Фаріон, Ірина Дмитрівна

Фаріон Ірина Дмитрівна
Відома українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання і громадська діячка.
http://www.facebook.com/iryna.farion Ірина Фаріон

19 липня 2024 року у Львові на вулиці Масарика стріляли в Ірину Фаріон. Нападник, за словами очевидців, зробив один постріл, потрапивши у скроню, жінку забрала швидка. Вона померла у лікарні. Основна версія замаху – особиста ворожість та політична діяльність колишнього депутата від партії «Свобода».

Життєопис

Ірина Фаріон народилася 29 квітня 1964 року у Львові у родині вчительки та сантехніка. У 1987 році закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Вже у студентські роки працювала лаборантом кафедри загального мовознавства університету. До 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики.

У 1988-1989 роках Фаріон була членом КПРС. Сама ж вона пояснила потім, що це була вимушена міра виключно для наукового кар'єрного зростання і вступила вона туди, щоб руйнувати партію зсередини.

У 1990-1995 років викладала у Львівському державному інституту прикладного мистецтва (тепер - Академія мистецтв). Читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури.

Наукова діяльність

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію та здобула ступінь кандидата філологічних наук. У 2015 році захистила докторську дисертацію.

Фаріон написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію "Просвіти" НУ "Львівська політехніка". З 1998 року є організатором щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів "Мова - твого життя основа".

Також мовознавиця є авторкою відео-проектів "ПротиАнглізм", "ПолітОгляд" та "Курси з культури української мови" (понад 60 лекцій) на авторських YouTube-каналах. У 2019 році започаткувала на телеканалі НТА проект "Ген українців", який розповідав про видатних українців.

Ірина Фаріон нагороджена численними преміями. Торік за просвітницьку діяльність вона стала лауреаткою Всеукраїнської премії ім. Бориса Грінченка. Також вона лауреат Премія ім. Івана Огієнка за наукові досягнення та Премії ім. Олекси Гірника.

Політична діяльність і боротьба за українську мову

З 2005 року Фаріон є членом ВО Свобода. У 2012-2014 роках була народною депутаткою України VII скликання від цієї ж партії. Також була головою підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.

Фаріон відкрито виступає проти використання російської у публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах тощо. Так, у 2013 році вона подала скаргу до суду на депутата-комуніста Олександра Зубчевського, бо той під час засідання Комітету з питань освіти і науки відмовлявся говорити українською мовою.

Через свою радикальну позицію і критику російськомовних українців Фаріон неодноразово потрапляла у скандали. D 2023  році вона в ефірі програми "Рандеву з Яніною Соколовою" жорстко розкритикувала російськомовних військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування "Азов").

Унаслідок гучного скандалу та протестів, її звільнили із "Львівської політехніки", де вона була професоркою кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Втім у травні 2024 року її поновили на посаді і суд призначив її виплатити 124 тисячі за вимушену перерву у роботі.

Родина

Фаріон розлучена, має доньку, внучку та внука.