Грушевський Михайло Сергійович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
Початок Першої світової війни застав Грушевського в Карпатах на відпочинку. Звідти він із сім'єю від'їжджає до Відня, а потім через Італію та Румунію повертається до Києва. У середині грудня 1914 р. Грушевського заарештовують, обвинувачуючи у причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. У лютому 1915 р. М.С. Грушевського висилають етапом до Сибіру як українського сепаратиста і "мазепинця". Проте заслання в Сибір замінили засланням до м. Симбірська, де Грушевський прожив до осені 1915 р. Згодом його переводять до Казані, а потім до Москви, під нагляд поліції і з позбавленням права педагогічної та громадсько-політичної діяльності. | Початок Першої світової війни застав Грушевського в Карпатах на відпочинку. Звідти він із сім'єю від'їжджає до Відня, а потім через Італію та Румунію повертається до Києва. У середині грудня 1914 р. Грушевського заарештовують, обвинувачуючи у причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. У лютому 1915 р. М.С. Грушевського висилають етапом до Сибіру як українського сепаратиста і "мазепинця". Проте заслання в Сибір замінили засланням до м. Симбірська, де Грушевський прожив до осені 1915 р. Згодом його переводять до Казані, а потім до Москви, під нагляд поліції і з позбавленням права педагогічної та громадсько-політичної діяльності. | ||
[[Файл:Дружина з донькою.png|left|300px|thumb| Дружина Марія з донькою Катериною]] | [[Файл:Дружина з донькою.png|left|300px|thumb| Дружина Марія з донькою Катериною]] | ||
==Біографія== | ==Біографія== | ||
| Рядок 75: | Рядок 77: | ||
Громадсько-політична діяльність Грушевського розпочинається ще наприкінці навчання в університеті долучився до українського руху. В. Антонович ввів його до складу київської “Громади”. У межах громадівської діяльності опікувався українським гуртком у київській духовній семінарії. | Громадсько-політична діяльність Грушевського розпочинається ще наприкінці навчання в університеті долучився до українського руху. В. Антонович ввів його до складу київської “Громади”. У межах громадівської діяльності опікувався українським гуртком у київській духовній семінарії. | ||
Активну громадсько-політичну діяльність розпочав у Галичині. | Активну громадсько-політичну діяльність розпочав у Галичині. | ||
[[Файл:Родина.png|left|300px|thumb| Михайло Грушевський в родинному колі. Стоять: Олександр (брат), Ганна (сестра), Михайло, Марія (дружина). Сидять: Сергій та Ольга (племінники), Катерина (донька), Глафіра Захарівна (мати). Київ, [грудень 1906 р.]. Фотограф W.Wysocki. 10,5×18 см. На паспарту 11,0×20,5 см. МІК КВ-70558 Фо-8165. У такому складі родина Грушевських влітку 1908 р. придбала садибу по вул. Паньківській, 9 у Києві.]] | |||
1897 обґрунтував ідею створення окремого українського університету в м. Львові. Особливої ваги надавав популяризації української освіти та культури. 1908 за ініціативою Грушевського створено «Шкільний союз». Був першим головою товариства «Учительська громада» (1908). Заснував педагогічні часописи «Наша школа» та «Учительська громада». | 1897 обґрунтував ідею створення окремого українського університету в м. Львові. Особливої ваги надавав популяризації української освіти та культури. 1908 за ініціативою Грушевського створено «Шкільний союз». Був першим головою товариства «Учительська громада» (1908). Заснував педагогічні часописи «Наша школа» та «Учительська громада». | ||