Анна Ярославна: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
Анна Ярославна, як і будь-яка дівчина, мріяла про чарівного принца і казкову країну, в якій вони будуть жити і правити. Та, нажаль, її чоловіком став доволі не молодий король Франції, перша дружина якого померла, і політичне становище його було доволі не стабільним. Шлюб із руською князівною мав укріпити його положення та надати підтримку могутньої держави. | Анна Ярославна, як і будь-яка дівчина, мріяла про чарівного принца і казкову країну, в якій вони будуть жити і правити. Та, нажаль, її чоловіком став доволі не молодий король Франції, перша дружина якого померла, і політичне становище його було доволі не стабільним. Шлюб із руською князівною мав укріпити його положення та надати підтримку могутньої держави. | ||
Подолавши більше двох тисяч кілометрів за два місяці, проїхавши майже через всю східну Європу та вивчивши французьку мову, Анна приїхала в невеличке містечко Санліс. Після першого ж знайомства з нареченим всі надії та мрії княжни розсипались, наче картковий будиночок. Генріх був пятидесятирічний, грузний та похмурий чоловік. Але не дивлячись на це, 19 травня 1051 року у соборі Реймса відбулось вінчання та коронація Анни Ярославни. Дівчина привезла із собою коштовні подарунки, серед яких були книги, інкрустовані коштовним камінням. Проте король не оцінив її старань, бо придворні не знали грамоти та не вміли читати. У Франції ХІ століття були освіченими лише священнослужителі. Більше того, Париж 1051 року не мав каналізації, був брудним і смердючим. Місцеві жителі викидали сміття з вікон на вулицю, не мились, бо вважали це смертним гріхом, і їли руками. | |||
{{Цитата|У яку варварську країну ти мене послав; тут житла похмурі, церкви потворні і звичаї жахливі… Ти казав, що французи – розумний народ, а вони навіть письма не знають. Показала книжку королю. Він поморщився гидливо і каже: “Я не священик, щоб стільки читати! У нас в Європі жоден король читати не вміє”. Уривок із листа Анни до батька}} | |||
Щодня вона засинала з думкою, що завтра ж утече з цієї похмурої та брудної країни, але щоранку просиналась і мусила виконувати роль, яку поклали на неї батько та доля. | Щодня вона засинала з думкою, що завтра ж утече з цієї похмурої та брудної країни, але щоранку просиналась і мусила виконувати роль, яку поклали на неї батько та доля. | ||
{{#ev:youtube|v=1su72xgMjXo&t=1s|460| right|Гордість України. Анна Ярославна - одна з найвидатніших жінок Середньовіччя}} | |||
Тому королева вирішила виправити ситуацію та почала навчати грамоті короля та придворних, а також змусила їх користуватися виделками. Мудрість та дипломатичні якості, яким навчали її вдома, дозволили Анні завоювати прихильність не тільки французів, а й навіть Папи Римського Миколи ІІ. | Тому королева вирішила виправити ситуацію та почала навчати грамоті короля та придворних, а також змусила їх користуватися виделками. Мудрість та дипломатичні якості, яким навчали її вдома, дозволили Анні завоювати прихильність не тільки французів, а й навіть Папи Римського Миколи ІІ. | ||