Лукьяненко, Левко Григорьевич - Історія редагувань

Colonel в 08:07, 16 липня 2025

2025-07-16T08:07:59Z

← Попередня версія		Версія за 08:07, 16 липня 2025
Рядок 9:		Рядок 9:
	}}		}}

	[[Category:Персоны]][[Category:Политики]] [[Category:Политузники]] [[Category:Девы]]		[[Category:Персоны]][[Category:Политики]] [[Category:Политузники]] [[Category:Девы]][[Category:Репрессированные]]

	== Биография==		== Биография==

Colonel: /* Биография */

2013-09-14T10:52:02Z

Биография

← Попередня версія		Версія за 10:52, 14 вересня 2013
Рядок 12:		Рядок 12:

	== Биография==		== Биография==
	Родился 24 августа 1928 в с. Хриповка Городнянского района Черниговской области Украины.		Родился 24 августа 1928 года в с. Хриповка Городнянского района Черниговской области Украины.

	В 1944—1953 служил в Советской армии, в 1953 году вступил в КПСС и поступил в Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова.		В 1944—1953 служил в Советской армии, в 1953 году вступил в КПСС и поступил в Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова.

Colonel: /* Интервью */

2013-09-14T10:27:16Z

Интервью

← Попередня версія		Версія за 10:27, 14 вересня 2013
Рядок 47:		Рядок 47:
	== Интервью ==		== Интервью ==
	— На вашу думку, хто з чинних лідерів — Яценюк, Тягнибок, Кличко — мав би стати єдиним кандидатом на вибори від опозиції?		— На вашу думку, хто з чинних лідерів — Яценюк, Тягнибок, Кличко — мав би стати єдиним кандидатом на вибори від опозиції?

	— На мій погляд, це має бути Кличко. Він має величезний авторитет порівняно з іншими. Як свідчить соціологія, його люди вже виділяють. І я розділяю їхню думку. Кличко — заможна людина, але він свої гроші заробив кулаком, його гроші прозорі. Він для України заробив величезну славу перемогами у спорті. На його честь багато разів підносили український прапор і співали гімн. Окрім того, він тривалий час жив за кордоном, тож глибоко цінує законність. І тому він менше схильний до хабарництва. Він був депутатом Київської міської ради і воював проти Черновецького, який торгував землею, нищив українські центри культури тощо. Тож у нього є досвід активної депутатської діяльності на рівні столиці і він не є невігласом у царині політики. А тепер ще й депутатство у Верховній Раді додає йому досвіду. Отже, він має досвід депутатства і на міському рівні, і на всеукраїнському.		— На мій погляд, це має бути Кличко. Він має величезний авторитет порівняно з іншими. Як свідчить соціологія, його люди вже виділяють. І я розділяю їхню думку. Кличко — заможна людина, але він свої гроші заробив кулаком, його гроші прозорі. Він для України заробив величезну славу перемогами у спорті. На його честь багато разів підносили український прапор і співали гімн. Окрім того, він тривалий час жив за кордоном, тож глибоко цінує законність. І тому він менше схильний до хабарництва. Він був депутатом Київської міської ради і воював проти Черновецького, який торгував землею, нищив українські центри культури тощо. Тож у нього є досвід активної депутатської діяльності на рівні столиці і він не є невігласом у царині політики. А тепер ще й депутатство у Верховній Раді додає йому досвіду. Отже, він має досвід депутатства і на міському рівні, і на всеукраїнському.

