короля. По-третє, офіційно вважається, що дружина Ярослава похована в Софійському соборі в Новгороді. Але при цьому існує паралельна версія, що вона покоїться в Софії Київській. Є ще один чинник. Відомий ленінградський антрополог Вольф Гінзбург, під керівництвом якого проводилося дослідження обох скелетів у 1939 році, тоді ж домігся дозволу проводити дослідження останків, які нібито належать Інгігерді, у Новгороді. За його звітом, новгородське поховання теж належить до XI століття, також переважає скандинавська расова відмінність, а череп схожий на той, що в похованні у Києві, але та жінка померла більш молодою - в 30-35 років.<br /> <br /> *На думку професора-антрополога Сергія Сегеди, який входить до складу комісії з вивчення останків, останки з Новгорода могли належати дружині Ярослава Ганні, але точно стверджувати не можна. За деякими літописними джерелами, це перша дружина Ярослава. Про неї мало що відомо, набагато більше інформації про другу дружину, Інгігерду. <br /> <br /> *Ярослав Мудрий правив понад 35 років, в той час Русь була найбільшою країною Європи, досягнувши могутності й розквіту. У шлюбі зі шведською принцесою Інгігердою (у хрещенні – Ірина) у них народилися десятеро дітей. Донька Єлизавета стала королевою Норвегії, а потім Данії, Анастасія – Угорщини, Анна – Франції, Агата – була дружиною англійського короля Едварда Вигнанця. Сини ж були зятями німецьких та польських правителів, імператорів Візантії та Священної Римської імперії. Такими монархічними шлюбами руський князь ще більше посилив свій вплив і зв’язки в середньовічній Європі.<br /> <br /> *Князь заснував кілька нових міст: Корсунь, Юр’їв (тепер – Біла Церква), ще один Юр’їв у сучасній Естонії (зараз – Тарту), Ярославль у Росії та Яро́слав у Польщі, Дорогичин. Назва Юр’їв пов’язана з християнським іменем князя Юрій (Георгій), яке він отримав після хрещення.<br /> <br /> *Він продовжив поширення християнства, розпочате його батьком Володимиром Великим, який охрестив Русь у 988 році, навертав язичників. Цей процес тривав ще довго після смерті князя. Як зазначає ПЦУ, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення лише в 1227 році. Князь канонізував руських святих: княгиню Ольгу, Федора та Івана, яких вбили язичники у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.<br /> <br /> * Князь Ярослав збудував багато церков. Найвизначніша святиня, що збереглася донині, – собор Святої Софії у Києві. <br /> {{Цитата| Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу».}}<br /> – писав про неї митрополит Іларіон, який був свідком будівництва. А ще – храми святого Георгія і святої Ірини, Благовіщення на Золотих Воротах й інші.<br /> *Князь Ярослав отримав ім’я Мудрий за поширення освіти і писемності на Русі. У той час монастирі стали осередками культури, освіти та науки. При Софії Київській започаткували першу школу та бібліотеку, де переписували і перекладали книги з грецької мови на слов’янську, вели літопис. Перша книгозбірня у Святій Софії налічувала понад 500 книг. Його донька Анна як придане привезла з Києва у Францію Реймське євангеліє.<br /> <br /> *Ярослав Мудрий вперше спробував встановити автокефалію Церкви. Він утворив Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріархові, але мала певну автономію. У 1051 році собор єпископів обрав митрополитом Київським пропонованого князем кандидата – священника церкви Спаса з Берестова Іларіона.<br /> <br /> ==Посилання==<br /> 1. [http://www.nbuv.gov.ua/node/6173 Ярослав Мудрий ( 978 – 1054), Великий князь Київський, державний та політичний діяч Київської Русі / Національна бібліотека України імені Вернадського ] <br /> <br /> 2. [https://osvita.ua/vnz/reports/history/4696/ Ярослав Мудрий - державний діяч<br /> / Вища освіта в Україні]<br /> <br /> 3. [https://zaxid.net/prosvititel_rusi_i_mogutniy_knyaz_den_vshanuvannya_pamyati_yaroslava_mudrogo_n1604375 Тесть Європи і просвітитель Русі: цікаві факти про князя Ярослава Мудрого<br /> https://zaxid.net/news/ / Захід.нет]</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%AE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=33224 2026-04-18T16:03:19Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Ющенко Катерина Логвинівна<br /> <br /> |<br /> Фото= Ющенко Катерина.png<br /> |<br /> Данные = Вчена, кібернетикиня<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Ющенко Катерина Логвинівна}}<br /> {{#seo:|description=Вчена}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ющенко_Катерина_Логвинівна}}<br /> {{#seo:|keywords=Великі українці}} <br /> {{#seo:|image=Ющенко Катерина.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ющенко Катерина}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]][[Category:Вчені]][[Category:Репресовані]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> {{Background|<br /> Content = Катерина Логвинівна Ющенко була першою в СРСР жінкою-доктором фізико-математичних наук, якій ця ступінь була присвоєна за піонерські роботи з програмування. Вона, використовуючи досвід експлуатації “МЭСМ”, розробила одну з перших в світі мов програмування високого рівня «Адресна мова», з непрямою адресацією при програмуванні. Саме завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам’яті. Катерина Логвинівна започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР.}}<br /> <br /> Катерина Ющенко народилася 8 грудня 1919 року в колишній столиці запорізьких козаків місті Чигирині. Її батьком був вчитель історії та географії Логвин Федорович Рвачев. <br /> <br /> У 1937 році його визнали українським націоналістом і заарештували. У цей час Катерина Логвинівна вчилася на першому курсі фізико-математичного факультету Київського університету. Як дочку «ворога народу» 17-річну Катерину виключили з університету. Мати Катерини намагалася довести невинність батька і принесла чекістам документи про його участь у революційному русі. Більше вона не повернулася. Її, як і батька, засудили до 10 років тюремного ув’язнення. Принесені матір’ю документи спалили на її очах. Тільки в 1954 році після смерті Сталіна батьки Катерини Ющенко були реабілітовані посмертно за відсутністю складу злочину.<br /> [[Файл:Під час роботи.png|left|300px|thumb|]]<br /> <br /> А тоді, влітку 1938 року, Катерина вирішила вступити до Узбецького державного університету в Самарканді. Коли під час війни Узбецький університет об’єднали зі Середньоазіатським державним університетом в Ташкенті, молода студентка була перенаправлена туди. <br /> У Катерини Ющенко (в дівоцтві Рвачової), були спроби вступити до Московського університету, потім до Воронезького університету, але там їй теж відмовили і нарешті Катерина знайшла оголошення, що Самаркандський університет оголошує набір студентів, причому забезпечує усіх гуртожитком, стипендією та ще й оплачує дорогу. Катерина тут же прийняла рішення їхати до Узбекистану.<br /> <br /> Після всіх поневірянь і принижень вона нарешті знову стала студенткою. На початку літа 1941 р., достроково склавши екзамени за третій курс, Катерина Логвинівна поїхала до Овруча, де жили її сестра і мати, котру на той час уже звільнили з-під арешту. На київський вокзал потяг прибув пізно вночі 21 червня. Вирішила їхати до брата, який жив, неподалік від Києва. Приміським, вже десь опівночі, дісталася Бородянки. Платформа була безлюдною. До села вів ґрунтовий шлях. Вирішила дочекатися ранку. Відтягла валізи на пагорб з травою, присіла і... заснула. Прокинулася від різкого гулу над головою. Над нею один за одним пролетіло сім літаків з хрестами на крилах.<br /> <br /> Потроху розвиднювалося. Будинок брата був неподалік. Появі гості зраділи, пригостили молоком, порозпитували. Потім усі лягли досипати. Прокинулися пізно. Брат вийшов на вулицю і швидко повернувся з жахливим повідомленням:<br /> <br /> {{Цитата|- Кажуть, Німеччина оголосила нам війну. Вранці бомбили Київ!<br /> Катерина розповіла про літаки і глухі вибухи. Брат увімкнув приймача. Виступав Молотов... То був початок війни}}<br /> <br /> Випадково Катерина Логвинівна прочитала в газеті, що навчальний рік у ВУЗах розпочнеться на місяць раніше, ніж звичайно, - з 1 серпня. Вона повернулася до Узбекистану. З'ясувалося, що Самаркандський університет об'єднали із Середньоазіатським у Ташкенті. Довелося їхати туди.<br /> <br /> Приступивши до навчання, водночас влаштувалася на роботу на воєнне підприємство, що виготовляло причепи для танкових гармат. Згодом до неї приїхали мати, сестра і брат.<br /> <br /> Коли через рік закінчила університет, постала проблема, як жити далі. Війні не видно кінця, а призначення на роботу не дали.<br /> <br /> Незадовго до того з'явився заклик Центрального комітету ВЛКСМ допомогти шахтарям Ангренського вугільного комбінату збільшити видобуток вугілля, такого потрібного країні. І молода випускниця університету вирішує йти працювати на вугільний комбінат.<br /> <br /> У 1943 р. на комбінат прийшов наказ - усіх, хто має закінчену педагогічну освіту, направити у школи. І Катерина Рвачова повертається до Ташкента, протягом одного навчального року викладає в середній школі. Після звільнення України Катерина Логвинівна вчителює в сільській школі, згодом, переїхавши до Стрия, працює у міській середній школі, але вона хотіла займатися наукою.<br /> <br /> Дізнавшись, що у Львові відкрився філіал академічного інституту математики, вона їде туди. Борис Володимирович Гнєденко, який очолював відділ теорії ймовірностей, одразу запропонував їй роботу в цьому відділі.<br /> <br /> Після закінчення війни Катерина Ющенко повернулася до України. У цей час у Львові відкрилась філія Інституту математики АН України. Майбутній академік АН України Борис Володимирович Гнеденко запропонував Ющенко роботу в його відділі теорії ймовірностей.