Сергій Корольов: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

@@ Рядок 111: / Рядок 111: @@
 Вранці 11 квітня космічний комплекс був вивезений на стартовий майданчик. Висота трьохступінчатого носія була 38 метрів, загальна польотна вага з кораблем — 287 тонн. Сергій Павлович з пункту управління польотом повністю керував усім процесом. Всі його команди також дублювалися Юрію Гагаріну. Політ першої людини в космос тривав 108 хвилин. О 10 годині 55 хвилин відбулося приземлення Гагаріна недалеко від Саратова. Найвідповідальніше випробування в житті Сергія Павловича Корольова пройшло успішно. Майже 30-річний шлях конструктора до своєї мрії тріумфально завершився.
+==Цікаві факти про Сергія Павловича Корольова==
+*Трудовий стаж головного конструктора СРСР почався з шістнадцяти років. Він працював теслею, газетоношею, вантажником, крив дахи, працював на верстаті. «Я буду будівником... але тільки літаків», — говорив в ті роки Корольов;
+*під час навчання в Київському політехнічному інституті Сергій захопився планеризмом, причому не тільки конструював і створював легкі планери, а й літав на них. Під час одного з таких польотів він невдало приземлився і ледь не загинув, отримавши безліч травм;
+*Сергій Корольов був також талановитим льотчиком. Будучи активним членом планерного школи як в Києві, так і в Москві, він дуже багато літав на найрізноманітніших, в тому числі і експериментальних, літальних апаратах. Також Сергій замолоду був талановитим спортсменом, серйозно займався боксом;
+*ще будучи студентом МВТУ, Сергій Корольов зарекомендував себе талановитим конструктором. За його проектами був створений ряд літальних апаратів: «Коктебель», «Червона зірка», а також літак СК-4;
+*під час свого тюремного ув'язнення Сергій Корольов не залишав спроб добитися справедливості і писав прохання навіть особисто Й. Сталіну, яке, правда, залишилося без відповіді;
+*під час війни Сергій Корольов неодноразово просився на фронт, бажаючи воювати в авіації, де його льотні таланти могли послужити справі перемоги;
+*під час роботи комісії Корольова в Берліні з вивчення німецького трофейного технічного обладнання її роботу курирував безпосередньо командувач радянськими військами в Німеччині Г. К. Жуков. Маршал СРСР дуже допомагав знаменитому конструктору, надаючи всіляку підтримку;
+*під час демонстрації англійцями польоту трофейної німецької ракети ФАУ Корольов прибув туди інкогніто під виглядом простого капітана Радянської армії;
+*звання Героя соціалістичної праці Корольов отримав, так і не будучи реабілітованим;
+*з кінця 1950-х років ОКБ Корольова працювало над проектом польоту на Місяць. Було запущено три автоматичних станції «Луна». Одна з них сфотографувала місячну поверхню, а інша доставила на неї вимпел з гербом Радянського Союзу;
+*американці змогли повторити політ людини в космос тільки через рік після польоту Гагаріна;
+*до кінця життя ім'я академіка Корольова було засекречено. Свої статті в пресі він підписував «професор Сергєєв». Тільки після смерті вся країна дізналася про справжнє прізвище батька радянської космонавтики.
+==Історична пам'ять про Сергія Корольова==
+*Іменем Корольова названо місто в Московській області і вулиці більш ніж в 50 (!) містах Росії і України.
+*У Москві, Житомирі, на Байконурі встановлені пам'ятники С. Корольову.
+*У 1966 році Академія наук СРСР випустила пам'ятну медаль на честь С. П. Корольова.
+Ім'ям академіка Корольова названі:
+*Самарський державний аерокосмічний університет;
+*Житомирський військовий інститут;
+*Будинок культури в Києві;
+*Ракетно-космічна корпорація «Енергія» (Російська Федерація);
+*науково-дослідне судно «Академік Сергій Корольов».
+&Іменем Корольова названі: кратер на Місяці, на Марсі, астероїд 1855 Корольов.
 ==Джерела==