(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 46: Рядок 46:


{| border="0" align="right" cellpadding="4" valign="top"
{| border="0" align="right" cellpadding="4" valign="top"
| <youtube width="300" height="210" align="right">kgfrx9X50AE&t=4s</youtube>
| <youtube width="300" height="210" align="left">kgfrx9X50AE&t=4s</youtube>
|}
|}


Рядок 67: Рядок 67:
Професора-гістолога Олександра Черняхівського і його дружину Людмилу Черняхівську-Старицьку у 1929 році заарештували по справі Спілки визволення України (сфабрикована органами НКВС справа, спрямована проти української наукової та культурної інтелігенції).
Професора-гістолога Олександра Черняхівського і його дружину Людмилу Черняхівську-Старицьку у 1929 році заарештували по справі Спілки визволення України (сфабрикована органами НКВС справа, спрямована проти української наукової та культурної інтелігенції).


[[Файл:Юрій Георгійович Вороний.png|міні|Юрій Георгійович Вороний. 1930-і роки]]
[[Файл:Юрій Георгійович Вороний.png|left|300px|thumb |Юрій Георгійович Вороний. 1930-і роки]]


Хірурга Євгена Черняхівського звільнили з інституту та заборонили займатись медичною практикою.
Хірурга Євгена Черняхівського звільнили з інституту та заборонили займатись медичною практикою.
Рядок 119: Рядок 119:


Після війни Юрій Вороний мав "клеймо" залишенця на окупованих територіях та члена сім'ї контрреволюціонера, тому хірург, який вперше у світі виконав трансплантацію нирки, працював звичайним урологом в одній з лікарень Житомира.
Після війни Юрій Вороний мав "клеймо" залишенця на окупованих територіях та члена сім'ї контрреволюціонера, тому хірург, який вперше у світі виконав трансплантацію нирки, працював звичайним урологом в одній з лікарень Житомира.
У 1950 році він зміг повернутись до Києва, де працював у Інституті експериментальної біології, в підвалі якого і жив. Лише випадково отримав пристойне житло, прооперувавши партійного діяча, який із вдячності клопотав про виділення хірургові квартири. До 1961 він працював у Києві, де й помер. Похований Юрій Вороний на Байковому кладовищі.
У 1950 році він зміг повернутись до Києва, де працював у Інституті експериментальної біології, в підвалі якого і жив. Лише випадково отримав пристойне житло, прооперувавши партійного діяча, який із вдячності клопотав про виділення хірургові квартири. До 1961 він працював у Києві, де й помер. Похований Юрій Вороний на Байковому кладовищі.