Пулюй Іван Павлович: відмінності між версіями

Рядок 46: Рядок 46:


У 1880–1882 роках у «Доповідях Віденської академії наук» опублікував чотири статті, присвячені катодним променям. Ці роботи мали значний резонанс у середовищі фізиків. Тоді ж Пулюй починає активно працювати в галузі електротехніки. Електричні апарати, сконструйовані ним, були відзначені дипломами на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі 1881 року.
У 1880–1882 роках у «Доповідях Віденської академії наук» опублікував чотири статті, присвячені катодним променям. Ці роботи мали значний резонанс у середовищі фізиків. Тоді ж Пулюй починає активно працювати в галузі електротехніки. Електричні апарати, сконструйовані ним, були відзначені дипломами на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі 1881 року.
У 39 років Іван Павлович створює сім’ю. Він одружився 2 жовтня 1884 року. Його дружиною стає вродлива 21-річна студентка його університету Катерина-Йосифа-Марія Стозітська (її мати – німкеня, батько – поляк). У цю жінку доцент закохався. Вона мала дуже пишне волосся, яке він, зокрема, використовував для вдосконалення ниток розжарювання розроблюваних ним освітлювальних ламп. У сім’ї Пулюїв було 15 дітей, з яких, на жаль, виросли лише шестеро.
У 1884 році вчений очолив кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі (зараз – Чеський технічний університет), яку він у 1903 році перетворив у першу в Європі кафедру фізики й електротехніки. Цією кафедрою Пулюй керував протягом тридцяти двох років. А, окрім того, в 1888–1889 роках був ректором цього вищого навчального закладу.  
У 1884 році вчений очолив кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі (зараз – Чеський технічний університет), яку він у 1903 році перетворив у першу в Європі кафедру фізики й електротехніки. Цією кафедрою Пулюй керував протягом тридцяти двох років. А, окрім того, в 1888–1889 роках був ректором цього вищого навчального закладу.  


Рядок 79: Рядок 82:
{{Цитата|"Професор Іван Пулюй був не лише найвизначнішим фізиком…
{{Цитата|"Професор Іван Пулюй був не лише найвизначнішим фізиком…
Він належав до тих, хто у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть формував світ". - писав про Увана Пулюя Вільгельм Форман.}}
Він належав до тих, хто у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть формував світ". - писав про Увана Пулюя Вільгельм Форман.}}
Іван Пулюй був активним провідником запуску декількох електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині та першої в Європі на змінному струмі у Празі.
Іван Пулюй заснував електротехнічні товариства у Відні та Празі, а також спеціальний журнал з електротехніки. Ще у Страсбурзькому університеті, він зблизився з генієм електротехніки Ніколою Теслою, пізніше у Празі приятелював з іншим генієм фізики Альбертом Ейнштейном.
Науковці Іван Пулюй, Нікола Тесла, Конрад Рентген деякий час працювали в одному й тому ж фізичному кабінеті у професора Кундта в Стразбурзькому університеті. Вони вивчали явища, що породжуються електричним струмом у вакуумі.
Після повернення зі Страсбургу до Відня Іван Пулюй продовжував вдосконалювати технологію виготовлення розжарювальних ниток освітлювальних ламп, які стали кращими за лампи Едісона. Він уперше дослідив природу «холодного» неонового випромінювання.
За винахід та конструкцію електронної вакуумної рурки (трубки Пулюя) вчений у 1881 році отримав срібну медаль на світовій електротехнічній виставці у Парижі.
Іван Пулюй відомий як невтомний винахідник. Він сконструював багато електронних апаратів, таких як дистанційний телетермометр, телефонний сигнальний апарат, індуктор для трифазних струменів, патентовану телефонну станцію для охорони життя від небезпечної високої напруги.


==Освіта==
==Освіта==