Павло Поляруш
| Павло Поляруш RU |
|---|
 |
| Банкір, топ-менеджер НБУ |
Біографічні відомості
Вищу освіту здобув у Києві, закінчив Державний університет інфраструктури та технологій з дипломом факультету «Економіка транспорту». Має освітній ступінь магістра економіки. Закінчив Школу іноземних мов, вільно володіє англійською.
Банківська сфера
Після вишу Поляруш Павло обрав для побудови кар’єри банківську справу [1]. У 2004-му починає працювати у «Діамантбанку» на менеджерській посаді, працює з клієнтами банку, залучає нових, надає консультації по банківським продуктам установи. Після «Діамантбанку» у банківській кар’єрі Поляруша відбулася перерва довжиною в рік, він співпрацює з міжнародною компанією «Marcus Evans», де займається організацією міжнародних івентів: форумів, самітів, різних подій. Повертається в банківський сектор й більше семи років будує кар’єру в «Universal Bank». ПолярушПавло починає на менеджерській позиції, згодом стає керівником групи, яка відповідає за реструктуризацію кредитів (Департамент малого бізнесу). Під час роботи в «Universal Bank»відбувається формування знань та навичок роботи саме з кредитами, їх реструктуризацією та поверненням. Поляруш розробляв стратегії по веденню кредитних процесів під час криз. В зоні його відповідальності була співпраця з головним офісом банку (головною структурою «Universal Bank»), грецьким Eurobank Ergasias.
Співпраця з «Правекс-Банком» розпочинається у 2012 році, Павла Поляруша одразу запросили на топ-посаду в Управління ризик-менеджменту. Маючи досвід роботи з кредитами на попередніх посадах, швидко стає директором напрямку по роботі з кредитами NPL. У «Правексі» Павло Поляруш працював дев’ять років, де більшу частину часу на позиції голови відділу реструктуризації та директора з кредитного контролю. Відповідав за роботу з віп-клієнтами, супроводжував претензійно-позовну роботу, угоди про реструктуризацію. Займався реалізацією заставного майна клієнтів, управлінням таким майном, адже Банк отримував багато рухомого й нерухомого майна в рахунок погашення боргів. Так само як і в «Universal Bank» у «Правексі» Поляруш Павло працював по звітності з материнським банком Intesa San Paolo, готував в тому числі звіти за результатами роботи з великими NLP позичальниками. Представляв банк під час перевірок НБУ, Big4, аудиторських компаній.
Павло Поляруш – ефективний топ-менеджер (робота в НБУ)
Посаду керівника Управління Поляруш Павло Васильович[2] отримав у 2019 році. НБУ призначив конкурс, де брався до уваги перш за все досвід роботи з проблемною заборгованістю кандидата. Поляруш переміг, адже на той час мав майже 15 років роботи з непрацюючими кредитами. З перших днів роботи в НБУ перед Павлом було поставлене головне завдання: розробити та реалізувати стратегію повернення непрацюючих кредитів, які отримували комерційни (приватні) банківські установи. Це так звані стабілізаційні кредити НБУ.
У 2020 році неплатоспроможні банки мали непогашений борг перед Національним банком України за виданими раніше кредитами рефінансування на суму 44,3 млрд грн з урахуванням відсотків. Кредити ж найбільших банків-боржників, окрім майна самого банку, додатково забезпечувались особистими поруками екс-власників та заставою майна майнових поручителів. Сукупний борг найбільших боржників складав у 2020-ому році близько 36 мільярдів гривень. Це такі банки, як: два банки Олега Бахматюка: «Фінансова ініціатива» і VAB - 10,6 мільярдів гривень, «Надра Банк» Дмитра Фірташа - з боргом у 10,4 мільярдів гривень, «Дельта Банк» Миколи Лагуна з боргом майже 5 мільярдів гривень, «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго - 6,7 мільярдів гривень та Імекс Банк Леоніда Клімова з заборгованістю перед НБУ в 3,3 млрд гривень. Для повернення коштів за кредитами рефінансування Управління Поляруша реалізовувало різні стратегії. Одною з них була ініціація низки судових процесів проти екс-власників банків, які водночас є фінансовими поручителями. Також позови подавалися проти майнових поручителів для стягнення заставного майна. Кількість таких позовів упродовж 2014-2019 років склала 116 справ.
