ДОСЬЄ

Патон Борис Євгенович: відмінності між версіями

← Попереднє редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 26: Рядок 26:


На той час батько завідував кафедрою мостів і був відомим спеціалістом у своїй галузі, який став 1929 року дійсним членом Академії наук Української РСР. Батько викладав у  Київському політехнічному інституті  (1870—1953), пізніше був директором та засновником Інституту електрозварювання,. Мав старшого за нього на рік брата Володимира.  
На той час батько завідував кафедрою мостів і був відомим спеціалістом у своїй галузі, який став 1929 року дійсним членом Академії наук Української РСР. Батько викладав у  Київському політехнічному інституті  (1870—1953), пізніше був директором та засновником Інституту електрозварювання,. Мав старшого за нього на рік брата Володимира.  
Дитинство Патона пройшло в атмосфері технічної творчості, саме це в майбутньому і визначило сферу зацікавленості юнака. Батько був для Бориса, як і для брата, найголовнішим прикладом та наставником. Саме він заразив його наукою. Виховання у ній було суворим.
{{Цитата|Працювати мали всі. Хто на роботі, хто у школі, університеті чи інституті. Це дуже допомагало потім у дорослому житті. Знаю собою. І я за це дуже вдячний своїм батькам,
– розповідав Борис Патон.}}
Крім того, він зазначав, що від батька успадкував любов до незалежності, гордість, не сумісну з підлещуванням перед начальством, сильно розвинений практицизм, поспіх у роботі, вимогливість до підлеглих і до себе теж, наполегливість у здійсненні поставленої мети.
[[Файл:З батьком та братом.png|left|300px|thumb|Борис Патон з батьком та братом]]
Після закінчення школи Борис Патон пішов навчатись у Київський індустріальний інститут (нині Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського). Під час навчання остаточно визначилось коло інтересів майбутнього академіка. Пов'язані вони були з дослідженнями, що проводилися в електрозварювальній лабораторії ВУАН, заснованої та очоленої Євгеном Патоном.


Закінчив Київський індустріальний інститут (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 1941). Відтоді працював інженером електротехнічної лабораторії заводу «Червоне Сормово» (м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ). 1942–2020 - в Інституті електрозварювання НАНУ (до 1944 - у м. Нижній Тагіл Свердловської обл., РФ; відтоді - у Києві): від 1944 - завідувач електротехнічного відділу, 1950–1953 - заступник директора з наукової роботи, 1953–2020 - директор. Головний редактор журналів «Автоматичне зварювання» (від 1953) та «Вісник НАНУ» (від 1969).
Закінчив Київський індустріальний інститут (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 1941). Відтоді працював інженером електротехнічної лабораторії заводу «Червоне Сормово» (м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ). 1942–2020 - в Інституті електрозварювання НАНУ (до 1944 - у м. Нижній Тагіл Свердловської обл., РФ; відтоді - у Києві): від 1944 - завідувач електротехнічного відділу, 1950–1953 - заступник директора з наукової роботи, 1953–2020 - директор. Головний редактор журналів «Автоматичне зварювання» (від 1953) та «Вісник НАНУ» (від 1969).
Рядок 32: Рядок 43:


У 1-й половині 1950-х рр. розпочав розвивати патонівську наукову школу, організовувати нові цілеспрямовані фундаментальні дослідження, створення інноваційних технологій. Під його керівництвом наукові відділи Інституту електрозварювання НАНУ, конструкторський відділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні заводи стали невід’ємними ланками в системі організації досліджень і впровадження їх результатів у виробництво.  
У 1-й половині 1950-х рр. розпочав розвивати патонівську наукову школу, організовувати нові цілеспрямовані фундаментальні дослідження, створення інноваційних технологій. Під його керівництвом наукові відділи Інституту електрозварювання НАНУ, конструкторський відділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні заводи стали невід’ємними ланками в системі організації досліджень і впровадження їх результатів у виробництво.  
[[Файл:В молодості.png|міні|Борис Патон в молодості]]


У 1985 з його ініціативи Інститут електрозварювання НАНУ було перетворено на міжгалузевий науково-технічний комплекс, до функцій якого входило координування роботи організацій різних міністерств СРСР у галузі зварювального виробництва, створення та впровадження в народне господарство прогресивних технологій, обладнання та матеріалів для зварювання, паяння, наплавлення, нанесення покриттів, отримання нових конструкційних матеріалів методами спецелектрометалургії. Тоді ж сприяв створенню кількох інженерних центрів. Завдяки йому Інститут електрозварювання НАНУ став найбільшим світовим центром зі зварювання.  
У 1985 з його ініціативи Інститут електрозварювання НАНУ було перетворено на міжгалузевий науково-технічний комплекс, до функцій якого входило координування роботи організацій різних міністерств СРСР у галузі зварювального виробництва, створення та впровадження в народне господарство прогресивних технологій, обладнання та матеріалів для зварювання, паяння, наплавлення, нанесення покриттів, отримання нових конструкційних матеріалів методами спецелектрометалургії. Тоді ж сприяв створенню кількох інженерних центрів. Завдяки йому Інститут електрозварювання НАНУ став найбільшим світовим центром зі зварювання.  
Рядок 103: Рядок 115:


*У радянські часи та у перші роки існування незалежної України назву академії неодноразово змінювали. У 1918–1921 роках вона мала назву Української академії наук у Києві (УАН), із 1921 по 1936 рік — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 роках — Академія наук Української РСР, із 1991 по 1993 рік — Академія наук України. З 1994 року установа має назву Національної академії наук України.
*У радянські часи та у перші роки існування незалежної України назву академії неодноразово змінювали. У 1918–1921 роках вона мала назву Української академії наук у Києві (УАН), із 1921 по 1936 рік — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 роках — Академія наук Української РСР, із 1991 по 1993 рік — Академія наук України. З 1994 року установа має назву Національної академії наук України.
У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї.
 
*У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї.


*Завдяки напрацюванням Патона був здійснений перший експеримент зі зварювання у космосі.
*Завдяки напрацюванням Патона був здійснений перший експеримент зі зварювання у космосі.
Рядок 141: Рядок 154:


3. [https://esu.com.ua/article-878439  Патон Борис Євгенович / Енциклопедія сучасної України]
3. [https://esu.com.ua/article-878439  Патон Борис Євгенович / Енциклопедія сучасної України]
4.[https://24tv.ua/tech/ru/boris_paton_osnovnye_otkrytija_dostizhenija_kratkaja_biografija_n1240336 Кто такой Борис Патон: биография и интересные факты из жизни выдающегося украинского ученого / 24 TV]
Отримано з https://dosye.info/Патон_Борис_Євгенович