Пулюй Іван Павлович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано 8 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
Незвичайна гімназія, в якій у різні роки навчалися такі майбутні діячі української науки, духовності, культури, як Володимир і Олександр Барвинські, Йосип Сліпий, Іван Горбачевський, Кирило Студинський, Станіслав Дністрянський. | Незвичайна гімназія, в якій у різні роки навчалися такі майбутні діячі української науки, духовності, культури, як Володимир і Олександр Барвинські, Йосип Сліпий, Іван Горбачевський, Кирило Студинський, Станіслав Дністрянський. | ||
[[Файл:Іван Пулюй.png|left|300px|thumb|Іван Пулюй, 1870 рік]] | |||
Такі Товариства на той час набули значного поширення в Галичині, перейнявши естафету від «Громад», які постали в багатьох містах Наддніпрянської України. Тернопільський клас-«Громада» збирався тричі на тиждень після обіду на тематичні засідання: в середу (історія), суботу (література) й неділю (декламація і читання слова Божого). Великий вплив на гімназійну молодь мала поезія Тараса Шевченка. | Такі Товариства на той час набули значного поширення в Галичині, перейнявши естафету від «Громад», які постали в багатьох містах Наддніпрянської України. Тернопільський клас-«Громада» збирався тричі на тиждень після обіду на тематичні засідання: в середу (історія), суботу (література) й неділю (декламація і читання слова Божого). Великий вплив на гімназійну молодь мала поезія Тараса Шевченка. | ||
| Рядок 42: | Рядок 43: | ||
Та повертається до Відня і в 1876—1883 роках і працює асистентом і приват-доцентом у Віденському університеті. | Та повертається до Відня і в 1876—1883 роках і працює асистентом і приват-доцентом у Віденському університеті. | ||
[[Файл:Промені.png|міні]] | |||
У 1880–1882 роках у «Доповідях Віденської академії наук» опублікував чотири статті, присвячені катодним променям. Ці роботи мали значний резонанс у середовищі фізиків. Тоді ж Пулюй починає активно працювати в галузі електротехніки. Електричні апарати, сконструйовані ним, були відзначені дипломами на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі 1881 року. | У 1880–1882 роках у «Доповідях Віденської академії наук» опублікував чотири статті, присвячені катодним променям. Ці роботи мали значний резонанс у середовищі фізиків. Тоді ж Пулюй починає активно працювати в галузі електротехніки. Електричні апарати, сконструйовані ним, були відзначені дипломами на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі 1881 року. | ||
У 39 років Іван Павлович створює сім’ю. Він одружився 2 жовтня 1884 року. Його дружиною стає вродлива 21-річна студентка його університету Катерина-Йосифа-Марія Стозітська (її мати – німкеня, батько – поляк). У цю жінку доцент закохався. Вона мала дуже пишне волосся, яке він, зокрема, використовував для вдосконалення ниток розжарювання розроблюваних ним освітлювальних ламп. У сім’ї Пулюїв було 15 дітей, з яких, на жаль, виросли лише шестеро. | |||
У 1884 році вчений очолив кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі (зараз – Чеський технічний університет), яку він у 1903 році перетворив у першу в Європі кафедру фізики й електротехніки. Цією кафедрою Пулюй керував протягом тридцяти двох років. А, окрім того, в 1888–1889 роках був ректором цього вищого навчального закладу. | У 1884 році вчений очолив кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі (зараз – Чеський технічний університет), яку він у 1903 році перетворив у першу в Європі кафедру фізики й електротехніки. Цією кафедрою Пулюй керував протягом тридцяти двох років. А, окрім того, в 1888–1889 роках був ректором цього вищого навчального закладу. | ||
| Рядок 74: | Рядок 79: | ||
Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, нині Чехія (тоді Богемське королівство, Австро-Угорщина на Мальвазінках де i похований. | Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, нині Чехія (тоді Богемське королівство, Австро-Угорщина на Мальвазінках де i похований. | ||
Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич . Сьогодні ім’я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави. | Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич . Сьогодні ім’я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави. | ||
{{Цитата|"Професор Іван Пулюй був не лише найвизначнішим фізиком… | |||
