Безугла, Мар'яна Володимирівна

Безугла Мар'яна Володимирівна RU
Безуглая Марьяна.png
Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання

Мар'яна Безугла – заступник голови Комітету, голова підкомітету запровадження цінностей та стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО

Біографія

Мар'яна Безугла народилася 17 травня 1988 року у Києві. Мар'яна Володимирівна здобула вищу освіту в Національному медичному університеті ім. О. Богомольця на першому медичному факультеті (Лікувальна справа). Згодом пройшла інтернатуру за спеціальністю «Внутрішні хвороби».

Окрім цього, Мар'яна закінчила Українську військово-медичну академію за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина».

Також Безугла відвідувала курси лідерства у охороні здоров'я при Державному департаменті США.

На момент обрання – старший інспектор з контролю за виконанням доручень відділу цивільних експертів Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

21 липня 2019 року Мар'яна Безугла обрана до Верховної Ради України 9 скликання щодо мажоритарного округу №217 (Київ). Висуванець від політичної партії "Слуга народу".[1]

Безугла набрала 38,4% або 29 560 голосів виборців, випередивши цим кандидатку від «Європейської Солідарності», партії Петра Порошенка, — Людмилу Костенко, яка в політиці вже давно і була помічницею депутата від «Опозиційної платформи — За життя» Вадима Столара.

Компромат, скандали

17 липня 2024 року Мар’яна Безугла вийшла з фракції "Слуга народу".

Виходу з фракції "Слуга народу" передувала новина про появу профілю[2] Мар’яни Безуглої на сайті "Миротворець", громадської організації, що досліджує ознаки злочинів проти національної безпеки України. Цей сайт є досить контроверсійний. Багато хто підозрює його в заангажованості. Там дії депутатки називають "спрямованими на дискредитацію органів державної влади та управління України", а також називають перешкоджанням "законній діяльності Збройних Сил України" і такими, що "спрямовані на розкол громадянського суспільства в Україні".


11 січня 2024 року Безугла повідомила, що написала заяву на вихід із фракції та партії Слуга народу. 12 січня заяву Безуглої про вихід із фракції Слуга народу офіційно ухвалили. Вона заявила, що продовжить роботу над проєктами з національної безпеки та оборони «ще з більшою інтенсивністю і відкритістю».


26-27 листопада 2023 року Мар’яна Безугла в своїх соцмережах розмістила майже з десяток постів з критикою головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного — одного з найбільш популярних публічних діячів країни. І закликала його звільнитись. Це спричинило справжню бурю в українському політичному житті.

Ключовий закид Безуглої, яка, зокрема, є заступницею голови парламентського комітету з нацбезпеки і оборони, стосувався того, що головком ЗСУ начебто “не зміг надати план задуму на 2024 рік”.

“Ні великий, ні маленький, ні асиметричний, ні симетричний”, — наголосила депутатка.

При цьому вона оприлюднила надані генштабом кількісні показники мобілізації на наступний рік, а саме 20 тисяч чоловіків на місяць. Слід зауважити, що, згідно з законодавством, ці дані можуть складати державну таємницю, а їх розголошення є кримінально караним діяннями.

“Ця дискусія була непублічною, але напруження наростало і зараз ситуація така, що якщо військове керівництво не може надати ніякого задуму на 2024 рік, а всі їхні пропозиції щодо мобілізації зводяться до того, що треба більше людей без жодної пропозиції зі змін системи ЗСУ, то таке керівництво має піти”. — заявила Безугла.

Ця її атака проти Залужного викликала вибуховий ефект. При цьому в останні тижні Безугла декілька разів вже публікувала критичні дописи в бік керівництва генштабу ЗСУ, звинувачуючи їх в неефективності.

Все це відбувалось на фоні інсайдерських чуток про конфлікт між офісом президента Зеленського і вищим військовим командуванням, який лише поглибився після публікації на початку листопада статті Валерія Залужного в британському виданні The Economist.


