Патон Борис Євгенович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
У 1-й половині 1950-х рр. розпочав розвивати патонівську наукову школу, організовувати нові цілеспрямовані фундаментальні дослідження, створення інноваційних технологій. Під його керівництвом наукові відділи Інституту електрозварювання НАНУ, конструкторський відділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні заводи стали невід’ємними ланками в системі організації досліджень і впровадження їх результатів у виробництво. | У 1-й половині 1950-х рр. розпочав розвивати патонівську наукову школу, організовувати нові цілеспрямовані фундаментальні дослідження, створення інноваційних технологій. Під його керівництвом наукові відділи Інституту електрозварювання НАНУ, конструкторський відділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні заводи стали невід’ємними ланками в системі організації досліджень і впровадження їх результатів у виробництво. | ||
[[Файл:В молодості.png|міні|Борис Патон в молодості]] | |||
У 1985 з його ініціативи Інститут електрозварювання НАНУ було перетворено на міжгалузевий науково-технічний комплекс, до функцій якого входило координування роботи організацій різних міністерств СРСР у галузі зварювального виробництва, створення та впровадження в народне господарство прогресивних технологій, обладнання та матеріалів для зварювання, паяння, наплавлення, нанесення покриттів, отримання нових конструкційних матеріалів методами спецелектрометалургії. Тоді ж сприяв створенню кількох інженерних центрів. Завдяки йому Інститут електрозварювання НАНУ став найбільшим світовим центром зі зварювання. | У 1985 з його ініціативи Інститут електрозварювання НАНУ було перетворено на міжгалузевий науково-технічний комплекс, до функцій якого входило координування роботи організацій різних міністерств СРСР у галузі зварювального виробництва, створення та впровадження в народне господарство прогресивних технологій, обладнання та матеріалів для зварювання, паяння, наплавлення, нанесення покриттів, отримання нових конструкційних матеріалів методами спецелектрометалургії. Тоді ж сприяв створенню кількох інженерних центрів. Завдяки йому Інститут електрозварювання НАНУ став найбільшим світовим центром зі зварювання. | ||
| Рядок 114: | Рядок 115: | ||
*У радянські часи та у перші роки існування незалежної України назву академії неодноразово змінювали. У 1918–1921 роках вона мала назву Української академії наук у Києві (УАН), із 1921 по 1936 рік — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 роках — Академія наук Української РСР, із 1991 по 1993 рік — Академія наук України. З 1994 року установа має назву Національної академії наук України. | *У радянські часи та у перші роки існування незалежної України назву академії неодноразово змінювали. У 1918–1921 роках вона мала назву Української академії наук у Києві (УАН), із 1921 по 1936 рік — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 роках — Академія наук Української РСР, із 1991 по 1993 рік — Академія наук України. З 1994 року установа має назву Національної академії наук України. | ||
У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї. | |||
*У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї. | |||
*Завдяки напрацюванням Патона був здійснений перший експеримент зі зварювання у космосі. | *Завдяки напрацюванням Патона був здійснений перший експеримент зі зварювання у космосі. | ||