Жумаділов Арсен Куатович
| Жумаділов Арсен Куатович | |
|---|---|
| Кримськотатарський громадський та політичний діяч, директором «Агенції оборонних закупівель» МОУ | |
Біографія
Народився 1 серпня 1985 року у місті Сімферополь.
Освіта
Отримав базову вищу у Національному університеті “Києво-Могилянська академія”.
Закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка (магістр права та політології).
Закінчив Лондонську школу економіки («публічний менеджмент та управління»).
Кар'єра
До окупації Криму Росією в лютому-березні 2014 року працював у корпоративному секторі в Україні й за кордоном.
25 серпня 2015 року розпорядженням Президента України Арсена Жумаділова було призначено головою Біляївської районної державної адміністрації.
У квітні 2019 року очолив національну агенцію «Медичні закупівлі України».
Після початку повномасштабної війни мобілізувався і працював у командуванні Медичних сил ЗСУ. У 2023 році став керівником новоствореного Державного оператора тилу (ДОТ), який перебрав на себе закупівлі продуктів, пального та речового майна для армії.
З жовтня 2023-го – гендиректор Державного оператора тилу (ДОТ). Агенція забезпечує потреби ЗСУ в продуктах харчування, пальному, одязі, медичних товарах.[1]
6 березня 2025 року призначений директором «Агенції оборонних закупівель» Міністерства оборони України. Відповідний наказ підписав міністр оборони Рустем Умєров.
20 серпня 2026 року Арсен Жумаділов на пресконференції в Києві заявив, що він достроково розриває контракт та йде з посади Керівника Агенції оборонних закупівель (АОЗ). Також він повідомив, що написав заяву сьогодні, і працюватиме до 31 серпня.[2]
Сім'я
Розлучений. Колишня дружина Арсена Жумаділова етнічна кримська татарка після анексії Криму переїхала з дітьми до Києва.
Перебуваючи на посаді Гендиректора ДП "Державний оператор тилу" Арсен Жумаділов підтвердив, що його дружина отримала російський паспорт. За його словами, цей документ їй потрібен, щоб навідувати рідних в тимчасово окупованому Криму.[3])
Має родичів, які залишились на тимчасово окупованій території.
Скандали
Жумаділов прийшов в АОЗ у розпал найбільшого управлінського конфлікту в історії агенції. У січні 2025 року Наглядова рада одноголосно вирішила продовжити контракт ще на рік із Мариною Безруковою. Однак Міноборони не погодило це рішення, а тодішній міністр Рустем Умєров оголосив про зміну керівника.
Після цього Жумаділов погодився тимчасово очолити АОЗ. Безрукова наполягала, що рішення суперечить законодавству та підриває незалежність Наглядової ради. Сам Жумаділов заявляв, що бере на себе відповідальність за закупівлі зброї у складний для агенції період.
Протягом наступних днів дані про керівника АОЗ у державному реєстрі змінювалися кілька разів. Конфлікт частково заблокував роботу агенції:за словами Безрукової, без підпису залишалися 628 документів, із них 20 термінових.
Формально рішення про непродовження контракту з Безруковою ухвалив Умєров. Жумаділов не був його автором, але погодився очолити агенцію і став одним із центральних учасників конфлікту. На постійній основі його призначили директором АОЗ у березні 2025 року.
У квітні того самого року Жумаділов скоротив посаду свого заступника Артема Ситника, колишнього директора НАБУ. Центр протидії корупції заявив, що разом із Ситником ліквідували систему взаємного контролю за опрацюванням комерційних пропозицій. АОЗ заперечила ці звинувачення, назвавши звільнення частиною реорганізації, та повідомила про створення нових контрольних процедур.
Незалежної оцінки того, чи посилила реорганізація контроль, чи, навпаки, зробила ухвалення рішень більш ручним, не оприлюднювали.
Найсерйозніша претензія до роботи АОЗ стосується контрактної дисципліни. Станом на 1 січня 2026 року прострочена дебіторська заборгованість агенції становила 45,8 млрд грн. Йдеться про аванси за продукцію, яку не поставили у визначений контрактом строк, а не про автоматично "втрачені" чи "вкрадені" 45,8 млрд грн.
