Ступка Богдан Сильвестрович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
Богдан хотів вступити на хімічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, але іспити склав невдало. Потому влаштувався в обсерваторію, працював певний час у Баку, вступив на заочне відділення філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. | Богдан хотів вступити на хімічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, але іспити склав невдало. Потому влаштувався в обсерваторію, працював певний час у Баку, вступив на заочне відділення філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. | ||
[[Файл:Ступка в молодості.png|left|300px|thumb| | [[Файл:Ступка в молодості.png|left|300px|thumb|Ступка в молодості]] | ||
1 травня 1961 року Ступка закінчив акторську студію при Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької і до 1978 року працював у цьому театрі. У театрі Заньковецької Ступка провів 17 років. Його творчим наставником був режисер та педагог Сергій Данченко, який 1978 року очолив Київський академічний драматичний театр імені Івана Франка. Того ж року на запрошення свого наставника Б. Ступка перейшов до цього театру. Загалом за цей театральний період свого життя, Ступка втілив понад 50 різнопланових ролей, був і Королем Ліром із однойменної вистави за Шекспіром, і Миколою Задорожним із “Украденого щастя”, і навіть царем Едіпом. | 1 травня 1961 року Ступка закінчив акторську студію при Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької і до 1978 року працював у цьому театрі. У театрі Заньковецької Ступка провів 17 років. Його творчим наставником був режисер та педагог Сергій Данченко, який 1978 року очолив Київський академічний драматичний театр імені Івана Франка. Того ж року на запрошення свого наставника Б. Ступка перейшов до цього театру. Загалом за цей театральний період свого життя, Ступка втілив понад 50 різнопланових ролей, був і Королем Ліром із однойменної вистави за Шекспіром, і Миколою Задорожним із “Украденого щастя”, і навіть царем Едіпом. | ||