Дзюба Іван Михайлович: відмінності між версіями

Але спізнившись на святкування і заставши київських гостей за читанням поезій, вона подумала:"Вінграновський — ні, не мій тип, блондин Драч — так само... А от критик із Києва, високий і чорнявий — це може бути".  

Марта Дзюба згадує, що вони з Іваном танцювали удвох увесь вечір, і він настільки недвозначно упадав за нею, що її мати почала спостерігати за парою уважніше. Молоді люди домовилися зустрітися наступного вечора. Але Іван Дзюба не став чекати й навідався уже вдень. Більше того, запропонував руку і серце. Матір Марти відповіла, що дасть згоду на шлюб лише за рік, думаючи, що ця закоханість не є серйозною і за цей час може минути. Але рівно за рік, у 1963 році, Марта й Іван одружаться і проведуть разом усе життя.

4 вересня 1965 року на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» вийшов на сцену і заявив про арешти творчої молоді, які прокотилися Україною. Присутній у залі В’ячеслав Чорновіл схопився з місця і вигукнув «Хто протестує проти політичних арештів – встаньте!». Про підготовку цієї акції знали тільки троє людей: Михайлина Коцюбинська, Юрій Бадзьо та сам Іван Дзюба, але за підтримку акції протесту багато хто позбувся роботи чи був відрахований з інституту. Серед них – Василь Стус, Михайлина Коцюбинська, Юрій Бадзьо, Світлана Кириченко, В’ячеслав Чорновіл. Втратив роботу й Іван Дзюба, якого звільнили з посади консультанта літературного відділу видавництва «Молодь».

У тому ж 1965 році написав фундаментальну роботу «Інтернаціоналізм чи русифікація?», у якій, спираючись на «канонічні» твори Леніна, Маркса та Енгельса, цитуючи партійні постанови та інші офіційні джерела, викривав згубну політику партії щодо національного питання. Примірники книги відіслав до Першого секретаря ЦК Компартії Петра Шелеста, голови Ради міністрів УРСР Володимира Щербицького, до ЦК Компартії в Москву і навіть до головного редактора журналу «Новый мир» Олександра Твардовського.