Патон Борис Євгенович: відмінності між версіями

 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 33: Рядок 33:


Крім того, він зазначав, що від батька успадкував любов до незалежності, гордість, не сумісну з підлещуванням перед начальством, сильно розвинений практицизм, поспіх у роботі, вимогливість до підлеглих і до себе теж, наполегливість у здійсненні поставленої мети.
Крім того, він зазначав, що від батька успадкував любов до незалежності, гордість, не сумісну з підлещуванням перед начальством, сильно розвинений практицизм, поспіх у роботі, вимогливість до підлеглих і до себе теж, наполегливість у здійсненні поставленої мети.
[[Файл:З батьком та братом.png|left|300px|thumb|Борис Патон з батьком та братом]]


Після закінчення школи Борис Патон пішов навчатись у Київський індустріальний інститут (нині Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського). Під час навчання остаточно визначилось коло інтересів майбутнього академіка. Пов'язані вони були з дослідженнями, що проводилися в електрозварювальній лабораторії ВУАН, заснованої та очоленої Євгеном Патоном.
Після закінчення школи Борис Патон пішов навчатись у Київський індустріальний інститут (нині Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського). Під час навчання остаточно визначилось коло інтересів майбутнього академіка. Пов'язані вони були з дослідженнями, що проводилися в електрозварювальній лабораторії ВУАН, заснованої та очоленої Євгеном Патоном.
Рядок 41: Рядок 43:


У 1-й половині 1950-х рр. розпочав розвивати патонівську наукову школу, організовувати нові цілеспрямовані фундаментальні дослідження, створення інноваційних технологій. Під його керівництвом наукові відділи Інституту електрозварювання НАНУ, конструкторський відділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні заводи стали невід’ємними ланками в системі організації досліджень і впровадження їх результатів у виробництво.  
У 1-й половині 1950-х рр. розпочав розвивати патонівську наукову школу, організовувати нові цілеспрямовані фундаментальні дослідження, створення інноваційних технологій. Під його керівництвом наукові відділи Інституту електрозварювання НАНУ, конструкторський відділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні заводи стали невід’ємними ланками в системі організації досліджень і впровадження їх результатів у виробництво.  
[[Файл:В молодості.png|міні|Борис Патон в молодості]]


У 1985 з його ініціативи Інститут електрозварювання НАНУ було перетворено на міжгалузевий науково-технічний комплекс, до функцій якого входило координування роботи організацій різних міністерств СРСР у галузі зварювального виробництва, створення та впровадження в народне господарство прогресивних технологій, обладнання та матеріалів для зварювання, паяння, наплавлення, нанесення покриттів, отримання нових конструкційних матеріалів методами спецелектрометалургії. Тоді ж сприяв створенню кількох інженерних центрів. Завдяки йому Інститут електрозварювання НАНУ став найбільшим світовим центром зі зварювання.  
У 1985 з його ініціативи Інститут електрозварювання НАНУ було перетворено на міжгалузевий науково-технічний комплекс, до функцій якого входило координування роботи організацій різних міністерств СРСР у галузі зварювального виробництва, створення та впровадження в народне господарство прогресивних технологій, обладнання та матеріалів для зварювання, паяння, наплавлення, нанесення покриттів, отримання нових конструкційних матеріалів методами спецелектрометалургії. Тоді ж сприяв створенню кількох інженерних центрів. Завдяки йому Інститут електрозварювання НАНУ став найбільшим світовим центром зі зварювання.  
Рядок 112: Рядок 115:


*У радянські часи та у перші роки існування незалежної України назву академії неодноразово змінювали. У 1918–1921 роках вона мала назву Української академії наук у Києві (УАН), із 1921 по 1936 рік — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 роках — Академія наук Української РСР, із 1991 по 1993 рік — Академія наук України. З 1994 року установа має назву Національної академії наук України.
*У радянські часи та у перші роки існування незалежної України назву академії неодноразово змінювали. У 1918–1921 роках вона мала назву Української академії наук у Києві (УАН), із 1921 по 1936 рік — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 роках — Академія наук Української РСР, із 1991 по 1993 рік — Академія наук України. З 1994 року установа має назву Національної академії наук України.
У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї.
 
*У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї.


*Завдяки напрацюванням Патона був здійснений перший експеримент зі зварювання у космосі.
*Завдяки напрацюванням Патона був здійснений перший експеримент зі зварювання у космосі.