Владислав Якубовський

Владислав Якубовський
Скандальний чиновник уряду Януковича, «сірий кардинал» групи компаній «Трейд коммодіті»

Владислав Якубовський – скандальний чиновник уряду Януковича, «сірий кардинал» групи компаній «Трейд коммодіті», організатор та учасник корупційних схем із розкрадання коштів Кіотського протоколу, постачання неякісних паливно-мастильних матеріалів в ЗСУ та «Укрзалізницю», продуктів в армію за завищеними цінами, бізнес-партнер колаборантів – кума Путіна Віктора Медведчука та нардепа Олександра Пономарьова, якому вручили підозру за держзраду.

Біографія

Народився в Хмельницькому 30.10.1978 року. Почав працювати у 2020 році в компанія «Галичина Енерго» в Івано-Франківську. З період з 2001 по 2008 рік працював у компаніях «Астра-Інвест» та «Астра-Трейд». Ці компанії пов’язують з Валентином Згурським та Богданом Губським – фактично Якубовський працював на «Київську сімку».

У 2008 році став радником голови Хмельницької ОДА, в цьому ж році - директором компанії «Мезонк-К», яку ЗМІ пов’язує із Юрою «Єнакієвським».

У 2010 році ста заступником голови Держкомрезерву та головою комісії з реорганізації цієї структури.

З грудня 2011 року працював на посаді голови Держекоінвесту. Ця організація займалася реалізаціями домовленостей за Кіотським протоколом.

З 2014 – фактичний керівник групи компаній «Трейд Комодіті», створеної за часів президенства Петра Порошенка наближеними до нього підприємцями Олександром Грановським та Андрієм Адамовським.

Зв’язки Якубовського

• Андрій Адамовський
• Олександр Грановський
• Юрій Іванющенко
• Богдан Губський
• Олександр Пономарьов
• Володимир Бандуров
• Віктор Медведчук
• Віктор Янукович.

Компанії Якубовського:

1. Констракшн Поінт, заснована у 2009 році. У ній Якубовський має 50%, ще по 25% належить Зазі Зозірову та громадянину Грузії Зазі Гумберідзе. Підписант - Ірина Шведовська.

2. Логістична компанія Синергія, заснована у 2015 році. У ній Якубовський має 30% (на сьогодні - через компанію “Євразія), Данило Константінов 25%, Валерій Лозутов 25% і Ян Немировський 20%. Всі партнери у цій фірмі походять з Дніпропетровської області. До 2020 року компанією керував Димитрій Медвєдєв, потім його замінив Олег Бондар.  Офіс цієї компанії раніше знаходився у бізнес-центрі “Євразія”, разом із офісами Олександра Грановського та Андрія Адамовського.

3. Інвестиційна компанія Євразія, заснована у 2016 році. У ній Якубовський має 50%, ще 50% належать Дмитру Адамовському, сину Андрія Адамовського, через венчурний фонд Центавр.

4. Українська локомотивобудівна компанія, заснована у 2016 році. У ній Якубовський та Адамовський мають 30% через інвесткомпанію Євразія. 29% має Володимир Вітніцький через компанію Фул Трейдінг ще 29,9% має Павло Тіщенко через компанію Солар Енерджі Грін, 10% з 2021 року належать Олександру Слюсарчуку. Офіс цієї компанії також раніше знаходився у бізнес-центрі “Євразія”, разом із офісами Олександра Грановського та Андрія Адамовського.

5. Асоціація українських залізничних перевізників, заснована у 2019 році. Її засновниками виступають Українська локомотивобудівна компанія, співвласником якої є Якубовський, та Західноукраїнська логістична компанія, яка записана на адвоката Олега Ярему. Підписантом компанії вказано Андрія Мірошнікова, екс-керівника Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці».

Скандали: розкрадання бюджетних коштів, завдання шкоди оборонному підприємства, партнери по бізнесу-російські колаборанти

Вкрадені кошти «Кіотського протоколу»

У 2011 році Якубовського зайняв посаду головою Держекоінвесту. Агенція займалася освоєнням грошей Кіотського протоколу, що країни світу інвестують у боротьбу з викидами парникових газів в атмосферу.

