Григорій Сковорода: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
10 жовтня 1750 році Сковорода вирішує повертатися в Україну до Києва, куди він прибув з черговим транспортом вина, а звідти - до Чорнухів, де нікого з родини не застав у живих. | 10 жовтня 1750 році Сковорода вирішує повертатися в Україну до Києва, куди він прибув з черговим транспортом вина, а звідти - до Чорнухів, де нікого з родини не застав у живих. | ||
У 1750 - 1751 році переяславський єпископ Николим (Скребницький) запросив Сковороду працювати учителем поетики в нещодавно заснованому колегіумом в Переяславі. Сковорода погодився, підготував свій курс і розпочав заняття. За три-чотири місяці назрів конфлікт зі Скребницьким, якого не вдовольняли методи викладання Сковороди і який наполягав на дотриманні старих зразків. Сковорода не погодився змінити написані ним правила для поезії. Владика образився, Сковороду вигнали. | У 1750 - 1751 році переяславський єпископ Николим (Скребницький) запросив Сковороду працювати учителем поетики в нещодавно заснованому колегіумом в Переяславі. | ||
Працюючи викладачем поетики у Переяславському колеґіумі, Г. Сковорода написав навчальний посібник «Міркування про поезію й порадник до її мистецтва» (не зберігся), де виповів суть мистецтва поетики й нову методику її викладання. Викладав поетику по-новаторськи, бо його розуміння поетичного мистецтва відрізнялось од узвичаєних у старій українській школі засад піїтики. Та змушений був залишити викладацьку працю через конфлікт із Переяславським єпископом Никодимом Срібницьким, який наказав Григорію Сковороді повернутись до викладання старим методом і вимагав од нього писаної відповіді судовим порядком через консисторію, чому він не виконує наказ. За переказом М. Ковалинського: «Сковорода відповів, що він покладається на суд усіх знавців у тому, що міркування його про поезію і керівництво, написане ним, є правильне і засноване на природі цього мистецтва. При цьому в поясненні додав латинське прислів'я: Alia res sceptrum, alia plectrum, тобто: Одна справа – пастирська патериця, а інша – пастуша сопілка». Пихатий єпископ, «перевернувши своє незнання в його непослух», розцінив це як виклик, і молодий викладач у середині 1751 пішов з колеґіуму. Так Григорій Сковорода пройшов перше випробування моральної міцності й професійності, явивши волю свого духу, відданість Істині та основні риси характеру – принциповість і непоступливість неправді у своїй правоті.Сковорода погодився, підготував свій курс і розпочав заняття. За три-чотири місяці назрів конфлікт зі Скребницьким, якого не вдовольняли методи викладання Сковороди і який наполягав на дотриманні старих зразків. Сковорода не погодився змінити написані ним правила для поезії. Владика образився, Сковороду вигнали. | |||
Після скандалу Сковорода проживав у приятеля, бідував. | Після скандалу Сковорода проживав у приятеля, бідував. | ||