Гнап, Дмитрий

Гнап Дмитрий
Журналист

Биография

Родился 19 декабря 1977 года в г. Угледар. Закончил философский факультет Киевского национального университета им. Т. Шевченка. Работал корреспондентом, редактором, ведущим новостей на каналах СТБ, «Перший національний», UBC.

С 2001-го по 2007-й — в политическом блоке (далее партии) «Наша Україна».

С 2008-го — председатель гражданской инициативы «Комітет прямої дії».

В 2012 учредил агенцию журналистских расследований «Слідство.інфо».

С 2013 — руководитель проекта «Слідство.інфо» на «Громадському ТБ».

Оперативное досье

В 2012 році на сайті Міжнародного фонду «Відродження», відомого у колах грантожерів як «відро», явилася новина, яка стала шоком для Національного бюро розслідувань України. У цій новині з ентузіазмом повідомляється, що в Україні створено Бюро журналістських розслідувань «Національне бюро розслідувань України»… за підтримки «відра»!

Грантодавець хвалиться: «Бюро очолює журналіст Дмитро Гнап. До роботи залучатимуть відомих журналістів, які працюватимуть на гонорарній основі. Бюро готуватиме мультимедійні розслідування – тексти з відео чи інфографікою». І наведено логотип та наша електронна пошта nacburo@gmail.com, навіть вказаний лінк на наш сайт, де жодної статті ніякого Гнапа зроду не з’являлося.

Сайт Національне бюро розслідувань (НБР) повідомляє, що є такий «професійний опозиціонер» пан Гнап з чітким прайсом послуг (джинса в інтернеті та на телебаченні), який зробив собі ім’я на політичних агітках під виглядом аналітики та викриття корупції, обслуговуючи по черзі штаби Януковича, Тимошенко, Яценюка, Кличка, Гриценка. Але ми досі не здогадувалися, що це потворне дитя епохи небезкоштовної свободи слова настільки ліниве.

Вказується: «Що вартувало п’яничці та авантюристу Гнапу купити дешевий хостинг, заплатити недорогому дизайнеру якісь півсотні баксів або й самому трохи почитати мануали та й збацати власний сайт під заголовком «Елітний публічний дім грантоїдських розслідувань відомого журналіста Дмитра Гнапа»? А далі – звична процедура: побазарити з «поважними людьми» за відкат, отримати грант і розподілити його між «відомими журналістами» з числа власне себе, а також родичів та приятелів керівництва «відра»…

Сайт НБР зазначає, що Гнап не такий, щоб робити бодай якусь роботу. «Отримати хліб з маслом та ікрою на халяву – от його девіз! І в ті величезні заплутані форми на отримання грантів, які нібито мають гарантувати чесність та всебічну порядність кожного грантоїда, він без вагань домалював назву та адресу нашого сайту як свій власний проект».

Найбільшим шоком для нас була сума, яку виділив Дмитру Гнапу, Олександру Акименку і Ко довірливий дядечко Сорос. Якщо вірити оголошенню, дрібним злодюжкам від журналістики вдалося вициганити на випивку такий собі «Бюджет проекту: 159680 грн.»!

Сайт НБР наголошує, що «Нам, звичайно, приємна така висока оцінка Національного бюро розслідувань України. Однак неприємно, що ми не отримали з тих грошей жодної копійки. А у нас є купа ідей різноманітних розслідувань, для реалізації яких тільки грошей Сороса й не вистачає».

«Тож якщо пан Гнап не віддасть наш грант справжнім журналістам Національного бюро розслідувань України, ми обов’язково проведемо розслідування на тему «Як притягнути до кримінальної відповідальності та отримати через суд компенсацію моральних збитків за крадіжку інтелектуальної власності грантоїда-халявника Дмитра Гнапа», - резюмує видання.

Громадське телебачення

Дмитро Гнап є одним із засновників ГО "Громадське телебачення". Видання орендує офіс в приміщенні, що належить російському олігарху Костянтину Григорішину.

Справка: Видання орендує офіс в приміщенні, що належить олігарху Костянтину Григорішину. Видання працює як інтернет-телебачення і сайт новин. Воно було створено групою журналістів в 2013 році на передодні Євромайдану. Проект існує на грантові кошти. Засновниками ГО "Громадське телебачення" є Сергій Андрушко, Юлія Банкова, Андрій Баштовий, Роман Вінтонів, Дмитро Гнап, Мустафа Найем, Роман Скрипін, Данило Яневський. Сайт раніше працював на домені Forbes.ua. Однак власник франшизи – американський Forbes - відібрав її в холдингу UMH, якому і належить українське видання. Холдинг UMH був проданий Борисом Ложкіним в 2013 році колишньому олігарху Сергію Курченку.

.