ДОСЬЄ

Вороний Юрій: відмінності між версіями

← Попереднє редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 16 проміжних версій цього користувача)
Рядок 20: Рядок 20:
{{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}
{{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}
{{#seo:|og:type=website}}
{{#seo:|og:type=website}}
[[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]] [[Category:Хірург]] [[Category:Вчений]]
[[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]] [[Category:Хірурги]] [[Category:Вчені]]
   
   


Рядок 27: Рядок 27:


В 1913 році Юрій Вороний вступив на медичний факультет університету св. Володимира у Києві, але його навчання перервала Перша світова війна. Як студента-медика його мобілізували до лав царської армії, де він брав участь у роботі фельдшерського взводу.
В 1913 році Юрій Вороний вступив на медичний факультет університету св. Володимира у Києві, але його навчання перервала Перша світова війна. Як студента-медика його мобілізували до лав царської армії, де він брав участь у роботі фельдшерського взводу.
[[Файл:Юрій Вороний .png|left|300px|thumb|Юрій Вороний, 1915 рік]]


У вирі тогочасних революційних подій Юрій Вороний знайомиться із членом Української центральної ради Вірою Нечаївською, яка в майбутньому стане його дружиною.
У вирі тогочасних революційних подій Юрій Вороний знайомиться із членом Української центральної ради Вірою Нечаївською, яка в майбутньому стане його дружиною.
Рядок 38: Рядок 40:


У 1912 році французький хірург Алексис Карель отримав Нобелівську премію за свої досягнення у трансплантології, а саме за впровадження у клінічну практику судинного шва. Це дозволило хірургам виконувати операції на судинах та "відчинило двері" лікарям всього світу для операцій на органах зі збереженням їх кровопостачання.
У 1912 році французький хірург Алексис Карель отримав Нобелівську премію за свої досягнення у трансплантології, а саме за впровадження у клінічну практику судинного шва. Це дозволило хірургам виконувати операції на судинах та "відчинило двері" лікарям всього світу для операцій на органах зі збереженням їх кровопостачання.
Німецькі лікарі Ернст Єгер та Вільгельм Ізраель протягом 1910-х років опублікували низку робіт про реімплантацію ниркових вен та артерій у системний кровотік в експерименті.
Німецькі лікарі Ернст Єгер та Вільгельм Ізраель протягом 1910-х років опублікували низку робіт про реімплантацію ниркових вен та артерій у системний кровотік в експерименті.


Молодий український хірург Євген Черняхівський у 1915 році опублікував результати експериментальної трансплантації нирки на тваринах. Всі ці роботи значно випереджали свій час як ідейно, так і технічно.
Молодий український хірург Євген Черняхівський у 1915 році опублікував результати експериментальної трансплантації нирки на тваринах. Всі ці роботи значно випереджали свій час як ідейно, так і технічно.
{| border="0" align="right" cellpadding="4" valign="top"
| <youtube width="300" height="210" align="left">kgfrx9X50AE&t=4s</youtube>
|}


Саме тому ці роботи здебільшого залишались реалізованими в гострих (таких, що передбачають смерть тварини) експериментах.
Саме тому ці роботи здебільшого залишались реалізованими в гострих (таких, що передбачають смерть тварини) експериментах.
Рядок 51: Рядок 58:
В 1923 році Юрій Вороний став асистентом кафедри хірургії в Києві, а в 1926 році несподівано переїхав до Харкова під керівництво професора Володимира Шамова.
В 1923 році Юрій Вороний став асистентом кафедри хірургії в Києві, а в 1926 році несподівано переїхав до Харкова під керівництво професора Володимира Шамова.
Така різка зміна "кар'єрної прописки" здається щонайменше дивною, але розсекречені архіви КДБ дещо "прояснили" цю ситуацію.
Така різка зміна "кар'єрної прописки" здається щонайменше дивною, але розсекречені архіви КДБ дещо "прояснили" цю ситуацію.
[[Файл:Ю.Ю.Вороний.png|міні|Ю.Ю.Вороний (стоїть 3-й зліва) ординатор кафедри хірургії Київського медінституту (сидить у центрі проф.М.М.Волкович), 1923]]