Вказаний перелік банків, величезний борг, велика кількість заставного майна вказують не стільки на складність роботи Управління, скільки на постійну протидію роботі команді Поляруша з боку неплатників за кредитами. Тим не менш, протягом 2019-2021 років Павлу вдалося повернути до державної скарбниці п’ять млрд гривень кредитів.
Так склалося, що Павло Поляруш[3] працював два різних часових терміни у НБУ, перший 2019-2021, другий – починаючи з 2023 року. І це був незмінний департамент – Управління по роботі з проблемними активами НБУ. Якщо за два роки 2019-2021 Полярушу вдалося повернути державі майже 5 млрд гривень, то за неповний рік (2023), починаючи з квітня 2023, - Управління повернуло борг у мільярд гривень. Павло Поляруш ще раз довів ефективність своєї роботи та відповідність займаній посаді.
У 2023 році спрацював продаж заставлених майнових прав, які регулювалися договорами про надання кредитів неплатоспроможним банкам, й загальна сума склала 480,7 мільйонів гривень. Найбільшу суму було отримано від продажу майна «Білоцерківської теплоелектроцентралі» міськраді Білої Церкви. Майно станції було передано в іпотеку НБУ в якості забезпечення по кредиту наданому банку «Фінанси та Кредит». Загальна сума продажу - 298,6 млн грн. Це була подвійна перемога: по-перше - повернулися кошти, по-друге - жителі Білої Церкви тепер гарантовано будуть зимувати у теплі.
В цілому, якщо аналізувати методи повернення заборгованості командою Павла Поляруша, то можна виділити такі: 1. Продаж майна: привід – банкрутство, або в межах виконавчого провадження заставного нерухомого майна; отримання у власність Національним банком нереалізованого майна. Загальний обсяг – більше 93 мільйонів гривень.
2. Звернення стягнення на майно поручителя (рухоме й нерухоме) неплатоспроможного банку в позасудовому порядку. Від продажу майна було отримано майже 299 мільйонів гривень.
3. Інші джерела для погашення боргів склали в загальному обсязі 65,9 мільйонів гривень.
За період з 2015 року по 2023-й Управлінням, яким сьогодні керує Поляруш Павло, було повернуто більше двадцяти мільярдів гривень боргів по кредитам рефінансування від НБУ.
Співпраця з Міністерствами
Протягом двох років Поляруш Павло працював у Міністерстві оборони та Міністерстві реінтеграції окупованих територій України. У 2021 році в Мінреінтеграції на позиції радника по питаннях міжнародної співпраці. У Міністерстві оборони був радником заступника міністра, опікувався питаннями логістики.
Брудна PR-кампанія проти Поляруша у ЗМІ
Поляруш Павло – топ-менеджер НБУ, керує Департаментом, який займається поверненням кредитів, виданих комерційним банкам. А там де приватний бізнес – повертати державні кошти ніхто не бажає. А отже чинить перепони й в тому числі проти осіб, які відстоюють інтереси держави. Управлінню Поляруша, попри протидію боржників, вдалося повернути державні кошти, але багато ще не повернуто й робота триває. В очах боржників Поляруш - це персона, якої б вони із задоволенням позбулися, тому, одним із інструментів боротьби з Полярушем була й є замовна, брудна PR-кампанія у ЗМІ. Головна ціль - дискредитація ефективного менеджера, усунення його з посади в НБУ, і як результат – відтягування часу сплати боргів.
