ДОСЬЄ

Бурлюк Давид Давидович: відмінності між версіями

← Попереднє редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Персона
{{Персоналії
|
|
ФИО = Бурлюк Давид Давидович
ПІБ = Бурлюк Давид Давидович
|
|
Фото= Бурлюк.png
Фото= Бурлюк.png
|
|
Данные = Футурист, живописець, поет
Дані = Футурист, живописець, поет
|
|
}}
}}
Рядок 20: Рядок 20:
{{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}
{{#seo:|site_name=https://dosye.info/}}
{{#seo:|og:type=website}}
{{#seo:|og:type=website}}
[[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]][[Category:Художник]][[Category:Поет]]
[[Category:Персони]] [[Category:Великі українці]][[Category:Художники]][[Category:Поети]]


==Біографія==
==Біографія==
Рядок 30: Рядок 30:


У дитячій суперечці з братом малий Давид втратив ліве око. Та коли став дорослим, вставив скляний протез і зробив ваду частиною екстравагантного образу.
У дитячій суперечці з братом малий Давид втратив ліве око. Та коли став дорослим, вставив скляний протез і зробив ваду частиною екстравагантного образу.
Малювати Давид почав змалку, вже у другому класі початкової школи однокласники називали його художником. Бурлюк  надихався українською природою, особливо південної частини країни, та українським фольклором. Улюбленим його героєм був козак Мамай, який, на думку художника, втілював у собі такі властиві українському народу якості, як сміливість, незалежність та весела вдача. Початкову та середню освіту Бурлюк здобув у Сумах, Тамбові та Таганрозі, а живопису навчався в Одесі, Мюнхені (в Королівській академії мистецтв) та Парижі (у Школі образотворчих мистецтв). Давида любили як студенти, так і викладачі – один із них, австро-угорський художник Антон Ажбе прозвав його "дивовижним диким степовим конем".   
Малювати Давид почав змалку, вже у другому класі початкової школи однокласники називали його художником. Бурлюк  надихався українською природою, особливо південної частини країни, та українським фольклором. Улюбленим його героєм був козак Мамай, який, на думку художника, втілював у собі такі властиві українському народу якості, як сміливість, незалежність та весела вдача. Початкову та середню освіту Бурлюк здобув у Сумах, Тамбові та Таганрозі, а живопису навчався в Одесі, Мюнхені (в Королівській академії мистецтв) та Парижі (у Школі образотворчих мистецтв). Давида любили як студенти, так і викладачі – один із них, австро-угорський художник Антон Ажбе прозвав його "дивовижним диким степовим конем".   


Рядок 47: Рядок 48:


Тиражі перших книг «гілейців» були невеликі (300-500 екз.) і друкували їх в провінційних друкарнях, де можна було видати книгу дешевше. Саме тому так пощастило Херсонщині – кілька футуристичних книг було надруковано в друкарнях Херсона та Каховки.
Тиражі перших книг «гілейців» були невеликі (300-500 екз.) і друкували їх в провінційних друкарнях, де можна було видати книгу дешевше. Саме тому так пощастило Херсонщині – кілька футуристичних книг було надруковано в друкарнях Херсона та Каховки.
У 1913 році в Каховці в маленькій друкарні Канна і Бергарта вийшов у світ перший колективний збірник «гілейців» «Дохлая луна», на якому було написано: «збірка єдиних футуристів світу !!! поетів «Гілея». У ньому брали участь: Давид і Микола Бурлюки, Василь Каменський, Олексій Кручених, Бенедикт Лівшиць, Володимир Маяковський, Віктор Хлєбников та ін.
У 1913 році в Каховці в маленькій друкарні Канна і Бергарта вийшов у світ перший колективний збірник «гілейців» «Дохлая луна», на якому було написано: «збірка єдиних футуристів світу !!! поетів «Гілея». У ньому брали участь: Давид і Микола Бурлюки, Василь Каменський, Олексій Кручених, Бенедикт Лівшиць, Володимир Маяковський, Віктор Хлєбников та ін.


