Ярош, Дмитрий Анатольевич: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Рядок 37: Рядок 37:


Отец (ныне покойный) трудился на Днепровском металлургическом комбинате в газовом цеху, был начальником смены. Мама до пенсии работала на вагоностроительном заводе простой рабочей.
Отец (ныне покойный) трудился на Днепровском металлургическом комбинате в газовом цеху, был начальником смены. Мама до пенсии работала на вагоностроительном заводе простой рабочей.
==Личное дело==
"После школы я  на завод пошел, потому что хотел быть самостоятельным, и сразу же в политическую жизнь влился, которая уже в то время в Днепродзержинске бурлила. Экологическая тематика для нашего города очень актуальной была, и, соответственно, большие демонстрации, которые у нас проходили, и меня захлестнули — я начал не­фор­мальные объединения, как они назывались тогда, создавать, одним из основателей городской организации Народного Руха Украины являлся, потом Украинский Хельсинкский союз был, и таким образом формировался как украинец".<ref>[http://www.gordon.com.ua/tv/53acc9bde919c/ Лидер «Правого сектора» Дмитрий ЯРОШ: «Я верующий, христианин, и знаю, что без позволения Господа Бога ни один волос с головы человека не упадет. Ну, придет время — ликвидируют меня, не придет — еще поживу...» ]</ref>


==Связи==
==Связи==
Рядок 51: Рядок 48:
Лідер "Правого сектера" народився й живе з дружиною і двома дітьми в Дніпродзержинську. Його мати працювала на вагонобудівному заводі, батько - інженером у газовому цеху місцевого металургійного комбінату. У квітні 1989 року Ярош підняв перший жовто-блакитний прапор на сході України, на Дніпропетровщині. Сформував перші осередки Руху в Дніпродзержинську, Українську студентську спілку. Служив у ракетних військах у Білорусі та під Іркутськом. Там виступив проти ГКЧП, розклеював у частині листівки. Працював вахтовим методом на "Ноябрьскнафтогазе", ремонтувіав електродвигуни, Дніпровському меткомбінаті. . Зорганізував там страйкком. Потім торгував на базарі.  
Лідер "Правого сектера" народився й живе з дружиною і двома дітьми в Дніпродзержинську. Його мати працювала на вагонобудівному заводі, батько - інженером у газовому цеху місцевого металургійного комбінату. У квітні 1989 року Ярош підняв перший жовто-блакитний прапор на сході України, на Дніпропетровщині. Сформував перші осередки Руху в Дніпродзержинську, Українську студентську спілку. Служив у ракетних військах у Білорусі та під Іркутськом. Там виступив проти ГКЧП, розклеював у частині листівки. Працював вахтовим методом на "Ноябрьскнафтогазе", ремонтувіав електродвигуни, Дніпровському меткомбінаті. . Зорганізував там страйкком. Потім торгував на базарі.  
"Пряжу возив із Чернігова. Дружина плела дитячі кофточки, а я продавав. Зразу соромно було, а подивився: біля мене полковники відставні стоять, учителі, лікарі. Спілкування доволі інтелектуальне", - розповів він.<ref>[http://www.volynpost.com/news/28014-tymoshenko-na-majdani-persha-reakciia-internetu Україні необхідна люстрація - Дмитро Ярош]</ref>
"Пряжу возив із Чернігова. Дружина плела дитячі кофточки, а я продавав. Зразу соромно було, а подивився: біля мене полковники відставні стоять, учителі, лікарі. Спілкування доволі інтелектуальне", - розповів він.<ref>[http://www.volynpost.com/news/28014-tymoshenko-na-majdani-persha-reakciia-internetu Україні необхідна люстрація - Дмитро Ярош]</ref>
"После школы я  на завод пошел, потому что хотел быть самостоятельным, и сразу же в политическую жизнь влился, которая уже в то время в Днепродзержинске бурлила. Экологическая тематика для нашего города очень актуальной была, и, соответственно, большие демонстрации, которые у нас проходили, и меня захлестнули — я начал не­фор­мальные объединения, как они назывались тогда, создавать, одним из основателей городской организации Народного Руха Украины являлся, потом Украинский Хельсинкский союз был, и таким образом формировался как украинец".<ref>[http://www.gordon.com.ua/tv/53acc9bde919c/ Лидер «Правого сектора» Дмитрий ЯРОШ: «Я верующий, христианин, и знаю, что без позволения Господа Бога ни один волос с головы человека не упадет. Ну, придет время — ликвидируют меня, не придет — еще поживу...» ]</ref>


===Ранение в зоне АТО ===
===Ранение в зоне АТО ===