Гутцайт, Вадим Маркович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) (Новая страница: «{{Персона | ФИО = Гутцайт Вадим Маркович | Фото = Гутцайт Вадим.png | Данные = Міністр молоді т...») |
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
=Гутцайт Вадим - міністр молоді та спорту України= | |||
{{Персона | {{Персона | ||
| | | | ||
ФИО = Гутцайт Вадим Маркович | ФИО = Гутцайт Вадим Маркович | ||
| | | | ||
Фото = Гутцайт | Фото = Вадим Гутцайт.jpg | ||
| | | | ||
Данные = Міністр молоді та спорту України | Данные = Міністр молоді та спорту України | ||
Рядок 9: | Рядок 10: | ||
Новости = | Новости = | ||
}} | }} | ||
[[Category:Персоны]] [[Category:Министры]][[Category: | [[Category:Персоны]] [[Category:Министры]][[Category:Кабмин]] [[Category:Спортсмены]] [[Category:Киевские]] | ||
==Біографія== | ==Біографія== | ||
Гутцайт Вадим народився 6 жовтня 1971 року в м. Київ. Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури. | Гутцайт Вадим народився 6 жовтня 1971 року в м. Київ. Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури. | ||
Рядок 34: | Рядок 35: | ||
4 березня 2020 р. – призначений на посаду Міністра молоді та спорту України. | 4 березня 2020 р. – призначений на посаду Міністра молоді та спорту України. | ||
==Сім'я== | |||
Одружений. Дружина – відома радіо- і телеведуча Оксана Гутцайт (працювала на радіо "Промінь", каналах БТБ, НТН, Новий канал, 1+1, ICTV). | |||
У подружжя є донька і син – Еліна (2002 року народження, займається худ.гімнастикою) і Марк (2010). | |||
==Оперативне досьє== | |||
Гутцайт згадується у кримінальній справі про присвоювання 2,25 млн грн держкоштів, отриманих внаслідок закупівель човнів для спортсменів міста Київ. Фігурував як директор Департаменту молоді та спорту Київської держадміністрації.<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/novonaznachennyy-ministr-sporta-figuriruet-1583513143.html Новопризначений міністр спорту фігурує у справі про мільйонні розкрадання]</ref> | |||
==Звання, регалії, нагороди== | |||
1997 – Орден "За заслуги" третього ступеня (за високі спортивні досягнення, вагомий внесок у підвищення авторитету України на світовому рівні); | |||
2004 – Заслужений діяч фізичної культури та спорту України (за вагомий внесок у підготовку і забезпечення значних спортивних досягнень української збірної команди на Олімпійських іграх в Афінах); | |||
2008 – Орден "За заслуги" другого ступеня (за вагомий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів світового класу, забезпечення високих спортивних результатів українською збірною командою на Олімпійських іграх в Пекіні); | |||
2012 – Орден "За заслуги" першого ступеня (за вагомий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів світового класу, забезпечення високих спортивних результатів української збірної команди на Олімпійських іграх в Лондоні); | |||
2016 – Знак відзнаки Президента України у вигляді ювілейної медалі "25 років незалежності України". | |||
Гутцайт посів третє місце в особистому змаганні з шаблі на Чемпіонаті світу 1991 року і допоміг об'єднаній команді фінішувати другою. Через вісім років зайняв 11 місце на ЧС. Тричі брав участь в Олімпіадах: | |||
1992 – виступав за Об'єднану команду (країни колишнього Радянського Союзу) на Іграх в Барселоні та виграв золоту медаль у командному змаганні на шаблях. | |||
1996 – виступав від України в особистому заліку в Атланті, зайнявши шосте місце. | |||
2000 – представляв Україну в індивідуальному заліку по шаблі на Сіднейських іграх (13 місце). | |||
Взяв участь в індивідуальному змаганні з шаблі, посівши 13 сходинку, і був виключений зі змагання після поразки в 3-му турі у поєдинку з Domonkos Ferjancsik з Угорщини (10-15). У командному заліку Україна програла Франції у чвертьфіналі (31-45), але потім перемогла Італію (45-29) у втішному півфіналі, а потім програла Угорщині (43-45) і фінішувала шостою в загальному заліку. | |||
==Джерела== |
Поточна версія на 18:42, 14 вересня 2021
Гутцайт Вадим - міністр молоді та спорту України
Гутцайт Вадим Маркович | |
---|---|
Міністр молоді та спорту України | |
Біографія
Гутцайт Вадим народився 6 жовтня 1971 року в м. Київ. Має вищу освіту. У 1993 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури.
