Тарас Григорович Шевченко: відмінності між версіями

(Не показано 12 проміжних версій цього користувача)

Рядок 20:

[[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]][[Category:Поети~~] [[Category:Громадські діячі~~]] [[Category:Художники]]

[[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]][[Category:Поети]][[Category:Художники]]

==Біографія==

Рядок 32:

Рядок 31:

1827 року Т. Шевченко наймитує у кирилівського священика Григорія Кошиця. Із ранніх років він цікавився народною творчістю, у дяків навчився читати й писати, рано виявився у хлопця хист і до малювання, який помітив маляр із села Хлипнівці, але на той час Шевченкові було вже чотирнадцять років і його зробили козачком В.В. Енгельгардта.

[[Файл:Заява Шевченка.png|left|300px|thumb|Заява Шевченка до правління Академії мистецтв про видачу квитка на право мешкання в Петербурзі (1839)]]

Восени 1829 року разом з обслугою Енгельгардта Шевченко виїздить до міста Вільно. Помітивши здібності козачка до малювання, Енгельгардт віддає Тараса вчитися у досвідченого майстра, можливо, Яна Рустемаса. 1831 року сімнадцятирічний Шевченко приїздить до Петербурга, куди було переведено Енгельгардта, 1832 року Енгельгардт законтрактував Шевченка на чотири роки Ширяєву - різних живописних справ майстру.

1836 року Т.Г. Шевченко у складі артілі Ширяєва розписує театр у Петербурзі. Цього ж року він знайомиться з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Пізніше відбувається знайомство художника-кріпака з Гребінкою, Григоровичем, Венеціановим, Жуковським, Брюлловим.

Рядок 44:

1841 року вийшов альманах "Ластівка" із п'ятьма творами Шевченка: баладою "Причинна", поезіями "Вітре буйний", "На вічну пам'ять Котляревському", "Тече вода в синє море...", першим розділом поеми "Гайдамаки" - "Галайда", окремим виданням вийшла поема "Гайдамаки". У вересні того ж року Шевченка відзначено третьою срібною медаллю 2-го ступеня за картину "Циганка-ворожка".

[[Файл:Автопортрет Шевченка (1845).png|left|300px|thumb|Автопортрет Шевченка]]

Із-під пензля Шевченка виходять малюнки "Козацький бенкет" (1838), "Натурниця" (1840) та низка портретів. Він ілюструє чимало художніх творів. 1840 р. з'являється "Марія" - малюнок до поеми О.С. Пушкіна "Полтава", 1841 - до оповіданнь Квітки-Основ'яненка "Знахарь", Надєждіна "Сила волі", 1842 - "Зустріч Тараса Бульби з синами" до повісті "Тарас Бульба". Визначним твором цього періоду є картина олійними фарбами "Катерина" 1842 року. Захоплюючись театром, Шевченко пробував свої сили і в драматургії. 1842 року з'явився уривок із п'єси "Никита Гайдай", написаної російською мовою та поема "Слепая". 1843 року Шевченко завершив драму "Назар Стодоля", а 1844 р. у Петербурзі окремим виданням вийшла поема "Гамалія".

Рядок 89:

Рядок 91:

==Сім'я==

Батько - Григорій Іванович Шевченко і мати - Катериниа Якимівна Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. У сім'ї окрім Тараса, було ще 6 дітей. Старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.

[[Файл:Хата батьків Шевченка.png|міні| Батьківська хата Щевченка]]

За родинними переказами, Тарасові діди й прадіди з батьківського боку походили від козака Андрія, який на початку XVIII століття прийшов із Запорізької січі. Дід по матері Бойко Яким Омелянович за однією з версій був виходцем з Прикарпаття, сином опришника Івана Бойчука.

