Смакула Олександр Теодорович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показано 16 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
ФИО = Смакула Олександр Теодорович | ФИО = Смакула Олександр Теодорович | ||
| | | | ||
Фото= . | Фото= Смакула.png | ||
| | | | ||
Данные = Вчений, фізик | Данные = Вчений, фізик | ||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
Український учений Олександр Теодорович Смакула народився 9 вересня 1900 року в селі Доброводи неподалік від Збаража на Тернопільщині в селянській родині. | Український учений Олександр Теодорович Смакула народився 9 вересня 1900 року в селі Доброводи неподалік від Збаража на Тернопільщині в селянській родині. | ||
Теплого осіннього недільного дня 9 вересня далекого 1900 року селянка Марія Смакула поверталася з сусіднього села Опрілівці після служби Божої до рідних Доброводів. Ніхто не міг подумати, а вона тим паче, що пологи її застануть під полуденним сонцем на околиці лісу, який звуть Пожарницею. Як і те, що народжений хлопчик з Божого благословення матиме славу вченого–фізика, який зробить справжню революцію у світовій технічній думці. Олександр, саме так назвали дитятко. Мати чотирьох дітей Марія відзначалася своїм розумом і добротою. Своїх чад вона виховувала чесними. Мав суто чоловічі принципи батько Теодор Смакула: бачив майбутнє дітей у щоденній важкій праці, тож привчав до роботи кожного змалечку. Категорично забороняв діткам „нишпорити” по чужих садках. Як і в кожній багатодітній сім’ї, старші піклувалися за молодших. Смакули завжди жили дружно. Олекса (так звали його рідні та односельці) дуже любив своїх менших сестричку і братика, захищав від кривдників, піклувався про них, шанував і „вчився життя” у старшого Степанка. <ref>[ https://gazeta-misto.te.ua/fizyk-z-ternopilshhyny-vynajshov-tehnologiyu-yakoyu-korystuyetsya-ves-svit/ | Теплого осіннього недільного дня 9 вересня далекого 1900 року селянка Марія Смакула поверталася з сусіднього села Опрілівці після служби Божої до рідних Доброводів. Ніхто не міг подумати, а вона тим паче, що пологи її застануть під полуденним сонцем на околиці лісу, який звуть Пожарницею. Як і те, що народжений хлопчик з Божого благословення матиме славу вченого–фізика, який зробить справжню революцію у світовій технічній думці. Олександр, саме так назвали дитятко. Мати чотирьох дітей Марія відзначалася своїм розумом і добротою. Своїх чад вона виховувала чесними. Мав суто чоловічі принципи батько Теодор Смакула: бачив майбутнє дітей у щоденній важкій праці, тож привчав до роботи кожного змалечку. Категорично забороняв діткам „нишпорити” по чужих садках. Як і в кожній багатодітній сім’ї, старші піклувалися за молодших. Смакули завжди жили дружно. Олекса (так звали його рідні та односельці) дуже любив своїх менших сестричку і братика, захищав від кривдників, піклувався про них, шанував і „вчився життя” у старшого Степанка. <ref name = "smakula">[https://gazeta-misto.te.ua/fizyk-z-ternopilshhyny-vynajshov-tehnologiyu-yakoyu-korystuyetsya-ves-svit/#google_vignette Фізик з Тернопільщини винайшов технологію, якою користується весь світ]</ref> | ||
Після закінчення початкової школи у своєму рідному селі, вчився в Збаразькій гімназії. Проте війна перервала навчання. Від 1912 по 1914 роки вдалося закінчити лише два класи гімназії. Уже в юнацькі роки Олександр виявив успадковану від батьків любов до рідного краю і до його історичного минулого. Він поширює у рідному селі твори Шевченка й Франка, організовує вистави за п’єсами Карпенка-Карого та Старицького, за що не раз зазнає утисків від польської влади. Війна 1914 р. та події 1918 р. спонукали його до безпосередньої участі у встановленні національної влади у Доброводах. Як свідомий юнак-гімназист, Олександр Смакула вступив до лав Української галицької армії. | Після закінчення початкової школи у своєму рідному селі, вчився в Збаразькій гімназії. Проте війна перервала навчання. Від 1912 по 1914 роки вдалося закінчити лише два класи гімназії. Уже в юнацькі роки Олександр виявив успадковану від батьків любов до рідного краю і до його історичного минулого. Він поширює у рідному селі твори Шевченка й Франка, організовує вистави за п’єсами Карпенка-Карого та Старицького, за що не раз зазнає утисків від польської влади. Війна 1914 р. та події 1918 р. спонукали його до безпосередньої участі у встановленні національної влади у Доброводах. Як свідомий юнак-гімназист, Олександр Смакула вступив до лав Української галицької армії. | ||
