Білецький Андрій Євгенович

Білецький Андрій Євгенович (RU)
Командир Третього армійського корпусу ЗСУ. Народний депутат Верховної Ради VIII скликання. Командир полку «Азов» з 17 вересня 2014 року. Бригадний генерал. Герой України.

Біографія

Народився 5 серпня 1979 року у Харкові в українській родині. Батько - Євген Михайлович Білецький, родом із села Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, з козацького роду, представники якого заснували село. Мати – Олена Анатоліївна Білецька (Лукашевич), родом із Житомирщини, з українського шляхетського роду, до якого належав Василь Лукашевич – засновник «Малоросійського товариства» (1821—1822).

У 2001 році закінчив з відзнакою історичний факультет Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Дипломну роботу було присвячено діяльності Української повстанської армії. Після закінчення університету працював викладачем у харківських ВНЗ, продовжував вивчати військову історію України. Неформальне керівництво його науковою діяльністю здійснював відомий український історик Ярослав Дашкевич.

Командир полку "Азов" з 17 вересня 2014 року.

З листопада 2014 року народний депутат Верховної Ради VIII скликання. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Білецький повернувся до військової служби. У 2025-му він став командиром 3-го армійського корпусу – одного з найбільших з'єднань Сухопутних військ ЗСУ.

24 серпня 2026 року Андрію Білецькому присвоєно звання Героя України.

Сім'я

2003 року одружився з Юлією Олександрівною Білецькою (Брусенко). У 2007 р. у них народився син Олександр.

Оперативне досьє

• Андрій з юнацьких років активно займався спортом, мав 1-й юнацький розряд з боксу. Згодом займався ножовим боєм, фехтуванням, практичною стрільбою та іншими видами спорту, в чому досяг значних успіхів.
• Активну участь у націоналістичному русі брав зі студентських часів. У 1999 р. разом із групою харківських спортсменів-націоналістів спробував виїхати на війну в Косово для боротьби з ісламською експансією на Балканах.
• У 2001 р. взяв участь у березневих акціях протесту у Києві в рамках кампанії «Україна без Кучми», під час яких був затриманий міліцією та потрапив під адміністративний арешт. За це СБУ намагалася змусити керівництво ХНУ виключити його із ВНЗ.
• З 2002 р. очолював Харківський загін Організації «Тризуб» ім. Степана Бандери. Згодом співпрацював із Українською консервативною партією. У 2003 році почав активно співпрацювати з Харківським осередком СНПУ виступав проти лібералізації СНПУ та її перетворення на ВО «Свобода».
• Після розпуску Товариства сприяння Збройним Силам та ВМФУ «Патріот України» при СНПУ створив нову, незалежну від будь-яких партійних структур організацію «Патріот України», з початку заснування якої є її незмінним командиром. Першими членами організації стали молоді бійці харківських осередків СНПУ, УНА-УНСО та «Тризуба».
• 9 листопада 2011 року на Білецького було скоєно замах. У під'їзді його будинку в нього декілька разів вистрілили з револьвера. Одна куля влучила у щелепу, інша — прострелила руку. Увечері того ж дня він сам поранений поїхав до 4-ї лікарні невідкладної хірургії міста Харкова, де йому провели дві операції, діставши дві свинцевих кулі. Міліція класифікувала подію як хуліганство.
• У 2014–2019 роках він був народним депутатом України, а також очолював партію "Національний корпус".

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (2 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.

• Орден Богдана Хмельницького III ступеня — (15 липня 2026 року) - за особисту мужність і захист суверенітету України.