Анна Ярославна: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано 5 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
Щодня вона засинала з думкою, що завтра ж утече з цієї похмурої та брудної країни, але щоранку просиналась і мусила виконувати роль, яку поклали на неї батько та доля. | Щодня вона засинала з думкою, що завтра ж утече з цієї похмурої та брудної країни, але щоранку просиналась і мусила виконувати роль, яку поклали на неї батько та доля. | ||
Тому королева вирішила виправити ситуацію та почала навчати грамоті короля та придворних, а також змусила їх користуватися виделками. Мудрість та дипломатичні якості, яким навчали її вдома, дозволили Анні завоювати прихильність не тільки французів, а й навіть Папи Римського Миколи ІІ. | Тому королева вирішила виправити ситуацію та почала навчати грамоті короля та придворних, а також змусила їх користуватися виделками. Мудрість та дипломатичні якості, яким навчали її вдома, дозволили Анні завоювати прихильність не тільки французів, а й навіть Папи Римського Миколи ІІ. | ||
| Рядок 35: | Рядок 33: | ||
Генріх І був досить розумним правителем і дружина допомагала йому у державних справах. Згодом на документах поряд із підписом короля став з’являтися підпис Анни. Обізнаність у державних справах дуже допомогла королеві, коли у 1060 році від серцевого нападу Генріх І Капетинг раптово помер. | Генріх І був досить розумним правителем і дружина допомагала йому у державних справах. Згодом на документах поряд із підписом короля став з’являтися підпис Анни. Обізнаність у державних справах дуже допомогла королеві, коли у 1060 році від серцевого нападу Генріх І Капетинг раптово помер. | ||
Ставши вдовою, Анна не стала регентом при малолітньому принці, бо згідно з законом це міг бути тільки найближчий родич чоловічої статі. Ця честь випала на долю графа Болдуїна Фландрського, але Анна залишилась поряд з сином Філіпом і підписувала деякі документи разом з ним. | [[Файл:Анна Ярославна 1.jpg|200px|left|thumb|Пам’ятник Анні в Санлісі (біля Парижа)]] Ставши вдовою, Анна не стала регентом при малолітньому принці, бо згідно з законом це міг бути тільки найближчий родич чоловічої статі. Ця честь випала на долю графа Болдуїна Фландрського, але Анна залишилась поряд з сином Філіпом і підписувала деякі документи разом з ним. | ||
Все йшло своєю тихою ходою, поки в життя тридцятирічної королеви не прийшло кохання. Симпатія, яка зародилась ще за життя короля, переросла у велике кохання. Рауль VI, граф Валуа, який був опонентом Генріха І, та якого називали «дияволом», був до нестями закоханий в київську красуню. Не дивлячись на власне одруження у 1062 році, граф викрадає Анну і таємно вінчається з нею. | Все йшло своєю тихою ходою, поки в життя тридцятирічної королеви не прийшло кохання. Симпатія, яка зародилась ще за життя короля, переросла у велике кохання. Рауль VI, граф Валуа, який був опонентом Генріха І, та якого називали «дияволом», був до нестями закоханий в київську красуню. Не дивлячись на власне одруження у 1062 році, граф викрадає Анну і таємно вінчається з нею. | ||
| Рядок 44: | Рядок 42: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
Ця жінка здійснила революцію у чужій собі країні. У XI столітті саме вона навчила французький двір читати та писати, подарувала французам лазню та змусила під час трапез користуватися столовими приладами. Анна будувала монастирі, листувалася із самим Папою Римським. Віддану колись у чужу їй Францію французи любили її й називали рудою Агнесс. | |||
*У Києві Анна займалась переписуванням книжок для бібліотеки. | *У Києві Анна займалась переписуванням книжок для бібліотеки. | ||
| Рядок 51: | Рядок 50: | ||
*Під першим пам’ятником королеві у місті Санліс був напис «Анна руська, королева Франції». У вересні 1996 року напис було змінено на «Анна київська, королева Франції». | *Під першим пам’ятником королеві у місті Санліс був напис «Анна руська, королева Франції». У вересні 1996 року напис було змінено на «Анна київська, королева Франції». | ||
*Мало хто знає, але у Анни та Генріха окрім синів була і дочка, звали її Едігна. У 1074 році її старший брат і король Філіп І вирішив видати її заміж. Дівчина була проти цього і втекла з Парижа. Вона знайшла прихисток у баварському містечку Пух. Там вона прожила все своє життя, навчала дітей та лікувала хворих. За ці добрі справи у 1600 році католицька церква проголосила її Едігною блаженною. Святі мощі онуки Ярослава Мудрого знаходяться у церкві-каплиці містечка Пух, за 30 км від Мюнхена. Люди і досі приходять до неї, просять допомоги та сил у боротьбі з хворобами. | *Мало хто знає, але у Анни та Генріха окрім синів була і дочка, звали її Едігна. У 1074 році її старший брат і король Філіп І вирішив видати її заміж. Дівчина була проти цього і втекла з Парижа. Вона знайшла прихисток у баварському містечку Пух. Там вона прожила все своє життя, навчала дітей та лікувала хворих. За ці добрі справи у 1600 році католицька церква проголосила її Едігною блаженною. Святі мощі онуки Ярослава Мудрого знаходяться у церкві-каплиці містечка Пух, за 30 км від Мюнхена. Люди і досі приходять до неї, просять допомоги та сил у боротьбі з хворобами. | ||
*Через тисячоліття вона врятувала від загибелі Храм Святої Софії, колись встановлений її батьком Ярославом Мудрим. У 30-ті роки ХХ століття Сталін наказав знести цей Храм – символ Київської Русі, щоб на його місці побудувати велику площу. Ні історики, ні архітектори не змогли вплинути на його рішення не робити цього. Тоді в справу втручається консул Франції і просить товариша Сталіна не зносити улюблений Собор, збудований батьком їхньої Королеви Анни Ярославни. Це зупиняє Тирана. Інакше був би неминучий дипломатичний конфлікт. | |||
*Від Анни Ярославни свій рід ведуть 11 королів династії Капетов, 13 із династії Валуа, 7 із династії Бурбонів. А її останній нащадок, король Людовик Філіп Орлеанський, правив країною до Французької Революції. Є ще один відомий нащадок великої королеви, Карл VII. Саме його, як було сказано небесними голосами, Жанні Дарк захищати та підняти військо проти англійців за порятунок Франції. | |||
==Джерела== | ==Джерела== | ||
1.[https://myukraine.org.ua/anna-yaroslavna/ Анна Ярославна / Моя Україна] | 1.[https://myukraine.org.ua/anna-yaroslavna/ Анна Ярославна / Моя Україна] | ||