Згодом, у 1922 р., О. Смакула з відзнакою закінчив навчання в Тернопільській гімназії і того ж року склав іспити до Геттінгенського університету — відомого європейського наукового центру в Німеччині. Коли він навчався в Тернопільській класичній гімназії, то професором математики і фізики в нього був Мирон Зарицький. Саме Зарицький був опікуном випускного гімназіального класу Смакули і порадив юнакові продовжити навчання у Ґетінґенському університеті. На той час там працювали видатні вчені Вернер Гейзенберг, Макс Борн, Роберт Поль та ін. У 1927 році Олександр Смакула склав докторський іспит і успішно захистив дисертацію, здобув науковий ступінь доктора філософії та став працювати асистентом у фізичному інституті під керівництвом професора Роберта Поля. | Згодом, у 1922 р., О. Смакула з відзнакою закінчив навчання в Тернопільській гімназії і того ж року склав іспити до Геттінгенського університету — відомого європейського наукового центру в Німеччині. Коли він навчався в Тернопільській класичній гімназії, то професором математики і фізики в нього був Мирон Зарицький. Саме Зарицький був опікуном випускного гімназіального класу Смакули і порадив юнакові продовжити навчання у Ґетінґенському університеті. На той час там працювали видатні вчені Вернер Гейзенберг, Макс Борн, Роберт Поль та ін. У 1927 році Олександр Смакула склав докторський іспит і успішно захистив дисертацію, здобув науковий ступінь доктора філософії та став працювати асистентом у фізичному інституті під керівництвом професора Роберта Поля. | ||
[[Файл:Німеччина.png|міні|Геттінгенський університет в Німеччині]] | |||
Олександр Смакула мав добру наукову перспективу в Німеччині, та все-таки прагнув повернутися на рідну землю. 1928 року він, на запрошення колишнього вчителя і земляка професора А. Музички, приїхав до Одеси працювати в університеті. Проте, беручи до уваги винятково тяжкі часи для України й особисто для О. Смакули, професор Поль відкликав його до Німеччини. Кінець 20-х років минулого століття проходив у науці під знаком становлення фундаментальної фізичної теорії – квантової механіки. Будучи у вирі таких епохальних подій, О.Смакула один з перших застосував поняття цієї науки для з’ясування механізмів взаємодії електромагнітного випромінювання з твердими тілами. | Олександр Смакула мав добру наукову перспективу в Німеччині, та все-таки прагнув повернутися на рідну землю. 1928 року він, на запрошення колишнього вчителя і земляка професора А. Музички, приїхав до Одеси працювати в університеті. Проте, беручи до уваги винятково тяжкі часи для України й особисто для О. Смакули, професор Поль відкликав його до Німеччини. Кінець 20-х років минулого століття проходив у науці під знаком становлення фундаментальної фізичної теорії – квантової механіки. Будучи у вирі таких епохальних подій, О.Смакула один з перших застосував поняття цієї науки для з’ясування механізмів взаємодії електромагнітного випромінювання з твердими тілами. | ||
[[Файл:Єна (Німеччина).png|left|300px|thumb|Carl Zeiss у місті Єна (Німеччина)]] | |||
Олександр Смакула мав добру наукову перспективу в Німеччині, та все-таки прагнув повернутися на рідну землю. У 1928 році він, на запрошення колишнього вчителя і земляка професора А. Музички, приїхав до Одеси працювати в університеті. Проте, беручи до уваги винятково тяжкі часи для України й особисто для О. Смакули, професор Поль відкликав його до Німеччини. І вже 1930 року молодий учений почав працювати у Гайдельберзі і Інституті медичних досліджень керівником оптичної лабораторії, а з 1934року - керівником дослідної лабораторії всесвітньо відомої фірми Кпрла Цайса в Єні. | Олександр Смакула мав добру наукову перспективу в Німеччині, та все-таки прагнув повернутися на рідну землю. У 1928 році він, на запрошення колишнього вчителя і земляка професора А. Музички, приїхав до Одеси працювати в університеті. Проте, беручи до уваги винятково тяжкі часи для України й особисто для О. Смакули, професор Поль відкликав його до Німеччини. І вже 1930 року молодий учений почав працювати у Гайдельберзі і Інституті медичних досліджень керівником оптичної лабораторії, а з 1934року - керівником дослідної лабораторії всесвітньо відомої фірми Кпрла Цайса в Єні. | ||