	Щоправда, є у Кличка і недоліки. Колись дуже добре сказав Марчук, що на президента треба вчитися. Кличкові бракує знання історії, наших звичаїв, традицій, він важко послуговується українською.		Щоправда, є у Кличка і недоліки. Колись дуже добре сказав Марчук, що на президента треба вчитися. Кличкові бракує знання історії, наших звичаїв, традицій, він важко послуговується українською.
	Якщо виходити з рейтингу, який має Кличко, слід наполягати, щоб Яценюк і Тягнибок поступилися йому першим місцем. Це мусить зробити опозиція.		Якщо виходити з рейтингу, який має Кличко, слід наполягати, щоб Яценюк і Тягнибок поступилися йому першим місцем. Це мусить зробити опозиція.
	Окрім того, Кличко є найбільш прийнятною кандидатурою і для Заходу, і для Сходу.[[Лук’яненко Левко: «Якщо виходити з рейтингу, який має Кличко, слід наполягати, щоб Яценюк і Тягнибок поступилися йому першим місцем»\|Читать далее]]		Окрім того, Кличко є найбільш прийнятною кандидатурою і для Заходу, і для Сходу.[[Лук’яненко Левко: «Якщо виходити з рейтингу, який має Кличко, слід наполягати, щоб Яценюк і Тягнибок поступилися йому першим місцем»\|Читать далее]]

Colonel в 10:26, 14 вересня 2013

2013-09-14T10:26:51Z

← Попередня версія		Версія за 10:26, 14 вересня 2013
Рядок 46:		Рядок 46:

	== Интервью ==		== Интервью ==
			— На вашу думку, хто з чинних лідерів — Яценюк, Тягнибок, Кличко — мав би стати єдиним кандидатом на вибори від опозиції?
	[[Лук’яненко Левко: «Якщо виходити з рейтингу, який має Кличко, слід наполягати, щоб Яценюк і Тягнибок поступилися йому першим місцем»\|Читать далее]]		— На мій погляд, це має бути Кличко. Він має величезний авторитет порівняно з іншими. Як свідчить соціологія, його люди вже виділяють. І я розділяю їхню думку. Кличко — заможна людина, але він свої гроші заробив кулаком, його гроші прозорі. Він для України заробив величезну славу перемогами у спорті. На його честь багато разів підносили український прапор і співали гімн. Окрім того, він тривалий час жив за кордоном, тож глибоко цінує законність. І тому він менше схильний до хабарництва. Він був депутатом Київської міської ради і воював проти Черновецького, який торгував землею, нищив українські центри культури тощо. Тож у нього є досвід активної депутатської діяльності на рівні столиці і він не є невігласом у царині політики. А тепер ще й депутатство у Верховній Раді додає йому досвіду. Отже, він має досвід депутатства і на міському рівні, і на всеукраїнському.
			Щоправда, є у Кличка і недоліки. Колись дуже добре сказав Марчук, що на президента треба вчитися. Кличкові бракує знання історії, наших звичаїв, традицій, він важко послуговується українською.
			Якщо виходити з рейтингу, який має Кличко, слід наполягати, щоб Яценюк і Тягнибок поступилися йому першим місцем. Це мусить зробити опозиція.
			Окрім того, Кличко є найбільш прийнятною кандидатурою і для Заходу, і для Сходу.[[Лук’яненко Левко: «Якщо виходити з рейтингу, який має Кличко, слід наполягати, щоб Яценюк і Тягнибок поступилися йому першим місцем»\|Читать далее]]

Colonel в 10:26, 14 вересня 2013

2013-09-14T10:26:05Z

← Попередня версія		Версія за 10:26, 14 вересня 2013
Рядок 44:		Рядок 44:

	16 июня 2007 голв Лукьяненко вышел из Верховной рады по собственному желанию.		16 июня 2007 голв Лукьяненко вышел из Верховной рады по собственному желанию.

			== Интервью ==

			[[Лук’яненко Левко: «Якщо виходити з рейтингу, який має Кличко, слід наполягати, щоб Яценюк і Тягнибок поступилися йому першим місцем»\|Читать далее]]

Colonel в 10:24, 14 вересня 2013

2013-09-14T10:24:12Z

← Попередня версія		Версія за 10:24, 14 вересня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Персона		{{Персона
	\|		\|
	ФИО = Лукьяненко, Левко Григорьевич		ФИО = Лукьяненко Левко Григорьевич
	\|		\|
	Фото = Лукьяненко Левко.jpg		Фото = Лукьяненко Левко.jpg

Colonel: /* Политдосье */

2013-08-22T10:33:42Z

Политдосье

← Попередня версія		Версія за 10:33, 22 серпня 2013
Рядок 39:		Рядок 39:
	Таким образом он в третий раз прошёл в парламент.		Таким образом он в третий раз прошёл в парламент.

