Ющенко Катерина Логвинівна: відмінності між версіями

У 1950 році Катерина Логвинівна успішно захистила кандидатську дисертацію. У тому ж році Гнеденко обрали дійсним членом АН України, а його відділ перевели до Київського інституту математики АН України. Він тут же запропонував К.Л. Ющенко переїхати до Києва.  У тому ж році здобула ступінь кандидата фізико-математичних наук. Почала працювати старшим науковим співробітником Інституту математики АН УРСР (1950—1957), завідувала лабораторією «Методи обчислень та розрахунків» (1950—1952), згодом перейменовану на «Методів обчислень та програмування» (1952—1954); начальником відділу методів обчислень та програмування лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР (1954—1957); завідувачем відділу автоматизації програмування обчислювального центру при АН УРСР (1957—1962); завідувачем відділом теорії програмування Інституту кібернетики АН УРСР (з 1962).  

Інститут математики був в ці роки у розквіті. Його директор – академік Олександр Юрійович Ішлінський – займався теорією гіроскопів – дуже актуальною проблемою в часи, коли будівництво супутників перебувало на початковій стадії. Під час своїх досліджень Ішлінському потрібно було робити складні розрахунки. Для цього було закуплено комплект лічильно-аналітичних машин, які встановили в підвалі будівлі президії АН України. Катерину Логвинівну призначили керівником цієї обчислювальної лабораторії.  

Талановитий програміст, Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв. Вона є автором понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників, частина яких була перекладена і видана в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції та Данії.

==Освіта==