Тут, досліджуючи стероїди, вітаміни, органічні кристали, він стає фактично фундатором квантової органічної хімії. Його праці створили передумови для синтезу вітамінів А, В2 та ін. Процес трансформації кристалічного вуглецю електричними збудженнями р-електронів називають тепер «інверсією Смакули». | Тут, досліджуючи стероїди, вітаміни, органічні кристали, він стає фактично фундатором квантової органічної хімії. Його праці створили передумови для синтезу вітамінів А, В2 та ін. Процес трансформації кристалічного вуглецю електричними збудженнями р-електронів називають тепер «інверсією Смакули». | ||
| Рядок 45: | Рядок 50: | ||
Оскільки оптичні лінзи є основним елементом різних приладів — мікроскопів, фотоапаратів, телескопів, перископів, стереотруб, біноклів, різних оптичних пристроїв до стрілецької зброї тощо — це відкриття стало великим здобутком, яким користується все людство до сьогодні, як на Землі, так і в космосі для фотографування Землі та інших планет. | Оскільки оптичні лінзи є основним елементом різних приладів — мікроскопів, фотоапаратів, телескопів, перископів, стереотруб, біноклів, різних оптичних пристроїв до стрілецької зброї тощо — це відкриття стало великим здобутком, яким користується все людство до сьогодні, як на Землі, так і в космосі для фотографування Землі та інших планет. | ||
Попри те, що Олександр Смакула був далеко від батьківщини, він завжди залишався патріотом України, підтримував тісні зв'язки з українцями американської діаспори, був дійсним членом наукового товариства Тараса Шевченка, почесним членом товариства українських інженерів Америки та інших наукових товариств. Він багато допомагав своїм землякам-науковцям. Протягом довгих років життя за кордоном учений мріяв побачити Україну. | Попри те, що Олександр Смакула був далеко від батьківщини, він завжди залишався патріотом України, підтримував тісні зв'язки з українцями американської діаспори, був дійсним членом наукового товариства Тараса Шевченка, почесним членом товариства українських інженерів Америки та інших наукових товариств. Він багато допомагав своїм землякам-науковцям. Протягом довгих років життя за кордоном учений мріяв побачити Україну. | ||
{{Цитата| Працюючи в Німеччині, Олександр Смакула писав у листі до свого колеги — вченого-математика Олександра Левицького: «Звертаєте мені увагу аби я не загубився для української науки, про се і сам я часто думаю. Друкувати свої праці мушу в німецьких журналах, бо вони доступні для наукових робітників і то не тільки німецьких, але і всяких других. Не беріть мені, будь ласка, сього за зле, буду поміщувати свої праці і в Записках Наукового Шевченківського Товариства».}} | {{Цитата| Працюючи в Німеччині, Олександр Смакула писав у листі до свого колеги — вченого-математика Олександра Левицького: «Звертаєте мені увагу аби я не загубився для української науки, про се і сам я часто думаю. Друкувати свої праці мушу в німецьких журналах, бо вони доступні для наукових робітників і то не тільки німецьких, але і всяких других. Не беріть мені, будь ласка, сього за зле, буду поміщувати свої праці і в Записках Наукового Шевченківського Товариства».}} | ||
Наприкінці війни учений разом з іншими видатними фізиками й інженерами переїхав до США, де працював у військовому форті-лабораторії (штат Вірджинія) і досліджував матеріали для інфрачервоної техніки. | Наприкінці війни учений разом з іншими видатними фізиками й інженерами переїхав до США, де працював у військовому форті-лабораторії (штат Вірджинія) і досліджував матеріали для інфрачервоної техніки. | ||
[[Файл:США.png|міні]] | |||