<br /> <br /> У 1950 році Катерина Логвинівна успішно захистила кандидатську дисертацію. У тому ж році Гнеденко обрали дійсним членом АН України, а його відділ перевели до Київського інституту математики АН України. Він тут же запропонував К.Л. Ющенко переїхати до Києва. У тому ж році здобула ступінь кандидата фізико-математичних наук. Почала працювати старшим науковим співробітником Інституту математики АН УРСР (1950—1957), завідувала лабораторією «Методи обчислень та розрахунків» (1950—1952), згодом перейменовану на «Методів обчислень та програмування» (1952—1954); начальником відділу методів обчислень та програмування лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР (1954—1957); завідувачем відділу автоматизації програмування обчислювального центру при АН УРСР (1957—1962); завідувачем відділом теорії програмування Інституту кібернетики АН УРСР (з 1962). <br /> <br /> Інститут математики був в ці роки у розквіті. Його директор – академік Олександр Юрійович Ішлінський – займався теорією гіроскопів – дуже актуальною проблемою в часи, коли будівництво супутників перебувало на початковій стадії. Під час своїх досліджень Ішлінському потрібно було робити складні розрахунки. Для цього було закуплено комплект лічильно-аналітичних машин, які встановили в підвалі будівлі президії АН України. Катерину Логвинівну призначили керівником цієї обчислювальної лабораторії. <br /> <br /> У 1954 р. за ініціативою академіка Б.В. Гнеденко лабораторія Лебедєва, де був створений перший в континентальній Європі комп’ютер “МЭСМ”, була переведена в Інститут математики. До її експлуатації підключилася група вчених, серед яких опинилася і Катерина Ющенко. Протягом семи років Катерина Рвачова-Ющенко обіймала посаду старшого наукового співробітника Київського інституту математики АН УРСР (1950—1957). Була членом спільної групи науковців, що оперували МЕОМ. У 1957 році стала директором Інституту обчислювальної техніки АН УРСР. Протягом свого сорокарічного служіння в Інституті Ющенко створила міжнародну визначну наукову школу теоретичного програмування. <br /> <br /> Обмеженість внутрішньої пам’яті “МЭСМ” і її невисока швидкодія, нестійкість роботи, викликана великою кількістю електронних ламп, змушували розробників програм знаходити витончені способи використання внутрішньої мови комп’ютера. Складання кожної програми розглядалося як вирішення індивідуальної задачі. Програмісти шукали економні рішення, майстерно використовуючи ті чи інші особливості системи команд комп’ютера.<br /> У процесі роботи з’ясувалося, що більш складні завдання важко вирішувати шляхом написання просто машинних програм. Так виникла необхідність у розробці мови програмування «високого рівня» і виникла проблема створення відповідного транслятора для кращого спілкування людини з комп’ютером.<br /> [[Файл:Юрій Ющенко.png|left|300px|thumb|Син, Юрій Ющенко]]<br /> <br /> Істотно вплинув на розуміння цієї проблеми професор Київського університету Л.І.Калужнін, який читав в 50-70-ті роки курс математичної логіки і запропонував формальний апарат граф-схем Під впливом робіт члена кореспондент АН СРСР О. А. Ляпунова, який запропонував операторний метод програмування, в Києві почало розвиватися теоретичне програмування. У результаті в 1955 році B.C.Королюк і К.Л.Ющенко розробили адресну мову, яка на мовній основі втілила два загальних принципи роботи комп’ютера – адресність і програмне керування. Створюючи зручну систему понять для опису архітектури комп’ютера і його системи команд, автори ввели в «Адресну мову» засоби маніпулювання адресами другого рангу.<br /> <br /> Саме створення «Адресної мови» стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), адресна мова передувала появі не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів, а її конструкції увійшли до складу сучасних мов.<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;BuCR13fvL7w&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> <br /> Катерина Логвинівна спільно з Б.В.Гнеденко і В.С. Королюком написала перший в СРСР підручник з програмування «Елементи програмування». Книга була видана в 1961 році і перевидана в 1964 році. Побачили світ і її переклади: в 1964 році в НДР і Угорщині, а в 1969 році – у Франції.<br /> У наступні роки вона підготувала 45 кандидатів і 11 докторів наук. Київська школа теоретичного програмування стала відомою далеко за межами Радянського Союзу. К.Л. Ющенко були присуджені дві Державні премії України (Державні премії УРСР) і премія Ради Міністрів СРСР, а за теоретичні розробки в області комп’ютерної алгебри – академічна премія імені Глушкова. Також К. Ющенко була нагороджена Орденом княгині Ольги.<br /> <br /> Талановитий програміст, Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв. Вона є автором понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників, частина яких була перекладена і видана в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції та Данії.<br /> <br /> Разом зі своїми чоловіком Олексієм Андрійовичем Ющенком Катерина Логвинівна виховала трьох дітей, мала дев'ять онуків. Померла Катерина Ющенко 15 серпня 2001 року і похована в Києв<br /> <br /> ==Освіта==<br /> *У 1936 році вступила на перший курс фізико-математичного факультету Київського університету. Як дочку «ворога народу» її 17-річною виключили з університету. Мати намагалася довести невинність батька і принесла чекістам документи про його участь у революційному русі. Додому вона не повернулася: її разом із чоловіком засудили до 10 років тюремного ув'язнення.<br /> <br /> *Влітку 1937 року вступила до Узбецького державного університету в Самарканді.<br /> <br /> *У 1950 році Катерина Логвинівна успішно захистила кандидатську дисертацію.<br /> <br /> ==Сім'я==<br /> [[Файл:Катерина з сином Юрієм.png|міні]]<br /> <br /> Батько Логвин Федорович Рвачев — вчитель історії та географії. Мати, Рвачова Ксенія Олексіївна, викладала математику. Крім Катерини в сім’ї виховувалось четверо дітей – Людмила і Михайло, що стали вчителями, Олексій та Володимир, які разом з Катериною занесені до когорти видатних науковців.<br /> <br /> Брат Володимир - український радянський математик і механік.<br /> <br /> Чоловік - Олексій Андрійович Ющенко. Мала трьох дітей та дев'ятьох внуків.<br /> <br /> Син Юрій — доцент факультету інформатики у Києво-могилянській академії.<br /> <br /> ==Звання, чини, нагороди==<br /> Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР (1976), заслужена діячка науки, лауреат премії Ради Міністрів СРСР та двічі — Державної премії України, премії НАН України імені Глушкова, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук. Нагороджена орденом княгині Ольги.<br /> <br /> ==Джерела==<br /> 1. [https://uacomputing.com/persons/yushenko/ Ющенко Катерина Логвинівна /ІТ в Україні. Історії та особистості] <br /> <br /> 2. [https://dou.ua/lenta/interviews/about-kateryna-yushchenko/ Створила одну з перших у світі високорівневих мов програмування. Історія української науковиці Катерини Ющенко / Маркетинг без віз. Як рости у 190 країнах не втрачаючи душу]<br /> <br /> 3. [https://us.bdpu.org.ua/kateryna-yushchenko-istoriia-avtorky-adresnoi-movy-prohramuvannia.html Катерина Ющенко: історія авторки «Адресної мови програмування» / Університетське слово]<br /> <br /> 4. [https://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/NEWS/Yushchenko_u.html До сторіччя від дня народження Катерини Логвинівки Ющенко / Новини музею]</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%AE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=33223 2026-04-18T16:02:49Z

<p>Colonel: /* Біографія */</p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО = Ющенко Катерина Логвинівна<br /> <br /> |<br /> Фото= Ющенко Катерина.png<br /> |<br /> Данные = Вчена, кібернетикиня<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Ющенко Катерина Логвинівна}}<br /> {{#seo:|description=Вчена}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/Ющенко_Катерина_Логвинівна}}<br /> {{#seo:|keywords=Великі українці}} <br /> {{#seo:|image=Ющенко Катерина.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Ющенко Катерина}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]][[Category:Вчені]][[Category:Реприсовані]]<br /> <br /> ==Біографія==<br /> {{Background|<br /> Content = Катерина Логвинівна Ющенко була першою в СРСР жінкою-доктором фізико-математичних наук, якій ця ступінь була присвоєна за піонерські роботи з програмування. Вона, використовуючи досвід експлуатації “МЭСМ”, розробила одну з перших в світі мов програмування високого рівня «Адресна мова», з непрямою адресацією при програмуванні. Саме завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам’яті. Катерина Логвинівна започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР.}}<br /> <br /> Катерина Ющенко народилася 8 грудня 1919 року в колишній столиці запорізьких козаків місті Чигирині. Її батьком був вчитель історії та географії Логвин Федорович Рвачев. <br /> <br /> У 1937 році його визнали українським націоналістом і заарештували. У цей час Катерина Логвинівна вчилася на першому курсі фізико-математичного факультету Київського університету. Як дочку «ворога народу» 17-річну Катерину виключили з університету. Мати Катерини намагалася довести невинність батька і принесла чекістам документи про його участь у революційному русі. Більше вона не повернулася. Її, як і батька, засудили до 10 років тюремного ув’язнення. Принесені матір’ю документи спалили на її очах. Тільки в 1954 році після смерті Сталіна батьки Катерини Ющенко були реабілітовані посмертно за відсутністю складу злочину.