Тимошенко Юлія Володимирівна

Тимошенко Юлія Володимирівна RU
Народний депутат Верховної Рады України VIII, IX  скликань. Двічі Премьєр-Міністр України (2005, 2007-2010рр.), двічі могла стати Президентом України (2005, 2010), двічі стосовно неї порушувались кримінальні справи (2001, 2010). Голова партії ВО "Батьківщина"

Біографія

Народилася 27 листопада 1960 року у Дніпропетровську.

Юлія Тимошенко — із козацького роду, як кажуть її родичі. «Родичі батька Юлі були родом із Запорізької області. Ми бачили документи, що її прадід Єрофій Неліпа — козак», — розповіла тітка Антоніна Ульяхіна. Щоправда, сімейних переказів про предка-козака вона нам розповісти не змогла, так само як і про походження дівочого прізвища Тимошенко — Григян.

1984 року з відзнакою закінчила економічний факультет Дніпропетровського держуніверситету за спеціальністю економіст-кібернетик. Тимошенко – кандидат економічних наук, автор понад 50 наукових праць. Після закінчення вузу за розподілом вступила до роботи інженером-економістом на Дніпропетровський машинобудівний завод ім.Леніна.

З 1988-го з чоловіком розпочинає бізнес-кар'єру: відкрили мережу відео-салонів. З 1989 по 1991 роки обіймає посаду комерційного директора Дніпропетровського молодіжного центру "Термінал".

З 1991 року Юлія Тимошенко – гендиректор корпорації "Український бензин" (КУБ), яка займається торгівлею паливно-мастильними матеріалами. З 1995-го стає президентом корпорації "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ), створеної на базі КУБу.

У січні 1997-го безпартійний гендиректор ЄЕСУ вперше обіймає посаду народного депутата України, вигравши проміжні вибори у мажоритарному окрузі на Кіровоградщині.

1998-го Юлія Тимошенко вдруге обирається народним депутатом. У грудні 1999 року стає лідером Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина". І практично одразу з Верховної Ради йде на посаду Віце-прем'єра з питань ПЕК в уряді Віктора Ющенка. Її діяльність не влаштовує багатьох великих політиків та бізнесменів. Тимошенко потрапляє в опалу.

У серпні 2000 року заарештовують її чоловіка – одного з керівників ЄЕСУ. 15 січня 2001-го Генпрокуратура пред'являє куратору ПЕК звинувачення у контрабанді та службовому підробленні. Через чотири дні Тимошенко відправляють у відставку. 13 лютого її заарештовують, у камері СІЗО вона проводить понад місяць.

У цей складний період Тимошенко повністю йде в політичну боротьбу - проти режиму Леоніда Кучми та за своє місце у владі. Стає лідером Форуму національного порятунку, який складався з кількох опозиційних партій та незабаром перейменувався на Блок Юлії Тимошенко. На чолі БЮТ у березні 2002-го Тимошенко втретє отримує мандат народного депутата. У вересні того ж року стає одним із лідерів акції "Україна без Кучми".

З 2004 року БЮТ та блок "Наша Україна" створюють коаліцію "Сила народу" для підтримки кандидатури Віктора Ющенка на виборах Президента України. У листопаді-грудні того ж року Тимошенко бере активну участь у "помаранчевій революції", чим піднімає свою, вже високу популярність серед населення ще вище.

Після перемоги опозиційного кандидата у лютому 2005-го очолює перший "помаранчевий уряд". Через сім місяців позбавляється посади Прем'єр-міністра. Однією з основних причин є напружені стосунки з людьми з близького оточення президента. Одночасно з відставкою Ю.Тимошенко отримує звання "Людина року Центрально-Східної Європи" на Економічному форумі у Криниці Гурській (Польща).

Довідка: У 2005 році американський журнал Forbes опубліковував список найвпливовіших жінок світу. У першу десятку під третім номером увійшла Прем'єр-Міністр України та одна з лідерів "помаранчевої" революції Юлія Тимошенко.

У березні 2006-го БЮТ на виборах до Верховної Ради отримав 129 депутатських мандатів із 450 (друге місце після Партії регіонів). Юлія Тимошенко (членкиня комітету з питань правової політики) розраховувала на створення демократичної ("помаранчевої") більшості в парламенті та повторного набуття посту Прем'єр-міністра. Проте переговори БЮТ із "Нашою Україною" та СПУ зайшли в глухий кут, коаліція цих сил не відбулася. Тимошенко практично одразу стала формальним та неформальним лідером парламентської опозиції. Чи не з самого початку роботи Верховної Ради V скликання заявила про необхідність провести дострокові вибори, оскільки перехід соціалістів до коаліції з "регіоналами" та комуністами обдурив очікування більшої частини виборців. Невипадково навесні 2007 року Юлія Тимошенко активно підтримала ініціативу Віктора Ющенка щодо дострокового розпуску парламенту.

