Тимошенко Юлія Володимирівна: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 54: Рядок 54:


30 вересня 2007 року на дострокових виборах Блок Юлії Тимошенко перевершив результат 2006 року, взявши 156 мандатів (на 27 більше). 29 листопада БЮТ та пропрезидентський блок "Наша Україна - Народна самооборона" (попри протидію кількох його членів), як і обіцяли виборцям, уклали угоду про створення демократичної коаліції. Після чого було ухвалено рішення про висування на посаду спікера парламенту "нунсівця" [[Яценюк Арсеній Петрович|Арсенія Яценюка]], а на пост Прем'єра - Юлії Тимошенко. Під час голосування за кандидатуру Тимошенко з другої спроби було набрано необхідний мінімум 226 голосів.
30 вересня 2007 року на дострокових виборах Блок Юлії Тимошенко перевершив результат 2006 року, взявши 156 мандатів (на 27 більше). 29 листопада БЮТ та пропрезидентський блок "Наша Україна - Народна самооборона" (попри протидію кількох його членів), як і обіцяли виборцям, уклали угоду про створення демократичної коаліції. Після чого було ухвалено рішення про висування на посаду спікера парламенту "нунсівця" [[Яценюк Арсеній Петрович|Арсенія Яценюка]], а на пост Прем'єра - Юлії Тимошенко. Під час голосування за кандидатуру Тимошенко з другої спроби було набрано необхідний мінімум 226 голосів.
У 2010 році Юлія Тимошенко балотувалася на пост президента України. За підсумками другого туру голосування вона програла своєму візаві Віктору Януковичу з розривом 3,48%. Після виборів у Верховній Раді було створено нову коаліцію і Тимошенко втратила посаду прем'єр-міністра.
Під час президентства Віктора Януковича проти Юлії Тимошенко було порушено кілька кримінальних справ, які стосувалися насамперед діяльності ЄЕСУ (у 1996-1997 роках), а також кримінальні справи про "Кіотські гроші" та "автомобілі сільської медицини" (2007-2010 роки). Але найбільший резонанс викликала "газова справа", яка полягала в звинуваченнях Юлії Тимошенко у укладанні ніби-то кабального для України газового договору з Росією у 2009 році. У жовтні 2011 року, після довгих судових розглядів, Печерським районним судом було винесено вирок Тимошенко про ув'язнення на 7 років та виплату 1,5 млрд грн компанії Нафтогаз за завдання фінансових збитків.
Вирок викликав широкий міжнародний резонанс, світові політики підтримували позицію щодо політичних мотивів укладання опозиційного лідера. Незважаючи на резонанс, у 2011 Юлію Тимошенко було поміщено до Качанівської колонії №54 для відбування покарання. У період перебування в колонії Тимошенко мала серйозні проблеми зі здоров'ям, вона вимагала лікування в закордонних клініках, але в цьому їй відмовили. Лікування Юлія Володимирівна проходила у лікарні ЦПК Української залізниці у Харкові.
{{Довідка|
Зміст = 30 квітня 2013 року Європейський суд з прав людини одноголосно виніс рішення у справі Юлії Тимошенко арешт та утримання Юлії Тимошенко під вартою є незаконним та політично мотивованим. Відповідне рішення зачитав президент Європейського суду з прав людини Дін Шпільман.
Він зазначив, що 9 квітня 2013 року палата суддів Європейського суду у справі Юлії Тимошенко ухвалила одноголосне рішення, що арешт та утримання під вартою Юлії Тимошенко є незаконними та здійснювалися з політичних мотивів.
«Сьогодні вперше європейська організація зробила юридичну оцінку у справі Юлії Тимошенко. На підставі статті №18 Європейської конвенції прав людини суд одноголосно вирішив, що Тимошенко була затримана та перебувала під вартою незаконно, і за нею здійснюється політично вмотивоване переслідування», - заявив захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко<ref>[http://uainfo.org/important/135101-aresht-ta-utrimannya-yulyi-timoshenko-pd-vartoyu-ye-nezakonnimi-ta-poltichno-vmotivovanimi-odnogolosne-rshennya-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini.html «Арешт та утримання Юлії Тимошенко під вартою є незаконними та політично вмотивованими», - одноголосне рішення Европейського суду з прав людини]</ref>}}
==Посилання==