Ярослав Мудрий: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 186: | Рядок 186: | ||
*Князь заснував кілька нових міст: Корсунь, Юр’їв (тепер – Біла Церква), ще один Юр’їв у сучасній Естонії (зараз – Тарту), Ярославль у Росії та Яро́слав у Польщі, Дорогичин. Назва Юр’їв пов’язана з християнським іменем князя Юрій (Георгій), яке він отримав після хрещення. | *Князь заснував кілька нових міст: Корсунь, Юр’їв (тепер – Біла Церква), ще один Юр’їв у сучасній Естонії (зараз – Тарту), Ярославль у Росії та Яро́слав у Польщі, Дорогичин. Назва Юр’їв пов’язана з християнським іменем князя Юрій (Георгій), яке він отримав після хрещення. | ||
[[Файл:Голограма обличчя Ярослава Мудрого у Софійському соборі. | [[Файл:Голограма обличчя Ярослава Мудрого у Софійському соборі. Фото Захід.нет.png|міні | Голограма обличчя Ярослава Мудрого у Софійському соборі. фото Захід.нет]] | ||
*Він продовжив поширення християнства, розпочате його батьком Володимиром Великим, який охрестив Русь у 988 році, навертав язичників. Цей процес тривав ще довго після смерті князя. Як зазначає ПЦУ, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення лише в 1227 році. Князь канонізував руських святих: княгиню Ольгу, Федора та Івана, яких вбили язичники у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба. | *Він продовжив поширення християнства, розпочате його батьком Володимиром Великим, який охрестив Русь у 988 році, навертав язичників. Цей процес тривав ще довго після смерті князя. Як зазначає ПЦУ, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення лише в 1227 році. Князь канонізував руських святих: княгиню Ольгу, Федора та Івана, яких вбили язичники у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба. | ||