30 вересня 2007 року на дострокових виборах Блок Юлії Тимошенко перевершив результат 2006 року, взявши 156 мандатів (на 27 більше). 29 листопада БЮТ та пропрезидентський блок "Наша Україна - Народна самооборона" (попри протидію кількох його членів), як і обіцяли виборцям, уклали угоду про створення демократичної коаліції. Після чого було ухвалено рішення про висування на посаду спікера парламенту "нунсівця" Арсенія Яценюка, а на пост Прем'єра - Юлії Тимошенко. Під час голосування за кандидатуру Тимошенко з другої спроби було набрано необхідний мінімум 226 голосів.

У 2010 році Юлія Тимошенко балотувалася на пост президента України. За підсумками другого туру голосування вона програла своєму візаві Віктору Януковичу з розривом 3,48%. Після виборів у Верховній Раді було створено нову коаліцію і Тимошенко втратила посаду прем'єр-міністра.

Під час президентства Віктора Януковича проти Юлії Тимошенко було порушено кілька кримінальних справ, які стосувалися насамперед діяльності ЄЕСУ (у 1996-1997 роках), а також кримінальні справи про "Кіотські гроші" та "автомобілі сільської медицини" (2007-2010 роки). Але найбільший резонанс викликала "газова справа", яка полягала в звинуваченнях Юлії Тимошенко у укладанні ніби-то кабального для України газового договору з Росією у 2009 році. У жовтні 2011 року, після довгих судових розглядів, Печерським районним судом було винесено вирок Тимошенко про ув'язнення на 7 років та виплату 1,5 млрд грн компанії Нафтогаз за завдання фінансових збитків.

Вирок викликав широкий міжнародний резонанс, світові політики підтримували позицію щодо політичних мотивів укладання опозиційного лідера. Незважаючи на резонанс, у 2011 Юлію Тимошенко було поміщено до Качанівської колонії №54 для відбування покарання. У період перебування в колонії Тимошенко мала серйозні проблеми зі здоров'ям, вона вимагала лікування в закордонних клініках, але в цьому їй відмовили. Лікування Юлія Володимирівна проходила у лікарні ЦПК Української залізниці у Харкові.

Довідка: 30 квітня 2013 року Європейський суд з прав людини одноголосно виніс рішення у справі Юлії Тимошенко арешт та утримання Юлії Тимошенко під вартою є незаконним та політично мотивованим. Відповідне рішення зачитав президент Європейського суду з прав людини Дін Шпільман. Він зазначив, що 9 квітня 2013 року палата суддів Європейського суду у справі Юлії Тимошенко ухвалила одноголосне рішення, що арешт та утримання під вартою Юлії Тимошенко є незаконними та здійснювалися з політичних мотивів. «Сьогодні вперше європейська організація зробила юридичну оцінку у справі Юлії Тимошенко. На підставі статті №18 Європейської конвенції прав людини суд одноголосно вирішив, що Тимошенко була затримана та перебувала під вартою незаконно, і за нею здійснюється політично вмотивоване переслідування», - заявив захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко

Після трагічних подій у центрі Києва 18-20 лютого 2014 року та втечі президента Януковича ВР України ухвалила постанову "Про виконання міжнародних зобов'язань України про звільнення Тимошенко Ю.В.". 22 лютого 2014 року Юлія Тимошенко постала на сцені Майдану Незалежності, виступивши перед активістами.

14 квітня 2014 року Вищий Суд України закрив "газову справу" Тимошенко через відсутність складу злочину.

В результаті президентських виборів 2014 року посіла 2-е місце серед усіх кандидатів із результатом 13,13%.

За результатами позачергових виборів Верховної Ради у жовтні 2014 року очолювана Юлією Тимошенко партія Батьківщина потрапила до українського парламенту, показавши результат 5,68%.

21 липня 2019 року Юлію Тимошенко обрано до Верховної Ради України 9 скликання за списком партії “Батьківщина”, 1 у списку.

Сім'я

Олександр Тимошенко з донькою Женею

Під час навчання у ВНЗ трапився випадок, який змінив її життя. Якось увечері зателефонував юнак, який помилився номером, але вирішив продовжити спілкування. Так Юлія познайомилася із своїм майбутнім чоловіком. У 19-річному віці вона одружилася з 18-річним Олександром Тимошенком, сином партійного функціонера районного рівня (остання радянська посада Геннадія Опанасовича Тимошенко на 1991 рік – голова Кіровського райвиконкому Дніпропетровська).

• Тимошенко Олександр Геннадійович, чоловік
• Тимошенко Євгенія, дочка
• Тєлєгіна Людмила Миколаївна, мама
• Ульяхіна Антоніна Миколаївна, рідна тітка