Цукерман Олександр: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
==Оперативне досьє== | ==Оперативне досьє== | ||
===Міндічгейт== | ===Міндічгейт=== | ||
Після перемоги Зеленського на президентських виборах, Міндіч і Олександр Цукерман розробили просту але ефективну корупційну схему розкрадання в «Енергоатомі».<ref name = "tsukerman"/> | Після перемоги Зеленського на президентських виборах, Міндіч і Олександр Цукерман розробили просту але ефективну корупційну схему розкрадання в «Енергоатомі».<ref name = "tsukerman"/> | ||
Версія за 15:23, 23 листопада 2025
| Цукерман Олександр Давидович | |
|---|---|
 | |
| Громадянин Ізраїлю, фігурант "Міндічгейту" | |
Біографія
Цукерман народився в Києві 5 травня 1964 року. Про батьків ніякої інформації немає.
У Олександра є рідний брат Михайло, який теж разом з Олександром приймає участь у різноманітних шахрайських оборудках.
В Олександра Цукермана в Україні немає ніякого офіційного бізнесу чи нерухомості. Лише в 2017 році зареєстровано ФОП Цукерман Олександр Давидович, але невідомо чи мова йде про того самого Цукермана, який займається різним «схематозом».
У 1999 році Олександр Цукерман увійшов до наглядової ради банку «Старокиївський», де пропрацював до банкрутства установи. Після цього протягом багатьох років фігурував у низці судових позовів, пов’язаних із ліквідацією банку.[1]
Зв'язки
- Міндіч Тімур. Знайомство Олександра Цукермана і Тімура Міндіча відбулось задовго до початку їх спільної злочинної діяльності. Журналісти писали що цьому посприяв Михайло Цукерман. Він з юних років товаришував з Леонідом Міндічем, двоюрідним братом Тімура. В 2025 році Леонід організував схему мільйонних розкрадань під час закупівлі трансформаторів для "Харківобленерго". На цій оборудці його впіймали, не дозволили втекти за кордон і посадили в СІЗО[2]. З-під варти він вийшов під заставу у вісім мільйонів гривень.
Олександр через Леоніда познайомився з Тімуром Міндічем, який ще з початку 2000-х товаришував з Володимиром Зеленським і іншими «кварталівцями». Згодом Тімур і Володимир стали партнерами по бізнесу, а в ТОВ «Квартал 95» Міндіч взагалі мав найбільший пакет акцій. Саме Тімур познайомив Зеленського з Коломойським (він також був бізнес-партнером олігарха), посприяв переходу студії «Квартал 95» з телеканалу «Інтер» на канал «1+1».[1]
Оперативне досьє
Міндічгейт
Після перемоги Зеленського на президентських виборах, Міндіч і Олександр Цукерман розробили просту але ефективну корупційну схему розкрадання в «Енергоатомі».[1]
В НАБУ цю схему описали так: «Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатому у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
Контрагентам "Енергоатому" нав'язували "відкати", щоб не відбулося блокування платежів за послуги або постачання продукції або їх не позбавили статусу постачальника. Цю практику прозвали "шлагбаумом".
Керівник злочинців Міндіч здійснював загальне керівництво і забезпечував прикриття на рівні КМУ і ОП. Він залучив екс-заступника керівника Фонду державного майна (згодом радник міністра — Ігор Миронюк) та колишнього правоохоронця, який обіймав посаду виконавчого директора з безпеки (Дмитро Басов). Вони, користуючись службовими зв'язками в "Енергоатомі" та міністерстві, забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.
А Цукерман з метою конспірації вигадав псевдоніми для учасників злочинної організації. Себе він назвав «Шугармен», Міндіч став «Карлсоном», Герман Галущенко отримав прізвисько «Професор», Олексій Чернишов – «Че Гевара», Дмитро Басов став «Тенор», Ігор Миронюк – «Рокет». Саме під такими псевдонімами злочинці фігурували у аудіоплівках НАБУ.