Стефанчук Руслан Олексійович
| Стефанчук Руслан Олексійович (RU) |
|---|
 |
| Голова Верховної Ради України |
У 2019 році став ідеологом штабу Володимира Зеленського на президентських виборах. Познайомився з ним у студентські роки завдяки КВК. Має досвід у політичному житті країни. Працював помічником народного депутата від "Блоку Петра Порошенка" Анатолія Матвієнка, а також віце-прем'єра Степана Кубіва.
Біографія
Народився 29 жовтня 1975 року у місті Тернополі у сім'ї медиків. 1992 року з відзнакою закінчив школу № 18 у Хмельницькому.
1997 року закінчив Хмельницький інститут регіонального управління та права (нині – Хмельницький університет управління та права) за спеціальністю "Правознавство". 1999 року закінчив Технологічний університет Поділля (нині – Хмельницький національний університет) за спеціальністю "Менеджмент виробничої сфери".
Працював асистентом кафедри цивільно-правових дисциплін цього ж вузу, а потім вступив до аспірантури Інституту держави та права ім. В. М. Корецького НАН України.
Після закінчення аспірантури з 2000 року працював у Хмельницькому університеті управління та права на посадах старшого викладача, завідувача кафедри, доцента, професора кафедри цивільно-правових дисциплін,
З 2005 по 2011 рік – проректор з наукової роботи Хмельницького університету управління та права.
З 2011 по 2013 рік – завідувач відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.
З 2013 по 2014 рік – завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін.
З 2014 по 2016 рік – проректор з наукової роботи Національної академії прокуратури України.
З 2016 року – проректор з наукової роботи вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.[1]
21 травня 2019 року радник Президента України – представник Президента у Верховній Раді.
21 липня 2019 року Руслана Стефанчука обрано до Верховної Ради України 9 скликання за списком партії “Слуга Народу”, 2 у списку.
29 серпня Верховна Рада України обрала Руслана Стефанчука першим заступником голови парламенту.
8 жовтня 2021 року Верховну Раду очолив Руслан Стефанчук. Відповідне рішення підтримав 261 народний депутат. "Слуга народу" дала лише 222 голоси. Недостачі додали групи "Довіра", яку пов'язують із аграрними бізнесменами Юрієм Косюком і Андрієм Веревським, і "За майбутнє", яку очолює колишній бізнес-партнер Коломойського Ігорь Палиця.
| Довідка: В опозиції з недовірою сприйняли призначення Руслана Стефанчука. Там кажуть, що новий речник буде не головою всього парламенту, а лише "Слуги народу". Новому голові ВРУ дорікають, що він надто лояльний до Банкової, а тому, вопреки регламенту, буде задовольняти будь-які її забаганки. На звинувачення в "узурпації влади" у монобільшості відповідають, що тільки хочуть, щоб парламент став державним органом, який ефективно працює. В опозиції стверджують, що за задумом Офісу президента Руслан Стефанчук має стати ще одним Денисом Шмігалем. Якимось покірним "слугою", який ніколи не говоритимете "ні", не критикуватиме ініціативи влади, а справно виконуватиме поставлені начальством завдання. Мовляв, руками Стефанчука Офіс поверне в Раду "турборіжим", щоб "штампувати" потрібні рішення, не оглядаючись на існуючі законні процедури.[2] |
Сім'я
Дружина - Стефанук Марина, родина виховує двох дітей.
Брат - Стефанчук Микола - народний депутат ВР ІХ скликання.
Оперативне досьє
Має досвід у політичному житті країни. Працював помічником народного депутата від "Блоку Петра Порошенка" Анатолія Матвієнко, а також віце-прем'єра Степана Кубіва.
У штабі Зеленського відповідав за розробку закону про референдум, народне вето, податкову систему.
Звання, чини, регалії
Доктор юридичних наук, професор.
Член-кореспондент Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) – 2009 рік.
Заслужений діяч науки та техніки України – 2017 рік.
Головний редактор наукового професійного журналу "Law of Ukraine", перший заступник головного редактора юридичного журналу "Право України", заступник головного редактора журналу "Університетські наукові записки". Член редакційних колегій наукових видань "Медичне право", "Юридична освіта в Україні", "Юридична наука", "Юридична наука та практика", "Приватне право", "Вісник прокуратури", "Правова держава", "Вісник Укрдержреєстру", "Вісник Національної академії та судочинства".