<br /> [[Файл:Під час роботи.png|left|300px|thumb|]]<br /> <br /> А тоді, влітку 1938 року, Катерина вирішила вступити до Узбецького державного університету в Самарканді. Коли під час війни Узбецький університет об’єднали зі Середньоазіатським державним університетом в Ташкенті, молода студентка була перенаправлена туди. <br /> У Катерини Ющенко (в дівоцтві Рвачової), були спроби вступити до Московського університету, потім до Воронезького університету, але там їй теж відмовили і нарешті Катерина знайшла оголошення, що Самаркандський університет оголошує набір студентів, причому забезпечує усіх гуртожитком, стипендією та ще й оплачує дорогу. Катерина тут же прийняла рішення їхати до Узбекистану.<br /> <br /> Після всіх поневірянь і принижень вона нарешті знову стала студенткою. На початку літа 1941 р., достроково склавши екзамени за третій курс, Катерина Логвинівна поїхала до Овруча, де жили її сестра і мати, котру на той час уже звільнили з-під арешту. На київський вокзал потяг прибув пізно вночі 21 червня. Вирішила їхати до брата, який жив, неподалік від Києва. Приміським, вже десь опівночі, дісталася Бородянки. Платформа була безлюдною. До села вів ґрунтовий шлях. Вирішила дочекатися ранку. Відтягла валізи на пагорб з травою, присіла і... заснула. Прокинулася від різкого гулу над головою. Над нею один за одним пролетіло сім літаків з хрестами на крилах.<br /> <br /> Потроху розвиднювалося. Будинок брата був неподалік. Появі гості зраділи, пригостили молоком, порозпитували. Потім усі лягли досипати. Прокинулися пізно. Брат вийшов на вулицю і швидко повернувся з жахливим повідомленням:<br /> <br /> {{Цитата|- Кажуть, Німеччина оголосила нам війну. Вранці бомбили Київ!<br /> Катерина розповіла про літаки і глухі вибухи. Брат увімкнув приймача. Виступав Молотов... То був початок війни}}<br /> <br /> Випадково Катерина Логвинівна прочитала в газеті, що навчальний рік у ВУЗах розпочнеться на місяць раніше, ніж звичайно, - з 1 серпня. Вона повернулася до Узбекистану. З'ясувалося, що Самаркандський університет об'єднали із Середньоазіатським у Ташкенті. Довелося їхати туди.<br /> <br /> Приступивши до навчання, водночас влаштувалася на роботу на воєнне підприємство, що виготовляло причепи для танкових гармат. Згодом до неї приїхали мати, сестра і брат.<br /> <br /> Коли через рік закінчила університет, постала проблема, як жити далі. Війні не видно кінця, а призначення на роботу не дали.<br /> <br /> Незадовго до того з'явився заклик Центрального комітету ВЛКСМ допомогти шахтарям Ангренського вугільного комбінату збільшити видобуток вугілля, такого потрібного країні. І молода випускниця університету вирішує йти працювати на вугільний комбінат.<br /> <br /> У 1943 р. на комбінат прийшов наказ - усіх, хто має закінчену педагогічну освіту, направити у школи. І Катерина Рвачова повертається до Ташкента, протягом одного навчального року викладає в середній школі. Після звільнення України Катерина Логвинівна вчителює в сільській школі, згодом, переїхавши до Стрия, працює у міській середній школі, але вона хотіла займатися наукою.<br /> <br /> Дізнавшись, що у Львові відкрився філіал академічного інституту математики, вона їде туди. Борис Володимирович Гнєденко, який очолював відділ теорії ймовірностей, одразу запропонував їй роботу в цьому відділі.<br /> <br /> Після закінчення війни Катерина Ющенко повернулася до України. У цей час у Львові відкрилась філія Інституту математики АН України. Майбутній академік АН України Борис Володимирович Гнеденко запропонував Ющенко роботу в його відділі теорії ймовірностей.<br /> <br /> У 1950 році Катерина Логвинівна успішно захистила кандидатську дисертацію. У тому ж році Гнеденко обрали дійсним членом АН України, а його відділ перевели до Київського інституту математики АН України. Він тут же запропонував К.Л. Ющенко переїхати до Києва. У тому ж році здобула ступінь кандидата фізико-математичних наук. Почала працювати старшим науковим співробітником Інституту математики АН УРСР (1950—1957), завідувала лабораторією «Методи обчислень та розрахунків» (1950—1952), згодом перейменовану на «Методів обчислень та програмування» (1952—1954); начальником відділу методів обчислень та програмування лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР (1954—1957); завідувачем відділу автоматизації програмування обчислювального центру при АН УРСР (1957—1962); завідувачем відділом теорії програмування Інституту кібернетики АН УРСР (з 1962). <br /> <br /> Інститут математики був в ці роки у розквіті. Його директор – академік Олександр Юрійович Ішлінський – займався теорією гіроскопів – дуже актуальною проблемою в часи, коли будівництво супутників перебувало на початковій стадії. Під час своїх досліджень Ішлінському потрібно було робити складні розрахунки. Для цього було закуплено комплект лічильно-аналітичних машин, які встановили в підвалі будівлі президії АН України. Катерину Логвинівну призначили керівником цієї обчислювальної лабораторії. <br /> <br /> У 1954 р. за ініціативою академіка Б.В. Гнеденко лабораторія Лебедєва, де був створений перший в континентальній Європі комп’ютер “МЭСМ”, була переведена в Інститут математики. До її експлуатації підключилася група вчених, серед яких опинилася і Катерина Ющенко. Протягом семи років Катерина Рвачова-Ющенко обіймала посаду старшого наукового співробітника Київського інституту математики АН УРСР (1950—1957). Була членом спільної групи науковців, що оперували МЕОМ. У 1957 році стала директором Інституту обчислювальної техніки АН УРСР. Протягом свого сорокарічного служіння в Інституті Ющенко створила міжнародну визначну наукову школу теоретичного програмування. <br /> <br /> Обмеженість внутрішньої пам’яті “МЭСМ” і її невисока швидкодія, нестійкість роботи, викликана великою кількістю електронних ламп, змушували розробників програм знаходити витончені способи використання внутрішньої мови комп’ютера. Складання кожної програми розглядалося як вирішення індивідуальної задачі. Програмісти шукали економні рішення, майстерно використовуючи ті чи інші особливості системи команд комп’ютера.<br /> У процесі роботи з’ясувалося, що більш складні завдання важко вирішувати шляхом написання просто машинних програм. Так виникла необхідність у розробці мови програмування «високого рівня» і виникла проблема створення відповідного транслятора для кращого спілкування людини з комп’ютером.<br /> [[Файл:Юрій Ющенко.png|left|300px|thumb|Син, Юрій Ющенко]]<br /> <br /> Істотно вплинув на розуміння цієї проблеми професор Київського університету Л.І.Калужнін, який читав в 50-70-ті роки курс математичної логіки і запропонував формальний апарат граф-схем Під впливом робіт члена кореспондент АН СРСР О. А. Ляпунова, який запропонував операторний метод програмування, в Києві почало розвиватися теоретичне програмування. У результаті в 1955 році B.C.Королюк і К.Л.Ющенко розробили адресну мову, яка на мовній основі втілила два загальних принципи роботи комп’ютера – адресність і програмне керування. Створюючи зручну систему понять для опису архітектури комп’ютера і його системи команд, автори ввели в «Адресну мову» засоби маніпулювання адресами другого рангу.<br /> <br /> Саме створення «Адресної мови» стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), адресна мова передувала появі не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів, а її конструкції увійшли до складу сучасних мов.<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;BuCR13fvL7w&amp;t=1s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> <br /> Катерина Логвинівна спільно з Б.В.Гнеденко і В.С. Королюком написала перший в СРСР підручник з програмування «Елементи програмування». Книга була видана в 1961 році і перевидана в 1964 році. Побачили світ і її переклади: в 1964 році в НДР і Угорщині, а в 1969 році – у Франції.<br /> У наступні роки вона підготувала 45 кандидатів і 11 докторів наук. Київська школа теоретичного програмування стала відомою далеко за межами Радянського Союзу. К.Л. Ющенко були присуджені дві Державні премії України (Державні премії УРСР) і премія Ради Міністрів СРСР, а за теоретичні розробки в області комп’ютерної алгебри – академічна премія імені Глушкова. Також К. Ющенко була нагороджена Орденом княгині Ольги.<br /> <br /> Талановитий програміст, Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв. Вона є автором понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників, частина яких була перекладена і видана в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції та Данії.<br /> <br /> Разом зі своїми чоловіком Олексієм Андрійовичем Ющенком Катерина Логвинівна виховала трьох дітей, мала дев'ять онуків. Померла Катерина Ющенко 15 серпня 2001 року і похована в Києв<br /> <br /> ==Освіта==<br /> *У 1936 році вступила на перший курс фізико-математичного факультету Київського університету. Як дочку «ворога народу» її 17-річною виключили з університету. Мати намагалася довести невинність батька і принесла чекістам документи про його участь у революційному русі. Додому вона не повернулася: її разом із чоловіком засудили до 10 років тюремного ув'язнення.<br /> <br /> *Влітку 1937 року вступила до Узбецького державного університету в Самарканді.<br /> <br /> *У 1950 році Катерина Логвинівна успішно захистила кандидатську дисертацію.<br /> <br /> ==Сім'я==<br /> [[Файл:Катерина з сином Юрієм.png|міні]]<br /> <br /> Батько Логвин Федорович Рвачев — вчитель історії та географії. Мати, Рвачова Ксенія Олексіївна, викладала математику. Крім Катерини в сім’ї виховувалось четверо дітей – Людмила і Михайло, що стали вчителями, Олексій та Володимир, які разом з Катериною занесені до когорти видатних науковців.<br /> <br /> Брат Володимир - український радянський математик і механік.<br /> <br /> Чоловік - Олексій Андрійович Ющенко. Мала трьох дітей та дев'ятьох внуків.<br /> <br /> Син Юрій — доцент факультету інформатики у Києво-могилянській академії.