Сікорський Ігор Іванович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
Після війни фірма Сікорського стала визнаним лідером не лише у США, а й у світі. Величезним успіхом компанії стала розробка гелікоптера S-55, який у 1952 році вперше у світі здійснив трансатлантичний переліт. Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954-1955 роках, був S-58. Його численні модифікації експлуатувалися майже в п’ятдесяти країнах світу. | Після війни фірма Сікорського стала визнаним лідером не лише у США, а й у світі. Величезним успіхом компанії стала розробка гелікоптера S-55, який у 1952 році вперше у світі здійснив трансатлантичний переліт. Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954-1955 роках, був S-58. Його численні модифікації експлуатувалися майже в п’ятдесяти країнах світу. | ||
Ігор Сікорський гордився своїм українським корінням і залишався вірним своїм українським походженням, незважаючи на еміграцію до США. | Ігор Сікорський гордився своїм українським корінням і залишався вірним своїм українським походженням, незважаючи на еміграцію до США. | ||
93-річний син видатного винахідника, екс-віце-президент, а нині консультант всесвітньо відомої компанії Sikorsky Aircraft Сергій Сікорський розповів, що їхня сім’я стежить за увічненням пам’яті Ігоря Сікорського в Україні. | |||
Про це йдеться в інтерв’ю з сином винахідника. | |||
«Ми дуже раді, що в Україні є багато людей, які пишаються, що Ігор Іванович народився і навчався у вашій столиці. Я прекрасно пам’ятаю, що батько був гордий, що народився в Києві, і неодноразово це підкреслював», – підкреслив Сергій Сікорський, коментуючи перейменування аеропорту «Київ» (Жуляни) на честь його батька. | |||
…Багато років ім’я містера Гелікоптера, як називали Ігоря Сікорського у світі, на Батьківщині замовчувалося – а як же інакше: «білоемігрант», улюбленець царської сім’ї! В популярній літературі навіть авторство «Іллі Муромця» приписувалося якійсь «групі молодих конструкторів РБВЗ». Інформаційна крига почала скресати наприкінці вісімдесятих років: у масових виданнях з’явилися статті, в яких об’єктивно оцінювалася діяльність Ігоря Сікорського, вийшли друком книжки про нього. У 1998 році в КПІ славетному конструкторові було відкрито меморіальну дошку. Вона прикрасила корпус колишніх дослідних майстерень, в яких пролив багато трудового поту колишній студент інституту. У ньому тепер відкрито Державний політехнічний музей України. Найкращі студенти факультету аерокосмічних систем КПІ щорічно отримують стипендію ім. Ігоря Сікорського. На території університету було споруджено перший у світі пам’ятник видатному конструкторові. На підніжжі заслужений скульптор України Микола Олійник викарбував слова Ігоря Сікорського, сказані ним уже на схилі життя: «Знімаю капелюха перед альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба». Отже, великий земляк повертається додому, до свого рідного Києва, до своєї альма-матер, щоб надихати вже нові покоління студентів-політехніків на втілення фантастичних мрій. | …Багато років ім’я містера Гелікоптера, як називали Ігоря Сікорського у світі, на Батьківщині замовчувалося – а як же інакше: «білоемігрант», улюбленець царської сім’ї! В популярній літературі навіть авторство «Іллі Муромця» приписувалося якійсь «групі молодих конструкторів РБВЗ». Інформаційна крига почала скресати наприкінці вісімдесятих років: у масових виданнях з’явилися статті, в яких об’єктивно оцінювалася діяльність Ігоря Сікорського, вийшли друком книжки про нього. У 1998 році в КПІ славетному конструкторові було відкрито меморіальну дошку. Вона прикрасила корпус колишніх дослідних майстерень, в яких пролив багато трудового поту колишній студент інституту. У ньому тепер відкрито Державний політехнічний музей України. Найкращі студенти факультету аерокосмічних систем КПІ щорічно отримують стипендію ім. Ігоря Сікорського. На території університету було споруджено перший у світі пам’ятник видатному конструкторові. На підніжжі заслужений скульптор України Микола Олійник викарбував слова Ігоря Сікорського, сказані ним уже на схилі життя: «Знімаю капелюха перед альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба». Отже, великий земляк повертається додому, до свого рідного Києва, до своєї альма-матер, щоб надихати вже нові покоління студентів-політехніків на втілення фантастичних мрій. | ||