У червні 2012 року Держекоінвест виділив 1,2 мільярди гривень трьом фірмам Стройінвест 2007, Антіс Трейд, та Содетель. На ці гроші вони мали провести утеплення 323-х шкіл, дитсадків, інтернатів, лікарень та будинків для людей похилого віку по всій Україні (потім сума зросла до 1,7 мільярдів, а кількість об’єктів - до 500). Гроші було виділено без конкурсу, начебто через необхідність виконати роботи до холодів.

Дві компанії з трьох на той момент вже були замішані у корупційних схемах «Укрзалізниці»:

• компанія Стройінвест 2007 виступала фіктивним конкурентом на тендерах УЗ, які вигравали компанії Гайдука-Тарути,
• компанія Антіс Трейд реконструювала Донецький залізничний вокзал.

У листопаді 2012 року з’ясувалося, що програма не виконується, телефони компаній-прокладок не відповідають, за адресами реєстрації компаній нікого нема. А компанія «Содетель» взагалі передала підряд на виконання робіт компанії Юри «Єнакієвського» Карпатибудінвест.

Сайт «Українська правда» провів розслідування, виявилося, що з Юрою «Єнакієвським» так чи інакше пов’язані всі три компанії-прокладки. Катерина Кравченко, підлегла Якубовського, пояснила журналістам, що фірми-прокладки - це «молоді будівельники», телефони у них не відповідають, бо «вони ж працюють».

Видання «Наші Гроші» з’ясувало, що:

• “Содетель” був заснований донецьким підприємцем Віктором Мігдісовим, який влаштовував для своєї дружини показ мод на вертолітному майданчику президента та зносив будівлю управління інформації Донецької ОДА, щоб на її місці Олександр Янукович побудував бізнес-центр «Столичний», у якому зареєстровані відомі фірми родини Януковичів: “Дім мисливця” та “Менеджмент ассетс корпорейшн” (МАКО));
• “Антіс трейд”, протягом кількох років розміщувалася на Залізничному шосе 47. За цією ж адресою було зареєстроване ТОВ “Гормашнсаб”, керівник якої Андрій Остапко був відомий, як менеджер Іванющенка та один з ключових персонажів в багатомільярдній зерновій оборудці компанії “Хліб Інвестбуд”. Потім “Антіс трейд” переїхав на Чигоріна, 18. За цією ж адресою було зареєстроване ТОВ “Оіл рівер”, яке є одним з ключових у бізнес-імперії Іванющенка.

Значна частка робіт так і не була виконана, а гроші вкрадено. У серпні 2012 року Якубовський писав листа тодішньому прем’єру Миколі Азарову. В листі він скаржився, що ніхто з країн-учасниць Кіотського протоколу лише Росія та Білорусь готові давати Україні гроші в ситуації, коли наша країна не скорочує викиди в атмосферу, а навпаки, збільшує. Після Майдану 2014 року Якубовського звільнили, а його місце зайняв екс-регіонал Володимир Бандуров, помічником якого був Якубовський.

Мільйони на неякісних харчах для ЗСУ

З листопада 2008 року по вересень 2009-го Якубовський працював на посаді заступника директора компанії «Мезон-К».

Навесні 2009 року компанія фігурувала у скандалі з розпилом грошей на харчі для армії: купувала продукти за ціною, вдвічі вищою за ринкову, не підтверджувала витрати, а компанію «Епіфіт», якій «Мезон-К» перераховувала кошти, взагалі знайти журналістам не вдалося. Головним лобістом «Мезон-К» виступав Михайло Єжель, на той момент головний інспектор Міноборони, пізніше – міністр.

За даними Тетяни Чорновол, Єжель просувався у Міністерстві завдяки протекції Іванющенка. У 2010 році видання “Дзеркало тижня” стверджувало, що одним із методів просування нових підрядників на постачання харчів військовим були штучно організовані харчові отруєння солдатів.

«Трейд Коммодіті» - тендери на 17 млрд грн при Порошенко

Група компаній «Трейд Коммодіті» - це розгалужена система компаній, яка виникла при президенті Порошенко, і згодом стала одним з найбільших тендерних переможців та імпортерів палива в Україну. За даними ресурсу «Наші гроші» через «Вісника держзакупівель» та «Прозорро» за часів «Петра П’ятого» «Трейд Коммодіті» натендерили 17 мільярдів лише на паливі для держави. Група нікому невідомих до цього компаній, записаних переважно на фунтів з Дніпропетровської області, з 2015 року стала найбільш впливовою компанією у цій сфері. Керував «Тред Коммодіті» Владислав Якубовський, політичні питання вирішував депутат Грановський, інвестором був бізнесмен Адамовський.