2023 рік був дуже ефективним з точки зору повернення боргів, отже боржники не втрималися й почали діяти: вже навесні 2024 року почали публікуватися перші замовні матеріали. Павлу Полярушуприписувалися зазіхання на посаду у ФГВФО, потім нібито незаконний перетин кордону під час війни та багато іншого. До цього можна додати й конфлікт з військовим із Білорусі, але про це згодом.
Замовна кампанія будувалася таким чином: велика стаття була опублікована на сайті «УНН» (Українські національні новини), потім подібний текст передруковувався іншими сайтами: «Факти» та «Антикор», які посилалися на контент «УНН». Але, з часом сайт «УНН» видаляв неправдиву інформацію, й посилання, яке вказане як першоджерело на сайтах «Факти» й «Антикор» не давало перехід на першоджерело. Отже сайти «Факти» та «Антикор» по факту розповсюдили інформацію, яка нічим не підтверджена та не перевірена. А далі сайт «Факти» почав публікувати інші статті, які посилалися на раніше опубліковані на цьому ж сайті матеріали.
Замовна кампанія триває надалі, і схема публікацій виглядає однаково: першоджерело публікуєнегативну, неперевірену інформацію, потім інші сайти передруковують, а перший сайт видаляє публікацію. Але, попри таку протидію Поляруш Павло все одно бореться з боржниками та повертає видані ним, у якості кредитів, державні кошти.
Конфлікт біля ЖК у Києві
Конфліктом між Андрієм Трацевським (доброволець із Білорусі) та Павлом Полярушем скористалися замовники брудної pr-кампанії проти Поляруша. В мережі виникла безліч публікацій з неперевіреною інформацією, де перекручені, неперевірені тези, що публікувалася влітку проти Поляруша, оздоблювалися новими нісенітницями. Як відбувалися події: 26 вересня 2024 року Трацевський з Полярушем не поділили проїзд в одному зі столичних ЖК, в умовах щільної забудови міста – це звичайна ситуація. Зрозуміло, що ніхто не хоче поступитися, й діло доходить до сварки. Трацевський, який користується соціальними мережами, швидко виклав у мережу своє бачення ситуації й звинуватив Поляруша; останній - не активний в мережі, отже не надав швидкі коментарі на свій захист. Викликана поліція зафіксувала конфлікт, а двоє його учасників звернулися до правоохоронних органів зі зустрічними заявами.
ЗМІ запитали згодом коментар у Поляруша, але в мережі вже розповсюдилася інформація тільки від Трацевського. Поляруш пройшов всі призначені експертизи й висунуті Трацевським припущення не підтвердилися, Павло Поляруш був тверезим, й не знаходився під дією наркотичних речовин. Згодом сторони звернулися до поліції із заявами про закриття зустрічних проваджень, й Національна поліція України ухвалила рішення про закриття справи.
Цитати Павла Поляруша у ЗМІ
«В умовах повномасштабної війни український банківській сектор стикається з величезною кількістю викликів та загроз. І для нас є критично важливим підтримувати його повноцінну роботу, адже саме він має забезпечувати фінансову стабільність держави. Один з важливий напрямків для цього – робота з проблемними активами Нацбанку та стягнення заборгованості за кредитами, наданими регулятором для підтримки ліквідності». «У роботі з проблеми активами ми маємо не лише розбиратися зі вже існуючими заборгованостями за кредитами, але й вживати превентивні заходи, які б максимально унеможливили їхнє утворення та накопичення в майбутньому. Тобто це має бути комплексний підхід, так би мовити, "профілактика замість лікування"».
«На третій рік війни українським банкам вдається зберігати фінансову стійкість та довіру клієнтів, безперервно працюючи навіть у найскладніші моменти. Звісно, не останню роль в цьому грає міжнародна допомога від наших партнерів, але також варто відзначити самовіддану роботу банківського персоналу, адже в умовах масового виїзду громадян за кордон і мобілізації банківський сектор теж відчуває серйозний кадровий голод».