Ігор Сікорський

Материал из ДОСЬЕ
Версия от 13:15, 13 января 2022; Colonel (обсуждение | вклад)
(разн.) ← Предыдущая | Текущая версия (разн.) | Следующая → (разн.)
Перейти к навигации Перейти к поиску
Ігор Сікорський
Ігор Сікорський.jpg
Видатний авіаконструктор українського походження (06.06.1889 — 26.10.1972)

Ігор Сікорський - видатний авіаконструктор українського походження

Творець першого у світі чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотирьохмоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942).

Біографія

Ігор Сікорський народився 6 червня 1889 року в Києві, в сім'ї професора кафедри неврології та психіатрії медичного факультету Київського університету.

Родину Сікорських добре знали в Києві. Насамперед завдяки батькові – Івану Олексійовичу, видатному психіатрові, наукові роботи якого не втратили значення і до сьогодні. Доктор медицини, член наукових товариств кількох країн, багатолітній завідувач кафедри Київського університету Святого Володимира, засновник і редактор журналу «Вопросы нервно-психической медицины и психологии», він устигав іще й активно займатися громадською діяльністю. Брав участь у духовно-релігійному житті Києва, оскільки як син і онук православних священиків свого часу закінчив духовне училище і семінарію. Видатний художник Віктор Васнєцов увічнив риси Івана Сікорського у розписах Володимирського собору, обравши його моделлю для образу Святого Іоанна Предтечі.

У 1900 році Ігор Сікорський вступив до Першої київської гімназії – найстарішого київського навчального закладу із чудовими педагогічними традиціями. У різні роки її випускниками були видатний художник Микола Ге, дослідник Києва Микола Закревський, літератор і державний діяч Анатолій Луначарський, учений-економіст Микола Бунге, письменники Костянтин Паустовський і Михайло Булгаков та багато інших видатних особистостей. Проте освіта в класичних гімназіях була суто гуманітарною, а хлопця вабили точні науки. Старший брат Ігоря Сергій навчався в Морському кадетському корпусі у Санкт-Петербурзі і багато розповідав про цей привілейований навчальний заклад, який за два століття існування закінчили видатні флотоводці, морські інженери й учені, чиї імена золотом вписані в історію Російської імперії. Тож батьки вирішили віддати туди й молодшого сина.

З 1903 по 1906 рік Сікорський навчався в Морському кадетському корпусі у м. Санкт-Петербурзі. Згодом у школі Дювиньо де Ланно в м. Парижі (підготовча школа для складання іспитів на звання бакалавра; 1906–1907), Київському політехнічному інституті (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; 1907–1909; 1909–1911), школі при аеродромі Жовісі (Франція; 1909).

Наприкінці 1903 року американці Вілбер та Орвілл Райт здійснили перший у світі політ на власноруч сконструйованому літаку «Флаєр». Тоді ж Ігор Сікорський визначився зі своїм майбутнім: він будуватиме літаки. У 1906-му закінчує навчання у Морському корпусі та вступає у Політехнічний інститут.

При механічному відділенні інституту створили повітроплавну секцію — з відділами аеропланів, гелікоптерів, орнітоптерів та двигунів. Ігор Сікорський став одним із найактивніших учасників гелікоптерного відділу. А вже влітку 1908-го почав розробляти свій перший вертоліт (у авіагаражі політехніки та на подвір’ї батьківського обійстя). Однак ні цей вертоліт, ні наступний, створений 1910 року так і не злетіли. На заваді стала відсутність двигуна необхідної потужності.

Попри тимчасові невдачі, Сікорський разом з однодумцями створює літаки БіС-1 і БіС-2 та аеросани, які мали успіх під час київських спортивних свят. Сікорський починає працювати над власною теорією конструювання літаків. Згодом отримує запрошення на посаду головного конструктора авіаційного відділення «Російсько-Балтійського вагонного заводу». Сікорський підвищив потужність, надійність і безпеку експлуатації своїх літаків, обладнавши їх кількома двигунами. З’явилися багатомоторні аероплани «Гранд», «Руський витязь». У червні 1914 року Сікорський з екіпажем здійснив рекордний переліт Петербург — Київ — Петербург.

Від 1912 — головний конструктор авіаційного відділення Російсько-Балтійського вагонного заводу в м. Санкт-Петербурзі.

Під час Першої світової імперська армія була озброєна аеропланами І.Сікорського та згодом прийшли більшовики й цілковито припинили розвиток авіапромисловості. Єдиним рішенням, аби не попасти в руки більшовикам була еміграція спершу до Франції, а потім США.

У березні 1918 року виїхав за кордон — до Югославії, потім до Франції та США. 1923 створив у США компанію «Сікорскі Еро Енжинірінг корпорейшн» («Sikorsky Aero Engineering Corporation»), де обіймав посаду президента, з 1939 — компанію «Вот — Сікорскі Ееркрафт» («Vought — Sikorsky Aircraft»). 1943 створив власну компанію «Сікорскі Ееркрафт» («Sikorsky Aircraft»).

