Павлюк Олександр

Материал из ДОСЬЕ
Перейти к навигации Перейти к поиску


Павлюк Олександр Олексійович
Pavlyuk Oleksander.jpg
Перший заступник міністра оборони України

Біографія

Олександр Павлюк народився 20 серпня 1970 року в місті Новоград-Волинський. У 1991 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище. У 2004 році Національну академію оборони України.

Служив командиром танкового взводу 47 гвардійської танкової дивізії (1991—1993; с. Гіллерслебен, Німеччина); командиром танкової роти (1993—1997, 30 тд), заступником начальника штабу танкового полку (1997—1999), командир танкового батальйону (1999—2003), заступником командира бригади (2005—2006) м. Новоград-Волинський на Житомирщині; командиром українського миротворчого контингенту в Косово (2006—2007), начальником штабу 30 омбр (2007-2010).

У 2010—2015 роках став командиром 24 окремої механізованої бригади (м. Яворів Львівської області). З березня 2014 був залучений до відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України.

В лютому 2015 року полковник Олександр Павлюк поступив на навчання в Національний університет оборони ім. І.Черняхівського.

В березні 2017, закінчивши навчання стратегічного рівня, став командувачем військ Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Влітку 2020 був призначений начальником підготовки Командування Сухопутних військ Збройних сил України.

Від 28 липня 2021 до 15 березня 2022 року — командувач Операції об'єднаних сил. Перебуваючи на посаді, він керував обороною населених пунктів на сході України.

Від 15 березня по 21 травня 2022 року — голова Київської ОВА. Саме Олександру Павлюку доручена організація оборони та забезпечення Києва.

14 лютого 2023 року рішенням Кабінету міністрів України призначений першим заступником міністра оборони України.

Погляди

Наприкінці січня 2022 року генерал-лейтенант Олександр Павлюк в інтерв'ю британській газеті The Times назвав величезною помилкою відмову України від ядерного озброєння в 1994 році.

Звання та нагороди

  • Генерал-лейтенант
  • Герой України (2022)
  • Орден Богдана Хмельницького II ступеня (2016)
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2012)
  • Медаль «За військову службу Україні» (2007)
  • Подяки голови Кабінету Міністрів України (2007)