Критики звинувачували керівництво АОЗ у заниженні показника, оскільки раніше Жумаділов називав суму 18 млрд грн. Агенція пояснила різницю датою зрізу: на 31 грудня прострочення становило 18 млрд грн, але строк виконання великої групи контрактів спливав саме цього дня. Тому 1 січня до категорії прострочених автоматично перейшли ще 27,8 млрд грн.
За даними АОЗ, понад 20,1 млрд грн припадало на два українські заводи, виробництва яких улітку 2025 року пошкодила Росія. До червня 2026-го вони поставили законтрактовану продукцію. Загальну прострочену заборгованість до кінця другого кварталу скоротили до 14,6 млрд грн.
Водночас щодо чотирьох постачальників і контрактів на 11,2 млрд грн, укладених ще у 2024 році, тривали судові процеси. Отже, 45,8 млрд грн не можна називати остаточною втратою бюджету, але сам масштаб прострочень і запізніле розкриття повної цифри залишають питання щодо контролю контрактів та прозорості агенції.
Окремий репутаційний скандал виник після оприлюднення інформації про зустріч Жумаділова, Умєрова та бізнесмена Тимура Міндіча у березні 2025 року.
Жумаділов підтвердив на засіданні парламентської ТСК, що під час вечері Міндіч запитав його про контракт ДОТ із компанією "Мілікон ЮА" на постачання бронежилетів. За словами керівника АОЗ, він відповів, що товар приймуть і оплатять лише в разі проходження контролю якості. Бронежилети двічі не пройшли випробування. Їх не прийняли, бюджетних коштів компанія не отримала, а суд згодом стягнув із постачальника 98,1 млн грн штрафних санкцій.
Публічних даних про підозру Жумаділову або доведене втручання у контракт немає. Проблема цього епізоду полягає в іншому — саме обговорення державної закупівлі з неформально зацікавленим бізнесменом поза офіційними процедурами створює очевидний конфлікт із принципами незалежності агенції.[4]
Проблеми почалися тоді, коли урядовці взялися кардинально змінювати систему. У лютому тодішній міністр оборони Михайло Федоров гучно оголосив про відмову від старих підходів та перехід на прозорі тендери через центри компетенцій. Проте минуло понад п'ять місяців, а критично важлива номенклатура досі не має затверджених тактико-технічних характеристик (ТТХ).
Виконавчий директор «Українського ради зброярів» Ігор Федирко зафіксував: без затверджених ТТХ Агентство оборонних закупівель фізично не може оголосити жодного тендеру. Ланцюжок виглядає так: Генштаб формує потребу,Міноборони через центри компетенцій має перетворити її на конкретні вимоги, а АОЗ проводить закупівлю. Проте другий ланцюжок просто не працює. Сам Михайло Федоров раніше визнавав, що Генштаб аж пів року не міг узгодити документи про створення цих центрів. У результаті стару систему зламали, а нову запустити забули.
У Кабміні ще в березні призначили Мстислава Баника заступником міністра, який мав би відповідати саме за цю реформу, проте ситуація не покращилася. У паузі між цими процесами втрачаються місяці, що неминуче вдарить по фронту вже у першому кварталі наступного року. Нагадаємо, у липні Михайло Федоров залишив посаду міністра, прямо зв'язавши свою відставку з опором «впливових людей і компаній», чиї інтереси зачепила реформа. [5]
Звання, нагороди
Орден “за заслуги” IIІ ст. (1 квітня 2026) - за вагомий особистий внесок у зміцнення української державності в умовах воєнного стану, захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, розвиток різних сфер суспільного життя, громадську та правозахисну діяльність.
Посилання
- ↑ Арсен Жумаділов
- ↑ Жумаділов достроково звільнився з посади керівника АОЗ
- ↑ Гендиректор Державного оператора тилу Жумаділов визнав, що його дружина має паспорт рф
- ↑ Головний закупівельник Міноборони йде з посади: успіхи, провали та скандали Арсена Жумаділова
- ↑ 45 мільярдів за непоставлену зброю: чому закупівлі Арсена Жумадилова опинилися в центрі скандалу
