Грушевський Михайло Сергійович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 50: | Рядок 50: | ||
Вони не помилились один в одному. Маринця, як ласкаво називав Грушевський дружину, була з ним до кінця, в радості та в горі. | Вони не помилились один в одному. Маринця, як ласкаво називав Грушевський дружину, була з ним до кінця, в радості та в горі. | ||
В 1904 році власним коштом відкрив приватну вчительську семінарію в м. Коломия. | В 1904 році власним коштом Грушевський відкрив приватну вчительську семінарію в м. Коломия. | ||
Восени 1905 переніс наукову й культурницьку діяльність на Наддніпрянську Україну. | Восени 1905 переніс наукову й культурницьку діяльність на Наддніпрянську Україну. | ||
В 1908 році родина Грушевських | В 1908 році родина Грушевських придбала садибу на вулиці Паньківській 9, вона стала справжнім осередком та символом українства у Києві. Садибу було придбано за кошти, які були залишені у спадок батьковами. Михайло з дружиною Марією, брат Олександр та сестра Ганна придбали в історичній Паньківщині, в серці знаного Латинського кварталу, заселеного від кінця 1830-х рр. студентами й університетською професурою, затишну садибу за адресою Паньківська, 9/14. Історичні документи зафіксували час розпланування цього «усадебного места» на 1840 р. та не одного його власника впродовж півстоліття. Набуту маєтність замикали вулиці Паньківська, Микільсько-Ботанічна й Тарасівська, про назви яких серед українства побутувала легенда, мовляв походять вони від імен кирило-мефодіївців — Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова й Тараса Шевченка. Цю легенду на сторінках «Літературно-наукового вістника» переповів і Грушевський, щойно придбавши Паньківську, 9. Офіційно не підтверджений, але й не спростований популярний міф надавав садибі особливого національного колориту.<ref>[https://immh.kyiv.ua/ua/istoriya-sadibi-rodini-grushevskih/ Історія садиби родини Грушевських]</ref> | ||
З історією цієї садиби безпосередньо пов’язані десятиліття життя та діяльності видатного українського історика та славної родини Грушевських. Щасливі будні та трагічні сторінки цього київського куточку від 1992 р. стали невід’ємною частиною змісту музею. | |||
Під час Революції 1905- 1907 ініціював (1907) створення Українського наукового товариства в Києві (УНТ) за взірцем НТШ. 1907–1921 — голова УНТ. | Під час Революції 1905- 1907 ініціював (1907) створення Українського наукового товариства в Києві (УНТ) за взірцем НТШ. 1907–1921 — голова УНТ. | ||