Костусев, Алексей Алексеевич: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Женат. Есть дочь. | Женат. Есть дочь. | ||
Сын, [[Гончаренко, Алексей Алексеевич | Сын, [[Гончаренко, Алексей Алексеевич]] народный депутат ВР VIII созыва. | ||
==Оперативное досье== | |||
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому Одеському міському голові Олексію Костусєву у заволодінні майном комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Одеса" вартістю 118 мільйонів гривень та доходом від його діяльності протягом 2012-2022 років у розмірі понад 2,5 мільярди гривень. Про це сповістила пресслужба НАБУ. | |||
Ексмер діяв не сам, а входив, на думку слідства, у склад злочинної групи. | |||
Як стверджує слідство, у 2011 році два відомих одеських бізнесменів Борис Кауфман та Олександр Грановський організували схему заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса". Для цього вони зареєстрували ТОВ, яке мало заснувати спільне товариство з Одеською міською радою (ОМР), з розподілом часток 75% і 25% відповідно, з метою отримання у власність та подальшої приватизації майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 мільйонів гривень. | |||
Отримання згоди депутатів ОМР на створення товариства й забезпечив тодішній міський голова Олексій Костусєв, розповівши про нібито плани співзасновника інвестувати у розвиток аеропорту. Крім того, посадовець, за твердженням слідства, вчинив службове підроблення, що надавало підконтрольному ТОВ право утворювати спільне з ОМР товариство в обхід конкурсу. | |||
"Важливо, що отримане у спільне користування майно аеропорту не підлягало приватизації, оскільки мало загальнодержавне значення, забезпечувало виконання функцій прикордонного і митного контролю. Ба більше, 535 одиниць основних засобів з 2 тисяч 488 переданих були аеродромними об’єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими в принципі", - наголошують у НАБУ. | |||
Крім того, за договором "інвестори" зобов'язувались внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, побудувати новий термінал і злітно-посадкову смугу. Проте більша частина внесених коштів через дії учасників схеми стала предметом застави та була заблокована банком, тобто не підлягала використанню. Новий термінал збудували за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не починали будувати взагалі. | |||
== Звания, чины, регалии == | == Звания, чины, регалии == | ||