Рядок 52: Рядок 54:


Молодий Бурлюк стає одним з лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Завдяки організаторській та жвавій натурі Давида Бурлюка світ побачили перші футуристичні виставки у 1907–1911 роках: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, Санкт-Петербург), «Гілея» (Херсон).
Молодий Бурлюк стає одним з лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Завдяки організаторській та жвавій натурі Давида Бурлюка світ побачили перші футуристичні виставки у 1907–1911 роках: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, Санкт-Петербург), «Гілея» (Херсон).
Свою творчу діяльність Давид Бурлюк розпочинав як реаліст, а потім поступово пройшов етапи, пов'язані з імпресіонізмом, неопримітивізмом, доки не зупинився на футуризмі та кубофутуризмі. Ці авангардні мальовничі напрями характеризуються бажанням художників і поетів прискорити ритм життя і відобразити у своїх творах індустріалізацію як майбутньої світової історії. Для цього, як вважали футуристи, потрібно відмовитися від "проклятого минулого" – насамперед академічних традицій у мистецтві. Спосіб висловлювання цих ідей був динамічний "рух" квітів і постатей у живопису і слів і образів у поезії. У 1912 році група "Гілея", до якої, окрім самого Бурлюка, входили також Володимир Маяковський, який, до речі, називав Давида не лише другом, а й своїм літературним наставником, Велімир Хлєбніков та інші художники, випустив нову поетичну збірку і водночас проголосив скандальну маніфест "Лихта громадського смаку". У ньому вони назвали футуризм "новим світовідчуттям" і запропонували "скинути з пароплава сучасності" Достоєвського, Толстого і Пушкіна, творчість яких "незрозуміліша за ієрогліфи", а також "вимити руки, що торкалися в брудному слизу книг", написаних Леонідом Андрєєвим, Максимом Купріним, Блоком, "яким потрібна лише дача на річці". <ref>[https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/ukrainets-kozatskogo-rodu-david-burlyuk-znamenitij-hudozhnik-futurist-genij-epatazhu-ta-amerikanskij-van-gog.htm https://gazeta-misto.te.ua/fizyk-z-ternopilshhyny-vynajshov-tehnologiyu-yakoyu-korystuyetsya-ves-svit/ "Українець козацького роду" Давид Бурлюк: знаменитий художник-футурист, геній епатажу та "американський Ван Гог"]</ref>
 
{| border="0" align="right" cellpadding="4" valign="top"
| <youtube width="300" height="210" align="right">fYuGugR7dU8&t=1s</youtube>
|}
 
Свою творчу діяльність Давид Бурлюк розпочинав як реаліст, а потім поступово пройшов етапи, пов'язані з імпресіонізмом, неопримітивізмом, доки не зупинився на футуризмі та кубофутуризмі. Ці авангардні мальовничі напрями характеризуються бажанням художників і поетів прискорити ритм життя і відобразити у своїх творах індустріалізацію як майбутньої світової історії. Для цього, як вважали футуристи, потрібно відмовитися від "проклятого минулого" – насамперед академічних традицій у мистецтві. Спосіб висловлювання цих ідей був динамічний "рух" квітів і постатей у живопису і слів і образів у поезії. У 1912 році група "Гілея", до якої, окрім самого Бурлюка, входили також Володимир Маяковський, який, до речі, називав Давида не лише другом, а й своїм літературним наставником, Велімир Хлєбніков та інші художники, випустив нову поетичну збірку і водночас проголосив скандальну маніфест "Лихта громадського смаку". У ньому вони назвали футуризм "новим світовідчуттям" і запропонували "скинути з пароплава сучасності" Достоєвського, Толстого і Пушкіна, творчість яких "незрозуміліша за ієрогліфи", а також "вимити руки, що торкалися в брудному слизу книг", написаних Леонідом Андрєєвим, Максимом Купріним, Блоком, "яким потрібна лише дача на річці". <ref name = "burlyuk">[https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/ukrainets-kozatskogo-rodu-david-burlyuk-znamenitij-hudozhnik-futurist-genij-epatazhu-ta-amerikanskij-van-gog.htm "Українець козацького роду" Давид Бурлюк: знаменитий художник-футурист, геній епатажу та "американський Ван Гог"]</ref>


Значущим на його творчому шляху була участь у 1911 році в першій виставці об’єднання «Синій Вершник» – групи німецьких експресіоністів в Мюнхені. Роком пізніше художник разом з В. Маяковським, О. Кручених, В. Хлєбниковим випускають програмний маніфест «Пощечина общественному вкусу», в якому висловлюють піклування до встановленої манери художньої і літературної мови. Сам художник говорив: «Футуризм – не школа, це нове світовідчуття».
Значущим на його творчому шляху була участь у 1911 році в першій виставці об’єднання «Синій Вершник» – групи німецьких експресіоністів в Мюнхені. Роком пізніше художник разом з В. Маяковським, О. Кручених, В. Хлєбниковим випускають програмний маніфест «Пощечина общественному вкусу», в якому висловлюють піклування до встановленої манери художньої і літературної мови. Сам художник говорив: «Футуризм – не школа, це нове світовідчуття».
Рядок 59: Рядок 66:


Давид Бурлюк був співавтором поетичних збірок «Садок судей», «Пощечина общественному вкусу», «Дохлая Луна», «Требник Троих», «Рыкающий Парнас», «Молоко кобылиц».
Давид Бурлюк був співавтором поетичних збірок «Садок судей», «Пощечина общественному вкусу», «Дохлая Луна», «Требник Троих», «Рыкающий Парнас», «Молоко кобылиц».
У 1913-1914 роках Бурлюк організував турне футуристів, під час якого, зокрема, сам читав і лекції, і вірші. Після закінчення поїздок-виступів став редактором «Першого футуристичного журналу».
У 1913-1914 роках Бурлюк організував турне футуристів, під час якого, зокрема, сам читав і лекції, і вірші. Після закінчення поїздок-виступів став редактором «Першого футуристичного журналу».
[[Файл:Японія.png|міні|7 Chome-22-17 Nishigotanda, Shinagawa City, Tokyo 141-0031, Japan]]
Революційні події 1917 року в Росії сприйняв захоплено, але прижитися в більшовицькій країні не зміг. Спочатку емігрував до Японії, а потім — до США.


Митець був членом просто десятків різних об’єднань, і літературно-художніх теж.
Митець був членом просто десятків різних об’єднань, і літературно-художніх теж.
Перша персональна виставка картин Бурлюка була організована у 1916 році в Уфі, до якої він випустив «Пояснения к картинам Давида Бурлюка, находящимся на выставке».
Перша персональна виставка картин Бурлюка була організована у 1916 році в Уфі, до якої він випустив «Пояснения к картинам Давида Бурлюка, находящимся на выставке».
Восени 1917 брав участь у створенні літературного кафе «Піттореск» і «Кафе поетів». У березні 1918 разом з Володимиром Маяковським знявся у фільмі «Не для грошей народжений» і став одним із видавців «Газети футуристів».
Восени 1917 брав участь у створенні літературного кафе «Піттореск» і «Кафе поетів». У березні 1918 разом з Володимиром Маяковським знявся у фільмі «Не для грошей народжений» і став одним із видавців «Газети футуристів».


Перша збірка поезій Давида Бурлюка «Лысеющий хвост» побачила світ у Кургані у 1919 році.
Перша збірка поезій Давида Бурлюка «Лысеющий хвост» побачила світ у Кургані у 1919 році. В творчому доробку Бурлюка-мистецтвознавця дослідження «Галдящие бенуа и новое русское национальное искусство», повісті «Філонов» та «Реріх».


В творчому доробку Бурлюка-мистецтвознавця дослідження «Галдящие бенуа и новое русское национальное искусство», повісті «Філонов» та «Реріх».
Бурлюк не писав українською мовою. «Пишу поки що російською, але може, що й на рідну українську перейду. Україна була й залишається моєю батьківщиною. Там кістки моїх предків – вільних козаків, що рубалися на славу силі та свободі», – зазначав він у «Фрагментах зі спогадів футуристів».
Бурлюк не писав українською мовою. «Пишу поки що російською, але може, що й на рідну українську перейду. Україна була й залишається моєю батьківщиною. Там кістки моїх предків – вільних козаків, що рубалися на славу силі та свободі», – зазначав він у «Фрагментах зі спогадів футуристів».