	После отставки правительства Юлии Тимошенко в 2005 году [[УРП ~~«Собор»~~]] раскололась на сторонников дальнейшего сотрудничества с [[Тимошенко, Юлия Владимировна \|Юлией Тимошенко]], которых возглавлял Левко Лукьяненко, и сторонников сближения с блоком НСНУ, возглавляемых главой партии [[Матвиенко, Анатолий Сергеевич \|Анатолием Матвиенко]]. В итоге Левко Лукьяненко с группой единомышленников, представителей УРП первого поколения, покинул партию и спустя некоторое время был включён в избирательный список БЮТ под номером 6 как беспартийный.		После отставки правительства Юлии Тимошенко в 2005 году [[Украинская платформа "Собор", политическая партия\|УРП "Собор"]] раскололась на сторонников дальнейшего сотрудничества с [[Тимошенко, Юлия Владимировна \|Юлией Тимошенко]], которых возглавлял Левко Лукьяненко, и сторонников сближения с блоком НСНУ, возглавляемых главой партии [[Матвиенко, Анатолий Сергеевич \|Анатолием Матвиенко]]. В итоге Левко Лукьяненко с группой единомышленников, представителей УРП первого поколения, покинул партию и спустя некоторое время был включён в избирательный список БЮТ под номером 6 как беспартийный.

	28 мая 2006 по инициативе Левко Лукьяненко в Киеве состоялся «Учредительный съезд возрождения УРП». Была создана [[Украинская республиканская партия Лукьяненко]].		28 мая 2006 по инициативе Левко Лукьяненко в Киеве состоялся «Учредительный съезд возрождения УРП». Была создана [[Украинская республиканская партия Лукьяненко]].

	16 июня 2007 голв Лукьяненко вышел из Верховной рады по собственному желанию.		16 июня 2007 голв Лукьяненко вышел из Верховной рады по собственному желанию.

Colonel в 10:29, 22 серпня 2013

2013-08-22T10:29:48Z

← Попередня версія		Версія за 10:29, 22 серпня 2013
Рядок 5:		Рядок 5:
	Фото = Лукьяненко Левко.jpg		Фото = Лукьяненко Левко.jpg
	\|		\|
	Данные =		Данные = Политический деятель независимой Украины, Герой Украины. Политузник эпохи СССР.
	\|		\|
	}}		}}

Colonel в 10:26, 22 серпня 2013

2013-08-22T10:26:37Z

← Попередня версія		Версія за 10:26, 22 серпня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	~~[[Category:Персоны]][[Category:Политики]][[Category:Политузники]]~~		{{Персона
			\|
			ФИО = Лукьяненко, Левко Григорьевич
			\|
			Фото = Лукьяненко Левко.jpg
			\|
			Данные =
			\|
			}}

	[[~~Файл~~:~~Левко Лукьяненко.jpg \| thumb \| right \| 300 px \| Левко Лукьяненко~~ ]]		[[Category:Персоны]][[Category:Политики]] [[Category:Политузники]] [[Category:Девы]]

	== Биография==		== Биография==
Рядок 12:		Рядок 20:
	В 1976 году Левко Лукьяненко вышел на свободу и стал одним из основателей «Украинской хельсинкской группы». В следующем году он был снова арестован и приговорён к 10 годам тюремного заключения и 5 годам ссылки. В 1988 году Левко Лукьяненко вышел на свободу. Таким образом он провёл 26 лет своей жизни в заключении.		В 1976 году Левко Лукьяненко вышел на свободу и стал одним из основателей «Украинской хельсинкской группы». В следующем году он был снова арестован и приговорён к 10 годам тюремного заключения и 5 годам ссылки. В 1988 году Левко Лукьяненко вышел на свободу. Таким образом он провёл 26 лет своей жизни в заключении.

	== ~~Политработа~~ ==		== Политдосье ==
	30 марта 1990 года Левко Лукьяненко был избран депутатом Верховной рады Украины от Железнодорожного избирательного округа.		30 марта 1990 года Левко Лукьяненко был избран депутатом Верховной рады Украины от Железнодорожного избирательного округа.