За часів Порошенка 17 млрд грн державних коштів комоди отримали від таких замовників:

1. Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» – 10,28 млрд грн.

2. Міністерство оборони України – 5,53 млрд грн.

3. Державне агентство резерву України – 0,42 млрд грн.

4. АТ «Центренерго» – 0,23 млрд грн.

5. Філія «Вільногірський ГМК» АТ «ОГХК» – 0,10 млрд грн.

А розподілені кошти були між всього 6 компаніями:

1. ТОВ «Трейд Коммодіті»– 5,18 млрд грн

2. ТОВ Фірма «Фідея»– 3,34 млрд грн.

3. ТОВ «Август Пром» – 3,20 млрд грн.

4. ТОВ «Оптімус Конекшн» («Газтрейд») – 3,06 млрд грн.

5. ТОВ «Торум» – 1,97 млрд грн.

6. ТОВ «Мета Оіл» – 0,22 млрд грн.

Махінації на тендерах «Трейд Коммодіті»

«Трейд Коммодіті» прямо пов’язана з Андрієм Адамовським та була зареєстрована у БЦ “Євразія”, в якому було зосереджено кілька компаній-прокладок Адамовського та Грановського: “Трейд Коммодіті”, “Максмед” та “Торум”.

У квітні 2016 року Міноборони провело тендер на закупку палива - перемогу практично по всім лотам отримала нікому на той момент не відома фірма з Дніпродзержинська «Трейд Коммодіті». Загальна сума тендерів - 1,24 мільярди гривень. Згідно розслідування, опублікованого у “Дзеркалі тижня”, у тендера була низка особливостей:

• конкурент, компанія WOG, буквально звільнила дорогу для “Трейд Коммодіті”
• після завершення тендеру Міноборони та “Трейд Коммодіті” 2 рази погоджували підвищення ціни палива, і 2 рази цей факт скривали
• Міноборони намагалося купити паливо не якнайдешевше, а якнайдорожче
• в результаті маніпуляцій з цінами Міноборони переплатило “Трейд Коммодіті” якмінумум 100 млн грн.

У 2018 році НАБУ завершило досудове розслідування. Винними призначили: заступника міністра оборони Ігоря Павловського, директора відділу Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони, посадову особа Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони, «фактичного власника Трейд Коммодіті».

У 2019 році НАБУ висунуло звинувачення щодо цього тендеру посадовцям Міноборони та “Трейд Коммодіті”. Також у 2019 році Андрій Адамовський дав інтерв’ю «Економічній Правді», у якому заявив, що він лише інвестор “Трейд Коммодіті”, кінцеві бенефіціари компанії «группа молодых ребят». Після скандалу «Трейд Коммодіті» розпочало процедуру банкротства.

Тендери «Торума», як клона «Трейд Коммодіті»

У 2017 році «Торум» ЗМІ називали клоном «Трейд Коммодіті». Ця компанія пов’язана з Владиславом Якубовським через її бенефіціара Димитрія Медвєдєва, який до 2020 року керував “Синергією”, однією з компаній, власником яких є Якубовський. Офіс цієї компанії знаходився у бізнес-центрі “Євразія”, разом із офісами Олександра Грановського та Андрія Адамовського, ЗМІ багаторазово називали її “фірмою з орбіти “Трейд Коммодіті”” та фірмою Грановського-Адамовського.

Після впровадження «Укрзалізниці» спеціальної атестації компаній, які можуть постачати мастильні матеріали, стала однією з двох компаній, які отримали потрібний для работи допуск. Другу компанію, “Агрінол”, пов’язують з екс-нардепом Олександром Пономарьовим (Воля Народу).

