Бурлюк Давид Давидович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано 6 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
Молодий Бурлюк стає одним з лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Завдяки організаторській та жвавій натурі Давида Бурлюка світ побачили перші футуристичні виставки у 1907–1911 роках: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, Санкт-Петербург), «Гілея» (Херсон). | Молодий Бурлюк стає одним з лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Завдяки організаторській та жвавій натурі Давида Бурлюка світ побачили перші футуристичні виставки у 1907–1911 роках: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, Санкт-Петербург), «Гілея» (Херсон). | ||
Свою творчу діяльність Давид Бурлюк розпочинав як реаліст, а потім поступово пройшов етапи, пов'язані з імпресіонізмом, неопримітивізмом, доки не зупинився на футуризмі та кубофутуризмі. Ці авангардні мальовничі напрями характеризуються бажанням художників і поетів прискорити ритм життя і відобразити у своїх творах індустріалізацію як майбутньої світової історії. Для цього, як вважали футуристи, потрібно відмовитися від "проклятого минулого" – насамперед академічних традицій у мистецтві. Спосіб висловлювання цих ідей був динамічний "рух" квітів і постатей у живопису і слів і образів у поезії. У 1912 році група "Гілея", до якої, окрім самого Бурлюка, входили також Володимир Маяковський, який, до речі, називав Давида не лише другом, а й своїм літературним наставником, Велімир Хлєбніков та інші художники, випустив нову поетичну збірку і водночас проголосив скандальну маніфест "Лихта громадського смаку". У ньому вони назвали футуризм "новим світовідчуттям" і запропонували "скинути з пароплава сучасності" Достоєвського, Толстого і Пушкіна, творчість яких "незрозуміліша за ієрогліфи", а також "вимити руки, що торкалися в брудному слизу книг", написаних Леонідом Андрєєвим, Максимом Купріним, Блоком, "яким потрібна лише дача на річці". <ref name = "burlyuk" | {| border="0" align="right" cellpadding="4" valign="top" | ||
| <youtube width="300" height="210" align="right">fYuGugR7dU8&t=1s</youtube> | |||
|} | |||
Свою творчу діяльність Давид Бурлюк розпочинав як реаліст, а потім поступово пройшов етапи, пов'язані з імпресіонізмом, неопримітивізмом, доки не зупинився на футуризмі та кубофутуризмі. Ці авангардні мальовничі напрями характеризуються бажанням художників і поетів прискорити ритм життя і відобразити у своїх творах індустріалізацію як майбутньої світової історії. Для цього, як вважали футуристи, потрібно відмовитися від "проклятого минулого" – насамперед академічних традицій у мистецтві. Спосіб висловлювання цих ідей був динамічний "рух" квітів і постатей у живопису і слів і образів у поезії. У 1912 році група "Гілея", до якої, окрім самого Бурлюка, входили також Володимир Маяковський, який, до речі, називав Давида не лише другом, а й своїм літературним наставником, Велімир Хлєбніков та інші художники, випустив нову поетичну збірку і водночас проголосив скандальну маніфест "Лихта громадського смаку". У ньому вони назвали футуризм "новим світовідчуттям" і запропонували "скинути з пароплава сучасності" Достоєвського, Толстого і Пушкіна, творчість яких "незрозуміліша за ієрогліфи", а також "вимити руки, що торкалися в брудному слизу книг", написаних Леонідом Андрєєвим, Максимом Купріним, Блоком, "яким потрібна лише дача на річці". <ref name = "burlyuk">[https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/ukrainets-kozatskogo-rodu-david-burlyuk-znamenitij-hudozhnik-futurist-genij-epatazhu-ta-amerikanskij-van-gog.htm "Українець козацького роду" Давид Бурлюк: знаменитий художник-футурист, геній епатажу та "американський Ван Гог"]</ref> | |||