<br /> <br /> ==Звання, чини, нагороди==<br /> Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР (1976), заслужена діячка науки, лауреат премії Ради Міністрів СРСР та двічі — Державної премії України, премії НАН України імені Глушкова, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук. Нагороджена орденом княгині Ольги.<br /> <br /> ==Джерела==<br /> 1. [https://uacomputing.com/persons/yushenko/ Ющенко Катерина Логвинівна /ІТ в Україні. Історії та особистості] <br /> <br /> 2. [https://dou.ua/lenta/interviews/about-kateryna-yushchenko/ Створила одну з перших у світі високорівневих мов програмування. Історія української науковиці Катерини Ющенко / Маркетинг без віз. Як рости у 190 країнах не втрачаючи душу]<br /> <br /> 3. [https://us.bdpu.org.ua/kateryna-yushchenko-istoriia-avtorky-adresnoi-movy-prohramuvannia.html Катерина Ющенко: історія авторки «Адресної мови програмування» / Університетське слово]<br /> <br /> 4. [https://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/NEWS/Yushchenko_u.html До сторіччя від дня народження Катерини Логвинівки Ющенко / Новини музею]</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9&diff=33222 2026-04-18T15:56:49Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО =Вороний Юрій<br /> |<br /> Фото= Вороний Юрій.png<br /> |<br /> Данные = Хірург, вчений, доктор наук<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Вороний Юрій}}<br /> {{#seo:|description=Вчений, хірург}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/ Вороний_Юрій}}<br /> {{#seo:|keywords=Великі українці}} <br /> {{#seo:|image=Вороний Юрій.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Вороний Юрій}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]] [[Category:Медики]] [[Category:Вчені]]<br /> <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Юрій Вороний (при народженні — Георгій) - український хірург, доктор медичних наук, професор. Народився він у 1895 році в селі Журавка Полтавської губернії (нині Варвинська громада Прилуцького району Чернігівської області) . Його батько, Георгій Вороний, був доволі відомим математиком і обіймав посаду професора у Варшавському університеті. Юрій Вороний здійснив першу у світі операцію з пересадки внутрішнього органу живій людині. 3 квітня 1933 року пересадив нирку реципієнтці від загиблої людини <br /> <br /> В 1913 році Юрій Вороний вступив на медичний факультет університету св. Володимира у Києві, але його навчання перервала Перша світова війна. Як студента-медика його мобілізували до лав царської армії, де він брав участь у роботі фельдшерського взводу.<br /> <br /> [[Файл:Юрій Вороний .png|left|300px|thumb|Юрій Вороний, 1915 рік]]<br /> <br /> У вирі тогочасних революційних подій Юрій Вороний знайомиться із членом Української центральної ради Вірою Нечаївською, яка в майбутньому стане його дружиною.<br /> Невдовзі майбутній хірург добровільно вступає до перев'язувального загону Центральної ради й 16 січня 1918 року опинився у сумнозвісному бою із більшовиками біля залізничної станції Крути.<br /> <br /> Юрій Вороний вижив і не зазнав серйозних поранень, тож зміг продовжити навчання в університеті.<br /> <br /> Його студентський шлях закінчився у 1921 році. Юрій Вороний став випускником Київської державної медичної академії (навчальний заклад, утворений на базі медичних факультетів університету св. Володимира та Українського народного університету та Жіночого медичного інституту). Того ж року він вступив до аспірантури, а його керівником став професор Євген Черняхівський.<br /> <br /> На початку 20-х років минулого століття хірургія переживала черговий &quot;бум&quot;. Тверде становлення положень асептики та антисептики, розвиток анестезіології, прогрес патанатомічної науки дозволив хірургам оперувати такі органи й частини тіла, які раніше вважались &quot;недоторканими&quot;.<br /> <br /> У 1912 році французький хірург Алексис Карель отримав Нобелівську премію за свої досягнення у трансплантології, а саме за впровадження у клінічну практику судинного шва. Це дозволило хірургам виконувати операції на судинах та &quot;відчинило двері&quot; лікарям всього світу для операцій на органах зі збереженням їх кровопостачання.<br /> <br /> Німецькі лікарі Ернст Єгер та Вільгельм Ізраель протягом 1910-х років опублікували низку робіт про реімплантацію ниркових вен та артерій у системний кровотік в експерименті.<br /> <br /> Молодий український хірург Євген Черняхівський у 1915 році опублікував результати експериментальної трансплантації нирки на тваринах. Всі ці роботи значно випереджали свій час як ідейно, так і технічно.<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;kgfrx9X50AE&amp;t=4s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> <br /> Саме тому ці роботи здебільшого залишались реалізованими в гострих (таких, що передбачають смерть тварини) експериментах.<br /> <br /> Молодий аспірант Юрій Вороний у 1921 році потрапив до клініки професора Черняхівського (сьогодні - Київська міська клінічна лікарня #18) і одразу захопився доробками свого вчителя у казуїстичній для того часу трансплантології.<br /> Євген Черняхівський, окрім завідування хірургічною клінікою, обіймав посаду директора Київської державної медичної академії та очолював курс на українізацію медичної освіти. Талановитий хірург та патріот разом із братом-гістологом Олександром Черняхівським створили перші медичні підручники українською мовою для студентів.<br /> <br /> Патріотична позиція Юрія Вороного і його схильність до хірургії зацікавила професора Черняхівського. Декілька років вони працювали разом із хворими та займались питаннями переливання крові. Звичайно, тривала й експериментальна робота над трансплантацією органів.<br /> <br /> В 1923 році Юрій Вороний став асистентом кафедри хірургії в Києві, а в 1926 році несподівано переїхав до Харкова під керівництво професора Володимира Шамова.<br /> Така різка зміна &quot;кар'єрної прописки&quot; здається щонайменше дивною, але розсекречені архіви КДБ дещо &quot;прояснили&quot; цю ситуацію.<br /> <br /> [[Файл:Ю.Ю.Вороний.png|міні|Ю.Ю.Вороний (стоїть 3-й зліва) ординатор кафедри хірургії Київського медінституту (сидить у центрі проф.М.М.Волкович), 1923]]<br /> <br /> З матеріалів допиту професора Олександра Черняхівського стає відомо, що Юрія Вороного делегувало до Харкова, щоб очолити там процес українізації медичного університету.<br /> <br /> Але назагал видається, що професор Черняхівський відправив до Харкова свого найкращого учня, аби вберегти від переслідувань каральних органів, які тоді почалися в Києві.<br /> <br /> Професора-гістолога Олександра Черняхівського і його дружину Людмилу Черняхівську-Старицьку у 1929 році заарештували по справі Спілки визволення України (сфабрикована органами НКВС справа, спрямована проти української наукової та культурної інтелігенції).<br /> <br /> [[Файл:Юрій Георгійович Вороний.png|left|300px|thumb |Юрій Георгійович Вороний. 1930-і роки]]<br /> <br /> Хірурга Євгена Черняхівського звільнили з інституту та заборонили займатись медичною практикою.<br /> <br /> У другій половині 1920-х років Юрій Вороний працював у Харкові. Окрім хірургічної діяльності активно займався науковими експериментами. Але &quot;націоналістичне минуле&quot; заважало рухові по кар'єрним сходинкам у Харкові і в 1930 році хірурга делегували до Херсона - очолити хірургічний напрям у районній лікарні, яка була підрозділом Харківського інституту невідкладної хірургії.<br /> <br /> Юрій Вороний швидко здобув славу талановитого лікаря у Херсоні й мав велику кількість пацієнтів, що тільки збагачувало досвід і майстерність хірурга. У вільний час Юрій Вороний постійно їздив до Харкова, де проводив кропітку експериментальну роботу із професором Шамовим.<br /> <br /> 31 березня 1933 року в лікарню доставили 26-річну жінку, яка випила розчин ртуті через негаразди із чоловіком.<br /> <br /> У жінки прогресувала ниркова недостатність і 3 квітня хірург Юрій Вороний вирішив пересадити їй нирку від чоловіка, який помер напередодні від несумісної із життям черепно-мозкової травми.<br /> <br /> Нирку приєднали до стегнових судин жінки, на шкірі стегнової ділянки створилась сечовідна нориця для відведення сечі. Через декілька годин після операції з нориці виділились крапельки сечі, що свідчило про життєздатність та функціонування нирки.<br /> Наступного дня стан хворої поступово покращився, проте під вечір лікарі відмітили чітку негативну динаміку.<br /> <br /> Зранку 5 квітня стан хворої погіршився, із сечовідної нориці виділялась бура сеча із домішками крові. Через декілька годин хвора померла.<br /> <br /> Сьогодні зрозуміло, що жінка померла від тяжкої реакції відторгнення трансплантату, яка призвела до поліорганної недостатності. Але тоді в доімунологічну та навіть доантибіотичну еру причиною смерті вважали тяжкий вплив ртуті на організм та ускладнення від переливання крові.<br /> <br /> Матеріали про цей клінічний випадок опублікували наступного року в італійському фаховому виданні &quot;Minerva Chirurgica&quot; та &quot;Працях Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії&quot;.<br /> <br /> Так Юрій Вороний увійшов в історію як хірург, який вперше виконав пересадку цілого органу людині. І хоч, за сучасними уявленнями, цю трансплантацію не можна вважати успішною, адже пацієнтка прожила лише дві доби, це був дійсно &quot;величезний крок для усього людства&quot;.<br /> <br /> Перші успішні трансплантації виконають у США тільки через 20 років, коли імунологія &quot;встигне&quot; за хірургічним прогресом.<br /> <br /> Але й сьогодні триває дискусія, де ж була виконана ця операція? В Харкові чи Херсоні, де працював хірург Вороний. Можна стверджувати, що чіткої відповіді на це питання немає.