З матеріалів допиту професора Олександра Черняхівського стає відомо, що Юрія Вороного делегувало до Харкова, щоб очолити там процес українізації медичного університету.
З матеріалів допиту професора Олександра Черняхівського стає відомо, що Юрія Вороного делегувало до Харкова, щоб очолити там процес українізації медичного університету.
Рядок 58: Рядок 67:
Професора-гістолога Олександра Черняхівського і його дружину Людмилу Черняхівську-Старицьку у 1929 році заарештували по справі Спілки визволення України (сфабрикована органами НКВС справа, спрямована проти української наукової та культурної інтелігенції).
Професора-гістолога Олександра Черняхівського і його дружину Людмилу Черняхівську-Старицьку у 1929 році заарештували по справі Спілки визволення України (сфабрикована органами НКВС справа, спрямована проти української наукової та культурної інтелігенції).


[[Файл:Юрій Георгійович Вороний.png|міні]]
[[Файл:Юрій Георгійович Вороний.png|left|300px|thumb |Юрій Георгійович Вороний. 1930-і роки]]


Хірурга Євгена Черняхівського звільнили з інституту та заборонили займатись медичною практикою.
Хірурга Євгена Черняхівського звільнили з інституту та заборонили займатись медичною практикою.
Рядок 110: Рядок 119:


Після війни Юрій Вороний мав "клеймо" залишенця на окупованих територіях та члена сім'ї контрреволюціонера, тому хірург, який вперше у світі виконав трансплантацію нирки, працював звичайним урологом в одній з лікарень Житомира.
Після війни Юрій Вороний мав "клеймо" залишенця на окупованих територіях та члена сім'ї контрреволюціонера, тому хірург, який вперше у світі виконав трансплантацію нирки, працював звичайним урологом в одній з лікарень Житомира.
У 1950 році він зміг повернутись до Києва, де працював у Інституті експериментальної біології, в підвалі якого і жив. Лише випадково отримав пристойне житло, прооперувавши партійного діяча, який із вдячності клопотав про виділення хірургові квартири. До 1961 він працював у Києві, де й помер. Похований Юрій Вороний на Байковому кладовищі.
У 1950 році він зміг повернутись до Києва, де працював у Інституті експериментальної біології, в підвалі якого і жив. Лише випадково отримав пристойне житло, прооперувавши партійного діяча, який із вдячності клопотав про виділення хірургові квартири. До 1961 він працював у Києві, де й помер. Похований Юрій Вороний на Байковому кладовищі.


Рядок 187: Рядок 197:


2. [https://ukrsvit1.com.ua/kultura/vykhovannia-j-osvita/125-littia-iuriia-heorhijovycha-voronoho-chym-bilshe-zrobleno-tym-shyrshe-treba-rozhortaty-pratsiu.html  125-ліття Юрія Георгійовича Вороного: «Чим більше зроблено, тим ширше треба розгортати працю» / Український світ. Сайт і часопис]
2. [https://ukrsvit1.com.ua/kultura/vykhovannia-j-osvita/125-littia-iuriia-heorhijovycha-voronoho-chym-bilshe-zrobleno-tym-shyrshe-treba-rozhortaty-pratsiu.html  125-ліття Юрія Георгійовича Вороного: «Чим більше зроблено, тим ширше треба розгортати працю» / Український світ. Сайт і часопис]
3.[https://knmu.edu.ua/news/yurij-voronyj-novator-vitchyznyanoyi-transplantologiyi/ Юрій Вороний – новатор вітчизняної трансплантології  /Сайт Харківського національного медичного університету]
Отримано з https://dosye.info/Вороний_Юрій