Рядок 74: Рядок 85:


А далі був 1920 рік і початок еміграції. Спочатку на два роки художник оселився в Японії, де входив до групи японських футуристів та випустив поетичний збірник із власними ілюстраціями «Восхождение на Фудзи-сан» (Йокогама, 1921).
А далі був 1920 рік і початок еміграції. Спочатку на два роки художник оселився в Японії, де входив до групи японських футуристів та випустив поетичний збірник із власними ілюстраціями «Восхождение на Фудзи-сан» (Йокогама, 1921).
В еміграції Бурлюк залишився вірним своїм естетичним смакам, проте його живопис тепер розвивався в рамках панівного на Заході мистецтва. У Нью-Йорку Бурлюк видавав журнал «Колір і рима». Багато мандрував. Його виставки відбувалися в багатьох містах Європи, Австралії й Америки. Серед великих виставок, на яких були присутні твори Бурлюка, згадують Виставку сучасного мистецтва 1923 року, Виставку російського мистецтва в Бруклінському музеї 1923 року, Міжнародну виставку у Філадельфії 1926 року, Міжнародну виставку в Бруклінському музеї 1926–1927 років.


Звідти у 1922 році поїхав у Штати, де й мешкав до кінця життя. До СРСР за весь цей час навідався лише двічі. Хоч і, перебуваючи у США, лишався членом різних товариств.
Звідти у 1922 році поїхав у Штати, де й мешкав до кінця життя. До СРСР за весь цей час навідався лише двічі. Хоч і, перебуваючи у США, лишався членом різних товариств.
У Сполучених Штатах епатажному українцю нудно не було. Робота продовжувала кипіти – картини, вірші, публіцистика, відкриття свого видавництва, виставки, мемуари, випуск власного журналу Color and Rhyme («Колір та ритм»), відкриття галереї, захоплення фотографією.
У Сполучених Штатах епатажному українцю нудно не було. Робота продовжувала кипіти – картини, вірші, публіцистика, відкриття свого видавництва, виставки, мемуари, випуск власного журналу Color and Rhyme («Колір та ритм»), відкриття галереї, захоплення фотографією.


У Нью-Йорку видав кілька збірок поезії і прози до 20-річчя футуризму: «Маруся-сан», «Морская повесть», «По Тихому океану», «Новеллы»; теоретичну працю «Энтелехизм: Теория. Критика. Стихи. Картины». Склав довідник «Русские художники в Америке». У кожній з цих книг мозаїчно переплітаються поезії, рисунки, теоретичні статті, спогади.
У Нью-Йорку видав кілька збірок поезії і прози до 20-річчя футуризму: «Маруся-сан», «Морская повесть», «По Тихому океану», «Новеллы»; теоретичну працю «Энтелехизм: Теория. Критика. Стихи. Картины». Склав довідник «Русские художники в Америке». У кожній з цих книг мозаїчно переплітаються поезії, рисунки, теоретичні статті, спогади.
Брав участь у великих виставках сучасного мистецтва у США, Європі, Австралії; відбулося близько 30 персональних виставок.
Брав участь у великих виставках сучасного мистецтва у США, Європі, Австралії; відбулося близько 30 персональних виставок.


Рядок 87: Рядок 102:
В творчому доробку митця є картини української тематики – «Запорожці в поході», «Святослав», «Козак Мамай», «Рибалки», «Тарас Шевченко».
В творчому доробку митця є картини української тематики – «Запорожці в поході», «Святослав», «Козак Мамай», «Рибалки», «Тарас Шевченко».


За життя Бурлюк хотів провести масштабну виставку своїх картин в Україні. У 1962 році він написав такого листа: «Дорогі друзі – директорат музею; я, Давид, Маруся (дружина) і наш художній директор можемо привезти на Україну в Київ у ваш музей виставку Бурлюка – 80-річчя – та його друзів – видатних американських художників. Добре було б цю виставку організувати на рідній землі Бурлюка Україні…». Радянська влада дала відкоша. Виставка мала успіх, але далі Праги не поїхала.
{{Цитата|За життя Бурлюк хотів провести масштабну виставку своїх картин в Україні. У 1962 році він написав такого листа: «Дорогі друзі – директорат музею; я, Давид, Маруся (дружина) і наш художній директор можемо привезти на Україну в Київ у ваш музей виставку Бурлюка – 80-річчя – та його друзів – видатних американських художників. Добре було б цю виставку організувати на рідній землі Бурлюка Україні…».}}
 
Радянська влада дала відкоша. Виставка мала успіх, але далі Праги не поїхала.