<br /> <br /> Хоча в роботі, опублікованій в медичному журналі, зазначена херсонська лікарня, але вона, скоріше за все, вказана, як місце тогочасної роботи хірурга. В оригінальному рукописі інформація про місце виконання операції відсутня.<br /> <br /> Здавалось, що після виконання цієї операції Юрій Вороний мав би отримати світову славу.<br /> <br /> Але закритість радянської системи та політичні репресії 30-х років зіграли свою роль. В другій половині Юрій Вороний повернувся до Харкова і очолив кафедру хірургії... стоматологічного інституту.<br /> <br /> У 1931-1934 роках працював головним лікарем лікарні в Херсоні, директором і професором хірургії Херсонського виробничого медичного інституту, а потім — старшим науковим співробітником Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії та переливання крові.<br /> <br /> У 1936-1941 роках завідував кафедрою хірургії Харківського стоматологічного інституту.<br /> <br /> Під час німецько-радянської війни опинився на території, окупованій німцями, і був депортований за кордон.<br /> <br /> Після повернення на батьківщину натрапив на заборону займатися викладанням хірургії у Харкові, тому переїхав у Житомир, де протягом 1944-1950 роки працював лікарем-урологом міської та обласної лікарень.<br /> <br /> З 1950 року жив у Києві. У 1950—1953 роках керував відділенням експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології, а у 1953—1960 роках таким же відділенням Київського інституту гематології та переливання крові. У 1953 році очолив Київський науково-дослідний інститут переливання крові та невідкладної хірургії.<br /> <br /> Помер у 1961 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі<br /> <br /> Широкої лікарської практики хірург вже не мав. Тяжка доля була у його рідного брата Олександра, також талановитого хірурга, який очолював велику районну лікарню в місті Яготин Київської області.<br /> <br /> У 1938 році його заарештували за контрреволюційну діяльність і вислали на північ Росії. Звичайно, це завдало удару і Юрію Вороному. Коли почалась Друга світова війна, він опинився в окупованому нацистами Харкові, де продовжував свою хірургічну діяльність.<br /> <br /> У 1946 році у таборах помер його брат Олександр. За офіційною версією - від інсульту, але така причина смерті була підозріло частою серед в'язнів радянських таборів.<br /> <br /> Після війни Юрій Вороний мав &quot;клеймо&quot; залишенця на окупованих територіях та члена сім'ї контрреволюціонера, тому хірург, який вперше у світі виконав трансплантацію нирки, працював звичайним урологом в одній з лікарень Житомира.<br /> <br /> У 1950 році він зміг повернутись до Києва, де працював у Інституті експериментальної біології, в підвалі якого і жив. Лише випадково отримав пристойне житло, прооперувавши партійного діяча, який із вдячності клопотав про виділення хірургові квартири. До 1961 він працював у Києві, де й помер. Похований Юрій Вороний на Байковому кладовищі.<br /> <br /> Сьогодні фігура Юрія Вороного є вкрай недооціненою. За радянських часів його прізвище і здобутки замовчувались із відомих причин.<br /> <br /> Але і після здобуття незалежності більшість робіт, присвячених роботі видатного хірурга, виконані іноземними авторами. Його ім'я лунає на світових з'їздах трансплантологів частіше, аніж в рідній для нього Україні.<br /> <br /> Навіть хвиля декомунізації не призвела до появи вулиць Юрія Вороного чи присвячення йому назви інститутів. Лише поодинокі меморіальні дошки в Харкові та Херсоні нагадують про хірурга.<br /> <br /> У 1930 році Вороний у Харкові вперше пересадив нирку собаці, зшивши судини шиї та донорської нирки.<br /> <br /> З квітня 1933 року, працюючи головним лікарем у Херсоні, вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки в лікарні Харкова, коли проходив там стажування. Звіт про цю операцію був опублікований в італійському журналі «Minerva Chirurgica»,в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людин], хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. Про результати дослідження також було повідомлення в іспанському журналі «El Siglo Medico»<br /> <br /> ==Освіта==<br /> *Почав навчатися у Варшаві, а після передчасної смерті батька (1908, на 41 році життя) продовжив навчання в Прилуцькій чоловічій гімназії за допомогою діда – Феодосія Яковича, колишнього директора цієї гімназії. Закінчивши гімназію в 1913.<br /> <br /> * 1913 року вступив на медичний факультет Університету святого Володимира у Києві, але перервав навчання, бо в роки першої світової війни як студент-медик працював у перев'язувальному загоні Червоного хреста.<br /> <br /> * У 1921 року закінчив Київський медичний інститут   і став аспірантом  кафедри хірургії. <br /> <br /> *Після закінчення аспірантури  його призначили асистентом Харківського медичного інституту, де він працював у 1926—1931 роках під керівництвом Володимира Шамова. <br /> <br /> ==Сім'я==<br /> [[Файл:Юрій Вороний з сім’єю .png|300px|left|thumb|Юрій Вороний з дружиною Вірою та дітьми – Галиною і В’ячеславом]]<br /> <br /> <br /> Народився у 1895 році в селі Журавка на Чернігівщині. Батько - Георгій Вороний - відомим математиком, обіймав посаду професора у Варшавському університеті.<br /> <br /> Дружина - Віра Нечаївська. Подружжя мало двох дітей: сина Вячеслав1918 року народження та доньку Галину 1926 року народження.<br /> <br /> ==Цікаві факти== <br /> *Рід Вороних походить від козаків. Клятва Гіппократа була для Юрія Вороного не завченими словами, а покликом душі й головним життєвим орієнтиром, основою якого була родова пам’ять. Саме цю пам’ять дбайливо берегли в роду Вороних. Від батька до сина передавалась легенда про найдавнішого предка – козака Вакулу, отамана Ніжинського полку – найбільшої державної військово-адміністративної твердині золотої доби Гетьманщини.<br /> Територія Ніжинського полку була більша за Францію й простягалася на теренах трьох сучасних держав – від Гомеля до Брянська й Смоленська, від Сум до Курська й Воронежа. Цілком справедливо український історик Володимир Кривошея назвав Ніжинський козацький полк «полком-гігантом».<br /> <br /> З моменту створення Ніжинський козацький полк мав статус прикордонної території. Ніжинський замок був центральним оборонним форпостом Північного Лівобережжя, тож «той хто володіє Ніжином – має ключі до Сіверщини та Лівобережної України».<br /> Оборона кордону від польських, московських, литовських військ, Кримські походи та Північна війна вписали героїчні сторінки в історію українського козацтва. Продовжуючи справу нашого державотворення, було б доцільним встановити у м. Ніжині пам’ятник безіменному Ніжинському Козакові.<br /> <br /> Саме в таких обставинах міцніла й гартувалась династія козаків Вороних. Аж поки російська самодержиця Катерина ІІ не виголосила ультиматум про скасування Січі, після якого частина козаків перебралася на Задунайську Січ, а саме на острів св. Георгія (сучасна Румунія).<br /> Оборона кордону від польських, московських, литовських військ, Кримські походи та Північна війна вписали героїчні сторінки в історію українського козацтва. Продовжуючи справу нашого державотворення, було б доцільним встановити у м. Ніжині пам’ятник безіменному Ніжинському Козакові.<br /> <br /> Саме в таких обставинах міцніла й гартувалась династія козаків Вороних. Аж поки російська самодержиця Катерина ІІ не виголосила ультиматум про скасування Січі, після якого частина козаків перебралася на Задунайську Січ, а саме на острів св. Георгія (сучасна Румунія).<br /> За дивним містичним збігом, острів носив назву покровителя козаків, який до того ж представлений на прапорі й гербі Ніжинського полку.<br /> Заради збереження родової пам’яті в родині Вороних ім’я Георгій передавалося від батька до сина. Дотепер нащадки продовжують називати дітей цим іменем.<br /> <br /> Після перебування на острові св. Георгія, під час російсько-турецької війни 1828–1829 років, козаки під проводом останнього отамана Задунайської Січі Йосипа Гладкого прийняли умови царського уряду та сформували Азовське козацьке військо з поселенням на узбережжі Азовського моря.<br /> <br /> Опинився в тому війську також нащадок козаків Вороних, відомий уже з документальних джерел – Яків Тарасович Вороний, ротмістр (осавул) драгунського полку.<br /> Заприязнившися з лікарем Біловодського кінного заводу Григорієм Могилянським, Яків Вороний закохався в його сестру Уляну й одружився з нею. Вже з дітьми родина повернулась на предківську землю в Лубни, де Могилянські жили ще від часу їхньої прародительки Реґіни Могилянки – доньки Молдавського господаря Єремії Могили, дядька митрополита Петра Могили. <br /> <br /> Ще одна загадкова деталь – лікар кінного заводу Григорій Кирилович Могилянський, отримуючи дворянство, зобразив на своєму гербі вороного коня, лікарську рослину вербаскум та девіз «Шляхом науки». Ніби підкреслюючи дружбу двох славетних родів та заохочуючи нові покоління до знань, відваги й лікарських винаходів. <br /> <br /> Сталося майже, як і гадалося. Син Якова Вороного Феодосій, навчаючись у Полтавській гімназії, проводив літні канікули в родовому гнізді, в мальовничому козацькому хуторі Заріг, біля Оржиці, що його заснували козаки-запорожці.<br /> <br /> Звідси й розгадка, чому саме цей хутір так приваблював діячів української культури. Тут жив і працював український етнограф, фольклорист, письменник і педагог Матвій Терентійович Симонов, більше відомий за псевдонімом Матвій Номис – укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших фольклорних зібрань «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864). Матвій Симонов був старший за Феодосія Вороного, і коли вони зустрічалися влітку в Зарозі, Матвій уже навчався в Київському університеті св. Володимира на історико-філологічному факультеті (закінчив у 1848) та був знайомий з Тарасом Шевченком і Пантелеймоном Кулішем, переймався українськими ідеалами. Певно, його захоплюючі розповіді й спонукали Феодосія піти тим же шляхом. Закінчивши з золотою медаллю Полтавську гімназію, він вступив у 1857 до Київського університету теж на історико-філологічний факультет.