Бурлюк Давид Давидович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано 7 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
Молодий Бурлюк стає одним з лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Завдяки організаторській та жвавій натурі Давида Бурлюка світ побачили перші футуристичні виставки у 1907–1911 роках: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, Санкт-Петербург), «Гілея» (Херсон). | Молодий Бурлюк стає одним з лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Завдяки організаторській та жвавій натурі Давида Бурлюка світ побачили перші футуристичні виставки у 1907–1911 роках: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, Санкт-Петербург), «Гілея» (Херсон). | ||
Свою творчу діяльність Давид Бурлюк розпочинав як реаліст, а потім поступово пройшов етапи, пов'язані з імпресіонізмом, неопримітивізмом, доки не зупинився на футуризмі та кубофутуризмі. Ці авангардні мальовничі напрями характеризуються бажанням художників і поетів прискорити ритм життя і відобразити у своїх творах індустріалізацію як майбутньої світової історії. Для цього, як вважали футуристи, потрібно відмовитися від "проклятого минулого" – насамперед академічних традицій у мистецтві. Спосіб висловлювання цих ідей був динамічний "рух" квітів і постатей у живопису і слів і образів у поезії. У 1912 році група "Гілея", до якої, окрім самого Бурлюка, входили також Володимир Маяковський, який, до речі, називав Давида не лише другом, а й своїм літературним наставником, Велімир Хлєбніков та інші художники, випустив нову поетичну збірку і водночас проголосив скандальну маніфест "Лихта громадського смаку". У ньому вони назвали футуризм "новим світовідчуттям" і запропонували "скинути з пароплава сучасності" Достоєвського, Толстого і Пушкіна, творчість яких "незрозуміліша за ієрогліфи", а також "вимити руки, що торкалися в брудному слизу книг", написаних Леонідом Андрєєвим, Максимом Купріним, Блоком, "яким потрібна лише дача на річці". <ref name = "burlyuk" | {| border="0" align="right" cellpadding="4" valign="top" | ||
| <youtube width="300" height="210" align="right">fYuGugR7dU8&t=1s</youtube> | |||
|} | |||
Свою творчу діяльність Давид Бурлюк розпочинав як реаліст, а потім поступово пройшов етапи, пов'язані з імпресіонізмом, неопримітивізмом, доки не зупинився на футуризмі та кубофутуризмі. Ці авангардні мальовничі напрями характеризуються бажанням художників і поетів прискорити ритм життя і відобразити у своїх творах індустріалізацію як майбутньої світової історії. Для цього, як вважали футуристи, потрібно відмовитися від "проклятого минулого" – насамперед академічних традицій у мистецтві. Спосіб висловлювання цих ідей був динамічний "рух" квітів і постатей у живопису і слів і образів у поезії. У 1912 році група "Гілея", до якої, окрім самого Бурлюка, входили також Володимир Маяковський, який, до речі, називав Давида не лише другом, а й своїм літературним наставником, Велімир Хлєбніков та інші художники, випустив нову поетичну збірку і водночас проголосив скандальну маніфест "Лихта громадського смаку". У ньому вони назвали футуризм "новим світовідчуттям" і запропонували "скинути з пароплава сучасності" Достоєвського, Толстого і Пушкіна, творчість яких "незрозуміліша за ієрогліфи", а також "вимити руки, що торкалися в брудному слизу книг", написаних Леонідом Андрєєвим, Максимом Купріним, Блоком, "яким потрібна лише дача на річці". <ref name = "burlyuk">[https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/ukrainets-kozatskogo-rodu-david-burlyuk-znamenitij-hudozhnik-futurist-genij-epatazhu-ta-amerikanskij-van-gog.htm "Українець козацького роду" Давид Бурлюк: знаменитий художник-футурист, геній епатажу та "американський Ван Гог"]</ref> | |||
Значущим на його творчому шляху була участь у 1911 році в першій виставці об’єднання «Синій Вершник» – групи німецьких експресіоністів в Мюнхені. Роком пізніше художник разом з В. Маяковським, О. Кручених, В. Хлєбниковим випускають програмний маніфест «Пощечина общественному вкусу», в якому висловлюють піклування до встановленої манери художньої і літературної мови. Сам художник говорив: «Футуризм – не школа, це нове світовідчуття». | Значущим на його творчому шляху була участь у 1911 році в першій виставці об’єднання «Синій Вершник» – групи німецьких експресіоністів в Мюнхені. Роком пізніше художник разом з В. Маяковським, О. Кручених, В. Хлєбниковим випускають програмний маніфест «Пощечина общественному вкусу», в якому висловлюють піклування до встановленої манери художньої і літературної мови. Сам художник говорив: «Футуризм – не школа, це нове світовідчуття». | ||
| Рядок 73: | Рядок 77: | ||
Восени 1917 брав участь у створенні літературного кафе «Піттореск» і «Кафе поетів». У березні 1918 разом з Володимиром Маяковським знявся у фільмі «Не для грошей народжений» і став одним із видавців «Газети футуристів». | Восени 1917 брав участь у створенні літературного кафе «Піттореск» і «Кафе поетів». У березні 1918 разом з Володимиром Маяковським знявся у фільмі «Не для грошей народжений» і став одним із видавців «Газети футуристів». | ||