Рядок 132:

Рядок 136:

*Попри те, що Шевченко протягом життя був «душею компанії» любив сміятися, допомагати іншим і вмів розвеселити незнайомих людей. Шевченко був душею компанії. Мав багато друзів, у тому числі знатного роду. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом. Любив музику і сам грав на гармоніці. Поет любив співати – він мав дзвінкий голос приємного тембру (тенор або баритон з високими теноровими нотами). В його репертуарі переважно були народні пісні центральної частини України, а під час співу він акомпонував собі на гітарі. Його улюбленими піснями були “Забіліли сніги”, “Ой не шуми, луже! “, “У полі могила з вітром говорила”, “Гей, хто лиха не знає”.

*Шевченка звикли показувати із суворим виразом обличчя. Також хоча він помер доволі молодим (у 47 років), його часто відтворюють як дідуся, із зморшками. Про плекання за радянської влади образу саме такого суворого й похмурого Шевченка, розповідав скульптор Леонід Молодожанин, автор кількох пам'ятників Шевченкові за кордоном. У 1930-х роках він був студентом Ленінградської академії мистецтв у класі скульптури професора Матвія Манізера. Разом з іншими студентами він допомагав Манізеру моделювати пам'ятник Шевченка для Києва. Коли проєкт пам'ятника був готовим, на роботу приїхали поглянути лазар Каганович та Микита Хрущов. Побачивши під фігурою Шевченка персонажів із “гайдамаків”, Каганович накинувся на Манізера з критикою: мовляв, такий Шевченко надихатиме селян повстати проти радянської влади. Він наказав прибрати всіх персонажів, змінити фігуру Шевченка з випнутими грудьми на фігуру з похиленою уперед головою, наказав прибрати Шевченкові руки за спину та повісити на них якусь важку одежину. Манізер переробив пам'ятник за «порадами» Кагановича й у такому вигляді його було відлито з бронзи і встановлено 1939 року.

Рядок 142:

Рядок 145:

*Шевченко ніколи не був одруженим й не існує відомостей, що у нього були діти. Першим коханням молодого Шевченка була Оксана, його ровесниця, з якою він познайомився 1827 року, коли пас громадську отару в Кирилівці. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть відповідного віку. Але надії були марними - Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна. Згодом подругу свого дитинства поет не раз згадає у своїх творах і присвятить їй поему “Маряна-черниця”. Наступною дівчиною, яку він кохав, була віленська швачка Дзюня (Ядвіга) Гусіковська. Дівчина не уявляла свого життя поза рідною землею - Річчю Посполитою, тому шляхи Тараса та Ядвіги швидко розійшлися. Навчаючись в Академії мистецтв, Шевченко захопився дівчиною-натурницею Амалією Клоберг. Портрет дівчини художник підписав «Чевченко» - так його звала молода німкеня. Саме вона стала праобразом Паши в повісті «Художник». Та захоплення швидко вичерпало себе.

В Шевченка була закохана княжна Варвара Рєпіна, з якою він познайомився під час подорожі Україною 1843 року й присвятив їй поему «Тризна». Але поет не відповів їй взаємністю. Захоплювалися Шевченком і зведені сестри Репніної, Олександра та Глафіра Псьол. Тоді ж він зустрів і закохався в Ганну Закревську якій згодом присвятив вірш «Г. З.». Стосунки з Ганною обірвалися швидко, оскільки Шевченко покинув житло Закревських через термінові справи.

*В Шевченка була закохана княжна Варвара Рєпіна, з якою він познайомився під час подорожі Україною 1843 року й присвятив їй поему «Тризна». Але поет не відповів їй взаємністю. Захоплювалися Шевченком і зведені сестри Репніної, Олександра та Глафіра Псьол. Тоді ж він зустрів і закохався в Ганну Закревську якій згодом присвятив вірш «Г. З.». Стосунки з Ганною обірвалися швидко, оскільки Шевченко покинув житло Закревських через термінові справи.

Є свідчення, що під час відвідин Кирилівки Шевченку сподобалася дочка священика Григорія Кошиці— Феодосія. Поет сватався до Феодосії, однак отримав відмову батька нареченої. Наступною жінкою якою захоплювався поет стала Агата Ускова, дружина коменданта Новопетровського укріплення. В одному з листів до Залеського поет писав, що любив Ускову «непорочною любов'ю». Перебуваючи у Нижньому Новгороді 1858 року, Шевченко закохався у 16-річну акторку місцевого театру Катерину Піунову, хотів одружитися з нею, але вона не відповіла йому взаємністю.

~~Шевченко був закоханий в Марію Василівну~~ , ~~дружину Михайла Максимовича~~. ~~Все важче переносячи самотність в Петербурзі, у 1858 році він звертався~~ до ~~неї у листі з проханням знайти йому дружину в Україні~~, ~~боячись що він «так і пропаде бурлакою на чужині»~~. ~~З цією метою~~ поет ~~відвідав Україну 1859 року~~, ~~де йому полюбилася наймичка Харитина Довгополенко, яку він побачив, гостюючи у~~ В~~. Шевченка в Корсуні. Але через швидке видворення владою його~~ з ~~України~~, ~~план одруження на ній не здійснився~~. ~~Останнім коханням Шевченка була 19~~-~~річна петербурзька наймичка Ликера Полусмак~~, ~~якій Шевченко присвятив вірші «Ликері»~~, «Л. ~~Поставлю хату і кімнату…»~~

*Є свідчення, що під час відвідин Кирилівки Шевченку сподобалася дочка священика Григорія Кошиці— Феодосія. Поет сватався до Феодосії, однак отримав відмову батька нареченої. Наступною жінкою якою захоплювався поет стала Агата Ускова, дружина коменданта Новопетровського укріплення. В одному з листів до Залеського поет писав, що любив Ускову «непорочною любов'ю». Перебуваючи у Нижньому Новгороді 1858 року, Шевченко закохався у 16-річну акторку місцевого театру Катерину Піунову, хотів одружитися з нею, але вона не відповіла йому взаємністю.

*Шевченко був закоханий в Марію Василівну , дружину Михайла Максимовича. Все важче переносячи самотність в Петербурзі, у 1858 році він звертався до неї у листі з проханням знайти йому дружину в Україні, боячись що він «так і пропаде бурлакою на чужині». З цією метою поет відвідав Україну 1859 року, де йому полюбилася наймичка Харитина Довгополенко, яку він побачив, гостюючи у В. Шевченка в Корсуні. Але через швидке видворення владою його з України, план одруження на ній не здійснився. Останнім коханням Шевченка була 19-річна петербурзька наймичка Ликера Полусмак, якій Шевченко присвятив вірші «Ликері», «Л. Поставлю хату і кімнату…»

==Посилання==

Рядок 153:

Рядок 155:

1. [https://knu.ua/ua/geninf/osobystosti/shevchenko/ Киівський національний університет імені Тараса Шевченка]

2. [https://tsn.ua/ukrayina/sogodni-209-richnicya-z-dnya-narodzhennya-tarasa-shevchenka-2281507.html ТСН]

2. [https://tsn.ua/ukrayina/sogodni-209-richnicya-z-dnya-narodzhennya-tarasa-shevchenka-2281507.html День народження Тараса Шевченка: біографія, цікаві факти, цитати, що надихають на боротьбу / ТСН]

3. [https://radio1.com.ua/news/10-tsikavykh-faktiv-pro-shevchenka-iaki-vy-mohly-ne-znaty Радіо Перше]

3. [https://radio1.com.ua/news/10-tsikavykh-faktiv-pro-shevchenka-iaki-vy-mohly-ne-znaty 10 цікавих фактів про Шевченка, які ви могли не знати / Радіо Перше]

4. [https://naurok.com.ua/malovidomi-fakti-z-zhittya-tarasa-shevchenka-336140.html Освітній проект. На урок]

4. [https://naurok.com.ua/malovidomi-fakti-z-zhittya-tarasa-shevchenka-336140.html Маловідомі факти з життя Тараса Шевченка / Освітній проект. На урок]