<br /> <br /> Улітку 1853 значну частину землі Матвія Симонова в хуторі Заріг придбав великий український мислитель-енциклопедист, культурно-освітній діяч Пантелеймон Куліш і збудував хату. Сюди П. Куліш приїздив щоліта з дружиною Олександрою Білозерською-Куліш (відома як письменниця Ганна Барвінок).<br /> Натхненний ідеями відродження всього українського, Феодосій Вороний організовує гуртки української молоді (на противагу пропольським та проросійським гурткам), а також стає одним з ініціаторів відкриття недільних шкіл для робітничої молоді, де викладання велося також і українською мовою. Зокрема, він був активним організатором роботи Києво-Подільської недільної школи.<br /> Тарас Шевченко палко підтримав ініціативу Феодосія Вороного з освіти народу під час їхньої зустрічі в Києві 1859 року. В 1861 поет укладає й видає власним коштом «Букварь южнорусскій» для початкового навчання грамоти дорослих українців рідною мовою в безплатних недільних школах та передає школам 50 примірників «Кобзаря».<br /> <br /> У заснуванні недільних шкіл вражає той факт, що першими на заклик безплатного викладання відгукнулися діти калузьких купців – брати й особливо сестри Личкові: Марія, Софія, Єлизавета й Клеопатра. Вони були дітьми купця 2-ї гільдії, спадкового почесного громадянина Києва Михайла Никифоровича Личкова, брата купця 1-ї гільдії, гласного Київської міської думи й Київського міського голови (1853–1854) Семена Никифоровича Личкова. Клеопатра працювала викладачкою в Київській жіночій гімназії на Подолі й безплатно викладала в Подільській жіночій недільній школі.<br /> <br /> Зачарований просвітницьким ентузіазмом і вродою дівчат, Феодосій звертає особливу увагу на Клеопатру, яка стала йому дружиною, народила й виховала синів: Михайла – видатного агронома й помолога та Георгія – великого математика, а також виховала його сина й свого онука Юрія – видатного хірурга.<br /> *Вороні були совісні й трудолюбиві люди. Просвітницькі ініціативи й ентузіазм патріотичної київської молоді зупинив російський імперський уряд, який у 1862 спершу скасував недільні школи, а через рік «Валуєвським циркуляром» заборонив навчання українською мовою навіть у початковій школі. Так імперська влада своєю репресивною політикою перервала благородну місію Феодосія Вороного на ниві народної освіти.<br /> <br /> У 1863 Феодосій отримав призначення в Немирівську чоловічу гімназію на вчительську посаду. Після конфлікту з польськими студентами, які намагалися втягнути молодого викладача у своє таємне товариство, а після відмови мало не вбили його, Феодосія Вороного переводять до Ніжинського юридичного ліцею, де він працював на посаді професора протягом 1864–1872. Потім Феодосій Якович працював на директорських посадах у чоловічих гімназіях Кишиніва й Бердянська, де виявляв особливу турботу про учнів, зокрема, про дітей з бідних родин.<br /> Нарешті в 1881 Феодосій Вороний повернувся на батьківщину та очолив Прилуцьку чоловічу гімназію, де працював директором до 1887.<br /> <br /> У цій же гімназії навчався його син Георгій – майбутній геніальний математик, професор Варшавського університету, декан механічного факультету Варшавського політехнічного інституту, член-кореспондент Петербурзької Академії наук та майбутній батько Юрія Вороного.<br /> *Вийшовши на пенсію, Феодосій Якович - дід Юрія Вороного остаточно оселився з родиною в родовій садибі в Журавці, де збудував за власні кошти чотирикласну школу, заснував народну бібліотеку й зайнявся освітою селянських дітей. <br /> <br /> *Юрій Вороний почав навчатися у Варшаві, а після передчасної смерті батька (1908, на 41 році життя) продовжив навчання в Прилуцькій чоловічій гімназії за допомогою діда – Феодосія Яковича, колишнього директора цієї гімназії. Закінчивши гімназію в 1913, одразу вступив на медичний факультет Київського Імператорського університету св. Володимира. Вибір Юрієм професії хірурга значною мірою зумовлений смертю батька від жовчно-кам’яної хвороби та неспроможністю тодішньої медицини врятувати його. <br /> <br /> *Родовий дух Вороних передався од батька дітям, які стали гідними продовжувачами родинної традиції. Донька Галина Ворона – лікар, організатор охорони здоров’я вищої категорії. Син В’ячеслав Вороний – інженер, полковник військ зв’язку, має винаходи в галузі телекомунікації. <br /> <br /> ==Посилання==<br /> 1. [https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-53567008/ Хірург Вороний, який вперше пересадив нирку людині: українізатор і учасник бою під Крутами / ВВС] <br /> <br /> 2. [https://ukrsvit1.com.ua/kultura/vykhovannia-j-osvita/125-littia-iuriia-heorhijovycha-voronoho-chym-bilshe-zrobleno-tym-shyrshe-treba-rozhortaty-pratsiu.html 125-ліття Юрія Георгійовича Вороного: «Чим більше зроблено, тим ширше треба розгортати працю» / Український світ. Сайт і часопис]<br /> <br /> 3.[https://knmu.edu.ua/news/yurij-voronyj-novator-vitchyznyanoyi-transplantologiyi/ Юрій Вороний – новатор вітчизняної трансплантології /Сайт Харківського національного медичного університету]</div>

Colonel https://dosye.info/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9&diff=33221 2026-04-18T15:56:07Z

<p>Colonel: </p> <hr /> <div>{{Персона<br /> |<br /> ФИО =Вороний Юрій<br /> |<br /> Фото= Вороний Юрій.png<br /> |<br /> Данные = Хірург, вчений, доктор наук<br /> |<br /> }}<br /> {{#seo:|title=Вороний Юрій}}<br /> {{#seo:|description=Вчений, хірург}}<br /> {{#seo:|url= https://dosye.info/ Вороний_Юрій}}<br /> {{#seo:|keywords=Великі українці}} <br /> {{#seo:|image=Вороний Юрій.png}} <br /> {{#seo:|image:alt=Вороний Юрій}} <br /> {{#seo:|article:tag= }} <br /> {{#seo:|locale=uk-UA}} <br /> {{#seo:|modified_time=}} <br /> {{#seo:|published_time=}} <br /> {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}<br /> {{#seo:|og:type=website}}<br /> [[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]] [[Category:Хірурги]] [[Category:Вчені]]<br /> <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Юрій Вороний (при народженні — Георгій) - український хірург, доктор медичних наук, професор. Народився він у 1895 році в селі Журавка Полтавської губернії (нині Варвинська громада Прилуцького району Чернігівської області) . Його батько, Георгій Вороний, був доволі відомим математиком і обіймав посаду професора у Варшавському університеті. Юрій Вороний здійснив першу у світі операцію з пересадки внутрішнього органу живій людині. 3 квітня 1933 року пересадив нирку реципієнтці від загиблої людини <br /> <br /> В 1913 році Юрій Вороний вступив на медичний факультет університету св. Володимира у Києві, але його навчання перервала Перша світова війна. Як студента-медика його мобілізували до лав царської армії, де він брав участь у роботі фельдшерського взводу.<br /> <br /> [[Файл:Юрій Вороний .png|left|300px|thumb|Юрій Вороний, 1915 рік]]<br /> <br /> У вирі тогочасних революційних подій Юрій Вороний знайомиться із членом Української центральної ради Вірою Нечаївською, яка в майбутньому стане його дружиною.<br /> Невдовзі майбутній хірург добровільно вступає до перев'язувального загону Центральної ради й 16 січня 1918 року опинився у сумнозвісному бою із більшовиками біля залізничної станції Крути.<br /> <br /> Юрій Вороний вижив і не зазнав серйозних поранень, тож зміг продовжити навчання в університеті.<br /> <br /> Його студентський шлях закінчився у 1921 році. Юрій Вороний став випускником Київської державної медичної академії (навчальний заклад, утворений на базі медичних факультетів університету св. Володимира та Українського народного університету та Жіночого медичного інституту). Того ж року він вступив до аспірантури, а його керівником став професор Євген Черняхівський.<br /> <br /> На початку 20-х років минулого століття хірургія переживала черговий &quot;бум&quot;. Тверде становлення положень асептики та антисептики, розвиток анестезіології, прогрес патанатомічної науки дозволив хірургам оперувати такі органи й частини тіла, які раніше вважались &quot;недоторканими&quot;.<br /> <br /> У 1912 році французький хірург Алексис Карель отримав Нобелівську премію за свої досягнення у трансплантології, а саме за впровадження у клінічну практику судинного шва. Це дозволило хірургам виконувати операції на судинах та &quot;відчинило двері&quot; лікарям всього світу для операцій на органах зі збереженням їх кровопостачання.<br /> <br /> Німецькі лікарі Ернст Єгер та Вільгельм Ізраель протягом 1910-х років опублікували низку робіт про реімплантацію ниркових вен та артерій у системний кровотік в експерименті.<br /> <br /> Молодий український хірург Євген Черняхівський у 1915 році опублікував результати експериментальної трансплантації нирки на тваринах. Всі ці роботи значно випереджали свій час як ідейно, так і технічно.<br /> <br /> &lt;div class=&quot;video-container&quot;&gt;&lt;youtube&gt;kgfrx9X50AE&amp;t=4s&lt;/youtube&gt;&lt;/div&gt;<br /> <br /> Саме тому ці роботи здебільшого залишались реалізованими в гострих (таких, що передбачають смерть тварини) експериментах.<br /> <br /> Молодий аспірант Юрій Вороний у 1921 році потрапив до клініки професора Черняхівського (сьогодні - Київська міська клінічна лікарня #18) і одразу захопився доробками свого вчителя у казуїстичній для того часу трансплантології.<br /> Євген Черняхівський, окрім завідування хірургічною клінікою, обіймав посаду директора Київської державної медичної академії та очолював курс на українізацію медичної освіти. Талановитий хірург та патріот разом із братом-гістологом Олександром Черняхівським створили перші медичні підручники українською мовою для студентів.