Перша збірка поезій Давида Бурлюка «Лысеющий хвост» побачила світ у Кургані у 1919 році. | Перша збірка поезій Давида Бурлюка «Лысеющий хвост» побачила світ у Кургані у 1919 році. В творчому доробку Бурлюка-мистецтвознавця дослідження «Галдящие бенуа и новое русское национальное искусство», повісті «Філонов» та «Реріх». | ||
В творчому доробку Бурлюка-мистецтвознавця дослідження «Галдящие бенуа и новое русское национальное искусство», повісті «Філонов» та «Реріх». | |||
Бурлюк не писав українською мовою. «Пишу поки що російською, але може, що й на рідну українську перейду. Україна була й залишається моєю батьківщиною. Там кістки моїх предків – вільних козаків, що рубалися на славу силі та свободі», – зазначав він у «Фрагментах зі спогадів футуристів». | Бурлюк не писав українською мовою. «Пишу поки що російською, але може, що й на рідну українську перейду. Україна була й залишається моєю батьківщиною. Там кістки моїх предків – вільних козаків, що рубалися на славу силі та свободі», – зазначав він у «Фрагментах зі спогадів футуристів». | ||
| Рядок 91: | Рядок 93: | ||
У Нью-Йорку видав кілька збірок поезії і прози до 20-річчя футуризму: «Маруся-сан», «Морская повесть», «По Тихому океану», «Новеллы»; теоретичну працю «Энтелехизм: Теория. Критика. Стихи. Картины». Склав довідник «Русские художники в Америке». У кожній з цих книг мозаїчно переплітаються поезії, рисунки, теоретичні статті, спогади. | У Нью-Йорку видав кілька збірок поезії і прози до 20-річчя футуризму: «Маруся-сан», «Морская повесть», «По Тихому океану», «Новеллы»; теоретичну працю «Энтелехизм: Теория. Критика. Стихи. Картины». Склав довідник «Русские художники в Америке». У кожній з цих книг мозаїчно переплітаються поезії, рисунки, теоретичні статті, спогади. | ||
Брав участь у великих виставках сучасного мистецтва у США, Європі, Австралії; відбулося близько 30 персональних виставок. | Брав участь у великих виставках сучасного мистецтва у США, Європі, Австралії; відбулося близько 30 персональних виставок. | ||
| Рядок 121: | Рядок 124: | ||
Походить із козацького роду. У селі Рябушки недалеко від міста Лебедина народився Парфентій Бурлюк, до родовідної лінії якого належить Давид Бурлюк. Батько художника - Давид Федорович Бурлюк (1856—1915) одружився у 1881 році з Людмилою Йосипівною Міхневич (пр. 1861—1924) у м.Ромни (нині райцентр Сумської області). Предки Давида по материнській лінії були інтелігентами-просвітителями та шкільними вчителями, а по батьківській – українськими козаками, спадкоємцями запорожців. За рік на хуторі Семиротівщина Лебединського повіту Харківської губернії на світ з'явився первісток, названий також Давидом. | Походить із козацького роду. У селі Рябушки недалеко від міста Лебедина народився Парфентій Бурлюк, до родовідної лінії якого належить Давид Бурлюк. Батько художника - Давид Федорович Бурлюк (1856—1915) одружився у 1881 році з Людмилою Йосипівною Міхневич (пр. 1861—1924) у м.Ромни (нині райцентр Сумської області). Предки Давида по материнській лінії були інтелігентами-просвітителями та шкільними вчителями, а по батьківській – українськими козаками, спадкоємцями запорожців. За рік на хуторі Семиротівщина Лебединського повіту Харківської губернії на світ з'явився первісток, названий також Давидом. | ||
Сім'я була багатодітною, і коштів на її утримання постійно не вистачало, тому коли батько Бурлюка отримав пропозицію стати керуючим графського маєтку на Херсонщині, це стало для Бурлюків щасливою нагодою. Вони оселилися на лівому березі Дніпра біля села Чернанка – між Олешками та Новою Каховкою. Тут Давид із братами займався розкопками скіфських курганів, що, на думку критиків, і вплинуло на його творчу манеру: його захоплювали та надихали форми скіфських артефактів, які здавались йому простими та вигадливими одночасно. Згодом на честь культури стародавніх кочівників було названо організоване ним співтовариство художників-футуристів "Гілея" – так Геродот іменував у своїх працях лісовий масив Скіфії. < | Сім'я була багатодітною, і коштів на її утримання постійно не вистачало, тому коли батько Бурлюка отримав пропозицію стати керуючим графського маєтку на Херсонщині, це стало для Бурлюків щасливою нагодою. Вони оселилися на лівому березі Дніпра біля села Чернанка – між Олешками та Новою Каховкою. Тут Давид із братами займався розкопками скіфських курганів, що, на думку критиків, і вплинуло на його творчу манеру: його захоплювали та надихали форми скіфських артефактів, які здавались йому простими та вигадливими одночасно. Згодом на честь культури стародавніх кочівників було названо організоване ним співтовариство художників-футуристів "Гілея" – так Геродот іменував у своїх працях лісовий масив Скіфії. <ref name = "burlyuk"/> | ||
[[Файл:Бурлюк, родина.png|left|300px|thumb|Давид, Маріанна та Людмила Бурлюк. Прага, 1962https://artukraine.com.ua/]] | [[Файл:Бурлюк, родина.png|left|300px|thumb|Давид, Маріанна та Людмила Бурлюк. Прага, 1962https://artukraine.com.ua/]] | ||
| Рядок 174: | Рядок 177: | ||
==Джерела== | ==Джерела== | ||
1 | 1. [https://unalib.ks.ua/burlyuk-david-davidovich.htm Бурлюк Давид Давидович / Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової чайки] | ||
2. [https://www.kyivpost.com/uk/post/15545 (Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Олександр Смакула] | |||
==Посилання== | ==Посилання== | ||