Сікорський починає працювати над розробкою пасажирсько-вантажного літака. У 1923 р. постала компанія Sikorsky Aero Engineering Corporation. Фінансову допомогу запропонував видатний композитор Сергій Рахманінов. Він купив акцій компанії на 5 тисяч доларів і погодився задля реклами стати віце-президентом корпорації. Так з’явилася можливість винайняти справжній ангар на аеродромі, купувати деталі та матеріали.

У 1924 році з’явився перший американський літак Сікорського, S-29A («A» означало «американський»). Він міг перевозити 1900 кг вантажу та злітати з невеликих майданчиків. Випробовував нову машину сам конструктор. Літак вийшов напрочуд вдалим, з хорошими характеристиками: міг перевозити до 1900 кг корисного вантажу, мав непогану крейсерську й невелику посадочну швидкості, що давало змогу використовувати як летовище невеликі майданчики. У 1927 році літак було продано відомому льотчикові й бізнесмену Роско Тернеру, який здійснював чартерні перевезення по всій країні. Він згодом перепродав літак одній з голлівудських кіностудій, де його зняли в кінофільмі про повітряні баталії Першої світової війни.

Літак S-29А був збудований в єдиному екземплярі, проте дав фірмі змогу поліпшити фінансове становище і стати відомою у промислових колах Америки. Завдяки цьому впродовж трьох наступних років було розроблено проекти ще п’яти літаків, чотири з яких були споруджені. З-поміж них варто виділити пасажирський літаючий човен Сікорського S-38, який випускався в кількох модифікаціях і забезпечив «російськими крилами» розвиток транспортної мережі всього Американського континенту. Літак продавався настільки успішно, що компанія змогла придбати ділянку землі в Статфорді (штат Коннектикут), де в короткі строки було побудовано сучасний авіабудівний завод – підприємство, яке швидко стало відомим усьому світові. Справжнім шедевром тих часів стала чотиримоторна амфібія Сікорського S-40, спроможна перевозити 40 пасажирів на відстань до 800 км або 24 пасажири – на 1500 км. До речі, саме на борту цього велетня Ігор Сікорський наяву побачив картини зі свого дитячого сну про море…

Величезним успіхом компанії стала розробка гелікоптера S-55, який випускався понад 12 років не лише в США, а й, за ліцензіями, у Великій Британії, Франції та Японії. Саме ця машина Сікорського стала першим в історії авіації гвинтокрилом, який у 1952 році здійснив трансатлантичний переліт.

Нові машини виходили з цехів компанії практично щороку. Це були гелікоптери для різноманітних потреб – від бізнесових «повітряних мотоциклів» до найбільшого у світі вертольота з поршневими двигунами S-56, який міг при трьох членах екіпажу нести корисне навантаження в чотири тонни.

Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954–1955 роках, був S-58. За своїми характеристиками він перевершував усі гвинтокрили першого покоління. Його численні модифікації експлуатувалися як у військових, так і в цивільних цілях майже в п’ятдесяти країнах світу. Кілька країн купили ліцензії на їх виробництво. Багато цих машин використовують і донині.

У 1957 році Ігор Сікорський пішов з посади головного конструктора фірми, залишивши за собою обов’язки технічного консультанта. Компанія перебувала в розквіті, випускаючи щомісяця по 45–55 гелікоптерів. Її заводи були обладнані за останнім словом техніки, розроблялися нові конструкції. Машинам фірми Сікорського належала більшість світових рекордів, у тому числі абсолютних. Корпорація Sikorsky Aircraft посіла одне з чільних місць у світовому вертольотобудуванні й по праву займає його до сьогодні...

У Радянському Союзі ім’я Ігоря Сікорського було «забороненим». Лише у незалежній Україні вийшли друком публікації про нашого земляка. У березні 2018 року Міжнародному аеропорту «Київ» було присвоєне ім’я Ігоря Сікорського. Коментуючи цю подію, син конструктора Сергій Сікорський зазначив: «Я прекрасно пам’ятаю: батько пишався, що народився в Києві, і не раз це підкреслював».

До кінця своїх днів Ігор Сікорський займався авіаконструюванням. Помер він у 26 жовтня 1972 року в США. Розповідають, що під час його похорону люди, які прийшли попрощатися з геніальним сучасником, побачили в небі символічний знак. Інверсійні сліди двох літаків, що пролітали перпендикулярними курсами, утворили в небі великий білий хрест, ніби прощаючись із великим творцем авіації.

Джерела

1.Ким був творець перших у світі літаків українець Ігор Сікорський?

2.Сікорський Ігор Іванович. Людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі