Драпатий Михайло Васильович

Версія від 13:17, 19 липня 2026, створена Colonel (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Персона | ФИО = Драпатий Михайло Васильович | Фото = Драпатий Михайло.jpg | Данные = Командувач Угруповання об'єднаних сил. | }} {{#seo:|title= Драпатий Михайло}} {{#seo:|description=Драпатий Михайло Васильович, біографія, карєра,}} {{#seo:|url=https://dosye.info/Драпатий Михайло Василь...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Драпатий Михайло Васильович
Командувач Угруповання об'єднаних сил.

Біографія

Михайло Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 2004 році випустився з Харківського інституту танкових військ й почав службу в 72-й окремій механізованій бригаді.

Навесні 2014 року Драпатий командував 2-м механізованим батальйоном бригади, яка брала участь в антитерористичній операції на сході України. Став відомим завдяки епізоду в Маріуполі, де на бойовій машині піхоти перескочив через барикаду проросійських бойовиків. Окрім того, виводив українських військових із оточення під Ізвариним на українсько-російському кордоні.

Під час АТО Драпатий також служив начальником штабу, першим заступником командира 30-ї окремої механізованої бригади, яка воювала в Авдіївці та Ясинуватському району Донецької області, та командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, що стояла на Луганщині.

У 2021 році Драпатого призначили начальником управління підготовки військ оперативного командування "Північ". Повномасштабне російське вторгнення він зустрів у званні бригадного генерала й на посаді заступника командувача Об'єднаних сил Апарату Головнокомандувача ЗСУ.

На початку повномасштабної війни Драпатий був призначений заступником командувача військ оперативного командування "Південь" і очолив оперативне угруповання військ "Південь". Під його командуванням українські підрозділи відбивали наступ на Кривий Ріг, звільняли населені пункти на Дніпропетровщині й Херсонщині.

У 2024 році Драпатого призначили заступником начальника Генштабу ЗСУ з підготовки військових. Згодом він очолив оперативно-тактичне угруповання "Харків", яке відбивало повторний наступ росіян на Харківщині, після чого був призначений командувачем оперативно-тактичного угруповання "Луганськ".

У кінці 2024 року президент призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ.

26 січня 2025 року Михайла Драпатого призначили керувати оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця».

1 червня 2025 року головком Сухопутних військ у своєму телеграм-каналі заявив про подання рапорту про відставку через нічний приліт по полігону в Сумській області, де розташовувався навчальний підрозділ Сухопутних військ ЗСУ. Того дня російські війська завдали ракетного удару по підпорядкованому йому навчальному полігону, у результаті чого загинуло щонайменше 12 новобранців, ще понад 60 зазнали поранень.

"Це усвідомлений крок, продиктований моїм особистим відчуттям відповідальності за трагедію, - писав він на своїй сторінці у Facebook. - Кругова порука та безкарність - отрута для армії. Я намагався викорінити її з Сухопутних військ. Але якщо трагедії повторюються - значить, моїх зусиль було недостатньо".[1]

3 червня 2025 року Михайла Драпатого було звільнено з посади командувача Сухопутних військ ЗСУ та призначено на посаду Командувача об’єднаних сил Збройних Сил України.

Сім'я

Одружений. Подружжя виховує сина Івана та доньку Анну.

Оперативне досьє

Звання, нагороди

Генерал-майор (5 жовтня 2024).

Хрест бойових заслуг (27 липня 2022).

Орден Богдана Хмельницького I ступеня (21 липня 2022).

Орден Богдана Хмельницького II ступеня (15 березня 2018).

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (22 серпня 2016).

Посилання