<br /> <br /> Патріотична позиція Юрія Вороного і його схильність до хірургії зацікавила професора Черняхівського. Декілька років вони працювали разом із хворими та займались питаннями переливання крові. Звичайно, тривала й експериментальна робота над трансплантацією органів.<br /> <br /> В 1923 році Юрій Вороний став асистентом кафедри хірургії в Києві, а в 1926 році несподівано переїхав до Харкова під керівництво професора Володимира Шамова.<br /> Така різка зміна &quot;кар'єрної прописки&quot; здається щонайменше дивною, але розсекречені архіви КДБ дещо &quot;прояснили&quot; цю ситуацію.<br /> <br /> [[Файл:Ю.Ю.Вороний.png|міні|Ю.Ю.Вороний (стоїть 3-й зліва) ординатор кафедри хірургії Київського медінституту (сидить у центрі проф.М.М.Волкович), 1923]]<br /> <br /> З матеріалів допиту професора Олександра Черняхівського стає відомо, що Юрія Вороного делегувало до Харкова, щоб очолити там процес українізації медичного університету.<br /> <br /> Але назагал видається, що професор Черняхівський відправив до Харкова свого найкращого учня, аби вберегти від переслідувань каральних органів, які тоді почалися в Києві.<br /> <br /> Професора-гістолога Олександра Черняхівського і його дружину Людмилу Черняхівську-Старицьку у 1929 році заарештували по справі Спілки визволення України (сфабрикована органами НКВС справа, спрямована проти української наукової та культурної інтелігенції).<br /> <br /> [[Файл:Юрій Георгійович Вороний.png|left|300px|thumb |Юрій Георгійович Вороний. 1930-і роки]]<br /> <br /> Хірурга Євгена Черняхівського звільнили з інституту та заборонили займатись медичною практикою.<br /> <br /> У другій половині 1920-х років Юрій Вороний працював у Харкові. Окрім хірургічної діяльності активно займався науковими експериментами. Але &quot;націоналістичне минуле&quot; заважало рухові по кар'єрним сходинкам у Харкові і в 1930 році хірурга делегували до Херсона - очолити хірургічний напрям у районній лікарні, яка була підрозділом Харківського інституту невідкладної хірургії.<br /> <br /> Юрій Вороний швидко здобув славу талановитого лікаря у Херсоні й мав велику кількість пацієнтів, що тільки збагачувало досвід і майстерність хірурга. У вільний час Юрій Вороний постійно їздив до Харкова, де проводив кропітку експериментальну роботу із професором Шамовим.<br /> <br /> 31 березня 1933 року в лікарню доставили 26-річну жінку, яка випила розчин ртуті через негаразди із чоловіком.<br /> <br /> У жінки прогресувала ниркова недостатність і 3 квітня хірург Юрій Вороний вирішив пересадити їй нирку від чоловіка, який помер напередодні від несумісної із життям черепно-мозкової травми.<br /> <br /> Нирку приєднали до стегнових судин жінки, на шкірі стегнової ділянки створилась сечовідна нориця для відведення сечі. Через декілька годин після операції з нориці виділились крапельки сечі, що свідчило про життєздатність та функціонування нирки.<br /> Наступного дня стан хворої поступово покращився, проте під вечір лікарі відмітили чітку негативну динаміку.<br /> <br /> Зранку 5 квітня стан хворої погіршився, із сечовідної нориці виділялась бура сеча із домішками крові. Через декілька годин хвора померла.<br /> <br /> Сьогодні зрозуміло, що жінка померла від тяжкої реакції відторгнення трансплантату, яка призвела до поліорганної недостатності. Але тоді в доімунологічну та навіть доантибіотичну еру причиною смерті вважали тяжкий вплив ртуті на організм та ускладнення від переливання крові.<br /> <br /> Матеріали про цей клінічний випадок опублікували наступного року в італійському фаховому виданні &quot;Minerva Chirurgica&quot; та &quot;Працях Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії&quot;.<br /> <br /> Так Юрій Вороний увійшов в історію як хірург, який вперше виконав пересадку цілого органу людині. І хоч, за сучасними уявленнями, цю трансплантацію не можна вважати успішною, адже пацієнтка прожила лише дві доби, це був дійсно &quot;величезний крок для усього людства&quot;.<br /> <br /> Перші успішні трансплантації виконають у США тільки через 20 років, коли імунологія &quot;встигне&quot; за хірургічним прогресом.<br /> <br /> Але й сьогодні триває дискусія, де ж була виконана ця операція? В Харкові чи Херсоні, де працював хірург Вороний. Можна стверджувати, що чіткої відповіді на це питання немає.<br /> <br /> Хоча в роботі, опублікованій в медичному журналі, зазначена херсонська лікарня, але вона, скоріше за все, вказана, як місце тогочасної роботи хірурга. В оригінальному рукописі інформація про місце виконання операції відсутня.<br /> <br /> Здавалось, що після виконання цієї операції Юрій Вороний мав би отримати світову славу.<br /> <br /> Але закритість радянської системи та політичні репресії 30-х років зіграли свою роль. В другій половині Юрій Вороний повернувся до Харкова і очолив кафедру хірургії... стоматологічного інституту.<br /> <br /> У 1931-1934 роках працював головним лікарем лікарні в Херсоні, директором і професором хірургії Херсонського виробничого медичного інституту, а потім — старшим науковим співробітником Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії та переливання крові.<br /> <br /> У 1936-1941 роках завідував кафедрою хірургії Харківського стоматологічного інституту.<br /> <br /> Під час німецько-радянської війни опинився на території, окупованій німцями, і був депортований за кордон.<br /> <br /> Після повернення на батьківщину натрапив на заборону займатися викладанням хірургії у Харкові, тому переїхав у Житомир, де протягом 1944-1950 роки працював лікарем-урологом міської та обласної лікарень.<br /> <br /> З 1950 року жив у Києві. У 1950—1953 роках керував відділенням експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології, а у 1953—1960 роках таким же відділенням Київського інституту гематології та переливання крові. У 1953 році очолив Київський науково-дослідний інститут переливання крові та невідкладної хірургії.<br /> <br /> Помер у 1961 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі<br /> <br /> Широкої лікарської практики хірург вже не мав. Тяжка доля була у його рідного брата Олександра, також талановитого хірурга, який очолював велику районну лікарню в місті Яготин Київської області.<br /> <br /> У 1938 році його заарештували за контрреволюційну діяльність і вислали на північ Росії. Звичайно, це завдало удару і Юрію Вороному. Коли почалась Друга світова війна, він опинився в окупованому нацистами Харкові, де продовжував свою хірургічну діяльність.<br /> <br /> У 1946 році у таборах помер його брат Олександр. За офіційною версією - від інсульту, але така причина смерті була підозріло частою серед в'язнів радянських таборів.<br /> <br /> Після війни Юрій Вороний мав &quot;клеймо&quot; залишенця на окупованих територіях та члена сім'ї контрреволюціонера, тому хірург, який вперше у світі виконав трансплантацію нирки, працював звичайним урологом в одній з лікарень Житомира.<br /> <br /> У 1950 році він зміг повернутись до Києва, де працював у Інституті експериментальної біології, в підвалі якого і жив. Лише випадково отримав пристойне житло, прооперувавши партійного діяча, який із вдячності клопотав про виділення хірургові квартири. До 1961 він працював у Києві, де й помер. Похований Юрій Вороний на Байковому кладовищі.<br /> <br /> Сьогодні фігура Юрія Вороного є вкрай недооціненою. За радянських часів його прізвище і здобутки замовчувались із відомих причин.<br /> <br /> Але і після здобуття незалежності більшість робіт, присвячених роботі видатного хірурга, виконані іноземними авторами. Його ім'я лунає на світових з'їздах трансплантологів частіше, аніж в рідній для нього Україні.<br /> <br /> Навіть хвиля декомунізації не призвела до появи вулиць Юрія Вороного чи присвячення йому назви інститутів. Лише поодинокі меморіальні дошки в Харкові та Херсоні нагадують про хірурга.<br /> <br /> У 1930 році Вороний у Харкові вперше пересадив нирку собаці, зшивши судини шиї та донорської нирки.<br /> <br /> З квітня 1933 року, працюючи головним лікарем у Херсоні, вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки в лікарні Харкова, коли проходив там стажування. Звіт про цю операцію був опублікований в італійському журналі «Minerva Chirurgica»,в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людин], хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. Про результати дослідження також було повідомлення в іспанському журналі «El Siglo Medico»<br /> <br /> ==Освіта==<br /> *Почав навчатися у Варшаві, а після передчасної смерті батька (1908, на 41 році життя) продовжив навчання в Прилуцькій чоловічій гімназії за допомогою діда – Феодосія Яковича, колишнього директора цієї гімназії. Закінчивши гімназію в 1913.<br /> <br /> * 1913 року вступив на медичний факультет Університету святого Володимира у Києві, але перервав навчання, бо в роки першої світової війни як студент-медик працював у перев'язувальному загоні Червоного хреста.<br /> <br /> * У 1921 року закінчив Київський медичний інститут   і став аспірантом  кафедри хірургії. <br /> <br /> *Після закінчення аспірантури  його призначили асистентом Харківського медичного інституту, де він працював у 1926—1931 роках під керівництвом Володимира Шамова. <br /> <br /> ==Сім'я==<br /> [[Файл:Юрій Вороний з сім’єю .png|300px|left|thumb|Юрій Вороний з дружиною Вірою та дітьми – Галиною і В’ячеславом]]<br /> <br /> <br /> Народився у 1895 році в селі Журавка на Чернігівщині. Батько - Георгій Вороний - відомим математиком, обіймав посаду професора у Варшавському університеті.<br /> <br /> Дружина - Віра Нечаївська. Подружжя мало двох дітей: сина Вячеслав1918 року народження та доньку Галину 1926 року народження.