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 {{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}
 {{#seo:|og:type=website}}
-[[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]][[Category:Поети] [[Category:Громадські діячі]] [[Category:Художники]]
+[[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]][[Category:Поети]][[Category:Художники]]
 ==Біографія==
@@ Рядок 32: / Рядок 31: @@
 року Т. Шевченко наймитує у кирилівського священика Григорія Кошиця. Із ранніх років він цікавився народною творчістю, у дяків навчився читати й писати, рано виявився у хлопця хист і до малювання, який помітив маляр із села Хлипнівці, але на той час Шевченкові було вже чотирнадцять років і його зробили козачком В.В. Енгельгардта.
+[[Файл:Заява Шевченка.png|left|300px|thumb|Заява Шевченка до правління Академії мистецтв про видачу квитка на право мешкання в Петербурзі (1839)]]
 Восени 1829 року разом з обслугою Енгельгардта Шевченко виїздить до міста Вільно. Помітивши здібності козачка до малювання, Енгельгардт віддає Тараса вчитися у досвідченого майстра, можливо, Яна Рустемаса. 1831 року сімнадцятирічний Шевченко приїздить до Петербурга, куди було переведено Енгельгардта, 1832 року Енгельгардт законтрактував Шевченка на чотири роки Ширяєву - різних живописних справ майстру.
 року Т.Г. Шевченко у складі артілі Ширяєва розписує театр у Петербурзі. Цього ж року він знайомиться з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Пізніше відбувається знайомство художника-кріпака з Гребінкою, Григоровичем, Венеціановим, Жуковським, Брюлловим.
@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 року вийшов альманах "Ластівка" із п'ятьма творами Шевченка: баладою "Причинна", поезіями "Вітре буйний", "На вічну пам'ять Котляревському", "Тече вода в синє море...", першим розділом поеми "Гайдамаки" - "Галайда", окремим виданням вийшла поема "Гайдамаки". У вересні того ж року Шевченка відзначено третьою срібною медаллю 2-го ступеня за картину "Циганка-ворожка".
+[[Файл:Автопортрет Шевченка (1845).png|left|300px|thumb|Автопортрет Шевченка]]
 Із-під пензля Шевченка виходять малюнки "Козацький бенкет" (1838), "Натурниця" (1840) та низка портретів. Він ілюструє чимало художніх творів. 1840 р. з'являється "Марія" - малюнок до поеми О.С. Пушкіна "Полтава", 1841 - до оповіданнь Квітки-Основ'яненка "Знахарь", Надєждіна "Сила волі", 1842 - "Зустріч Тараса Бульби з синами" до повісті "Тарас Бульба". Визначним твором цього періоду є картина олійними фарбами "Катерина" 1842 року. Захоплюючись театром, Шевченко пробував свої сили і в драматургії. 1842 року з'явився уривок із п'єси "Никита Гайдай", написаної російською мовою та поема "Слепая". 1843 року Шевченко завершив драму "Назар Стодоля", а 1844 р. у Петербурзі окремим виданням вийшла поема "Гамалія".
@@ Рядок 89: / Рядок 91: @@
 ==Сім'я==
 Батько - Григорій Іванович Шевченко і  мати - Катериниа Якимівна Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. У сім'ї  окрім Тараса, було ще 6 дітей. Старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
+[[Файл:Хата батьків Шевченка.png|міні| Батьківська хата Щевченка]]
 За родинними переказами, Тарасові діди й прадіди з батьківського боку походили від козака Андрія, який на початку XVIII століття прийшов із Запорізької січі. Дід по матері Бойко Яким Омелянович за однією з версій був виходцем з Прикарпаття, сином опришника Івана Бойчука.
@@ Рядок 132: / Рядок 136: @@