З 2004 року отримав почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ (1997 р.), «За заслуги» ІІ (2008 р.), «За заслуги» І (2012 р.) ступенів.
У 1986-1988 роках працював інструктором по спорту, інструктором з фізичної культури і спорту (фехтування) Київської міської ради «Динамо».
З 1988-1991 роках був інструктором фізичної культури Державного комітету УРСР по фізичній культурі і спорту.
У 1991 році був спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури і спорту; спортсменом-інструктором збірної команди СРСР з фехтування Київського міськспорткомітету.
У 1992-1995 роках – спортсмен-інструктор штатної збірної команди України з фехтування Київського міськспорткомітету.
У 1993-2002 роках – служба у Збройних Силах України.
З 2002 року до 2010 був головним тренером збірної команди України з фехтування Держкомспорту України. У 2010 році працював генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр».
У 2010-2017 роках працював виконавчим директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр» Державного підприємства «Об’єднання спортивно-господарських споруд»; генеральним директором Державного підприємства «Олімпійський навчально-спортивний центр «Конча-Заспа».
У 2017-2018 роках – заступник директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту - начальник управління молоді та спорту департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
З 26 червня 2018 року працював директором департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
4 березня 2020 р. – призначений на посаду Міністра молоді та спорту України.
Сім'я
Одружений. Дружина – відома радіо- і телеведуча Оксана Гутцайт (працювала на радіо "Промінь", каналах БТБ, НТН, Новий канал, 1+1, ICTV).
У подружжя є донька і син – Еліна (2002 року народження, займається худ.гімнастикою) і Марк (2010).
Оперативне досьє
Гутцайт згадується у кримінальній справі про присвоювання 2,25 млн грн держкоштів, отриманих внаслідок закупівель човнів для спортсменів міста Київ. Фігурував як директор Департаменту молоді та спорту Київської держадміністрації.[1]
Звання, регалії, нагороди
1997 – Орден "За заслуги" третього ступеня (за високі спортивні досягнення, вагомий внесок у підвищення авторитету України на світовому рівні);
2004 – Заслужений діяч фізичної культури та спорту України (за вагомий внесок у підготовку і забезпечення значних спортивних досягнень української збірної команди на Олімпійських іграх в Афінах);
2008 – Орден "За заслуги" другого ступеня (за вагомий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів світового класу, забезпечення високих спортивних результатів українською збірною командою на Олімпійських іграх в Пекіні);
2012 – Орден "За заслуги" першого ступеня (за вагомий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів світового класу, забезпечення високих спортивних результатів української збірної команди на Олімпійських іграх в Лондоні);
2016 – Знак відзнаки Президента України у вигляді ювілейної медалі "25 років незалежності України". Гутцайт посів третє місце в особистому змаганні з шаблі на Чемпіонаті світу 1991 року і допоміг об'єднаній команді фінішувати другою. Через вісім років зайняв 11 місце на ЧС. Тричі брав участь в Олімпіадах:
1992 – виступав за Об'єднану команду (країни колишнього Радянського Союзу) на Іграх в Барселоні та виграв золоту медаль у командному змаганні на шаблях.
1996 – виступав від України в особистому заліку в Атланті, зайнявши шосте місце.
2000 – представляв Україну в індивідуальному заліку по шаблі на Сіднейських іграх (13 місце).
Взяв участь в індивідуальному змаганні з шаблі, посівши 13 сходинку, і був виключений зі змагання після поразки в 3-му турі у поєдинку з Domonkos Ferjancsik з Угорщини (10-15). У командному заліку Україна програла Франції у чвертьфіналі (31-45), але потім перемогла Італію (45-29) у втішному півфіналі, а потім програла Угорщині (43-45) і фінішувала шостою в загальному заліку.