Стус Василь Семенович: відмінності між версіями

ФИО = Стус Василь Семенович  

|

|

Данные = Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, публіцист, правозахисник та політв'язень.  

{{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}

{{#seo:|og:type=website}}

==Біографія==

Восени 1963 року Василь Стус переїхав до Києва і вступив до аспірантури Інституту літератури імені Т. Шевченка Академії наук УРСР за спеціальністю «Теорія літератури». Перші роки в Києві працював над поетичною збіркою «Круговерть», перекладами, писав літературно-критичні статті.

В Києві  він познайомився із шістдесятниками Іваном Світличним, Михайлиною Коцюбинською та увійшов до Клубу творчої молоді.

1990 року прокурор УРСР Михайло Потебенько опротестував вирок судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 7 вересня 1972 року і вирок судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 2 жовтня 1980 року. У тому ж році Постановою Пленуму Верховного Суду УРСР та Ухвалою судової колегії з кримінальних справ Верховного Суду УРСР Василь Стус був посмертно реабілітований. Перепоховання праху поета відбулося на Байковому цвинтарі Києва 19 листопада 1989 року.

Сестра поета і дисидента Василя Стуса розповіла про брата і життя у Донецьку – від Другої світової і до АТО на сході України. Доля Василя Стуса пов’язана із Донбасом. Поет жив і вчився у Донецьку, деякий час працював вчителем у Горлівці. Є сумний збіг і в долі старшої сестри Василя, Марії Стус, яка з родиною переїхала у Донецьк, фактично, «на війну» – у травні 1941 року. Сестра поета виросла, вивчилася, 49 років викладала математику й фізику у Донецьку, вийшла на пенсію. Цього року війна вигнала Марію Семенівну з дому. Нині поетова сестра живе у Києві, допомагає онучці виховувати маленьких правнуків: Андрійка та Меланію.Нині окупанти намагаються «вимити» з Донбасу все, пов’язане зі Стусом і взагалі з проявами людського. Марія Стус розповідає, що навіть Друга світова була не така страшна, як нова війна. Сестра поета порівнює: «Я живу на тій вулиці, де ми жили під час війни. Я не пам’ятаю, щоб у нас хоча б один будинок був зруйнований. А зараз – напроти нас зруйнована будівля, через дорогу також... Колись не так давно чую крик на сусідній вулиці. Виявляється, чоловік був у хаті, хотів вийти на подвір’я, і його вдарило осколком – одразу впав і помер». Невідомо, коли закінчиться війна. Але Марія Стус зберігає оптимізм: «Не знаю, що далі буде і як жити. Якось будемо терпіти. Надіємося на Бога, як кажуть».<ref>[https://vikna.if.ua/news/39877/view Сестра Василя Стуса: Я живу на тій вулиці, де ми жили під час Другої світової війни]</ref>

==Сім'я==

Батьки Василя Стуса - Семен Стус та Їлина Сінківська (Стус) - взяли шлюб восени 1920-го.  

Марія Стус розповіла про своє життя від дитинства і до сьогодні.

«Я все життя молилася на нього! І коли ми дізналися, що його забрали – ви не можете уявити, що було! Я взагалі не спала дні два або три. Я весь час проплакала. Як можна такого чоловіка як Василь, забрати? Він був такий добрий, чуйний», – згадує Марія Стус про арешт поета.<ref name = "stus">[https://vikna.if.ua/news/39877/view Сестра Василя Стуса: Я живу на тій вулиці, де ми жили під час Другої світової війни]</ref>

==Цікаві факти==  

*З 1961-го року викладав українську мову в одній зі шкіл Горлівки.

*Табірні наглядачі знищили рукопис із 300 віршами.

==Джерела==