Тихий Олекса: відмінності між версіями

З юності проявляв великий інтерес до знань, який допоміг Тихому отримати аж три дипломи – транспортного та сільськогосподарського інститутів, філософського факультету Московського університету. Це відкривало цілу низку можливостей для кар’єрного зростання, утім, Олекса обрав по суті альтруїстичний шлях.  

{{Background|Content = В той час він вимальовує власне життєве кредо, в якому зокрема є пункт з таким визначенням “Прагну, щоб моє “я” було гідне наймення “людина”. У всьому, завжди незалежно від обставин чиню згідно зі своїм сумлінням”. Також в цьому кредо є необхідність спілкуватися рідною мовою та зневага до тих, хто живе “тваринним” життям.<ref>[https://uain.press/blogs/oleksa-tyhyj-zakatovanyj-ukrayinizator-donbasu-1271021 Олекса Тихий – закатований українізатор Донбасу]</ref>}}  

Закінчив філософський факультет Московського держуніверситету (хоч до цього навчався в Запорізькому сільгоспінституті та Дніпропетровському інституті інженерів транспорту). Вчителював, викладаючи фізику, математику, українську мову.

Уперше він був заарештований КДБ у 1948 р. за критику єдиного кандидата в депутати, але після «профілактики» був відпущений.

З 1950 року працював учителем біології у Новокостянтинівській школі (тепер Приазовського району Запорізької області). З 1953 року мешкав у селі Рубцове (тепер Лиманського району Донецької області), викладав у школі. З 1954 року — вчитель історії у рідному селі.

Вдруге заарештований у 1957 р. за «антирадянську агітацію», «наклеп на КПРС і радянську дійсність». Приводом послужили лист до Верховної Ради УРСР та стаття в газету, в яких Тихий засуджував введення радянських військ в Угорщину та критикував радянську виборчу систему. Тоді Тихий був засуджений на 7 років таборів суворого режиму і відбув покарання в Мордовії, а один рік – у Володимирській тюрмі.