Він належав до тих, хто у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть формував світ". - писав про Увана Пулюя Вільгельм Форман.}} | |||
Іван Пулюй був активним провідником запуску декількох електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині та першої в Європі на змінному струмі у Празі. | |||
Іван Пулюй заснував електротехнічні товариства у Відні та Празі, а також спеціальний журнал з електротехніки. Ще у Страсбурзькому університеті, він зблизився з генієм електротехніки Ніколою Теслою, пізніше у Празі приятелював з іншим генієм фізики Альбертом Ейнштейном. | |||
Науковці Іван Пулюй, Нікола Тесла, Конрад Рентген деякий час працювали в одному й тому ж фізичному кабінеті у професора Кундта в Стразбурзькому університеті. Вони вивчали явища, що породжуються електричним струмом у вакуумі. | |||
Після повернення зі Страсбургу до Відня Іван Пулюй продовжував вдосконалювати технологію виготовлення розжарювальних ниток освітлювальних ламп, які стали кращими за лампи Едісона. Він уперше дослідив природу «холодного» неонового випромінювання. | |||
За винахід та конструкцію електронної вакуумної рурки (трубки Пулюя) вчений у 1881 році отримав срібну медаль на світовій електротехнічній виставці у Парижі. | |||
Іван Пулюй відомий як невтомний винахідник. Він сконструював багато електронних апаратів, таких як дистанційний телетермометр, телефонний сигнальний апарат, індуктор для трифазних струменів, патентовану телефонну станцію для охорони життя від небезпечної високої напруги. | |||
==Освіта== | ==Освіта== | ||
| Рядок 94: | Рядок 114: | ||
==Сім'я== | ==Сім'я== | ||
Батько Павло Пулюй був заможним та освіченим господарем, мати Ксенія (до шлюбу Бурштинська). | Батько Павло Пулюй був заможним та освіченим господарем, мати Ксенія (до шлюбу Бурштинська). | ||
[[Файл:Хата, де народився Пулюй.png|left|300px|thumb|Тут народився Іван Пулюй]] | |||
4 жовтня 1884 року Пулюй одружився з Катериною-Йосифою-Марією Стожицькою (8.09.1863—8.08.1945) - студенткою Віденського університету. У сім'ї виросло шестеро дітей, три доньки і три сини: Наталка (1886 р. н.) стала піаністкою і дружиною відомого українського композитора Василя Барвінського; Ольга (1891 р. н.) і Марія-Ксенія-Маргарита (1894—1974, Відень) стали вчительками;Олександ-Іван (1901—1984) і Юрій (Ґеорґ, 1906—1987) здобули інденерний фах, а Павло (1904—1986) став лікарем. | 4 жовтня 1884 року Пулюй одружився з Катериною-Йосифою-Марією Стожицькою (8.09.1863—8.08.1945) - студенткою Віденського університету. У сім'ї виросло шестеро дітей, три доньки і три сини: Наталка (1886 р. н.) стала піаністкою і дружиною відомого українського композитора Василя Барвінського; Ольга (1891 р. н.) і Марія-Ксенія-Маргарита (1894—1974, Відень) стали вчительками;Олександ-Іван (1901—1984) і Юрій (Ґеорґ, 1906—1987) здобули інденерний фах, а Павло (1904—1986) став лікарем. | ||
[[Файл:Іван Пулюй .png|міні|Іван Пулюй із дружиною Катериною та дітьми]] | |||
Оскільки в Празі не було українських шкіл, то Пулюй на літні місяці наймав для своїх дітей учителів української мови, давав відповідні оголошення до львівської газети “Діло”. Павло і Юрій після смерті батька вчились у Львові в українській гімназії. | |||
Оскільки в Празі не було українських шкіл, то Пулюй на літні місяці наймав для своїх дітей учителів української мови, давав відповідні оголошення до львівської газети “Діло”. Павло і Юрій після смерті батька вчились у Львові в українській гімназії. | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| Рядок 112: | Рядок 134: | ||
*Вільно володів 15 мовами. | *Вільно володів 15 мовами. | ||
== | ==Посилання== | ||
1. [https://www.radiosvoboda.org/a/30372144.html Великий українець Іван Пулюй. Чи буде достойно відзначено його 175-літній ювілей? /Радіо Свобода] | 1. [https://www.radiosvoboda.org/a/30372144.html Великий українець Іван Пулюй. Чи буде достойно відзначено його 175-літній ювілей? /Радіо Свобода] | ||
| Рядок 120: | Рядок 142: | ||
4. [https://dovidka.biz.ua/ivan-pulyuy-tsikavi-fakti https://www.kyivpost.com/uk/post/15545 Іван Пулюй цікаві факти /Довідка] | 4. [https://dovidka.biz.ua/ivan-pulyuy-tsikavi-fakti https://www.kyivpost.com/uk/post/15545 Іван Пулюй цікаві факти /Довідка] | ||
5. [https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=5&idg=137 Іван Пулюй - гордість і слава України /Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека] | |||