1951 року Смакулу запрошують на посаду професора Массачусеттського технологічного інституту, при якому згодом він заснував і очолив лабораторію фізики кристалів. Цей науковий заклад вважається найкращою вищою технічною науковою інституцією в Америці. Тут він почав займатися найактуальнішими проблемами твердотільної електроніки, дослідженням технології і властивостей електрооптичних матеріалів і пристроїв, феромагнітних і п’єзоелектричних матеріалів, лазерів на рідкоземельних елементах, тонких плівок, нових нелінійних напівпровідникових кристалів, органічних та надпровідних структур. У цьому ж інституті тоді працювали науковці світової слави, такі як творець кібернетики Норберт Вінер, творець математичної теорії пересилання інформації Клод Шеннон, визначні фахівці: з квантової механіки Джон Слейтер, з теорії інформації Джеральд Віснер, з комп’ютерної лінгвістики Ноа Хомський та багато інших. | 1951 року Смакулу запрошують на посаду професора Массачусеттського технологічного інституту, при якому згодом він заснував і очолив лабораторію фізики кристалів. Цей науковий заклад вважається найкращою вищою технічною науковою інституцією в Америці. Тут він почав займатися найактуальнішими проблемами твердотільної електроніки, дослідженням технології і властивостей електрооптичних матеріалів і пристроїв, феромагнітних і п’єзоелектричних матеріалів, лазерів на рідкоземельних елементах, тонких плівок, нових нелінійних напівпровідникових кристалів, органічних та надпровідних структур. У цьому ж інституті тоді працювали науковці світової слави, такі як творець кібернетики Норберт Вінер, творець математичної теорії пересилання інформації Клод Шеннон, визначні фахівці: з квантової механіки Джон Слейтер, з теорії інформації Джеральд Віснер, з комп’ютерної лінгвістики Ноа Хомський та багато інших. | ||
| Рядок 56: | Рядок 63: | ||
За цей період наукової праці Олександр Смакула опублікував понад 80 робіт, в яких проаналізував не лише традиційні методи вирощування монокристалів, а й нові на той час методики вирощування, розробив методи рекристалізації, очищення кремнію для застосувань у напівпровідникових транзисторах та інтегральних схемах, досліджував властивості кристалів під впливом радіаційного променювання. Слід зазначити, що Олександр Смакула опікувався молодими вченими-українцями, які працювали в цьому технічному закладі. Таке спілкування з молодими співвітчизниками підносило дух вченого. Згодом він стає почесним головою Товариства українських інженерів Америки, дійсним членом НТШ та інших наукових товариств, членом Нью-Йоркської Академії наук, стає добре знаним вченим у всьому світі. | За цей період наукової праці Олександр Смакула опублікував понад 80 робіт, в яких проаналізував не лише традиційні методи вирощування монокристалів, а й нові на той час методики вирощування, розробив методи рекристалізації, очищення кремнію для застосувань у напівпровідникових транзисторах та інтегральних схемах, досліджував властивості кристалів під впливом радіаційного променювання. Слід зазначити, що Олександр Смакула опікувався молодими вченими-українцями, які працювали в цьому технічному закладі. Таке спілкування з молодими співвітчизниками підносило дух вченого. Згодом він стає почесним головою Товариства українських інженерів Америки, дійсним членом НТШ та інших наукових товариств, членом Нью-Йоркської Академії наук, стає добре знаним вченим у всьому світі. | ||
Впродовж довгих років життя за кордоном учений мріяв побачити Україну. Його мрія здійснилася у 1971 році, коли О.Смакула приїхав на наукову конференцію, що відбувалася у у вірменському місті Цахкадзорі. На особисте прохання та за сприяння Президента Академії наук тодішнього Радянського Союзу академіка Мстислава Келдиша, Олександрові Смакулі дозволили (єдиний раз) побувати в Україні, в Києві й у себе вдома у Доброводах. | |||
