Бурлюк Давид Давидович: відмінності між версіями
Colonel (обговорення | внесок) |
Colonel (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
Тиражі перших книг «гілейців» були невеликі (300-500 екз.) і друкували їх в провінційних друкарнях, де можна було видати книгу дешевше. Саме тому так пощастило Херсонщині – кілька футуристичних книг було надруковано в друкарнях Херсона та Каховки. | Тиражі перших книг «гілейців» були невеликі (300-500 екз.) і друкували їх в провінційних друкарнях, де можна було видати книгу дешевше. Саме тому так пощастило Херсонщині – кілька футуристичних книг було надруковано в друкарнях Херсона та Каховки. | ||
У 1913 році в Каховці в маленькій друкарні Канна і Бергарта вийшов у світ перший колективний збірник «гілейців» «Дохлая луна», на якому було написано: «збірка єдиних футуристів світу !!! поетів «Гілея». У ньому брали участь: Давид і Микола Бурлюки, Василь Каменський, Олексій Кручених, Бенедикт Лівшиць, Володимир Маяковський, Віктор Хлєбников та ін. | У 1913 році в Каховці в маленькій друкарні Канна і Бергарта вийшов у світ перший колективний збірник «гілейців» «Дохлая луна», на якому було написано: «збірка єдиних футуристів світу !!! поетів «Гілея». У ньому брали участь: Давид і Микола Бурлюки, Василь Каменський, Олексій Кручених, Бенедикт Лівшиць, Володимир Маяковський, Віктор Хлєбников та ін. | ||
| Рядок 53: | Рядок 54: | ||
Молодий Бурлюк стає одним з лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Завдяки організаторській та жвавій натурі Давида Бурлюка світ побачили перші футуристичні виставки у 1907–1911 роках: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, Санкт-Петербург), «Гілея» (Херсон). | Молодий Бурлюк стає одним з лідерів літературно-художнього авангардистського руху. Завдяки організаторській та жвавій натурі Давида Бурлюка світ побачили перші футуристичні виставки у 1907–1911 роках: «Стефанос» (Москва), «Ланка» (Київ), «Вінок-Стефанос» (Санкт-Петербург), «Салон Іздебського» (Одеса), «Спілка молоді» (Риґа, Санкт-Петербург), «Гілея» (Херсон). | ||
Свою творчу діяльність Давид Бурлюк розпочинав як реаліст, а потім поступово пройшов етапи, пов'язані з імпресіонізмом, неопримітивізмом, доки не зупинився на футуризмі та кубофутуризмі. Ці авангардні мальовничі напрями характеризуються бажанням художників і поетів прискорити ритм життя і відобразити у своїх творах індустріалізацію як майбутньої світової історії. Для цього, як вважали футуристи, потрібно відмовитися від "проклятого минулого" – насамперед академічних традицій у мистецтві. Спосіб висловлювання цих ідей був динамічний "рух" квітів і постатей у живопису і слів і образів у поезії. У 1912 році група "Гілея", до якої, окрім самого Бурлюка, входили також Володимир Маяковський, який, до речі, називав Давида не лише другом, а й своїм літературним наставником, Велімир Хлєбніков та інші художники, випустив нову поетичну збірку і водночас проголосив скандальну маніфест "Лихта громадського смаку". У ньому вони назвали футуризм "новим світовідчуттям" і запропонували "скинути з пароплава сучасності" Достоєвського, Толстого і Пушкіна, творчість яких "незрозуміліша за ієрогліфи", а також "вимити руки, що торкалися в брудному слизу книг", написаних Леонідом Андрєєвим, Максимом Купріним, Блоком, "яким потрібна лише дача на річці". <ref>[https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/ukrainets-kozatskogo-rodu-david-burlyuk-znamenitij-hudozhnik-futurist-genij-epatazhu-ta-amerikanskij-van-gog.htm | |||
Свою творчу діяльність Давид Бурлюк розпочинав як реаліст, а потім поступово пройшов етапи, пов'язані з імпресіонізмом, неопримітивізмом, доки не зупинився на футуризмі та кубофутуризмі. Ці авангардні мальовничі напрями характеризуються бажанням художників і поетів прискорити ритм життя і відобразити у своїх творах індустріалізацію як майбутньої світової історії. Для цього, як вважали футуристи, потрібно відмовитися від "проклятого минулого" – насамперед академічних традицій у мистецтві. Спосіб висловлювання цих ідей був динамічний "рух" квітів і постатей у живопису і слів і образів у поезії. У 1912 році група "Гілея", до якої, окрім самого Бурлюка, входили також Володимир Маяковський, який, до речі, називав Давида не лише другом, а й своїм літературним наставником, Велімир Хлєбніков та інші художники, випустив нову поетичну збірку і водночас проголосив скандальну маніфест "Лихта громадського смаку". У ньому вони назвали футуризм "новим світовідчуттям" і запропонували "скинути з пароплава сучасності" Достоєвського, Толстого і Пушкіна, творчість яких "незрозуміліша за ієрогліфи", а також "вимити руки, що торкалися в брудному слизу книг", написаних Леонідом Андрєєвим, Максимом Купріним, Блоком, "яким потрібна лише дача на річці". <ref>[https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/ukrainets-kozatskogo-rodu-david-burlyuk-znamenitij-hudozhnik-futurist-genij-epatazhu-ta-amerikanskij-van-gog.htm "Українець козацького роду" Давид Бурлюк: знаменитий художник-футурист, геній епатажу та "американський Ван Гог"]</ref> | |||
Значущим на його творчому шляху була участь у 1911 році в першій виставці об’єднання «Синій Вершник» – групи німецьких експресіоністів в Мюнхені. Роком пізніше художник разом з В. Маяковським, О. Кручених, В. Хлєбниковим випускають програмний маніфест «Пощечина общественному вкусу», в якому висловлюють піклування до встановленої манери художньої і літературної мови. Сам художник говорив: «Футуризм – не школа, це нове світовідчуття». | Значущим на його творчому шляху була участь у 1911 році в першій виставці об’єднання «Синій Вершник» – групи німецьких експресіоністів в Мюнхені. Роком пізніше художник разом з В. Маяковським, О. Кручених, В. Хлєбниковим випускають програмний маніфест «Пощечина общественному вкусу», в якому висловлюють піклування до встановленої манери художньої і літературної мови. Сам художник говорив: «Футуризм – не школа, це нове світовідчуття». | ||