 *Попри те, що Шевченко протягом життя був «душею компанії» любив сміятися, допомагати іншим і вмів розвеселити незнайомих людей. Шевченко був душею компанії. Мав багато друзів, у тому числі знатного роду. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.  Любив музику і сам грав на гармоніці. Поет любив співати – він мав дзвінкий голос приємного тембру (тенор або баритон з високими теноровими нотами). В його репертуарі переважно були народні пісні центральної частини України, а під час співу він акомпонував собі на гітарі. Його улюбленими піснями були “Забіліли сніги”, “Ой не шуми, луже! “, “У полі могила з вітром говорила”, “Гей, хто лиха не знає”.
 *Шевченка  звикли показувати із суворим виразом обличчя. Також хоча він помер доволі молодим (у 47 років), його часто відтворюють як дідуся, із зморшками. Про плекання за радянської влади образу саме такого суворого й похмурого Шевченка, розповідав скульптор Леонід Молодожанин, автор кількох пам'ятників Шевченкові за кордоном. У 1930-х роках він був студентом Ленінградської академії мистецтв у класі скульптури професора Матвія Манізера. Разом з іншими студентами він допомагав Манізеру моделювати пам'ятник Шевченка для Києва. Коли проєкт пам'ятника був готовим, на роботу приїхали поглянути лазар Каганович та Микита Хрущов. Побачивши під фігурою Шевченка персонажів із “гайдамаків”, Каганович накинувся на Манізера з критикою: мовляв, такий Шевченко надихатиме селян повстати проти радянської влади. Він наказав прибрати всіх персонажів, змінити фігуру Шевченка з випнутими грудьми на фігуру з похиленою уперед головою, наказав прибрати Шевченкові руки за спину та повісити на них якусь важку одежину. Манізер переробив пам'ятник за «порадами» Кагановича й у такому вигляді його було відлито з бронзи і встановлено 1939 року.
@@ Рядок 142: / Рядок 145: @@
 *Шевченко ніколи не був одруженим й не існує відомостей, що у нього були діти. Першим коханням молодого Шевченка була Оксана, його ровесниця, з якою він познайомився 1827 року, коли пас громадську отару в Кирилівці. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть відповідного віку. Але надії були марними - Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна. Згодом подругу свого дитинства поет не раз згадає у своїх творах і присвятить їй поему “Маряна-черниця”. Наступною дівчиною, яку він кохав, була віленська швачка Дзюня (Ядвіга) Гусіковська. Дівчина не уявляла свого життя поза рідною землею  -  Річчю Посполитою, тому шляхи Тараса та Ядвіги швидко розійшлися. Навчаючись в Академії мистецтв, Шевченко захопився дівчиною-натурницею Амалією Клоберг. Портрет дівчини художник підписав «Чевченко» - так його звала молода німкеня. Саме вона стала праобразом Паши в повісті «Художник». Та захоплення швидко вичерпало себе.
-В Шевченка була закохана княжна Варвара Рєпіна, з якою він познайомився під час подорожі Україною 1843 року й присвятив їй поему «Тризна». Але поет не відповів їй взаємністю. Захоплювалися Шевченком і зведені сестри Репніної, Олександра та Глафіра Псьол. Тоді ж він зустрів і закохався в Ганну Закревську якій згодом присвятив вірш «Г. З.». Стосунки з Ганною обірвалися швидко, оскільки Шевченко покинув житло Закревських через термінові справи.
+*В Шевченка була закохана княжна Варвара Рєпіна, з якою він познайомився під час подорожі Україною 1843 року й присвятив їй поему «Тризна». Але поет не відповів їй взаємністю. Захоплювалися Шевченком і зведені сестри Репніної, Олександра та Глафіра Псьол. Тоді ж він зустрів і закохався в Ганну Закревську якій згодом присвятив вірш «Г. З.». Стосунки з Ганною обірвалися швидко, оскільки Шевченко покинув житло Закревських через термінові справи.
