Бурлюк Давид Давидович: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 Давид Бурлюк був співавтором поетичних збірок «Садок судей», «Пощечина общественному вкусу», «Дохлая Луна», «Требник Троих», «Рыкающий Парнас», «Молоко кобылиц».
 У 1913-1914 роках Бурлюк організував турне футуристів, під час якого, зокрема, сам читав і лекції, і вірші. Після закінчення поїздок-виступів став редактором «Першого футуристичного журналу».
+Революційні події 1917 року в Росії сприйняв захоплено, але прижитися в більшовицькій країні не зміг. Спочатку емігрував до Японії, а потім — до США.
 Митець був членом просто десятків різних об’єднань, і літературно-художніх теж.
@@ Рядок 74: / Рядок 76: @@
 А далі був 1920 рік і початок еміграції. Спочатку на два роки художник оселився в Японії, де входив до групи японських футуристів та випустив поетичний збірник із власними ілюстраціями «Восхождение на Фудзи-сан» (Йокогама, 1921).
+В еміграції Бурлюк залишився вірним своїм естетичним смакам, проте його живопис тепер розвивався в рамках панівного на Заході мистецтва. У Нью-Йорку Бурлюк видавав журнал «Колір і рима». Багато мандрував. Його виставки відбувалися в багатьох містах Європи, Австралії й Америки. Серед великих виставок, на яких були присутні твори Бурлюка, згадують Виставку сучасного мистецтва 1923 року, Виставку російського мистецтва в Бруклінському музеї 1923 року, Міжнародну виставку у Філадельфії 1926 року, Міжнародну виставку в Бруклінському музеї 1926–1927 років.
 Звідти у 1922 році поїхав у Штати, де й мешкав до кінця життя. До СРСР за весь цей час навідався лише двічі. Хоч і, перебуваючи у США, лишався членом різних товариств.
@@ Рядок 87: / Рядок 91: @@
 В творчому доробку митця є картини української тематики – «Запорожці в поході», «Святослав», «Козак Мамай», «Рибалки», «Тарас Шевченко».
-За життя Бурлюк хотів провести масштабну виставку своїх картин в Україні. У 1962 році він написав такого листа: «Дорогі друзі – директорат музею; я, Давид, Маруся (дружина) і наш художній директор можемо привезти на Україну в Київ у ваш музей виставку Бурлюка – 80-річчя – та його друзів – видатних американських художників. Добре було б цю виставку організувати на рідній землі Бурлюка Україні…». Радянська влада дала відкоша. Виставка мала успіх, але далі Праги не поїхала.
+{{Цитата|За життя Бурлюк хотів провести масштабну виставку своїх картин в Україні. У 1962 році він написав такого листа: «Дорогі друзі – директорат музею; я, Давид, Маруся (дружина) і наш художній директор можемо привезти на Україну в Київ у ваш музей виставку Бурлюка – 80-річчя – та його друзів – видатних американських художників. Добре було б цю виставку організувати на рідній землі Бурлюка Україні…».}}
+Радянська влада дала відкоша. Виставка мала успіх, але далі Праги не поїхала.
 І лише у 1998 році у Києві відбулася виставка творів Бурлюка з українських зібрань. Збереглося в Україні лише 35 робіт, принаймні стільки вдалося зібрати.
 року у журналі «Всесвіт» була опублікована в українському перекладі повість «Ошіма» Давида Бурлюка.
-Давид Давидович Бурлюк пішов з життя 15 січня 1967 року (за деякими джерелами – 10 лютого). Українець заповів, аби його прах розвіяли над водами Атлантики. Так і було зроблено.
+Давид Давидович Бурлюк пішов з життя 15 січня 1967 року (за деякими джерелами – 10 лютого) у Нью-Йорку, США. Українець заповів, аби його прах розвіяли над водами Атлантики. Так і було зроблено.
 ==Освіта==