І лише у 1998 році у Києві відбулася виставка творів Бурлюка з українських зібрань. Збереглося в Україні лише 35 робіт, принаймні стільки вдалося зібрати.
І лише у 1998 році у Києві відбулася виставка творів Бурлюка з українських зібрань. Збереглося в Україні лише 35 робіт, принаймні стільки вдалося зібрати.
1997 року у журналі «Всесвіт» була опублікована в українському перекладі повість «Ошіма» Давида Бурлюка.
1997 року у журналі «Всесвіт» була опублікована в українському перекладі повість «Ошіма» Давида Бурлюка.


Давид Давидович Бурлюк пішов з життя 15 січня 1967 року (за деякими джерелами – 10 лютого). Українець заповів, аби його прах розвіяли над водами Атлантики. Так і було зроблено.  
Давид Давидович Бурлюк пішов з життя 15 січня 1967 року (за деякими джерелами – 10 лютого) у Нью-Йорку, США. Українець заповів, аби його прах розвіяли над водами Атлантики. Так і було зроблено.


==Освіта==
==Освіта==
Рядок 106: Рядок 124:
Походить із козацького роду. У селі Рябушки недалеко від міста Лебедина народився Парфентій Бурлюк, до родовідної лінії якого належить Давид Бурлюк. Батько художника -  Давид Федорович Бурлюк (1856—1915) одружився у 1881 році з Людмилою Йосипівною Міхневич (пр. 1861—1924) у м.Ромни (нині райцентр Сумської області). Предки Давида по материнській лінії були інтелігентами-просвітителями та шкільними вчителями, а по батьківській – українськими козаками, спадкоємцями запорожців. За рік на хуторі Семиротівщина Лебединського повіту Харківської губернії на світ з'явився первісток, названий також Давидом.
Походить із козацького роду. У селі Рябушки недалеко від міста Лебедина народився Парфентій Бурлюк, до родовідної лінії якого належить Давид Бурлюк. Батько художника -  Давид Федорович Бурлюк (1856—1915) одружився у 1881 році з Людмилою Йосипівною Міхневич (пр. 1861—1924) у м.Ромни (нині райцентр Сумської області). Предки Давида по материнській лінії були інтелігентами-просвітителями та шкільними вчителями, а по батьківській – українськими козаками, спадкоємцями запорожців. За рік на хуторі Семиротівщина Лебединського повіту Харківської губернії на світ з'явився первісток, названий також Давидом.


Сім'я була багатодітною, і коштів на її утримання постійно не вистачало, тому коли батько Бурлюка отримав пропозицію стати керуючим графського маєтку на Херсонщині, це стало для Бурлюків щасливою нагодою. Вони оселилися на лівому березі Дніпра біля села Чернанка – між Олешками та Новою Каховкою. Тут Давид із братами займався розкопками скіфських курганів, що, на думку критиків, і вплинуло на його творчу манеру: його захоплювали та надихали форми скіфських артефактів, які здавались йому простими та вигадливими одночасно. Згодом на честь культури стародавніх кочівників було названо організоване ним співтовариство художників-футуристів "Гілея" – так Геродот іменував у своїх працях лісовий масив Скіфії. <ref>[https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/ukrainets-kozatskogo-rodu-david-burlyuk-znamenitij-hudozhnik-futurist-genij-epatazhu-ta-amerikanskij-van-gog.htm https://gazeta-misto.te.ua/fizyk-z-ternopilshhyny-vynajshov-tehnologiyu-yakoyu-korystuyetsya-ves-svit/ "Українець козацького роду" Давид Бурлюк: знаменитий художник-футурист, геній епатажу та "американський Ван Гог"]</ref>
Сім'я була багатодітною, і коштів на її утримання постійно не вистачало, тому коли батько Бурлюка отримав пропозицію стати керуючим графського маєтку на Херсонщині, це стало для Бурлюків щасливою нагодою. Вони оселилися на лівому березі Дніпра біля села Чернанка – між Олешками та Новою Каховкою. Тут Давид із братами займався розкопками скіфських курганів, що, на думку критиків, і вплинуло на його творчу манеру: його захоплювали та надихали форми скіфських артефактів, які здавались йому простими та вигадливими одночасно. Згодом на честь культури стародавніх кочівників було названо організоване ним співтовариство художників-футуристів "Гілея" – так Геродот іменував у своїх працях лісовий масив Скіфії. <ref name = "burlyuk"/>
 
[[Файл:Бурлюк, родина.png|left|300px|thumb|Давид, Маріанна та Людмила Бурлюк. Прага, 1962https://artukraine.com.ua/]]


