Пашинський Сергій Володимирович

Матеріал з ДОСЬЄ
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пашинський Сергій Володимирович (RU)
Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. Екс-виконуючий обовʼязки глави Адміністрації Президента України

Біографія

Народився 14 жовтня 1966 року у Рівненській області. 1991 року закінчив Київський педагогічний інститут ім. М.Горького.

  • До 1999 - працював у різних комерційних структурах. За даними Центрвиборчкому, на момент парламентських виборів 1998 року був президентом ЗАТ "Торговий дім банку "Україна".
  • 1999-2000 – заступник голови правління "Ощадбанку".
  • 2002 - балотувався до Верховної Ради від блоку політичних партій "Проти всіх", № 12 у списку. Кандидатуру було знято.
  • 02.2005-08.2005 - радник Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.
  • 08.2005-01.2006 – генеральний директор Державного підприємства "Укррезерв".
  • 05.2006-06.2007 – народний депутат України V скликання від Блоку Юлії Тимошенко, № 101 у виборчому списку. Голова підкомітету з питань стратегії розвитку галузі та інвестицій Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
  • З 11.2007 - народний депутат України VI скликання від БЮТ, № 73 у списку.
  • З листопада 2012 року народний депутат Верховної Ради України VII скликання, №27 у партійному списку ВО "Батьківщина".
  • З березня 2014 року по 10 червня 2014 року виконуючий обов'язки голови Адміністрації Президента України.
  • З листопада 2014 року народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. Голова наглядової ради "Укроборонпрому".

Оперативне досьє

Справа викрадення нафтопродуктів

24 вересня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду Сергія Пашинського зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у справі про арештовані нафтопродукти.

За умовами угоди, Пашинський визнав себе винним у створенні злочинної організації та зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а також погодився надати слідчим викривальні покази.

Він зобовʼязався відшкодувати 600 млн грн збитків. Цю суму Пашинський має перерахувати до Державного бюджету частинами протягом 2,5 року. Ще 400 млн грн протягом шести місяців він має передати фонду «Повернись живим» або передати озброєння на таку ж суму за узгодженим із фондом переліком, а також доставити його.

Крім того, протягом 30 днів Пашинський має перерахувати 100 млн грн благодійному фонду «Спільнота Стерненка».

Як основне покарання засуджений сплатить штраф у розмірі 850 тис. грн, а як додаткове – 17 тис. грн. Також його строком на один рік позбавили права обіймати посади в державних органах та органах місцевого самоврядування.

Конфіскацію майна Пашинському не призначили, оскільки таке додаткове покарання за ст. 255 КК України запровадили законом у червні 2020 року – після вчинення злочину.


27 лютого 2024 року Пашинський вийшов на волю під заставу у 272,5 млн грн. Заставу внесли підприємства-члени Національної асоціації підприємств оборонної промисловості.


26 лютого 2024 року Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід ексдепутату Сергію Пашинському. Його підозрюють у незаконному привласненні та продажі 97 тисяч тонн конфіскованих державою нафтопродуктів.


21 лютого 2024 року прокурор під час розгляду запобіжного заходу Пашинському у Вищому антикорупційному суді заявив, що стосовно колишнього народного депутата Сергія Пашинського відкрито ще одне кримінальне провадження за фактами тиску і погроз. Заяву про злочин написав заступник міністра оборони у 2014-2016 роках Юрій Гусєв. Юрій Гусєв заявив, що у березні 2015 року на той час нардеп і голова комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський особисто зателефонував йому і просив підписати певні документи, де йшлося про передачу пального з херсонської нафтобази для потреб армії.

Гусєв поцікавився у знайомих із Херсона щодо кількості нафтопродуктів, виявилося, що на той час, місцева нафтобаза була пустою. Гусєв відмовився підписувати необхідні папери. Пашинський відреагував кримінальними справами, а також звільненням Гусєва з посади заступника міністра оборони.[1]


12 лютого 2024 року Служба безпеки та Національне антикорупційне бюро прийшли з обшуками до колишнього народного депутата Сергія Пашинського.

НАБУ, САП та СБУ оголосили підозру колишньому нардепу та його бізнес-партнеру та чотирьом їхнім спільникам за незаконне привласнення нафтопродуктів і нанесення державі майже 1 млрд грн збитків.

“Вони підозрюються у незаконному привласненні та продажі 97 тис. тонн конфіскованих державою нафтопродуктів, які повинні були піти на потреби армії. Завдяки спеціалістам Державної аудиторської служби України встановлено, що внаслідок цих оборудок, які були здійснені у 2014-2017 роках, державному бюджету було завдано збитків на майже 1 млрд гривень”, – йдеться в повідомленні.

Довідка: У 2014 році держава конфіскувала майже 100 тисяч тонн нафтопродуктів у структур Сергія Курченка — олігарха часів Януковича. Як встановило слідство, за допомогою політичного лобі Пашинського ці нафтопродукти передали для реалізації профільному держпідприємству, щоб наповнити держбюджет. На той час це держпідприємство очолювали керівники, які були підконтрольні бізнес-партнеру Пашинського.

“За вказівкою фігурантів справи посадовці цього держпідприємства сприяли продажу майже 100 тисяч тонн нафтопродуктів за суттєво заниженими цінами групі компаній, власником якої був бізнес-партнер ексдепутата”, – наголошують в СБ.

За даними слідства, далі ці нафтопродукти реалізовувались на заправках цієї групи компаній та в інших мережевих АЗС, а отриманий дохід концентрувався у бенефіціарів схеми.

Для створення видимості, що арештовані нафтопродукти передані для потреб Міністерства оборони, держпідприємство здійснило відповідні поставки на комерційній основі, за які Міноборони розрахувалося у повному обсязі. Але МОУ отримало всього 1,6% із т. зв. «нафтопродуктів Курченка». Все решта – це були нафтопродукти закуплені у тієї ж групи компаній, яка, у свою чергу, закуповувала їх у рф та білорусі. У цей же час фігуранти реалізували таку ж номенклатуру товару на свою групу компаній за ціною вдвічі дешевше, ніж на Збройні сили.

На переконання слідства, Пашинський забезпечував політичне прикриття цих оборудок використовуючи свій вплив та адмінресурс щодо державних підприємств, судових і правоохоронних органів, які були дотичними до конфіскації цих нафтопродуктів.

У 2020 році суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію на користь держави вищезгаданих нафтопродуктів та грошових коштів, отриманих від їх реалізації. Однак, за даними слідства, весь обсяг нафтопродуктів та всі виручені від їх реалізації кошти на той час вже були привласнені учасниками злочинної організації, а державний бюджет отримав збитки у розмірі щонайменше 967 млн грн.

Посилання