{{Цитата|«Коли Смакулу на Київському летовищі зустріла офіційна компартійна „кадебістська” та наукова делегація і запропонувала сісти в „чорну» „Волгу”, вчений сказав: „Хлопці, дайте мені по своїй землі пройтися ногами! А найбільше хочу скуштувати українського борщу, якого варила моя мама..».<ref | Впродовж довгих років життя за кордоном учений мріяв побачити Україну. Його мрія здійснилася у 1971 році, коли О.Смакула приїхав на наукову конференцію, що відбувалася у у вірменському місті Цахкадзорі. На особисте прохання та за сприяння Президента Академії наук тодішнього Радянського Союзу академіка Мстислава Келдиша, Олександрові Смакулі дозволили (єдиний раз) побувати в Україні, в Києві й у себе вдома у Доброводах. | ||
{{Цитата|«Коли Смакулу на Київському летовищі зустріла офіційна компартійна „кадебістська” та наукова делегація і запропонувала сісти в „чорну» „Волгу”, вчений сказав: „Хлопці, дайте мені по своїй землі пройтися ногами! А найбільше хочу скуштувати українського борщу, якого варила моя мама..».<ref name = "smakula"/>}} | |||
У Київському аеропорту Олександр Смакула пішки йшов від літака до приміщення аеропорту. В своєму селі побував у всіх своїх родичів, відвідав всі з дитинства знайомі місця, гору, яку сьогодні називають Смакуловою. То був єдиний приїзд на свою Батьківщину, бо цьому не сприяли ідеологічні перепони того часу. Проживши більшість свого життя за межами України, Олександр Смакула мав почуття великої любові до своєї землі, яке не згасло з роками. | У Київському аеропорту Олександр Смакула пішки йшов від літака до приміщення аеропорту. В своєму селі побував у всіх своїх родичів, відвідав всі з дитинства знайомі місця, гору, яку сьогодні називають Смакуловою. То був єдиний приїзд на свою Батьківщину, бо цьому не сприяли ідеологічні перепони того часу. Проживши більшість свого життя за межами України, Олександр Смакула мав почуття великої любові до своєї землі, яке не згасло з роками. | ||
| Рядок 65: | Рядок 74: | ||
Професор О. Смакула написав фундаментальну монографію «Монокристали: вирощування, виготовлення і застосування», яка вийшла у 1962 році. | Професор О. Смакула написав фундаментальну монографію «Монокристали: вирощування, виготовлення і застосування», яка вийшла у 1962 році. | ||
[[Файл:Лабораторія.png|left|300px|thumb|Олександр Смакула в своїй лабораторії МТІ, 1966 рік]] | |||
У пам’ять про свого видатного краянина науковці-земляки 1996 року заснували Тернопільський обласний Фонд Олександра Смакули, який має за мету пошук і повернення до активного наукового й культурного обігу спадщини О. Смакули та інших українських учених. | У пам’ять про свого видатного краянина науковці-земляки 1996 року заснували Тернопільський обласний Фонд Олександра Смакули, який має за мету пошук і повернення до активного наукового й культурного обігу спадщини О. Смакули та інших українських учених. | ||
| Рядок 112: | Рядок 122: | ||
Мабуть, багато хто чув про досягнення в галузі оптики, піонером якої був Карл Цейсс (Carl Zeiss), але майже ніхто, за винятком вузького кола спеціалістів, не знає, що на початку 1930-х років розвиток цієї технології сповільнився. Навіть найкращі інженери вважали, що в цій галузі досягнуто максимуму, адже через закони хімії та фізики винайдені лінзи неможливо вдосконалити. | Мабуть, багато хто чув про досягнення в галузі оптики, піонером якої був Карл Цейсс (Carl Zeiss), але майже ніхто, за винятком вузького кола спеціалістів, не знає, що на початку 1930-х років розвиток цієї технології сповільнився. Навіть найкращі інженери вважали, що в цій галузі досягнуто максимуму, адже через закони хімії та фізики винайдені лінзи неможливо вдосконалити. | ||
== | ==Джерела== | ||
1. [https://www.bsmu.edu.ua/blog/3400-oleksandr-smakula-vinahidnik-antirefleksiynogo-pokrittya-linz/ Олександр Смакула – винахідник антирефлексійного покриття лінз] | 1. [https://www.bsmu.edu.ua/blog/3400-oleksandr-smakula-vinahidnik-antirefleksiynogo-pokrittya-linz/ Олександр Смакула – винахідник антирефлексійного покриття лінз] | ||
2. [https://irp.te.ua/2011-09-16-12-22-43/ Смакула Олександр /Тернопільщина. Регіональний та інформаціний портал] | 2. [https://irp.te.ua/2011-09-16-12-22-43/ Смакула Олександр /Тернопільщина. Регіональний та інформаціний портал] | ||
3. | 3. [https://www.kyivpost.com/uk/post/15545 (Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Олександр Смакула / Київ пост] | ||
==Посилання== | |||