Торум відзначився масштабним ухиленням від податків та систематичним зриванням тендерних угод на постачання палива:

• У 2018 році “Торум” виграв тендер на постачання дизельного палива на комбінат “Астра” і не поставив паливо, адже ціни зросли, а Держрезерв відмовився підвищувати ціну
• У тому ж році компанія намагалася продати Міноборони бензин, заборонений в Україні через низьку якість (раніше той же бензин намагалася продавати “Трейд Коммодіті”)
• У тому ж 2018 «Торум» поставила «Укрзалізниці» дизелю на 700 млн грн, з даними ДФС, за завищеною ціною, не сплатила близько 920 млн грн податків під час ввозу в Україну паливно-мастильних матеріалів

У вересні 2020 року було змінено керівництво тендерного підрозділу «Укрзалізниці» – керувати тендерами поставили Тімура Валієва, якого «Наші Гроші» називали людиною Арсена Авакова. Вже за місяць після цього залізниця отримала паливну кризу, адже компанії, що надали тендерні пропозиції по поставках дизелю, відмовилися постачати паливо за узгодженою ціною. Причина – ринкова ціна виросла.

Найбільшим постачальником за результатами того паливного тендеру була компанія Торум. Вона ж відмовилася постачати паливо першою. «УЗ» довелося заплатити на 30% більше першої ціни.

Компанії Якубовського через суди зривають тендери

Навесні 2017 року «УЗ» оголосила тендер на 304 мільйони гривень на закупівлю 250 вантажних напіввагонів. До тендеру було допущено 3 компанії – Крюківський та Попаснянський заводи, а також невідома на той момент компанію Максмед Інтернешнл. Останню допустили до тендеру з явним порушенням: вона мала надати щонайменше 2 договори про виконання аналогічних робіт, а надала лише один. Паралельно Максмед Інтернешнл (входить до групи «Трейд коммодіті») виграла ще один тендер Укрзалізниці, на 60 мільйонів гривень.

У процесі тендеру Максмед звернулася до АМКУ і прибрала з конкурсу Крюківський завод. Після цього “Максмед” оскаржила низку тендерів «Укрзалізниці», заблокувавши закупівлі вагонів на 8 млрд грн. Сайт «Економічна правда» з’ясувала, що масові оскарження тендерів почались, коли "Максмед Інтернешнл" було перереєстровано на Юлію Павліченко.

Всього у 2017 році “Максмед” подала 157 скарг на закупівлі, в основному – закупівлі Укрзалізниці, причому VoxUkraine дослідив, що вона незвичайно часто не брала потім участі в оскаржуваних тендерах і дійшов висновку, що дії компанії можна трактувати, як саботаж.

Поставки фальсифікованого палива для Міноборони та УЗ

Одна із найскандальніших сторінок у діяльності «Трейд Коммодіті» - продаж «бодяги» держпідприємствам. Головне слідче управління Нацполіції у межах кримінального провадження встановило: у 2015-2016 роках компанії з групи «Трейд Коммодіті» під виглядом бензинів марок А-80, А-92, А-95 і дизельного палива ділки продавали «суміші нафтових фракцій, які містять небезпечні хімічні речовини». У переліку фігурували 4 постачальника палива для «Трейд коммодіті» – ТОВ «Укр Петрол», ТОВ «Елемент Нафта», ТОВ «Західна нафтогазова компанія» і ТОВ «Алекспром». «Бодягу» готували на території ДП «НВО Павлоградський хімічний завод» (ПХЗ)», де шахраї розгорнули незаконний нафтопереробний цех. Низькоякісне паливо за готівку продавали низці підприємств, серед яких окремо зазначено ТОВ «Трейд Комодіті», а кінцевим покупцем палива були ДП «Південна залізниця», «Південно-Західна залізниця» та «Львівська залізниця».

«Трейд Коммодіті» регулярно поставляло «бодягу» Укрзалізниці, Міноборони, Держрезерву – органам, від яких залежить питання національної безпеки України.

У 2017 році керівник Держрезерву Вадим Мосійчук говорив про конфлікт із «Трейд коммодіті» через поставку неякісного палива: поставлений бензин через два тижні почав розшаровуватися в резервуарах.

У 2019 році розслідування ДФС встановило, що у 2018-2019 роках до України імпортували паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо, бензин, паливо для реактивних двигунів авіаційного палива для газотурбінних двигунів JET A-1, базову оливу) із заниженням митних платежів. Нафтопродукти змішували і вже фальсифіковані продавали підприємствам за завищеними цінами.