Colonel: Новая страница: «Category:ПерсоныCategory:ПолитикиCategory:Политузники [[Файл:Левко Лукьяненко.jpg | thumb | right | 300 …»

2013-08-22T10:24:01Z

Новая страница: «Category:Персоны Category:Политики Category:Политузники [[Файл:Левко Лукьяненко.jpg | thumb | right | 300 …»

Нова сторінка

[[Category:Персоны]][[Category:Политики]][[Category:Политузники]]

[[Файл:Левко Лукьяненко.jpg | thumb | right | 300 px | Левко Лукьяненко ]]

== Биография==
Родился 24 августа 1928 в с. Хриповка Городнянского района Черниговской области Украины.

В 1944—1953 служил в Советской армии, в 1953 году вступил в КПСС и поступил в Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова.

По окончании университета с 1958 работал штатным пропагандистом Радеховского райкома КПСС, с 1959 — работник адвокатуры Глинянского района Львовской области. Здесь он создаёт оппозиционный по отношению к советской власти «Украинский рабоче-крестьянский союз» («Українська Робітничо-Селянська Спілка»), выступавший за конституционное отделение Украины от СССР. За это в январе 1961 он исключается из КПСС и приговаривается к расстрелу «за антисоветскую агитацию и пропаганду». Однако приговор заменяется тюремным заключением сроком на 15 лет.

В 1976 году Левко Лукьяненко вышел на свободу и стал одним из основателей «Украинской хельсинкской группы». В следующем году он был снова арестован и приговорён к 10 годам тюремного заключения и 5 годам ссылки. В 1988 году Левко Лукьяненко вышел на свободу. Таким образом он провёл 26 лет своей жизни в заключении.

== Политработа ==
30 марта 1990 года Левко Лукьяненко был избран депутатом Верховной рады Украины от Железнодорожного избирательного округа.

29 апреля 1990 года Левко Лукьяненко с группой своих соратников создал [[Украинская республиканская партия |Украинскую республиканскую партию]] (УРП), главой которой он был избран.

1 декабря 1991 года он участвовал в президентских выборах. За него проголосовал 1 432 556 человек (4,49 %).

В 1992—1994 годах Левко Лукьяненко был послом Украины в Канаде. В связи с этим он не выдвигал свою кандидатуру на пост главы УРП. Однако он остался влиятельным членом партии, будучи избран почётным главой УРП.

27 марта 1994 года Левко Лукьяненко был избран депутатом Верховной Рады.

На парламентских выборах 1998 года Левко Лукьяненко участвовал под номером 1 избирательного списка блока партий «Национальный фронт». Блок не преодолел четырёхпроцентный барьер, и Левко Лукьяненко в парламент не прошёл.

4 ноября 2000 почётный глава УРП Левко Лукьяненко был избран полноправным главой этой партии.

Впоследствии УРП вошла в избирательный блок [[Батьківщина, Всеукраинское объединение | БЮТ]] и на парламентских выборах 2002 года Левко Лукьяненко выступал в списке БЮТ под номером 5.

Таким образом он в третий раз прошёл в парламент.

После отставки правительства Юлии Тимошенко в 2005 году [[УРП «Собор»]] раскололась на сторонников дальнейшего сотрудничества с [[Тимошенко, Юлия Владимировна |Юлией Тимошенко]], которых возглавлял Левко Лукьяненко, и сторонников сближения с блоком НСНУ, возглавляемых главой партии [[Матвиенко, Анатолий Сергеевич |Анатолием Матвиенко]]. В итоге Левко Лукьяненко с группой единомышленников, представителей УРП первого поколения, покинул партию и спустя некоторое время был включён в избирательный список БЮТ под номером 6 как беспартийный.

28 мая 2006 по инициативе Левко Лукьяненко в Киеве состоялся «Учредительный съезд возрождения УРП». Была создана [[Украинская республиканская партия Лукьяненко]].

16 июня 2007 голв Лукьяненко вышел из Верховной рады по собственному желанию.