Батько Давид Федорович Бурлюк працював управителем маєтка у графа Мордвинова. У родині зростало шестеро дітей: три брати та три сестри. Окрім Давида, Людмила та Володимир Бурлюки також стали відомими художниками. Брат Микола -  поетом. Сестра Надія (народилася у 1895) пізніше стала дружиною Антона Безваля, молодша Маріанна (народилася в 1897 році) стала дружиною чеського художника Вацлава Фіала.
Батько Давид Федорович Бурлюк працював управителем маєтка у графа Мордвинова. У родині зростало шестеро дітей: три брати та три сестри. Окрім Давида, Людмила та Володимир Бурлюки також стали відомими художниками. Брат Микола -  поетом. Сестра Надія (народилася у 1895) пізніше стала дружиною Антона Безваля, молодша Маріанна (народилася в 1897 році) стала дружиною чеського художника Вацлава Фіала.
Рядок 131: Рядок 151:


*За ідентичність Бурлюка змагається Україна, Росія та США. Хоча Бурлюк вважав себе українцем, та все ж писав російською мовою і був громадянином Російської імперії. Тож росіяни приписують його до російських митців. Дружба з російськими футуристами також стала аргументом до представлення Бурлюка як росіянина.
*За ідентичність Бурлюка змагається Україна, Росія та США. Хоча Бурлюк вважав себе українцем, та все ж писав російською мовою і був громадянином Російської імперії. Тож росіяни приписують його до російських митців. Дружба з російськими футуристами також стала аргументом до представлення Бурлюка як росіянина.
З Херсонського художнього музею під час окупації росіяни вкрали картину Бурлюка "Сільський пейзаж" 1930 року. Про це писав 21 липня 2023 року Херсонський державний музей, де зберігалася картина.
З Херсонського художнього музею під час окупації росіяни вкрали картину Бурлюка "Сільський пейзаж" 1930 року. Про це писав 21 липня 2023 року Херсонський державний музей, де зберігалася картина.


Рядок 154: Рядок 175:


*Митець любив носити грим. Зокрема, він малював на щоці коника і пташок. Крім того, епатажний образ доповнювали скляний очний протез та циліндр. Також Бурлюк носив різноколірні, подекуди порвані штани.<ref>[https://suspilne.media/culture/792853-kubofuturist-david-burluk-10-faktiv-iz-zitta-mitca-pro-aki-vi-ne-znali/ Кубофутурист Давид Бурлюк — 10 фактів із життя митця, про які ви не знали]</ref>  
*Митець любив носити грим. Зокрема, він малював на щоці коника і пташок. Крім того, епатажний образ доповнювали скляний очний протез та циліндр. Також Бурлюк носив різноколірні, подекуди порвані штани.<ref>[https://suspilne.media/culture/792853-kubofuturist-david-burluk-10-faktiv-iz-zitta-mitca-pro-aki-vi-ne-znali/ Кубофутурист Давид Бурлюк — 10 фактів із життя митця, про які ви не знали]</ref>  


==Джерела==
==Джерела==
1. [https://suspilne.media/culture/792853-kubofuturist-david-burluk-10-faktiv-iz-zitta-mitca-pro-aki-vi-ne-znali/ Кубофутурист Давид Бурлюк — 10 фактів із життя митця, про які ви не знали]
1. [https://unalib.ks.ua/burlyuk-david-davidovich.htm  Бурлюк Давид Давидович / Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової чайки]
 
2. [https://unalib.ks.ua/burlyuk-david-davidovich.htm  Бурлюк Давид Давидович / Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової чайки]


3. [https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/ukrainets-kozatskogo-rodu-david-burlyuk-znamenitij-hudozhnik-futurist-genij-epatazhu-ta-amerikanskij-van-gog.htm https://gazeta-misto.te.ua/fizyk-z-ternopilshhyny-vynajshov-tehnologiyu-yakoyu-korystuyetsya-ves-svit/ "Українець козацького роду" Давид Бурлюк: знаменитий художник-футурист, геній епатажу та "американський Ван Гог"]
2. [https://www.kyivpost.com/uk/post/15545 (Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Олександр Смакула]


==Посилання==
==Посилання==
Отримано з https://dosye.info/Бурлюк_Давид_Давидович