За даними слідчих, у злочинній діяльності брали участь ТОВ «Ферст Груп» (яке поставило Міноборони бензину того ж року на 0,5 млрд грн), ТОВ «Софт Оіл», ТОВ «Фірма «Фідея», «Торум», ТОВ «Голд – Сістем», ТОВ «Август Пром», ТОВ «Оптімус Конекшн», ТОВ «Ітіолі», ТОВ «Скайторг», ТОВ «Мета Оіл» та ТОВ «Мерген» - тобто, всі керовані Якубовським структури «комодів». Слідчі вважали, що така схема є прикриттям імпорту до України дизельного пального під виглядом авіаційного палива для газотурбінних двигунів JET A-1 замість іншого підакцизного товару – дизельного палива, ставка податку якого значно вища. Номенклатура авіаційного палива до кінця 2018 року підлягала розмитненню за ставкою акцизного податку – 21 євро за 1000 літрів. При цьому ставка акцизу на дизельне пальне складала 139,5 євро за 1000 л. А поставки базової оливи, яка не відноситься до підакцизного товару, взагалі не оподатковуються акцизним податком.

Тобто була створена схема космічного прибутку лише на ухиленні від сплати акцизу: купити авіаційний керосин та базову оливу, змішати у пропорції 85% до 15%, продати державі як дизпаливо. Під час співпраці з компаніями Медведчука керосин та олива закупалася в «Роснефті», поставлялася в Олешки Херсонської області, «бодяжилася» на нафтобазах у Кривому Розі, Херсоні, Олешках.

Відшкодування ПДВ Міноборони: чергова корупційна схема

Міністерство оборони платило своїм постачальникам палива 7% ПДВ, хоча уряд ще на початку вторгнення встановив нульову ставку на паливо для потреб ЗСУ. За інформацією ДАС, приватний постачальник у 2022 році через механізм «скруток» одразу вивів з обороту кошти, призначені для сплати податку назад державі. СБУ намагається знайти постачальника, який примудрився не лише скручувати, а ще й продавати паливо державі у перший рік війни із значно завищеною ціною: 56-62 тис. грн за тонну, що відповідає ціні 57-63 гривень за літр. Хоча тоді такої вартості не було на жодній автозаправці країни. Найдорожчі види дизелю коштували максимум до 55 гривень за літр. За інформацією ЗМІ, цей постачальник – компанії Владислава Якубовського.

Закупівлі дорогих та неякісних продуктів для військових

6 червня 2022 року Міноборони України провело відкриті тендери через Prozorro на закупівлю 22 позицій їжі для армії. Зекономити вдалося 6 млрд грн. Активісти звинуватили компанію «Трейд Граніт інвест» у спробі зірвати відкриті тендери в «Проззоро» на закупівлю харчів для ЗСУ. Власниця цієї компанії - Юлія Павліченко, що також володіла «Макмед Інтернешнл», однією з найбільш скандальних компаній групи «Трейд Коммодіті». Для зриву відкритих торгів компанія Якубовського використовувала масові позови до судів та брудну інформаційну компанію проти членів Антикорупційної ради Міноборони, в тому числі з використанням проросійських медіа – Анатолія Шарія, Вадима Рабиновича, телеграм-каналу «Резидент» тощо. Член ради Дана Ярова оцінювала замовну кампанію у $100 тис.

Нанесення шкоди оборонному підприємству, яке займається модернізацією бойової авіації

НТК «Електронприлад» - підприємство, яке займається модернізацією української бойової авіації, зокрема, виробляє бортові узагальнені системи вбудованого контролю та попередження екіпажу для літаків МиГ-29 та СУ-27.

За даними БЕБ, яке відкрило кримінальне провадження, компанії «Трейд Коммодіті» використовували державне підприємство як прокладку для безтоварних операцій. Прокладку з податковими пільгами, передбаченими законом «Про розвиток літакобудівної промисловості» та постановою Кабміну. Вони отримували від «Електронприладу» векселі на десятки мільйонів гривень, які гасили у ДПС, таким чином ухиляючись від сплати акцизного податку за паливо. Як слідує з матеріалів судових засідань, було погашено векселів більш ніж на 70 млн грн. Паралельно «Електронприлад» за рахунок сформованого на паливі податкового кредиту зареєстрував податкові накладні на прокладу-покупця – ТОВ «ХІМПРОДУКТ ПЛЮС» на загальну суму ПДВ 36,13 млн гривень. І купила ця прокладка у державного підприємства не паливо, а органічний розчинник. Загальні збитки державного оборонного підприємства оцінюються в 120 млн грн.

