Іванов Валерій Феліксович
Іванов Валерій Феліксович (EN DE) | |
---|---|
![]() | |
Український науковець, журналіст, доктор філологічних наук, професор, фахівець у галузі масової комунікації та медіаосвіти | |
Біографія та кар’єра
Народився: 19 липня 1961 року у Луганську. У 17 років працював на шахті «Ворошиловградська 1-2». У 1983 році закінчив Луганський педагогічний інститут за спеціальністю «Історія».
З 1989 року працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: аспірант, асистент, доцент факультету журналістики.
1995–1999 — заступник директора Інституту журналістики з наукової роботи.
У 1996 році захистив докторську дисертацію на тему «Методологія та методика дослідження змісту масової комунікації».
З 1997 року — професор кафедри періодичної преси, згодом — завідувач кафедри організації масово-інформаційної діяльності (згодом кафедра реклами та зв’язків з громадськістю) Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка.
Науковий ступінь: доктор філологічних наук (1996), професор (2000)
Президент: Академії української преси (з 2001)
Член НСЖУ, Комісії з журналістської етики (до 2021), Центру вільної преси, Всеукраїнського фонду «Журналістська ініціатива», член Громадської ради при Комітеті ВРУ з питань свободи слова, член Наглядової ради Українського загальнонаціонального конкурсу професійної журналістики "Честь професії".
Наукові роботи
Валерій Іванов є автором понад 550 наукових праць, зокрема:
- 30 монографій
- 10 підручників
- 26 посібників
- 48 брошур
Серед основних робіт
- «Контент-аналіз: Методологія і методика дослідження» (1994)
- «Соціологія масової комунікації» (1999, 2000, 2003)
- «Техніка оформлення газети» (1994, 1997, 2000)
- «Інформаційне законодавство» (1999)
- «Медіа та політреклама у дзеркалі закону» (2001)
Низку робіт було написано у співавторстві
- «Журналістська етика» (2006, з В. Сердюком)
- «Практикум із журналістської етики» (2012, з С. Штурхецьким)
- «Основи комп’ютерної журналістики» (1995)
- «Experience of Content Analysis» (2005)
Має статті надруковані в Швейцарії, Німеччині, Польщі, Словаччині, Вірменії, Казахстані.
Просвітницька робота
Валерій Іванов виступає за медіаосвіту, розвиток критичного мислення в суспільстві, залучений до формування стандартів журналістської етики в Україні. В якості медіааксперта є організатором або учасником тематичних конференцій та тренінгів.
У жовтні 2024 року в межах Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності Академія української преси провела вебінар, присвячений методам формування критичного мислення у здобувачів освіти. Валерій Іванов виступив одним із спікерів, наголошуючи на важливості інтеграції медіаосвіти в навчальний процес.
У березні-квітні 2025 року АУП провела низку дводенних тренінгів «STOPманіпулятор» за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу. Учасники вивчали механізми маніпуляцій, розпізнавання фейків та методи захисту від інформаційних атак.
![]() |
«Найефективніша маніпуляція — це та, яка маскується під правду. І ми не помічаємо, як починаємо думати за когось. Навчитись бачити це — означає повернути собі контроль», - зазначив Валерій Іванов. |
![]() |
У січні 2025 року АУП спільно з Міністерством освіти організувала онлайн-форум «Розвиток медіаосвіти в Україні: регіональний вимір», який зібрав 850 учасників з різних регіонів України. Метою було мобілізувати освітян на протидію ворожим інформаційним впливам.
«Наше завдання — мобілізувати освітян на протидію ворожій брехні, пропаганді й маніпуляціям, щоб вони так само налаштовували своїх учнів і їхніх батьків», - заявив Валерій Іванов.
Родина
Батько — гірничий інженер, мати — інженер-хімік.
Дружина — доктор педагогічних наук, професорка.
Син — Денис Іванов, журналіст, автор журналістських розслідувань.
Посилання
1. Іванов Валерій Феліксович / Вікіпедія