-Є свідчення, що під час відвідин Кирилівки Шевченку сподобалася дочка священика Григорія Кошиці— Феодосія. Поет сватався до Феодосії, однак отримав відмову батька нареченої. Наступною жінкою якою захоплювався поет стала Агата Ускова, дружина коменданта Новопетровського укріплення. В одному з листів до Залеського поет писав, що любив Ускову «непорочною любов'ю». Перебуваючи у Нижньому Новгороді 1858 року, Шевченко закохався у 16-річну акторку місцевого театру Катерину Піунову, хотів одружитися з нею, але вона не відповіла йому взаємністю.
-Шевченко був закоханий в Марію Василівну , дружину Михайла Максимовича. Все важче переносячи самотність в Петербурзі, у 1858 році він звертався до неї у листі з проханням знайти йому дружину в Україні, боячись що він «так і пропаде бурлакою на чужині». З цією метою поет відвідав Україну 1859 року, де йому полюбилася наймичка Харитина Довгополенко, яку він побачив, гостюючи у В. Шевченка в Корсуні. Але через швидке видворення владою його з України, план одруження на ній не здійснився. Останнім коханням Шевченка була 19-річна петербурзька наймичка Ликера Полусмак, якій Шевченко присвятив вірші «Ликері», «Л. Поставлю хату і кімнату…»
+*Є свідчення, що під час відвідин Кирилівки Шевченку сподобалася дочка священика Григорія Кошиці— Феодосія. Поет сватався до Феодосії, однак отримав відмову батька нареченої. Наступною жінкою якою захоплювався поет стала Агата Ускова, дружина коменданта Новопетровського укріплення. В одному з листів до Залеського поет писав, що любив Ускову «непорочною любов'ю». Перебуваючи у Нижньому Новгороді 1858 року, Шевченко закохався у 16-річну акторку місцевого театру Катерину Піунову, хотів одружитися з нею, але вона не відповіла йому взаємністю.
+*Шевченко був закоханий в Марію Василівну , дружину Михайла Максимовича. Все важче переносячи самотність в Петербурзі, у 1858 році він звертався до неї у листі з проханням знайти йому дружину в Україні, боячись що він «так і пропаде бурлакою на чужині». З цією метою поет відвідав Україну 1859 року, де йому полюбилася наймичка Харитина Довгополенко, яку він побачив, гостюючи у В. Шевченка в Корсуні. Але через швидке видворення владою його з України, план одруження на ній не здійснився. Останнім коханням Шевченка була 19-річна петербурзька наймичка Ликера Полусмак, якій Шевченко присвятив вірші «Ликері», «Л. Поставлю хату і кімнату…»
 ==Посилання==
@@ Рядок 153: / Рядок 155: @@
 . [https://knu.ua/ua/geninf/osobystosti/shevchenko/ Киівський національний університет імені Тараса Шевченка]
-. [https://tsn.ua/ukrayina/sogodni-209-richnicya-z-dnya-narodzhennya-tarasa-shevchenka-2281507.html ТСН]
+. [https://tsn.ua/ukrayina/sogodni-209-richnicya-z-dnya-narodzhennya-tarasa-shevchenka-2281507.html День народження Тараса Шевченка: біографія, цікаві факти, цитати, що надихають на боротьбу / ТСН]
-. [https://radio1.com.ua/news/10-tsikavykh-faktiv-pro-shevchenka-iaki-vy-mohly-ne-znaty  Радіо Перше]
+. [https://radio1.com.ua/news/10-tsikavykh-faktiv-pro-shevchenka-iaki-vy-mohly-ne-znaty 10 цікавих фактів про Шевченка, які ви могли не знати / Радіо Перше]
-.  [https://naurok.com.ua/malovidomi-fakti-z-zhittya-tarasa-shevchenka-336140.html      Освітній проект.  На урок]
+.  [https://naurok.com.ua/malovidomi-fakti-z-zhittya-tarasa-shevchenka-336140.html Маловідомі факти з життя Тараса Шевченка / Освітній проект.  На урок]