Паливо на склади «комодів» поставила Coral Energy. Саме вона замінила Proton Energy Group S.A. Медведчука у 2021 році після санкцій, і стала поставляти продукцію «Роснєфті» в Україну. Власник Coral Energy Тахір Гараєв живе у Москві, компанія кредитується «Газпромбанком», «Сбербанком» та «Промсвязбанком». Це один з найбільших трейдерів «Роснєфті», за допомогою якого росія обходить нафтові санкції.

Друзі-зрадники України

Влітку 2023 року підозру у державній зраді отримав депутат ОПЗЖ Олександр Пономарьова. За даними слідства, з початком повномасштабної війни він поїхав у Бердянськ, щоб налагодити роботу своїх підприємств «Азмол» та «Агрінол» для постачання паливно-мастильних матеріалів для військової техніки Росії.

Більше 10 останніх років тендери Міноборони та Укрзалізниці на постачання моторної оливи Пономарьов дерібанів із структурами або Медведчука («Корнет ойл», «Глуско», «Протон енерджі») або групою компаній «Трейд Коммодіті» Адамовського-Якубовського («Торум», «Фідея», «Август пром» та інші). Монополізація цих тендерів на двох учасників, що діяли як єдиний механізм, державні замовлення ділилися навпіл завдяки штучному обмеженню конкуренції. Умови допуску до тендерів прописувалися таким чином, щоб для них підходила продукція окремих постачальників.

За минулої влади впровадження «Укрзалізниці» спеціальної атестації компаній такі допуски отримали тільки «Агрінол» Пономарьова і «Торум» Адамовського-Якубовського. Відповідно саме вони закривали потреби «Укрзалізниці» у мастильних матеріалах, наприклад, у 2018 році: тоді «агрінолівці» поставили залізниці 7,941 тис тонн, фірми з групи «Трейд коммодіті» — 7,861 тис тонн.

Схожа схема працювала у Міноборони. Умови тендерів на постачання олив певної марки у військовому відомстві прописані тільки під одну компанію — «Агрінол», але «Трейд Коммодіті» заробляли, продаючи міністерству продукцію «Агрінолу». Ще й мастило, яке вони постачали для українських танків, було геть низької якості, що призводило до виходу з ладу танкових двигунів. І, схоже, що це була свідома диверсія. І з початком повномасштабної війни наслідки цієї диверсійної роботи у повній мірі відчули українські танкісти. Герой України, танкіст Євген Пальченко розповів, що його танк перегрівався через мастило «Азмол», через що постійно зупинявся, тоді як ворог був зовсім близько.

Не дивлячись на численні скандали, компанії групи «Трейд коммодіті» досі присутні у тендерах «УЗ» та Міноборони, та навіть планують вихід на ринок авіаційного палива, яке зараз із зрозумілих причин затребуване лише бойовою авіацією.

Зв'язок Якубовського із аферистами та кримінальними авторитетами:

Лев Парнас

У 2020 році в рамках справи про імпічмент Дональду Трампу американська розвідка опублікувала переписку Льва Парнаса (він є партнером Руді Джуліані, а той, у свою чергу, був адвокатом Трампа).

У листуванні з Арсеном Аваковим Парнас згадує «Українську локомотивну компанію» та Владислава Якубовського: він хоче, щоб Аваков допоміг Якубовському почати перевезення на «Львівській залізниці».

Нагадаємо, що суд Нью-Йорку засудив Парнаса до 20 місяців в’язниці у червні 2022 року, визнавши його винним у незаконному фінансуванні виборчих кампаній, зокрема у використанні коштів російського інвестора з метою вплинути на кандидатів на виборні посади шляхом пожертвувань до їхніх виборчих фондів.

Савлохов та Зозіров

Журналісти стверджують, що бізнес-партнер Якубовського - колишній спортсмен міжнародного класу Заза Зозіров, який був активним учасником злочинного угрупування ОЗГ «Савлоха». Зозіров став партнером Якубовського по компанії «Констракшн Поінт» у 2009 році – на той момент Якубовський вже співпрацював з Юрієм Іванющенком. Пік спортивної кар’єри борця Зази Зозірова припав на кінець 90-х, коли у президентом Федерації спортивної боротьби був кримінальний авторитет Борис Савлохов, а іншою зіркою цього ж виду спорту у той же період – Ельбрус Тедеєв, депутат-регіонал.