28 лютого 2023 року представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський (фракція "Слуга народу") зареєстрував проєкт постанови №9068, яким запропонував Верховній Раді відкликати народну депутатку Мар'яну Безуглу зі складу парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Як зазначається в пояснювальній записці, це необхідно через неналежне виконання Безуглою своїх обов'язків як заступниці голови профільного комітету.

Веніславський також уточнює, що на засіданні комітету 16 лютого під час розгляду в другому читанні законопроєкту №4210 (щодо посилення демократичного цивільного контролю над Збройними силами України) Безугла надала завідомо недостовірну інформацію про попереднє узгодження тексту документа з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. При цьому жодних документів на підтвердження цього не надала. Водночас начальник ГУР Кирило Буданов у листі на ім'я голови комітету Олександра Завітневича повідомив, що управління не підтримує цього законопроєкту.

Веніславський акцентує, що Безугла свідомо ввела в оману членів профільного комітету, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 351 Кримінального кодексу України. Крім того, Веніславський зазначає, що спонукання членів комітету до ухвалення або неухвалення відповідних рішень становить "безпосередню загрозу національній безпеці України, особливо в умовах воєнного стану".[3]


Раніше Безугла працювала над реалізацією програми «Реформа системи медичного забезпечення Збройних Сил України». У рамках проекту було створено Координаційний центр при Кабміні, до якого увійшли медичні служби силових структур та представників МЗС. Робота велася у шести напрямках з метою створення єдиного медичного простору.

На підхід до формування центру були нарікання: насамперед через те, що там знехтували досвідом багатьох відомих медиків, які пройшли бойові дії на Сході. Зокрема, до роботи не залучили відомих добровольчих медичних батальйонів «Госпітальєри» та АСАП. Не дуже задоволені результатами проектного офісу і в новоствореному Міністерстві ветеранів, оскільки спочатку заявлена ​​мета так і не була досягнута.

Про роботу Мар'яни Безуглої у будь-яких інших сферах, крім медичної, нічого не відомо. Як і про діяльність у Оболонському районі. Після презентації київської команди кандидатів-мажоритарників на прес-конференції 25 червня Мар'яна Безугла активно стартувала: у Facebook один за одним почали з'являтися її відеоролики, а сама вона почала активно відвідувати заходи районного рівня.[4]

Оперативне досьє

Мар'яна Безугла не має безпосереднього відношення до військової справи, хоча певний час служила в зоні АТО, а потім працювала в Міноборони. Там вона займалася реформуванням медичних служб у Збройних силах, оскільки має медичну освіту і навіть працювала за фахом у київській поліклініці. Олексій Гордєєв, колишній співробітник проєктного офісу реформ міністерства оборони, до якого була долучена Безугла, каже, що вже тоді її визначальними рисами характеру були впертість, лідерські амбіції і “вміння йти вперед, наче танк”.

Він також характеризує її особу як control freak, тобто, прихильницю мікроменеджменту. “На жаль, Безугла — типовий приклад, коли інтелект та впертість працюють зі знаком “мінус”, — резюмує Гордєєв. — Коли відсутнє розуміння контексту і коли партійне середовище не контролює голосистих спікерок, а навпаки їх використовує”.

Ще один колишній співробітник офісу реформ відмовився давати характеристику Безуглій, але на умовах анонімності зауважив, що зараз перебуває “в шоці” від її дій і наголосив, що вона пише “дуже неправильні речі”.

Полишивши медичну кар'єру і роботу в Міноборони, в 2019 році Безуглій вдалось потрапити в політику. Вона виграла вибори на мажоритарному окрузі на київській Оболоні, представляючи президентську партію “Слуга народу”.

Доволі неочікувано у парламенті вона отримала посаду заступника голови комітету з питань нацоборони, безпеки і розвідки. Там Мар'яна Безугла розпочала доволі бурхливу діяльність, пов'язану з найбільш чутливими питаннями спецслужб і армії.

Зокрема, саме у її віданні була кардинальна реформа Служби безпеки України, яка так і не була реалізована, а також вона очолювала парламентську комісію щодо так званого “вагнергейту”.[5]

Посилання