<br /> <br /> ==Цікаві факти== <br /> *Рід Вороних походить від козаків. Клятва Гіппократа була для Юрія Вороного не завченими словами, а покликом душі й головним життєвим орієнтиром, основою якого була родова пам’ять. Саме цю пам’ять дбайливо берегли в роду Вороних. Від батька до сина передавалась легенда про найдавнішого предка – козака Вакулу, отамана Ніжинського полку – найбільшої державної військово-адміністративної твердині золотої доби Гетьманщини.<br /> Територія Ніжинського полку була більша за Францію й простягалася на теренах трьох сучасних держав – від Гомеля до Брянська й Смоленська, від Сум до Курська й Воронежа. Цілком справедливо український історик Володимир Кривошея назвав Ніжинський козацький полк «полком-гігантом».<br /> <br /> З моменту створення Ніжинський козацький полк мав статус прикордонної території. Ніжинський замок був центральним оборонним форпостом Північного Лівобережжя, тож «той хто володіє Ніжином – має ключі до Сіверщини та Лівобережної України».<br /> Оборона кордону від польських, московських, литовських військ, Кримські походи та Північна війна вписали героїчні сторінки в історію українського козацтва. Продовжуючи справу нашого державотворення, було б доцільним встановити у м. Ніжині пам’ятник безіменному Ніжинському Козакові.<br /> <br /> Саме в таких обставинах міцніла й гартувалась династія козаків Вороних. Аж поки російська самодержиця Катерина ІІ не виголосила ультиматум про скасування Січі, після якого частина козаків перебралася на Задунайську Січ, а саме на острів св. Георгія (сучасна Румунія).<br /> Оборона кордону від польських, московських, литовських військ, Кримські походи та Північна війна вписали героїчні сторінки в історію українського козацтва. Продовжуючи справу нашого державотворення, було б доцільним встановити у м. Ніжині пам’ятник безіменному Ніжинському Козакові.<br /> <br /> Саме в таких обставинах міцніла й гартувалась династія козаків Вороних. Аж поки російська самодержиця Катерина ІІ не виголосила ультиматум про скасування Січі, після якого частина козаків перебралася на Задунайську Січ, а саме на острів св. Георгія (сучасна Румунія).<br /> За дивним містичним збігом, острів носив назву покровителя козаків, який до того ж представлений на прапорі й гербі Ніжинського полку.<br /> Заради збереження родової пам’яті в родині Вороних ім’я Георгій передавалося від батька до сина. Дотепер нащадки продовжують називати дітей цим іменем.<br /> <br /> Після перебування на острові св. Георгія, під час російсько-турецької війни 1828–1829 років, козаки під проводом останнього отамана Задунайської Січі Йосипа Гладкого прийняли умови царського уряду та сформували Азовське козацьке військо з поселенням на узбережжі Азовського моря.<br /> <br /> Опинився в тому війську також нащадок козаків Вороних, відомий уже з документальних джерел – Яків Тарасович Вороний, ротмістр (осавул) драгунського полку.<br /> Заприязнившися з лікарем Біловодського кінного заводу Григорієм Могилянським, Яків Вороний закохався в його сестру Уляну й одружився з нею. Вже з дітьми родина повернулась на предківську землю в Лубни, де Могилянські жили ще від часу їхньої прародительки Реґіни Могилянки – доньки Молдавського господаря Єремії Могили, дядька митрополита Петра Могили. <br /> <br /> Ще одна загадкова деталь – лікар кінного заводу Григорій Кирилович Могилянський, отримуючи дворянство, зобразив на своєму гербі вороного коня, лікарську рослину вербаскум та девіз «Шляхом науки». Ніби підкреслюючи дружбу двох славетних родів та заохочуючи нові покоління до знань, відваги й лікарських винаходів. <br /> <br /> Сталося майже, як і гадалося. Син Якова Вороного Феодосій, навчаючись у Полтавській гімназії, проводив літні канікули в родовому гнізді, в мальовничому козацькому хуторі Заріг, біля Оржиці, що його заснували козаки-запорожці.<br /> <br /> Звідси й розгадка, чому саме цей хутір так приваблював діячів української культури. Тут жив і працював український етнограф, фольклорист, письменник і педагог Матвій Терентійович Симонов, більше відомий за псевдонімом Матвій Номис – укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших фольклорних зібрань «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864). Матвій Симонов був старший за Феодосія Вороного, і коли вони зустрічалися влітку в Зарозі, Матвій уже навчався в Київському університеті св. Володимира на історико-філологічному факультеті (закінчив у 1848) та був знайомий з Тарасом Шевченком і Пантелеймоном Кулішем, переймався українськими ідеалами. Певно, його захоплюючі розповіді й спонукали Феодосія піти тим же шляхом. Закінчивши з золотою медаллю Полтавську гімназію, він вступив у 1857 до Київського університету теж на історико-філологічний факультет.<br /> <br /> Улітку 1853 значну частину землі Матвія Симонова в хуторі Заріг придбав великий український мислитель-енциклопедист, культурно-освітній діяч Пантелеймон Куліш і збудував хату. Сюди П. Куліш приїздив щоліта з дружиною Олександрою Білозерською-Куліш (відома як письменниця Ганна Барвінок).<br /> Натхненний ідеями відродження всього українського, Феодосій Вороний організовує гуртки української молоді (на противагу пропольським та проросійським гурткам), а також стає одним з ініціаторів відкриття недільних шкіл для робітничої молоді, де викладання велося також і українською мовою. Зокрема, він був активним організатором роботи Києво-Подільської недільної школи.<br /> Тарас Шевченко палко підтримав ініціативу Феодосія Вороного з освіти народу під час їхньої зустрічі в Києві 1859 року. В 1861 поет укладає й видає власним коштом «Букварь южнорусскій» для початкового навчання грамоти дорослих українців рідною мовою в безплатних недільних школах та передає школам 50 примірників «Кобзаря».<br /> <br /> У заснуванні недільних шкіл вражає той факт, що першими на заклик безплатного викладання відгукнулися діти калузьких купців – брати й особливо сестри Личкові: Марія, Софія, Єлизавета й Клеопатра. Вони були дітьми купця 2-ї гільдії, спадкового почесного громадянина Києва Михайла Никифоровича Личкова, брата купця 1-ї гільдії, гласного Київської міської думи й Київського міського голови (1853–1854) Семена Никифоровича Личкова. Клеопатра працювала викладачкою в Київській жіночій гімназії на Подолі й безплатно викладала в Подільській жіночій недільній школі.<br /> <br /> Зачарований просвітницьким ентузіазмом і вродою дівчат, Феодосій звертає особливу увагу на Клеопатру, яка стала йому дружиною, народила й виховала синів: Михайла – видатного агронома й помолога та Георгія – великого математика, а також виховала його сина й свого онука Юрія – видатного хірурга.<br /> *Вороні були совісні й трудолюбиві люди. Просвітницькі ініціативи й ентузіазм патріотичної київської молоді зупинив російський імперський уряд, який у 1862 спершу скасував недільні школи, а через рік «Валуєвським циркуляром» заборонив навчання українською мовою навіть у початковій школі. Так імперська влада своєю репресивною політикою перервала благородну місію Феодосія Вороного на ниві народної освіти.<br /> <br /> У 1863 Феодосій отримав призначення в Немирівську чоловічу гімназію на вчительську посаду. Після конфлікту з польськими студентами, які намагалися втягнути молодого викладача у своє таємне товариство, а після відмови мало не вбили його, Феодосія Вороного переводять до Ніжинського юридичного ліцею, де він працював на посаді професора протягом 1864–1872. Потім Феодосій Якович працював на директорських посадах у чоловічих гімназіях Кишиніва й Бердянська, де виявляв особливу турботу про учнів, зокрема, про дітей з бідних родин.<br /> Нарешті в 1881 Феодосій Вороний повернувся на батьківщину та очолив Прилуцьку чоловічу гімназію, де працював директором до 1887.<br /> <br /> У цій же гімназії навчався його син Георгій – майбутній геніальний математик, професор Варшавського університету, декан механічного факультету Варшавського політехнічного інституту, член-кореспондент Петербурзької Академії наук та майбутній батько Юрія Вороного.<br /> *Вийшовши на пенсію, Феодосій Якович - дід Юрія Вороного остаточно оселився з родиною в родовій садибі в Журавці, де збудував за власні кошти чотирикласну школу, заснував народну бібліотеку й зайнявся освітою селянських дітей. <br /> <br /> *Юрій Вороний почав навчатися у Варшаві, а після передчасної смерті батька (1908, на 41 році життя) продовжив навчання в Прилуцькій чоловічій гімназії за допомогою діда – Феодосія Яковича, колишнього директора цієї гімназії. Закінчивши гімназію в 1913, одразу вступив на медичний факультет Київського Імператорського університету св. Володимира. Вибір Юрієм професії хірурга значною мірою зумовлений смертю батька від жовчно-кам’яної хвороби та неспроможністю тодішньої медицини врятувати його. <br /> <br /> *Родовий дух Вороних передався од батька дітям, які стали гідними продовжувачами родинної традиції. Донька Галина Ворона – лікар, організатор охорони здоров’я вищої категорії. Син В’ячеслав Вороний – інженер, полковник військ зв’язку, має винаходи в галузі телекомунікації. <br /> <br /> ==Посилання==<br /> 1. [https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-53567008/ Хірург Вороний, який вперше пересадив нирку людині: українізатор і учасник бою під Крутами / ВВС] <br /> <br /> 2. [https://ukrsvit1.com.ua/kultura/vykhovannia-j-osvita/125-littia-iuriia-heorhijovycha-voronoho-chym-bilshe-zrobleno-tym-shyrshe-treba-rozhortaty-pratsiu.html 125-ліття Юрія Георгійовича Вороного: «Чим більше зроблено, тим ширше треба розгортати працю» / Український світ. Сайт і часопис]<br /> <br /> 3.[https://knmu.edu.ua/news/yurij-voronyj-novator-vitchyznyanoyi-transplantologiyi/ Юрій Вороний – новатор вітчизняної трансплантології /Сайт Харківського національного медичного університету]</div>

Colonel