Значущим на його творчому шляху була участь у 1911 році в першій виставці об’єднання «Синій Вершник» – групи німецьких експресіоністів в Мюнхені. Роком пізніше художник разом з В. Маяковським, О. Кручених, В. Хлєбниковим випускають програмний маніфест «Пощечина общественному вкусу», в якому висловлюють піклування до встановленої манери художньої і літературної мови. Сам художник говорив: «Футуризм – не школа, це нове світовідчуття». | Значущим на його творчому шляху була участь у 1911 році в першій виставці об’єднання «Синій Вершник» – групи німецьких експресіоністів в Мюнхені. Роком пізніше художник разом з В. Маяковським, О. Кручених, В. Хлєбниковим випускають програмний маніфест «Пощечина общественному вкусу», в якому висловлюють піклування до встановленої манери художньої і літературної мови. Сам художник говорив: «Футуризм – не школа, це нове світовідчуття». | ||
| Рядок 73: | Рядок 77: | ||
Восени 1917 брав участь у створенні літературного кафе «Піттореск» і «Кафе поетів». У березні 1918 разом з Володимиром Маяковським знявся у фільмі «Не для грошей народжений» і став одним із видавців «Газети футуристів». | Восени 1917 брав участь у створенні літературного кафе «Піттореск» і «Кафе поетів». У березні 1918 разом з Володимиром Маяковським знявся у фільмі «Не для грошей народжений» і став одним із видавців «Газети футуристів». | ||
Перша збірка поезій Давида Бурлюка «Лысеющий хвост» побачила світ у Кургані у 1919 році. | Перша збірка поезій Давида Бурлюка «Лысеющий хвост» побачила світ у Кургані у 1919 році. В творчому доробку Бурлюка-мистецтвознавця дослідження «Галдящие бенуа и новое русское национальное искусство», повісті «Філонов» та «Реріх». | ||
В творчому доробку Бурлюка-мистецтвознавця дослідження «Галдящие бенуа и новое русское национальное искусство», повісті «Філонов» та «Реріх». | |||
Бурлюк не писав українською мовою. «Пишу поки що російською, але може, що й на рідну українську перейду. Україна була й залишається моєю батьківщиною. Там кістки моїх предків – вільних козаків, що рубалися на славу силі та свободі», – зазначав він у «Фрагментах зі спогадів футуристів». | Бурлюк не писав українською мовою. «Пишу поки що російською, але може, що й на рідну українську перейду. Україна була й залишається моєю батьківщиною. Там кістки моїх предків – вільних козаків, що рубалися на славу силі та свободі», – зазначав він у «Фрагментах зі спогадів футуристів». | ||
| Рядок 91: | Рядок 93: | ||
У Нью-Йорку видав кілька збірок поезії і прози до 20-річчя футуризму: «Маруся-сан», «Морская повесть», «По Тихому океану», «Новеллы»; теоретичну працю «Энтелехизм: Теория. Критика. Стихи. Картины». Склав довідник «Русские художники в Америке». У кожній з цих книг мозаїчно переплітаються поезії, рисунки, теоретичні статті, спогади. | У Нью-Йорку видав кілька збірок поезії і прози до 20-річчя футуризму: «Маруся-сан», «Морская повесть», «По Тихому океану», «Новеллы»; теоретичну працю «Энтелехизм: Теория. Критика. Стихи. Картины». Склав довідник «Русские художники в Америке». У кожній з цих книг мозаїчно переплітаються поезії, рисунки, теоретичні статті, спогади. | ||
Брав участь у великих виставках сучасного мистецтва у США, Європі, Австралії; відбулося близько 30 персональних виставок. | Брав участь у великих виставках сучасного мистецтва у США, Європі, Австралії; відбулося близько 30 персональних виставок. | ||
| Рядок 174: | Рядок 177: | ||
==Джерела== | ==Джерела== | ||
1 | 1. [https://unalib.ks.ua/burlyuk-david-davidovich.htm Бурлюк Давид Давидович / Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової чайки] | ||
2. [https://www.kyivpost.com/uk/post/15545 (Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Олександр Смакула] | |||
==Посилання== | ==Посилання== | ||